«Мені тринадцятий минало» - тематична викладка видань для дітей, присвячена 200-річчю Т.Г.Шевченка , демонструє Кобзарі для малечі, дитячі твори про Тараса, оповідання на сторінках дитячих журналів. Мета заходу - популяризувати творчість поета, підтримати дитяче читання, залучити до бібліотеки нових юних користувачів.

Діти з цікавістю прослухали розповідь про перші бібліотеки в Київській Русі, про історію заснування Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки, якій в цьому році виповнилось 180 років та цікаві факти з діяльності  бібліотек. Святкова квіткова феєрія була представлена майстер-класом по виготовленню квітів з серветок, які потім учні подарували рідній бібліотеці. Усі присутні поздоровили один одного зі святом, бо День бібліотек - це свято не тільки бібліотекарів, але й усіх користувачів!

Найприємніше було те, що всі дівчатка та хлопчик були вдягнуті у найрізноманітніші вишиванки.
Бібліотекарі відчули повагу і вдячність юних друзів бібліотеки.

Член клубу Михайло М., молодий і амбітний, перевів дискусію в більш піднесену площину, запропонував обговорити життєві виклики і проблему вибору життєвих цілей. Кожен член клубу мав змогу розповісти про свої цілі і обґрунтувати їх важливість для себе.
Зустріч викликала жваву дискусію і була цікава для представників всіх поколінь клубників. А для юних членів клубу – це було ще й досить повчально дізнатися про необхідність формулювати життєві цілі, а не «пливти течією».

А ще цього місяця виповнилось 5 років нашому кіноклубу. За цей час відбулося біля півсотні зустрічей, багато цікавих фільмів ми переглянули, у нас в гостях було багато талановитих особистостей, саме у нас зробили свої перші кроки молоді автори, представивши на аудиторію свої стрічки. Клубними намагались досліджувати зароджування кіно процесу на Дніпропетровщині, життя та творчість піонера українського кінематографу Данила Сахненка та ін.

У цьому нам допомагали досвідчені фахівці: заслужений журналіст України, краєзнавець М. Чабан, заступник директора Національного історичного музею ім. Д. Яворницького В. Бекетова, директор обласної наукової бібліотеки Н. Тітова  та ін. Є у клуба і плани…

Мріємо зняти документальний фільм про режисера і оператора, нашого земляка Данила Сахненка. Керівник проекту – голова Кіноклубу Євген Шевченко. Саме цього дня була розбита символічна тарілка, що ознаменувала початок роботи над стрічкою.

Для того щоб зробити подорож максимально цікавою необхідна інформація. Завдяки книжковим виданням, довідникам-путівникам, DVD ви  дізнаєтесь про історію, теорію, географію, краєзнавство туризму, здивуєтесь невідомим подробицям пам'яток. «20 лучших экскурсий по Украине», «100 великих городов мира», «500 куточків світу, які варто відвідати», зокрема, країни СНД та Балтії, Кенію та Хорватію, Німеччину, Стамбул, Швейцарію, благословенний український Крим – ось лише декілька туристичних маршрутів для пізнання, запропонованих на виставці. Дніпропетровщина презентована  книжковими подорожами до Приорлівської  королівни – Царичанки, Нікопольщини, Присамар'я, Широківщини, православних храмів,  музеїв, заповідників тощо. Є на виставці й путівники для батьків та дітей, унікальне ілюстроване видання «Петриківка», де можна дізнатися про авторів цього чуда світу, що  включено ЮНЕСКО у 2013 році до Списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Англійський письменник Ален де Боттон вважає вміння подорожувати мистецтвом. Ілюстративно-документальна виставка «Подорожуємо світом разом» доводить безперечність цього твердження.

Приємним сюрпризом було знайомство з керівником Дніпропетровського Болгарського центру.
Обговорили варіанти співпраці центру і бібліотеки.

Присутнім презентували книгу «S, или Надежда на жизнь», яку  написав син ювіляра Алєксандр Дієго Гари, а ще усіх чекало захоплююче побачення з літературним Вільнюсом та екскурсія за матеріалами книжкової виставки «Пошуки та знахідки».У засіданні брали участь вихованці міського юридичного ліцею (керівник - Недосєкіна Т.В.), студенти і викладачі ДНУ ім. О.Гончара (керівник - Демчук Л.В.)

