На пленарному засіданні були заслухані такі доповіді:
"Сучасні аспекти державної та регіональної бібліотечної політики: концептуалізація орієнтирів та визначення векторів розвитку"  (Тітова Надія Миколаївна, директор КЗК «ДОУНБ ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія»),
"Топонімічна реформа в м. Дніпро: досвід та   перспективи" (Світленко Сергій Іванович, доктор історичних наук , професор кафедри історії  України, декан історичного факультету ДНУ ім. Олеся Гончара),
"Краєзнавчі розвідки та дослідження історії та культури Дніпропетровщини" (Чабан Микола Петрович, редактор відділу культури обласної  газети «Зоря», член  НСПУ, заслужений журналіст України),
"Популяризація історії літератури краю музейними засобами: літературно-краєзнавчі дослідження музею «Літературне Придніпров’я»" (Аліванцева Олена Валентинівна, завідувач музею «Літературне Придніпров’я» Дніпропетровського національного історичного музею, заслужений працівник культури України),
"Видання українських письменників у фондах катеринославських бібліотек другої половини XІX - початку XXстоліття" (Лучка Людмила Миколаївна, заступник директора наукової бібліотеки ДНУ ім. Олеся Гончара, кандидат історичних наук),
"Краєзнавчі електронні ресурси та сервіси головної бібліотеки області" (Голуб Ірина Станіславівна, завідуюча краєзнавчим відділом  КЗК « ДОУНБ»).

Під кінець пленарного засідання були відзначені переможці конкурсу на кращий електронний продукт з краєзнавства «О рідна земле, люба моя нене!» серед публічних бібліотек області. Бібліотеки-переможці були нагороджені грамотами та дипломами.
Друга частина конференції проходила у форматі секційних паралельних заходів та були присвячені ефективним практикам краєзнавчої роботи в області.

Присутність іноземних гостей на уроці для багатьох є стресовою, складно говорити навіть про прості речі. Але студенти Сергі і Володимир були досить сміливими, щоб підтримати розмову з американськими гостями. Для всіх членів групи зустріч є освітньою і корисною.

10 тижнів група буде займатися під керівництвом бібліотечного працівника і з допомогою американського підручника видавництва McMillan Language House група, вивчить найбільш корисні і актуальні розмовні теми, нову лексику і граматичні конструкції, дізнається про тонкощі етикету і англійську ввічливість, оволодіє навичками світської бесіди.
Найбільш старанні учні групи отримають сертифікати.
Кількість учасників заходу – 31 осіб.

Модератор зустрічі Олександра Миргородська і керівник центру Світлана Усенко почули слова вдячності від членів англомовного клубу за створення дружньої доброзичливої атмосфери, яка покращує засвоєння нових знань. Тамара Гаврилюк отримала поздоровлення і подяки у письмовій формі, що було граматичним викликом цього вечора.
Члени клубу подивилися слайд-шоу, американець містер Джейсон завзято коментував його, ми дізналися факти, яких не знайдеш в Інтернеті. З цікавістю подивилися відео про події у Білому Домі – іронічний ритуал «Помилування індички» – та парад повітряних куль у Нью-Йорку. Під час зустрічі члени клубу читали і перекладали, обговорювали побачене і почуте, спілкувалися у режимі «Швидка англійська». У такий спосіб покращили свої знання про традиційне американське свято День подяки, його історію і комерційне сьогодення.
Друга частина зустрічі – це була вже традиційна дегустація святкових страв – печеної індички, соусу з журавлини і гарбузового пирога. Музичними сюрпризами пригостили гостей свята пан Нестор (губна гармошка), містер Джейсон виконав твір маестро Генделя (піаніно), поціновувачі класичної музики також почули музичне попурі у виконанні пані Валентини.
Дякуємо волонтерам центру, за підтримки яких свято було проведено належним чином, було інформаційним, веселим і смачним. Центр продовжує наводили мости дружби – містер Джейсон зголосився відвідати ЗОШ №39 м.Дніпра.

