1 жовтня  – Вітання прилетіло через океан.
Продовжуються зустрічі членів онлайнового англомовного клубу «Англійська з друзями». Модератор клубу Оксана Багацька привітала п.Світлану У. з професійним святом «Всеукраїнський день бібліотек» – зігріла увагою і компліментами.
Панянка Вікторія подолала літаком відстань від Бостона до Вашингтону і дала рекомендації як правильно пакувати валізу, завчасно діставатися терміналу, не плутати термінали і час вильоту. Наприклад, у великому Бостонському аеропорту 4 термінали, тож подорожі не бувають легкими.

Пані Світлана: «Німецький математик Крістан Гольдбах колись сказав: «Ніколи не можна жити щасливо, якщо весь час тремтиш від страху». Це кінострічка про людей, які боролись зі своїми особистими та соціальними фобіями».

Наприклад, треба пояснити слово «дерево бонсай», не використовуючи слів «мале», «японське», «горщик», «мініатюра» та «форма»? Гравець Антон описав так «особлива рослина з Далекого сходу в будинку, або в саду/парку. Стала популярна у всьому світі». Або як пояснити слово «русалка», не згадуючи, що це наполовину жінка, наполовину риба з хвостом. І що про неї знято мультфільм Діснея. І в цьому мультфільмі її звуть Аріель». Не заборонені слова «море», «дівчина», «спів», «моряки».
Тож завдання цікаві і відгадувати весело! Багатьом гравцям подобається атмосфера змагання, приємно бути переможцем.

Керівник центру п.Світлана  презентувала пані Марині популярні ігрові набори «Яблука до яблок», «Табу», «Активуй». Питання з карти «Про мене / About me» допомогли познайомитися, дізнатися про сильні сторони людини, захоплення, про ставлення до навчання. Навчальне відео допомогло повторити необхідну лексику для створення розповіді «Я відвідала ринок «Озерку» і купила ось що…» (використали минулий граматичний час).
Пан Ігор знайомився з американською поп-культурою через набір карток «Pop Culture of the World». Це було досить складно. Були раді впізнати британського літературного героя Шерлока Холмса. Про детектива з Лондона знають у всьому світі – про нього знято декілька художніх фільмів.
Вже давно гра із нетрадиційних засобів вивчення англійської мови стала звичним і необхідним. Вона допомагає активізувати знання гравців, покращити фантазію, увагу та пам'ять гравців.

Творчість Марії Матіас - особливе явище в українській літературі початку ХХІ століття. Її проза - один з провісників нового літературного світобачення, умовно цю епоху можна назвати неомодернізмом. Увага до найтонших деталей, глибокий психологізм і прискіплива любов до того, чиє "тіло душі" по живому ріже її письменницький "скальпель", - незмінні прикмети стилю Марії Матіос. Упродовж всього життя людину поборюють пристрасті. Та надходить мить - і чуттєва людина навіть у пристрасті стає філософом. Таким є лейтмотив творів Марії Матіос.

Тематичний перегляд періодичних видань представляє статті з питань управління інклюзивною освітою, з описом ефективних технологій навчання дітей з порушенням психофізичного розвитку та методичними рекомендаціями щодо адаптації дитини з особливими освітніми потребами.