Рейф та Денні — два друга зі штату Теннессі, які виросли разом і були наче брати. Тепер вони стали пілотами повітряного корпусу Армії США. Через випадковий збіг обставин поміж друзями пробігає чорна кішка — любов до медсестри Евелін. Доля, яку диктує війна, закинула всіх трьох на військову базу США Перл-Гарбор, що на Гаваях, якраз у той час, коли відбувається відомий напад на Перл-Гарбор японської повітряної армії. Світ розвалювався, минуле зникло в сутінках пожеж, і тепер за майбутнє повинен був боротися кожен, на землі й на небі, у дружбі та ворожнечі. Але історія кохання двох найкращих друзів до Евелін залишається центральною в цій кіноповісті.

Духовні пошуки Отця Сергія (Степана Касатського), зображені Львом Толстим, викликали велику кількість думок присутніх, бажання зіставити свій життєвий шлях та досвід  з «мільйоном терзань» головного героя. Мова йшла про те, що кожен з нас має свій шлях до бога, до істини, до самовдосконалення; кожен осягає свій особистий досвід, робить висновки і свій вибір, головне залишатися при цьому людиною високих  моральних якостей, не зрадити  своєму основному покликанню, зуміти розпізнати та почути його. Під час дискусії до Дніпропетровська приєдналися по скайп зв’язку м. Київ та міста Америки. Респонденти були єдині в тому, що на шляху свого особистого духовного відродження ніколи неможливо зупинятися, треба обов’язково йти до кінця. Незважаючи на географічну відстань учасників заходу, та різноманітність оцінок, резюме було одностайним: так, життя – це нескінченний шлях до себе, важливо кожному з нас усвідомити його суттєву складову, заповідану Львом Толстим: «Для бессмертной души нужно такое же и дело бессмертное, как она сама. И дело это, бесконечное совершенствование себя и мира». Захід було проведено за участю Міжнародного Громадського Руху АллатРа.

День 15 вересня є важливим, оскільки він є річницею незалежності країн Латинської Америки Коста-Ріки, Сальвадору, Гватемали, Гондурасу і Нікарагуа. Крім того, Мексика та Чилі святкують свою незалежність 16-го вересня і 18-го вересня відповідно. Крім того, День Колумба припадає на 12 жовтня.

На завершення зустрічі познайомилися з інженером-будівельником латиноамериканського походження Ізраелем Сенюком. У 20 років з 20-тю доларами в кармані,  логарифмічною лінійкою і дипломом Гаванського університету він прибув в Америку.
Тепер побудовані за його проектами хмарочоси вражають уяву жителів і гостей Нью-Йорка.

Метою тренінга було спрямувати роботу бібліотек на роботу з людьми, що вимушені були поїхати зі свого дому та потребують допомогу у налагодженні свого життя.
Під час тренінгу проаналізували юридичні, психологічні та соціальні особливості надання послуг ВПО, визначили потреби та можливості надання послуг мережею публічних бібліотек, були отримані навички з надання консультаційних та інформаційних послуг ВПО, біженцям, учасникам АТО. А головне, отримали необхідні методичні і ресурсні дані для впровадження даної роботи в інших бібліотеках.

Тутсі (англ. Tootsie) — американська кінокомедія 1982 року режисера Сідні Поллака.
Фільм отримав премію «Золотий глобус» в номінації «найкраща комедія або мюзикл», а також був номінований на 10 премій Оскара, включаючи номінацію «найкращий фільм року», але отримав тільки одну з них у номінації «найкраща жіноча роль другого плана» (Джессіка Ленг).
Фільм займає другу сходинку у списку 100 найсмішніших американських фільмів за 100 років за версією AFI.