Виставка присвячена Дню пам'яті жертв Голодомору . На виставці представлені публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом.

1. Кульчицький С. В. Про міжнародне визнання голодомору геноцидом // Історія та правознавство, 2016. -№ 28/29. -  С. 3-10

2. Левчук Н. Количество потерь от Голодомора: наука или идеология? // Зеркало недели, 2016. -№ 37. -  С. 15

 

3. Кульчицький, Станіслав Як і чому діяв "терор голодом" // День(укр), 2016. -№ 190/191(21.10). -  С. 21

4. Романенко, Лідія Валеріївна "Минулому не помстишся" : тема голодомору у сучасній українській літературі (на матеріалі роману Наталки Доляк "Чорна дошка") // Вісник Маріупольського державного  університету. Сер., Філологія. -2014. -Том Вип. N 11. -  С. 91-97

5. Сергійчук, Володимир До питання про витоки геноциду українства в 1932-1933 роках // Народна творчість та етнологія, 2016. -№1. -  С. 11-18

6. Пастушенко Т. В. Онлайн архів інтерв'ю очевидців великого голоду в Україні 1932-1933 років - трансформація громадянського суспільства: усна історія української селянської культури 1920-1930-х років // Український історичний журнал, 2016. -№1. -  С. 214-216

7. Демографія штучно викликаної людської катастрофи: масовий голод 1932-1933 рр. в Україні  // Демографія та соціальна економіка (дар), 2015. -№ 2. -  С. 11-30

8. Горбунов, Кирило Чорна таємниця сталінського режиму: "третій радянський голод" в Україні // День(укр), 2016. -№ 39/40(4.03). -  С. 14

9. Демографія штучно викликаної людської катастрофи: масовий голод 1932-1933 рр. в Україні  // Демографія та соціальна економіка (дар), 2015. -№ 3(25). -  С. 43-63

10. Левчук Н. М. Втрати міського й сільського населення України внаслідок Голодомору в 1932-1934 рр.: нові оцінки // Український історичний журнал, 2015. -4. -  С. 84-112

11. Рева, Ірина Ідентифікація з агресором частини українського селянства як психологічний наслідок голодомору 1932-1933 років // Мандрівець, 2013. -№ 6. -  С. 10-14

12. Писаренко Ю. В. А голодоморів-то в Україні було три! // Укр-ий історичний журнал, 2014. -№3. -  С. 201-204

13. Василенко, Володимир Кваліфікація голодомору 1932-1933 рр. в Україні як злочину геноциду і постанова апеляційного суду м. Київ від 13 січня 2013 р. // Мандрівець, 2013. -№ 6. -  С. 7-14

14. Антонович, Ярослава Голодомор 1932-1933 років в Україні як геноцид української нації // Мандрівець, 2013. -№ 6. -  С. 4-7

15. Кульчицький С.В. Український голодомор у контексті сталінської "революції згори" // Український історичний журнал, 2013. -№ 6. -  С. 18-44

16. Петришин, Марія У пам'яті багато болю // Дивослово, 2014. -№ 1. -  С. 61-62

17. Буланова, Наталія Мавка 1933-го // День(укр), 2013. -№ 239/240(27.12). -  С. 12

18. Музиченко, Ярослава Ліки від Голоду // Україна молода, 2013. -№ 172(22.11). -  С. 6-7

19. Назарова, Катерина Формування концепції Голоду-геноциду в інтелектуальній культурі української діаспори (1960-1980-х рр.) // Мандрівець, 2013. -№ 2. -  С. 39-44

20. Папаш О. О. Колективна травма в ігровому кіно : випадок одиничної репрезентації ( " голод - 33 ") // Наукові записки: теорія та історія культури, 2011. -№  114. -  С. 73-77

21. Борисенко, Валентина Кирилівна Кияни бачили, як умирали від голоду селяни у 1932-1933 роках (до 80-річчя вшанування пам'яті замучених голодом) // Українознавство, 2013. -№ 1. -  С. 34-41

