Василь Симоненко не дожив навіть до тридцяти. Попри це його поезію досі вивчають у школах, а його ім’я намертво закарбувалося на сторінках української літератури у розділі «Шістдесятники».

 Сьогодні у нашій незалежній державі по-новому оцінюється творчий здобуток Василя Симоненка. «… постать Василя Симоненка має надзвичайний об’єднавчий потенціал на грунті української культури для різноманітних суспільних прошарків: і для людей з прорадянськими і проросійськими симпатіями, і для людей з протилежними симпатіями, і для вихідців з Західної України, і для вихідців з Донбасу, і для інтелектуалів, і для простих людей Симоненко може стати своїм — зрозумілим та цікавим.» (Андрій Окара).

На виставці, окрім публікацій з періодичних видань, представлено книги із фонду відділу Канадсько-українського бібліотечного центру. 

Список публікацій з періодичних видань:

8 січня – «Мій янгол-охоронець».
Члени англомовного кіноклубу в інформаційно-ресурсному центрі «Вікно в Америку» подивилися драматичний фільм «Мій янгол-охоронець» (англ. My Sister's Keeper, 2009).
Стрічку зняли за однойменним романом Джоні Піколт. У цьому фільмі все геніально і незвично, його важко порівнювати з іншими картинами. Сюжет фільму оповідає історію одинадцятирічної дівчинки на ім'я Анна, яка подала в суд на своїх власних батьків. І на те були причини.
Члени клубу разом з модератором кіноклубу пані Мариною Репан обговорювали драматичну історію головної героїні та її хворої сестри та занурювалися в особливості судової системи США.
Кількість учасників перегляду – 9 осіб.

15 січня – «Розрахунок».
Члени англомовного кіноклубу в інформаційно-ресурсному центрі «Вікно в Америку» подивилися драматичний фільм-трилер «Розрахунок» (англ. The Clearing, 2004) і насолодилися грою таких знаменитих акторів, як Роберт Редфорд і Хелен Міррен. В основі фільму реальні події 1987 року. Режисер відмовився від звичних формул створення голлівудських кримінальних фільмів. Те, що в підсумку відбувається, випливає з особистостей персонажів. Членам клубу було що обговорити з модератором кіноклубу пані Мариною Репан після перегляду.
Кількість учасників перегляду – 11 осіб.

22 січня - «Світ забуття».
Події чудової науково-фантастичної стрічки «Облівіон / Світ забуття»  (2013 р.) розгортаються у майбутньому після міжпланетної війни. Люди перемогли, але половина планети була зруйнована. З непридатної для життя поверхні довелось евакуюватись за хмари. Прочісуючи забруднену сушу, збиральники сміття відшукують речі, які ще можуть бути корисними. Колишній солдат Джек, головний герой фільму, лагодить літальні апарати, що патрулюють землю. Одного разу він знаходить уламки космічного корабля, всередині яких - гарна жінка. Незвична знахідка породжує низку подій, під час яких Джек за всяку ціну прагне взнати правду.
Кількість глядачів – 9 осіб.

29 січня - О, де ж ти, брате? (2000).
О, де ж ти, брате? (англ. O Brother, Where Art Thou?) — франко-американсько-британська комедійний та пригодницький фільм Братів Коенів 2000-го року. Сюжет фільму перегукується з «Одіссеєю» Гомера, а також є пародією на роман Джеймса Джойса — Улісс.
Авантюрна історія про пригоди Еверетта МакГілла і його супутників Дельмара і Піта в Міссісіпі у 1930-х роках. Еверетт втягнув двох хлопців в подорож за мільйоном доларів, не попередивши ні про те, що їх чекає, ні про те, що з ними може статися по дорозі, ні звідки ці гроші взагалі взялися ...

Кількість учасників перегляду – 11 осіб.

Член клубу, якому пощастило побувати в Лондоні та подорожувати по метро, поділився враженнями про його інтер'єр та ефективність.