Захід мав назву: «Приезжайте к нам в Днепропетровск» і його «музичні маршрути» були окреслені піснями на вірші дніпропетровських поетів Миколи Милаша, Леоніда Терновського, Анатолія Канарського, Володимира Третьякова, Олександра Покровського, Лариси Третьякової. Читачі мали змогу здійснити подорож «в мир Славутича бархатно-синий» та зробити деякі музичні «зупинки». Вони «побачили» «вишню, которая расцвела в кружевных узорах», почули «песню звучавшую вдали, где плавно гармошка играла», переконалися в «гармоничной реальности и фантастике, гимнастики». Пісні Володимира Висоцького та легендарні «Два кольора» Олександра Білаша додали особливої атмосфери зустрічі. Були також  суто поетичні «зупинки»: свої вірші про нестаріючу душу ветеранів читав Олександр Покровський. Поетеса Лариса Карпеко, представила неперевершену поетичну  спадщину нашої землячки Лідії Стєклової, яка нещодавно пішла з життя. Пронизливо та чуттєво звучали її вірші «Когда уходят сыновья», інші поезії зі збірок «Острова духа» та «Осколки». З особливою гордістю присутні підспівували одну з найулюбленіших пісень на вірші Олександра Покровського:« Город  наш  любимый и могучий, Наша гордость, наша слава – это ты. В Украине ты пожалуй самый лучший,
твои парки, площади мосты!»
Фото:2.Олег Мелещук з дніпропетровським поетом Олександром Покровським; 3.Лариса Карпенко читає вірші Лариси Стєклової.

Виставка циклу "Літературний календар", присвячена 150-річчю від дня народження Михайла Коцюбинського, українського письменника і громадського діяча.

Список статей

 

1.       Слабошпицький, Михайло Що записано вкнигу життя (Михайло Коцюбинський та інші): біографія, оркестрована на дев'ять голосів; уривки з другої книги // Березіль, 2013. -№ 9/10. -  С. 61-108

 

2.       Коляда І. Національно-культурна діяльність М.Коцюбинського // Історія в сучасній школі, 2012. -№ 2. -  С. 44-47

 

3.       Небеленчук, Ірина Емоційний діалог як засіб розкриття внутрішнього світу героя у новелі М. Коцюбинського "Intermezzo" // Українська література в загальноосвітній школі, 2012. -1. -  С. 6-10

 

4.       Дем'яненко, Людмила Синтез мистецтв як засіб вираження імпесіоністичного переживання у новелі Михайла Коцюбинсткго "Intermezzo" // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях та колегіумах. , 2010. -№ 1. -  С. 118-124

 

5.       Шупта-В'язовська, Оксана Художній часопростір як спосіб вираження несвідомого в прозі М.Коцюбинського // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях та колегіумах. , 2009. -№ 12. -  С. 102-105

 

6.       Будугай О. Мотиви гріха й каяття у творах для ітей "Маленький грішник" Михайла Коцюбинського і "Дзига" Шолом-Алейхема // Дивослово, 2009. -№ 12. -  С. 48-5

 

7.       Петлюра С. Памяти М. Коцюбинского // Радуга, 2009. -№ 7. -  С. 134-136

 

8.       Кузнецов Ю.Шевченко і М. Коцюбинський // Укр. мова й література в середніх школах, гімназіях та колегіумах. , 2009. -№ 3. -  С. 4-6

 

9.       Грибоєдова Н. М. Коцюбинський і чернігівська "Просвіта" // Вісник КНУ ім. Т.Г. Шевченка Історія., 2006. -№82/84. -  С. 17-18

 

10.    Бондаренко Ю. Про першопочатки історії людства у повісті "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського // Дивослово., 2006. -№12. -  С. 4-10

 

11.    Несторяк М. Відображення лексичних особливостей гуцульських говірок у повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" // Українознавство, 2005. -N3. -  С. 136-144

 

12.    Михида С. Михайло Коцюбинський у рецепції рідних та близьких: штрихи до психологічного портрету // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях та колегіумах. , 2005. -№4. -  С. 97-103

 

13.    Дубина Н. На камені надій // Дивослово., 2005. -№6. -  С. 20-23

 

14.    Присяжна Т. Прийоми імпресіоністичної поетики у повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" // Мандрівець, 2004. -№5. -  С. 64-66