22. Слободян, Лілія Джерельні свідчення штучного характеру голодомору в Україні 1932-1933 років // Українознавство, 2013. -№ 1. -  С. 41-51

23. Шноре Е. Латвійські та естонські дипломати про Голодомор в Україні // Український історичний журнал, 2012. -№ 6. -  С. 85-95

24. Слободян, Лілія Голодомор 1932-1933 років як спосіб морально-психологічного та духовного нищення українського села // Українознавство, 2012. -№ 4. -  С. 26-32

25. Фільваркова А. Більшовицький режим і українське село (1928-1933 рр.) // Вісник Київського Національного університету  ім. Т.Г. Шевченка. Серія.  Історія, 2011. -№ 104. -  С. 57-60

26. Слободян, Лілія Голодомор 1932-1933 років: історіографія питання // Українознавство, 2012. -№ 2. -  С. 83-88

27. Журбелюк, Галина Володимирівна Кваліфікація Голодомору 1932-1933 рр. в Україні у контексті Стьатуту Міжнародного карного суду // Наукові записки: юридичні науки, 2011. -№  116. -  С. 51-55

28. Антонович, Мирослава Михайлівна Елементи злочину геноциду в Голодоморі 1932-1933 років в Україні згідно з Римським Статутом Міжнародного карного суду // Наукові записки: юридичні науки, 2011. -№  116. -  С. 47-51

 

На чотири дні свята  припадають спортивні змагання, концерти і «Чорна п’ятниця» – день, коли починаються різдвяні знижки у магазинах.
У другій частині зустрічі школярі познайомилися з надзвичайно цікавою американською постаттю Дейлом Карнегі, іменинником цього дня. Цей американський письменник і лектор стояв біля витоків створення теорії спілкування, перевів теоретичні розробки психологів у практичну область і розробив власну теорію безконфліктного й успішного спілкування.
Життєвий приклад Дейла Карнегі може навчити головному – що потрібно слухати себе, своє серце, шукати свій унікальний шлях, займатися тим, що подобається і до чого є здібності, не боятися вийти із зони комфорту, розвиватися і зрозуміти, що немає поганих людей – є невідповідні життєві ситуації. З яких завжди можна знайти вихід.
Школярі отримали гарний настрій, нові культурологічні знання, додаткову мотивацію до вивчення англійської мови та презенти – календарики і ручки з логотипами центру «Вікно в Америку».
Чекаємо на нові зустрічі!

"Космічне сміття" обертається по довільним планетам з величезною швидкістю, час від часу вони стикаються, утворюючи ще більшу кількість дрібних об’єктів і чим вони дрібніші, тим не безпечнішими вони стають для діючих супутників і літальних апаратів. До присутніх була надана презентація з даної тематики.

Дія фільму відбувається в майбутньому (2035 р.), де роботи є звичайними помічниками людини. Головний герой – поліцейський, що "не перетравлює" роботів, розслідує справу про вбивство, в яке виявляється залучений робот.
Мова йде про можливе порушення "Закону про Роботів" (робот ніколи не підніме руки на людину), що, в принципі, неможливо. Ситуація близька до катастрофічної: якщо машини можуть порушувати цей закон, то вже ніщо не зупинить їх від захоплення контролю над людьми, тим більше, що людство вже давно стало повністю залежне від роботів...

 Студентами було переглянуто документальний фільм, спогади очевидців голоду, змістовну презентацію. Заставляла задуматися поезія Павла Тичини, Бориса Олійника, Дмитра Білоуса та Надії Красоткіної. Тема не залишила нікого з юнаків байдужими, вони пообіцяли 26 листопада запалити на підвіконні свого будинку самотню свічку в пам'ять про трагедію.