Майже кожна зустріч членів англомовного клубу «Добра розмова» закінчується спілкуванням у форматі «Швидка англійська», або світським спілкуванням з іноземним гостем клубу.
У Всесвітній день подяки групі було запропоновано тему «Звичаї та ввічливість». Член нашого клубу нігерієць Джошуа був радий дізнатись, що є ввічливим в Україні, а що – грубим.

У своїй   лекції «Переможи стрес» біотерапевт  Тетяна Миколаївна Шайтанова (клуб «Бібліотерапія») розповіла як у   стресовій ситуації відбуваються зміни на фізіологічному рівні, відповідно на психоемоційному виникає багато енергії для долання подразника. Стрес не поганий, він дає силу людині захистити себе від загрози, подолати перешкоду чи пережити велику радісну подію, бо для цього ж теж потрібна енергія.

Слухачі приводили свої приклади, жваво сперечались, задавали питання  Тетяні Миколаївні, знайомились з представленою літературою.

Провідний бібліотекар Галина Пивоварова супроводжувала свою розповідь про Новий рік, Різдво Христове, Щедрий вечір, Маланки, Старий-Новий рік, Водохреще відео переглядом. З великим задоволенням підопічні центру слухали щедрівки, колядки, пісні новорічно – різдвяного циклу у виконанні Волинського народного хору. На думку учасників заходу такі зустрічі несуть у серця людей добро, любов, оновлення, злагоду та щирість.

Потреба слабозорих людей в книгах зі збільшеним шрифтом є досить актуальною, бо головною проблемою стає недостатність друкованої інформації: художньої, довідкової, науково-практичної літератури. Існуючий великий масив документів, надрукованих дрібним розміром шрифтів, значно обмежує кількість людей, які через вади зору не можуть їх читати. Це в свою чергу, стає на заваді соціальній адаптації людей з порушенням зору. Книги зі збільшеним шрифтом дуже зручні для читання людям з послабленим зором та людям похилого віку. Такі видання, орієнтовані на людей з вадами зору, набувають рис, що відрізняють їх від звичайних книг, адже висота шрифту становить не менше 14 пунктів (4,5 мм). Зазвичай, застосовуються кеглі висотою 16 і 20 пунктів. Особлива увага звертається на якість паперу – він в таких книгах є матовo-білим. Видання друкуються чітким, контрастним і яскравим шрифтом, дотримується чіткий інтервал між словами і рядками. Видавці і бібліотеки, в свою чергу, покликані подолати зазначені бар’єри і запропонувати цій категорії читачів альтернативні видання, які будуть доступні для читання. Це дозволить людині бути максимально включеним в життя та соціум. Важливий крок у вирішенні цієї важливої проблеми здійснило Харківське видавництво «Фоліо» (генеральний директор Красовицький О.В.) підготувавши до друку найбільш рейтингові в Україні книги зі збільшеним шрифтом: Кузьма Скрябін «Я, «Побєда» і Берлін»; Юрій Винничук «Танґо смерті»; Василь Барка «Жовтий князь»; Андрій Кокотюха «Адвокат із Личаківської»; Ирина Лобусова «Короли Молдованки».