 

15.    Сарапин Н.Л. Журналістські уроки Михайла Коцюбинського в Житомирському часописі "Волынь" // Вісник КНУ ім. Т.Г. Шевченка. Журналістика.-2004. -№12. - С. 19-20

 

16.    Калениченко Н. Проза М.Коцюбинського і суміжні ввиди  мистецтва // Слово і час. -2004.-№.6. -  С. 3-9

 

17.    Павличко С. Пристрасть і їжа: особиста драма М.Коцюбинського //Укр. мова та література. -2003.-№.1.-С. 4-12.

 

18.    Буграк У. Оцінна номінація у художньому тексті (на матеріалі етюду М.Коцюбинського "Невідомий") // Вісник КНУ С.Літературознавство.Мовознавство.Фольклористика. -2002.-№.12-13. -  С. 48-52.

 

19.    Шевчук В. Поезія не живе в смітнику: [Коцюбинський М.] // Українська мова й література в середніх школах,гімназіях,ліцеях та колегіумах. -2002.-№.2. -  С. 6-24

 

 

Що робить вчителя Вчителем? Що ним керує? Можливо, любов до свого предмета і хороша професійна підготовка? А може, особиста привабливість чи вміння доступно викладати знання? Чи особливості характеру? Що саме? Одвічне питання… Шукайте відповідь на сторінках видань книжкової виставки  «Вчитель на сторінках художньої літератури», яка діє в режимі вільного доступу. Пропонуємо 180 художніх творів (з нагоди 180-річчя ДОУНБ) про вчителів, школярів, школу українських, всесвітніх, дитячих письменників. Оберіть найкращих 10-топ видань для улюбленого читання!

Для обласної наукової бібліотеки вже стало досить звичним працювати поза межами будівлі, а саме виходити на вулиці міста та привертати увагу громади своїми послугами. Ось і День міста – 13 вересня не став виключенням з цієї корисної традиції. Але цього разу вихід в люди був у межах діяльності Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Місія в Україні. Серед різнобарв’я святкового міста, на набережній Дніпра розгорнулось Містечко USAID, котре пропонувало своїм «мешканцям» отримати картку громадянина, ознайомитись та скористатись усіма привабливими, пізнавальними, розважальними та просто корисними проектами. З самого ранку до п’ятої вечора були представлені проекти та організації, які втілюють проекти USAID в напрямках "Активний громадянин", "Освіта", "Охорона здоров'я", "Енергоефективність" та "Сільське господарство" безпосередньо у місті та у навколишніх територіальних громадах.

Бібліотека радо запропонувала всім бажаючим ознайомитись з новою послугою "Качай і читай" – ця послуга спрямувала розвиток інформаційних технологій на зустріч бажанню читати. Маючи сучасний гаджет – смартфон чи планшет, – можна скачати QR-код та мати цікаву книгу для власного задоволення або навчання. Крім цього завдяки цій технології бібліотека стала ще доступнішою, адже треба тільки скачати QR-код сайту бібліотеки. Також дорослим гостям містечка була пропонована корисна добірка електронних послуг та сервісів, що можуть стати в нагоді у будь-якій сфері життя. Розповідь та консультація про електронні сервіси супроводжувались роздачею інформаційних флаєрів та щирим запрошенням завітати до бібліотеки. І, звичайно ж, свято не могло відбутись без яскравих подарунків. Діти з великим захопленням брали участь у майстер-класі з виготовлення квітів, а найкращі квіточки принесли своїм творцям приємні подарунки та гарний настрій.

 На занятті присутні вчилися малювати окремі деталі обличчя, дізнавалися маленькі секрети майстерності, через ігрові форми намагались стати більш уважнішими до дрібниць, яких у творчості,як виявилось, немає, познайомились з переглядом літератури «Малюнок в образотворчому мистецтві»

Члени клубу були приємно здивовані, дізнавшись про це свято. Ми згадали символічну квітку цього свята - незабудку. Члени клубу отримали завдання пояснити чому їхні бабусі та дідусі такі важливі для них і розповісти про речі, яких вони навчилися від своїх бабусь і дідусів. Після того, як ми почули всі історії спілкування перейшло на тему генеалогії. Члени клубу переглянули відео, в якому американці пояснили свою цікавість до складання сімейного дерева. Це дозволило нам порівняти ситуацію в Україні, де були менш доступні архіви для досліджень з сімейної історії.