Далі молодші члени клубу грали в  «Boggle» – читання простих англійських слів та складання їх з кубиків; дорослі і обізнані грали в  «Яблука до Яблук», гру, що вимагала до іменника добрати підходящий прикметник; «Табу» – гра на кмітливість і вміння описати щось всім відоме в нетрадиційний спосіб; і ще одна група завзято складала англійські слова з набору «Скрабл». Для допомоги були запропоновані словники, но було приємно, що вони не знадобилися нашим розумним клубникам.

Всі запропоновані ігри збагатили словниковий запас наших студентів, покращили настрій, додатково мотивують їх до вивчення англійської мови. Захоплені обличчя  учасників тому підтвердження.
Кількість учасників заходу – 47 осіб.

Кількість учасників заходу – 47 осіб.

Тож що таке толерантність?

Толерантність - це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних.

Виникла толерантність у західній цивілізації на релігійному рівні. Виникнення цього терміну пов'язують з підписанням Нантського едикту.

Передусім толерантність означає доброзичливе та терпиме ставлення до чогось. Основою толерантності є відкритість думки та спілкування, особиста свобода індивіда та поцінування прав та свобод людини. Толерантність означає активну позицію людини, а не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій, тобто толерантна людина не повинна бути терпима до всього, наприклад до порушення прав людини чи маніпуляцій та спекуляцій. Те що порушує загальнолюдську мораль не повинно сприйматись толерантно.

Тому потрібно розрізняти толерантну поведінку та рабську терпимість, яка не приводить ні до чого хорошого. Потрібно пильно розрізняти ці поняття, бо маніпулятори (в тому числі більшість політиків) закликають до лже-толерантності, оскільки людьми, які відносяться до всього лояльно легше управляти.

Отже, толерантність є доволі тонкою категорією, якої безумовно потрібно дотримуватись, оскільки вона визначає моральний, суспільний і демократичний розвиток суспільства.

У своїх виступах учасники заходу відмітили тенденції щодо сповільнення винахідницької діяльності в Україні, зокрема в Дніпропетровському регіоні. Присутні були проінформовані про вимоги щодо патентування комп`ютерних програм, про отримання грантів з патентування за кордоном, про нові надходження періодичних видань до патентно-технічного відділу.

Борис Ковтонюк, журналіст, краєзнавець:
З ІСТОРІЇ ВІДРОДЖЕННЯ КРАЄЗНАВСТВА.
...Побували на засіданні однойменного краєзнавчого клубу при обласній універсальній науковій бібліотеці. На цей раз його засідання було незвичайним і присвячене 75-річчю тележурналістки-краєзнавця Галини Півняк. Керівник клубу професор Ганна Швидько розповіла, як ще у 30-х роках минулого століття у Радянському Союзі знищили краєзнавство і навіть заборонили вживання такого слова. Тож у 1970-х роках з нагоди т.з. 325-річчя воз'єднання України і Росії виникла необхідність хоч в деякій мірі ширше говорити про Богдана Хмельницького та події, пов'язані з ним, багато із яких відбувалися на теренах Придніпров'я. Саме Галина Півняк разом із фахівцями та колегами розпочала серію телепередач з історії рідного краю. Чимало добрих слів сказали про ветерана завідуюча краєзнавчим відділом бібліотеки Ірина Голуб, письменники Микола Чабан та Леся Степовичка, голова обласної організації Всеукраїнського товариства краєзнавців Ігор Кочергін, відомі дослідники Михайло Рябець, Микола Долгов та багато інших.