Уфф, побывала на концерте Max Paragraph впечатления переполняют)
Во-первых, я думала, что иду слушать пение под гитару. Оказалось: гитара, губная гармошка, эээ, ножной тамбурин? (закрепленная на ботинке штука, которая мелодично позванивает, когда ногой отбиваешь ритм) и художественный свист, как у LP! И да, все это один человек, и он управляет своим оркестром как-то на удивление естественно, без цирковой трюковой ловкости.
Во-вторых, мне повезло: Макс Параграф сочиняет и исполняет свои песни на английском, так что к тому моменту, как я, эхехе, смогу ходить на концерты в клубах Днепра, он, скорее всего, будет давать концерты в клубах Европы.
В-третьих, все знают, что руки - это тест на профессиональное мастерство. Руки музыканта - это тест со звездочкой! Очень выразительное и красивое взаимодействие линий инструмента и гибких движений пальцев. Я позорно ушла в тень и небрежность, ибо не по Сеньке шапка.
В-четвертых, оказалось, что лирическое исполнение не исключает мощного внутреннего драйва. Мне понравилась песня "Anna" - она эмоциональная, печальная, атмосферная, но без натужного мелодраматизма.
В-пятых, я думала, что если иду слушать и рисовать, то придется отчасти пожертвовать слушанием ради рисования, ведь невозможно же сосредоточиться на том и другом одновременно! Оказывается, возможно - возможно рисовать в ритме и на волне музыки. Я даже начала подпевать "God gonna catch you down" про себя (то есть я очень надеюсь, что про себя, потому что когда я пою вслух, я могу белку сбить с дерева, но меня расплескало и тащило).
В общем, если в двух словах, то могу только в пяти: было круто, жаль, что мало.
Нашла вот "Анну" на ютубе! Как рассказал сам автор песни, ее вдохновила девушка, которая увлеченно рассказывала, какой Кит Ричардс классный гитарист. (Т.Адаменко)
https://www.youtube.com/watch?v=dOtVRWR880I

Увага Організації Об'єднаних Націй до періодичної таблиці наголошує на тому, що хімія може забезпечити вирішення глобальних проблем у сільському господарстві, освіті, енергетиці та охороні здоров'я.

Родзинкою зустрічі стало відео про рідкісноземельні метали, необхідні для смартфонів та іншого сучасного обладнання.

Група членів англомовного клубу "Добра розмова" у форматі світської бесіди практикували розмовні навички разом з гостем клубу паном Девідом. Обговорювали питання важливості науки в сучасному житті.

Про життя і творчість письменника яскраво говорять його книги – добрі, світлі й щирі. На виставці представлена література з фонду відділу. Для пошуку інших видань цієї тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки https://www.libr.dp.ua/ та традиційними картковими каталогами.

Книжкова викладка документів доповнила розповідь про історичні події тих років, про становлення і розвиток українського національного державотворення, про Акт Злуки, який спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежність.

Вони пригадали видатних українців, дізналися про всеукраїнську акцію «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, яка відбулася 20 січня 1990 року  як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. Студенти відповідали на запитання вікторини та прийняли участь у флешмобі «Україна Єдина». 

Презентація на екрані телевізору показувала окремі фото з короткими підписами, що з різних сторін відкривали питання Голокосту. В цей час бібліотекарка розповідала страшні, але правдиві історичні факти про концентраційні табори та гетто, зачитувала свідчення очевидців подій та задавала питання юній авдиторії. На фліпчарті були написані цифри, які мали певне відношення до подій Голокосту. Школярі з цікавістю намагались вгадати сенс написаного. Проект «Eva Stories» викликав неабияке пожвавлення серед малечі. Адже мова йшла про їх улюблену мережу Instagram. В форматі віртуального щоденника дівчина Єва розповідала про події 1943-1944 років від моменту свого дня народження до відправки в концентраційний табір.  Після цього учням було проведено екскурсію різними відділами ДОУНБ.

На згадку про захід всім гостям було роздано шестикутні зірки з цитатою: «Той, хто рятує одне життя, рятує цілий світ». Адже людяність та співчуття – запорука миру та щасливого майбутнього

  

Присутні згадали найбільш вдалі засідання, переглянули презентацію роботи відділу. Приділили увагу цифровій освіті пенсіонерів, цікавим статтям відділу абонемента на Порталі ДніпроКультура. І як завжди, на засіданні звучала поезія відомих поетів у виконанні ветерана клубу Галини Іванівни Гончарової, свої вірші прочитала Регина Володимирівна Хмара, а Галина Леонідівна Гальперн презентувала свою нову книгу «Души высокая струна». Засідання, як завжди, пройшло в душевній та камерній обстановці.