Друга частина зустрічі присвятили значній події – святкуванню Дня міста Дніпропетровська. Присутні використали цей шанс пояснити символіку гербу міста членам клубу, які переїхали в місто з інших областей України. Місцеві жителі розповіли про театри, архітектурні пам'ятники, якими ми пишаємося.

Наприкінці зустрічі наш американський гість і волонтер пан Джош запросив всіх любителів спорту приєднатися до нього в грі в м'яч.
Всі учасники зустрічі отримали користь і задоволення від неї, залишили бібліотеку в доброму гуморі.
Кількість учасників заходу – 18 осіб.

Ця 3,5-годинна стрічка у 1962 зробила акторів-початківців Пітера О'Тула і Омара Шеріфа світовими кінозірками першої величини.
За підсумками опитування, проведеного журналом Empire, картина зайняла перше місце в списку «Сто кращих британських фільмів усіх часів». Британський інститут кіно відвів їй третє місце.

Сценарій заснований на автобіографічному бестселері Лоуренса «Сім стовпів мудрості», а також на історичних дослідженнях біографів Лоуренса.

       245 років з дня народження Івана Котляревського (1769-1838 р.р.) виповнюється 9 вересня. Класик української літератури, поет, драматург, громадський діяч, автор поеми «Енеїда», «Пісні про новий 1805 –й рік…», п'єс «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» - в своїх творах поетизує кращі риси українського народу: духовність, волелюбність, патріотизм. «Він перший розпочав писати мовою, якою розмовляло населення цілого краю. Він зробив цю м'яку, виразну, сильну мову мовою літературною і українська мова, яку вважали тільки місцевою говіркою, з його руки залунала так голосно, що її звуки рознеслися по всієї Росії», - зазначав російський письменник Володимир Короленко. Багаті традиції національного фольклору дозволили Котляревському використати у своїх творах  різноманітну та яскраву жанрову палітру. 10 років він присвятив військовій службі, створював козачий полк у 1812-му році. До речі, примірник його «Енеїди» був на почесному місті у бібліотеці Наполеона, а цар Олександр I нагородив його військовим званням майора, за величезні громадські заслуги. Тарас Шевченко у своєму вірші « На вічну пам'ять Котляревському» так визначає величезну літературну місію українського автора: «Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!»
       10 вересня - 120 років від дня народження великої української  постаті - кінорежисера, письменника, сценаріста, педагога,  художника Олександра Довженка (1894—1956 р.р.). З дитинства він  прагнув  максимально проявити себе: удосконалював гру на скрипці, влаштовував театральні вистави, записував почуті від кобзарів і лірників народні пісні й думи, співав їх, «запоєм» читав все, що потрапляло під руки, збирав бібліотеку. Згодом в автобіографії він напише: «Мені здавалось, що я все можу, що все легко, і мені хотілося бути різним, хотілося начебто розділитися на кілька частин і жити в багатьох життях, професіях, країнах і навіть видах». Довженку й насправді  вдалося стати надзвичайно гармонійною людиною у багатьох творчих проявах, яка вільно почуває себе у світі, вважав Микола Бажан. В експозиції виставки представлені обпалюючі своєю правдою щоденники часів Великої Вітчизняної війни, безцінне свідоцтва великої жертви та перемоги, співзвучне сучасному сьогоденню на східному фронті. Також представлені кіноповісті «Арсенал», «Щорс», «Зачарована Десна», «Україна в огні». Пронизливий патріотизм та любов до Неньки України, у кожному слові, у кожному рядку творів. «Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина воду брала, і поставити слова чистими рядами, щоб незабутнє вигравало в них, як сонце на Великдень і радувало людські серця у великі і трудні часи», - писав  Олександр Довженко і слідував цьому творчому заповіту все своє життя.   