Серед видань, представлених користувачам, добре знайомі нам, які збереглися ще з радянських часів – «Київ», «Всесвіт»,«Дніпро», «Вітчизна», «Дзвін», «Березіль». Найстарішим українським літературним часописом є журнал «Вітчизна», перший номер якого вийшов у 1933 році. Перша назва журналу – «Радянська література». На сторінках часопису друкувалися твори видатних письменників української літератури: Володимира Сосюри, Максима Рильського, Миколи Бажана, Володимира Вінниченка, Валер’яна Підмогильного та інших. Історія журналу «Всесвіт» налічує близько 100 років (у 2025 році). Журнал друкує переклади літературних творів зарубіжних письменників. У процесі літературного перекладу видатні майстри слова змогли не тільки зберегти цілісність тексту, але й зуміли передати особливості національного характеру авторів оригіналів, їхню національно-емоційну специфіку й особливості мислення. Одним із яскравих представників молодіжних літературних журналів став журнал «Молодняк» (1927 р.). З 1944 р. журнал набуває свою теперішню назву «Дніпро». Завдяки цьому виданню творча молодь України отримала літературну трибуну. Журнал «Дзвін» розпочав свою історію у 1940 році у Львові і мав назву «Література і мистецтво». Це перший журнал, який почав видаватись у Львові після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України. У1951—1989 виходив під назвою «Жовтень». Літературно-художній та громадсько-політичний журнал «Березіль» засновано на базі альманаху «Харків», під назвою «Прапор» виходив із січня 1956 року, з 1991 року під назвою «Березіль». Найбільшого злету журнал досяг на зламі 1980-1990-х років минулого сторіччя. Переборюючи цензурні табу, часопис друкує поезії репресованого Василя Стуса, замовчувані та заборонені твори Володимира Винниченка, Лесі Українки, Костя Буревія, Івана Багряного, Тодося Осьмачки. Серед журналів варто відмітити  легендарний місячник літератури, мистецтва, суспільного життя «Сучасність». Виходив спершу від 1961 року впродовж трьох десятиліть у Німеччині, потім у Штатах. Від січня 1992 року, по здобутті Незалежності, перенісся на рідні терени й одразу посів одне з чільних місць поміж літературно-наукових журналів. Найголовніше – традиції журналу, який завжди дуже чутливо та оперативно реагував на все, що відбувається в літературі, політиці, суспільному житті. А довгожителем серед журналів залишається журнал «Київ», який видається з 1983 р. до сьогодення. Науково-методичний та літературно-мистецький журнал «Українська мова і література в школах України» (видавався під різними назвами), для тих, хто шанує і плекає багатство української мовної і літературної спадщини. Методична інформація, розробки уроків, поради провідних мовознавців та літературознавців, новинки сучасної літератури стануть у пригоді кожному вчителю літератури. Отже, українські літературні журнали були і залишаються помітним явищем в українській періодиці та користуються популярністю серед читачів.

 Матеріали виставки дають можливість зрозуміти різницю між енергозбереженням та енергоефективністю в часи воєнного стану. Енергоефективність перебуває на стику інженерії, економіки, екології, юриспруденції і соціології. Використання меншої кількості енергії для забезпечення того ж рівня енергетичного забезпечення будівель або технологічних процесів на виробництві  - це зараз життєво необхідно.

Учні дізнались про походження української мови, про розвиток української писемності, познайомились з найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури “Повістю врем’яних літ” Нестора-Літописця. Завідуюча сектору поділилась цікавими фактами про українську мову, розповіла про традиції святкування дня української писемності та мови.

Після перегляду фільми клубники відповідали на питання вікторини. Відповіді були 10/10 – гарний результат! Глядачі приділяють більше уваги до подробиць, дрібниць та складних для слов’янських вух імен героїв фільму.
Відгуки глядачів:
п.Світлана: «Люблю цілеспрямованих героїв! Доля завжди допомагає їм і надає щасливий шанс!».
п.Ігор: «Добре, що мої діти давно підросли і я можу дозволити собі більш безтурботне життя ;-)»
п.Тетяна: «Які ж ці нью-йоркці розумні і модні. Хай все буде добре у нової родини!».

Працівники сектору ознайомили майбутніх фахівців з шедеврами поліграфічного мистецтва, розповіли про будову книги, її оформлення та оздоблення. Студенти дізнались про цікаві факти з історії книги, побачили різницю між факсимільними та репринтними виданнями, переглянули літературу з екслібрисами, погортали фоліанти та книжки-малютки, а також дізналися про сучасні технології поліграфії. Присутні уважно прослухали представлений їм інформаційний матеріал, а також почули відповіді на питання, які їх цікавили.

Інтерактивний елемент уроку – треба було зробити макет сузір’я.
Бібліотекарі раді, що їх ресурси і знання знову стали у нагоді вчителям і їх учням.