Леся Степовичка, поет, письменниця, викладач:
Краєзнавчі та історичні передачі заслуженого журналіста України Галини Андріївни Півняк в 1990-х і 2000-х роках про фортецю Кодак і Дніпровські пороги, про лоцманів та гетьмана Богдана Хмельницького, цикл передач «Ми пізнаємо світ, світ пізнає нас» розширяли кордони знань глядача, несли не лише інформацію, а й українську емоцію, виховували почуття гордості й патріотизму за свій край і народ. Цілком в дусі Тараса Шевченка «Чужому навчайтесь і свого не цурайтесь!» І це все без галасливого ура-патріотизму, без зайвого пафосу, професійно, добротно. І тут зіграли роль, якщо хочете, і українське походження нашої ювілярки, і ґрунтовні знання, отримані в Київському державному університеті, і велика робота за покликом серця.
Галина Андріївна була й залишається генератором багатьох цікавих креативних ідей, надиктованих небайдужим серцем. Ідей, які вона реалізувала не тільки зі своєю телекомандою, а які втілювалися в життя в стінах Національного Гірничого університету, в нашому непростому промисловому місті та області.
А ще Галина Андріївна має добру рису, властиву небагатьом людям: відкривати таланти, запалювати зірки. В цьому я переконалася, будучи керівником обласної письменницької організації у 2002-2012 роках. Багато хто з письменників-початківців відчув підтримку Галини Андріївни, коли вона щедрою рукою надала їм ефір, організувала їхній літературний бенефіс, творчу зустріч на телеекрані. За все це Галині Андріївні Півняк – наша велика любов і шана.

Філософія служить засобом самопізнання людини, орієнтації її у світі. Вона звільняє особистість від зовнішнього насильства, піднімаючи дух людський. Філософія є не лише формою суспільної свідомості, а й світоглядом, певним способом духовно-практичного освоєння світу та відіграє важливу роль у суспільстві, насамперед, в розвитку суспільної свідомості, та і самої людини, її сутнісних сил. Важливою функцією філософії є її здатність з допомогою свого інструментарію створювати понятійний апарат, проникати в сутність явищ, з’ясовувати об’єктивні, закономірні зв’язки між ними. Тому філософія має теоретико-пізнавальну або логіко-гносеологічну функцію. Вона здійснюється з допомогою багатьох форм і методів таких, як абстрагування, індукція і дедукція, аналіз і синтез, моделювання, ідеалізація, формалізація, судження, поняття, умовивід, ідея, проблема, гіпотеза тощо.
У матеріалах виставки розкриваються питання сучасної філософської свідомості, філософської антропології, філософії сучасної інформації тощо.

Члени групи грали в лінгвістичні настільні ігри з колекції «Активуйте/Activate» (Use a Word, What You Might Find, Name Your’r Favorite) за підказками співробітників центру. Далі були гра «Boggle» – читання простих англійських слів та складання їх з кубіків; гра «Яблука до Яблук», що  вимагала до іменника добрати підходящий прикметник; гра «Футаба» має змагальний характер, вона одночасно задіяла чотири людини, які вгадували співвідношення картинки і 4-х варіантів назви до картинки.
Всі запропоновані ігри збагатили словниковий запас наших студентів, покращили настрій, додатково мотивують їх до вивчення англійської мови. Захоплені обличчя  учасників тому підтвердження.

Кар'єра Френка Гелвіна, колись успішного адвоката, летить вниз. Він рятується алкоголем і нічого не хоче. Але про Френка не забув його колишній помічник, Міккі Морріссі. Як би випадково він підкидає Френку цікаву і заплутану справу. Адвокат зацікавлено занурюється в розслідування події. Непомітно для себе він розуміє, що він готовий до повернення в справжній суд і великі справи.

«Вердикт» номінувався на премію «Оскар» за кращий фільм року, виконання головної чоловічої ролі (Пол Ньюман) і ролі другого плану (Джеймс Мейсон), режисерську та сценарні роботи.

Ця історія про переплетення часів і людських почуттів. Часовий відрізок, який охоплює фільм, складає тисячу років: дія паралельно розвивається в теперішньому часі, 2500-у і 1500-у роках. Головною дійовою особою є Томас Верде, який шукає Древо Життя, сік якого, як говорять легенди, дарує вічне життя, щоб врятувати свою смертельно хвору дружину Ізабель.
Замість комп'ютерних спецефектів режисер Даррен Аронофські використав у фільмі прискорене мікрознімання хімічних реакцій у чашці Петрі.
Прізвище головних героїв фільму — Крео, що латинською перекладається як «я творю», а іспанською – «я вірю». Повне ім'я Іззі (Izzy Creo) можна перекласти з іспанської мови (Y sí, creo) як «так, я буду вірити»
Кількість учасників – 13 осіб.