       150 років від дня народження Павла Грабовського (1864-1902 р.р.) виповнюється 11 вересня. Український поет, публіцист, перекладач, автор збірок поезій «Пролісок», « З півночі», «Кобза», автор дитячих збірок,  чисельних перекладів творів Миколи Некрасова, Михайла Лермонтова, Федора Тютчева, Кіндрата Рилєєва, Олександра Пушкіна, Джорджа Байрона, Едгара По, Моріса Метерлінка, Шарля Бодлера. Вся його творчість пронизана світом духовності та любові до рідної країни: «Чим би я не був, як би на що не споглядав, а в мені завжди жив перш над усе українець, прихильність до рідного слова та люду перевершила все інше....» - писав Павло Грабовський і  чимало своїх творів підписував псевдонімом  - «Українець». Пророчими сьогодні звучатимуть його слова, датовані 1894 роком у «Листі до молоді України»: «Європейство на грунті українському», - то нехай буде написано на нашому стягові». Його релігійність, потяг до освіти, до скарбів українського слова, пісні, казки, народні оповідки від матері та бабусі відіграли величезну роль в становленні його особистості та найшли яскраве відображення в творчості.
      17 вересня виповнюється 150 років від дня народження Михайла Коцюбинського (1864—1913 р.р.), якого Панас Мирний вважав своїм найулюбленішим учнем. Український письменник, поет, педагог, громадській діяч, один з організаторів «Братства тарасівців», автор новел «Сон», «Коні не винні», « Сміх», «Persona grata», повістей «Fata Morgana» та «Interemezzo»,  автор чисельних оповідань для дітей, науково-популярних статей та біографій видатних людей, перекладач творів Антона Чехова, Генріха Гейне, Федора Достоєвського, Адама Міцкевича - і все це Михайло Коцюбинський.  В усіх його іпостасях – майстерність та вишуканий хист до рідного слова. Михайло Михайлович сприймав  життя з усіма його викликами, нюансами, людськими долями як гуманітарну місію єдності: «…життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а і чуже …Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку. Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути, самотнім… я скрізь і завжди стрічаю людину». Можливо ця особливість вражень письменника  дозволила літературознавцям вважати Коцюбинського прихильником імпресіонізму у літературі. Недаремно його повість «Тіні забутих предків» привернула увагу вірмено-українського режисера Сергія Параджанова, якій наслідував імпресіоністичні течії у кінематографі. Фільм-легенда, знятий у 1964 році  отримав чимало українських та європейських нагород, на довгі роки став візитною карткою режисера та увійшов  до «золотої скарбниці» вітчизняного та всесвітнього кінематографа.
       28 вересня виповнюється  85 років від дня народження Дмитра Павличка, українського поета, перекладача, літературного критика, державного і громадського діяча. Найповніше талант поета розкрився в його ліриці. Збірки «Сонети подільської осені» (1973р.), «Таємниця твого обличчя» (1974, 1979 р.р.) стали помітним явищем в українській літературі другої половини XX сторіччя. Традиції пристрасного слова Івана  Франка продовжують книги поезій «Спіраль» (1984 р.), «Поеми й притчі» (1986р.), «Покаянні псалми» (1994 р.). Перу  Павличка належить також антологія перекладів «Світовий сонет» (1983 р.). Літературно-критичні праці зібрані в книжках «Магістралями слова» (1978 р.), «Над глибинами» (1984р.), «Біля мужнього слова» (1988 р.). З усіма цими творами читачі мають змогу ознайомитися в експозиції виставки.  «В моєму тілі – дух ненависті, любові дух, і дух вини », - писав Павличко про крила свого натхнення. «Розп'ятий між Лірикою і Політикою, він не може затамувати клекоту переживань, який виривається з його душі» - визначив контрасти творчих імпульсів майстра українського слова академік НАН України Микола Жулинський.