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації .

 

Друга частина зустрічі була присвячена важливій події, но наближується – Виборам президента США 8 листопада 2016 року. Присутні подивилися графічні таблиці, що розкривають особливості виборчої системи в США, та відео з цієї ж теми, що підготувала команда програми «Голос Америки». Цей фільм українською мовою зробив зрозумілими речі, які були занадто складними для розуміння англійською.
Дніпровський центр «Вікно в Америку» таким чином долучився до нового проекту Посольства США в Україні «Перегляд телевізійних програм «Вікно в Америку» в інформаційно-ресурсних бібліотечних центрах».

Після завершення зустрічі члени англомовного клубу затрималися, щоб обговорити побачене, поділитися думками, очікуваннями і сподіваннями.
Кількість учасників – 43 особи.

Багато років Олег радує піснями гостей та мешканців нашого міста. Його партнерами по творчості являються відомі поети дніпровщини та України: Микола Мілаш, Лариса Третьяк, Дора Калинова, Лілія Ленська, Анатолій Канарський, Володимир Варнавський, Надія Філенко, Станіслав Дрожаков, Володимир Лук’яненко, Маргарита Бутеліна, Олександр Покровський, Степан Твердий, Володимир Бондаренко, Лариса Єловських та інші. На вечорі співак виконував натхненні, наповненні різноманітними барвами пісні. Завітали на вечірній вогник учні дитячої музичної студії «Чарівна  флейта» на чолі зі своїм керівником Світланою Токаревою. Вони привітали Олега програмою «Українські мотиви» та музичним сюрпризом «Велика класика». Усі бажаючі  виступали зі своїми побажаннями, віршами, піснями. 

Три групи постійних відвідувачів центру ("Активуй англійську!", члени кіноклубу по середах, "Базова англійська по четвергах) передивилися фільм. Загалом це 96 чоловік.
З нетерпінням будемо чекати на нові документальні фільми.

 «Вікно в Америку» - це 20-ти хвилинний щотижневий тележурнал, що випускається в Вашингтоні, округ Колумбія, і транслюється в Україні три рази на тиждень на каналах 1, 5 і ряду місцевих станцій по всій країні. Він виходить українською мовою. Повні випуски і окремі 3-4 хвилинні сюжети розміщуються он-лайн.

Програма «Вікно в Америку» була запущена в 1993 році і стала найпершою телевізійною програмою «Голосу Америки».

Теми охоплюють широкий діапазон американського способу життя; присвячені американцям, які беруть участь в унікальних починаннях і визначають тенденції в американському суспільстві та культурному житті; оповідають про техніку, медицину, винаходи, бізнес та події історії, про гуманітарні та інші установи, а також життя українських американців у США.

Двоє друзів Буч Кессіді та Санденс Кід відомі всій окрузі. Вони верховодять бандою «Дірка в стіні». Буч – мозковий центр, Санденс – ідеальний виконавець і першокласний стрілець. Вони двічі грабують один і той самий потяг, що перевозить гроші.
За грабіжниками організовують погоню, якою керує досвідчений слідопит Балтімор. Від нього не вдавалося втекти нікому. Насилу відірвавшись від переслідування, приятелі ховаються в будинку подружки Сандеса. І тоді Буч розуміє: раз удача відвернулася від них в Америці, може варто спробувати щастя в Болівії?

Програма курсу складена бібліотечним працівником Тамарою Гаврилюк за допомогою американського підручника видавництва McMillan Language House. Люди, що  вже мають базові знання з англійської фонетики і граматики, вивчать нову лексику і граматичні конструкції, дізнаються про тонкощі етикету і англійську ввічливість, оволодіють навичками світської бесіди.
Кількість учасників – 68 осіб.