Мета виставки – виявити топ -10 видань, про які люди говорять що вони їх читали, насправді ж, з деяких досліджень видно, що люди їх не читали. І найчастіше це классика: М.Достоєвський «Злочин і кара», Л.Толстой «Війна та мир», Ч. Діккенс, "Великі надії», Є.Форстер, "Поїздка в Індію", Д. Оруелл, "1984", Харпер Ли, "Вбити пересмішника" та ін. Виставка провокує читача обрати видання для читання.

Відомо, що  самоорганізація нашого духовного стану, напряму залежить від фізичного самопочуття. Біотерапевт  Тетяна Шайтанова розповіла про вплив відомих та невідомих мікроелементів на організм людини у разі їх надлишку або недоліку; про склад мікроелементів у продуктах харчування, травах тощо; про дослідження, які дозволяють визначити склад мікроелементів в організмі людини. Мова йшла і про езотеричний вплив мінералів та каменів, які  спроможні віддавати свою енергію та зцілювати.
Учасники проекту «Бібліотерапія» також мали змогу ознайомитися з літературою, що була представлена на виставці «Здорове харчування».

Про виборення нашого суверенітету та незалежності розповідають книжкові видання, публікації у друкованих та електронних ЗМІ, фотоматеріали. Чимало інформації про дніпропетровських героїв АТО у спогадах близьких та друзів, у репортажах про нагороди, якими відзначені наші патріоти. Окреме місце займають приклади самовідданої допомоги волонтерів Дніпропетровщини, зокрема  жіночого волонтерського батальону.
Особливу інтонацію експозиції  додають строки з віршів криворізької поетеси Світлани Олександрової та висловлювання дітей про війну 2014 року.

Творчість бардів завжди була камертоном часу, тому невипадково програма, яку презентував виконавець, мала назву «Как хочется мира!». Прозвучали пісні на вірші дніпропетровських поетів: Лариси Єловських, Лариси Третьякової, Миколи Мілаша, Анатолія Канарського. Особливий успіх мали українські народні пісні, які Олег виконав акапелло. Своїми поетичними творами поділилися Федір Минка та Надія Філенко.    А на біс прозвучала пісня на вірші нашого земляка Олександра Покровського, у якій були наступні рядки:« Давайте чувствовать чужую боль,
                                                                                                                                              Давайте сеять доброе по свету.
                                                                                                                                              И, обновив уставшую планету,
                                                                                                                                              Поделим справедливо хлеб и соль».

18-е століття, Новий Фронтир. Війська Франції та Британії борються за володіння долиною Гудзону. Незважаючи на небезпеку, в цю важкодоступну місцевість приїжджає Елізабет Шилдс разом зі своїм чоловіком Вільямом. Вони залишають далеко позаду комфорт і безпеку Старого Світу, намірившись відкрити на новій землі торговий пост.
По дорозі вони стикаються з ворожими ірокезами, але відважні друзі Соколине Око і Чингачгук в останній момент приходять їм на допомогу. Незабаром Вільям потрапляє в полон до французів, і, намагаючись врятувати чоловіка, Елізабет звертається за допомогою до Соколиного Ока. Вона осягає премудрості суворого життя, і поступово в її серці виникає прихильність і любов до нового друга – почуття, які вона змушена приховувати, будучи вірною дружиною своєму чоловікові. І вона з гідністю проносить цю нелегку ношу крізь численні випробування і перипетії долі.

Ми живемо в цікавому, історично складному часі, будуємо національну модель навчання, що є частиною світового навчального простору. Сучасне життя висуває свої вимоги й вимагає від учителів активно використовувати інноваційні технології в навчальному процесі. Саме їх застосування здатне забезпечити єдність освітніх, розвиваючих і виховних функцій. У сучасній школі для рішення цього завдання застосовуються численні інноваційні технології такі як: інтерактивні технології; інформаційно-комунікаційні технології; технології диференційного навчання; ігрові технології та інші. Застосування цих технологій сприяє розвитку пізнавального інтересу школярів, інформаційному збагаченню та формуванню в них необхідних здібностей, орієнтує на одержання подальшої освіти з використанням сучасних технологій навчання, створює умови для підвищення й доступності освіти.

Мета виставки - ознайомити читачів з інноваційними формами та методами навчання в сучасній школі.