Суча́сність
Часопис незалежної української думки. 
 

Основна тематика: література, наука, мистецтво, суспільне життя.
Журнал виходив спершу від 1961 впродовж трьох десятиліть у Німеччині (Мюнхен), а потім у США, а від січня 1992 року «Сучасність» випускають в Києві.
Сучасність мала непартійний характер, і в ній брали участь діячі культури, науки, громадського і політичного життя незалежно від політичних і світоглядових переконань; серед них: Емма Андієвська, М.Андрієнко-Нечитайло, В.Барка, Ю.Бойко, Б.Бойчук, В.Бургард, В.Вовк, Я.Гніздовський, В.Голубничий, С.Гординський.
«Сучасність» багато уваги присвячує питанням руху опору в Україні і друкувала твори його діячів (І.Дзюби, І.Калинця, Л.Лук'яненка, М.Мороза, Є.Сверстюка, І.Світличного, В.Симоненка, Г.Снєгірьова,М.Холодного, В.Стуса, В.Чорновола) та ін. самвидавні матеріали.
«Сучасність» інформує про культурні, національні, соціальні, політичні, економічні, демографічні процеси в Україні, в СРСР і в комуністичному блоці, інформувала про духові течії Заходу. Аналіз подій в СРСР і УРСР на сторінках «Сучасності», зокрема критика політики національної дискримінації й русифікації неросійськомовних республік, накликала на неї часті напади на сторінках радянської преси.
Протягом останніх п'яти років журнал тричі був змушений призупиняти вихід через постійний брак коштів, зміну інвесторів, засновників, головних редакторів і творчих колективів. Чергові номери виходили із запізненням на кілька місяців або навіть на півроку. Журнал зовсім не видавався з середини 2010. На початку весни 2012 інвестором «Сучасності» стало видавництво «Спадщина-Інтеграл» і в квітні часопис відновив свою роботу після півторарічної перерви.
Відділ періодики отримує це видання з 2012 року.
До Вашої уваги пропонується перша сторінка статті Сергія Грабовського «Парад ідеологій».
Ознайомитись з представленим та іншими номерами журналу можна за адресою:
м. Дніпропетровськ,
пр. К. Маркса, 18.
Відділ періодики ДОУНБ.

Сторінки журналу :   1 

Слово і час
Науково-теоретичний журнал  
 

Часопис засновано в січні 1957 року під назвою «Радянське літературознавство» як науковий журнал теорії, історії літератури і критики, орган Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР і Спілки письменників України.
Первісно це був двомісячник. Від січня 1965 року журнал став виходити щомісяця.
Після смерті редактора журналу Олександра Білецького (2 серпня 1961 року) рівень журналу помітно знизився. На зниження рівня журналу також вплинуло посилення репресій проти української культури з початку 1960-х років, наслідком чого звузилася тематика публікацій. Низку авторів позбавили права друкуватися в журналі. Серед них Іван Дзюба, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Віктор Іванисенко.
Від січня 1990 року журнал виходить під сучасною назвою «Слово і час» (в самому журналі послуговуються написанням «Слово і Час», а також абревіатурою — «СіЧ»).
Журнал «Слово і час» друкує статті й розвідки з питань теорії й історії української літератури, компаративістики, зарубіжних і слов'янських літератур, текстології, літературного джерелознавства, літературної критики, а також суміжних дисциплін — культурології, фольклористики й етнології, стилістики, перекладознавства та ін. Постійно ведуться також рубрики «Рецензії», «Наші презентації», «Літературна карта», «Осередки філології», «Хронограф», «Літопис подій», «Бібліографія», друкуються розвідки науковців-початківців («Дебют»), статті про літературну та громадську діяльність українців зарубіжжя («Діаспора»), про інтеграцію української філологічної науки в європейський культурний процес («Україніка»), архівні матеріали і спогади («Написане лишається», «З пам'яті літ») тощо.
Стратегічне завдання журналу — координація основних напрямів літературознавчих досліджень і формування на теренах України нового теоретико-літературного дискурсу.
Засновники журналу
• Національна академія наук України.
• Інститут літератури імені Тараса Шевченка.
Національна спілка письменників України.
Відділ періодики отримує це видання з 1957 року.
До Вашої уваги пропонується перша сторінка статті Леоніда Ушлакова «Філософія серця» Тараса Шевченка».
Ознайомитись з представленим та іншими номерами журналу можна за адресою:
м. Дніпропетровськ,
пр. К. Маркса, 18.
Відділ періодики ДОУНБ.


Сторінки журналу :   1 

Київська старовина
Науковий історично-філологічний журнал. 
 

В журналі друкуються статті та повідомлення історичної, філологічної (літературознавчої й мовознавчої), етнологічної i загальнокультурної проблематики, пов'язаної з історією Києва i ширше - України.
8 вересня 1999 р. журнал внесений ВАК України до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт.
Журнал був заснований у 1882 році. У 1992 році за ініціативою академіка НАН України П.П. Толочка видання журналу було оновлено.
Засновник: Київський славістичний університет.
Співзасновниками видання є Інститут археології НАН України, Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК та Київський славістичний університет.
На сторінках журналу друкуються історічні, лінгвістичні та літературознавчі дослідження. В останні роки збільшилася кількість публікацій славістичного напрямку, що стосуються української історичної та історико-філологічної проблематики.
Рік заснування: 1882 рік.

Періодичність: 6 разів на рік.
Мова видання: українська.

Відділ періодики отримує це видання з 1992 року.
До Вашої уваги пропонується перша сторінка статті Ольги Рябченко « Формування контингенту студентів вищих навчальних закладів Радянської України: (кінець 1920-х – 1930-ті роки ».
Ознайомитись з представленим та іншими номерами журналу можна за адресою:
м. Дніпропетровськ,
пр. К. Маркса, 18.


Сторінки журналу :   1 

Київ
Літературно-художній і громадсько-політичний журнал письменників України.  
 

Літературно-художні журнали в історії української журналістики завжди були носіями національної ідеї, засобом утвердження українства. Своєю появою вони ознаменували початок зародження української журналістики. Саме літературно-художні видання стояли в центрі національного самоусвідомлення .
Коли вся Україна жила в умовах “заблокованого” простору літературно-мистецька преса взяла на себе обов’язок творити духовну альтернативу тоталітарній системі. Літературно-художні видання одними з перших спричинили переоцінку цінностей наприкінці 80-х років минулого століття та висунули ідею української незалежності, вона ж стала активним чинником її утвердження під час національного пробудження 90-х і творить багатоаспектний дискурс національної культури, формує культурологічний текст нашої доби донині
Журнал «Київ» має рубрики: «Публіцистика», «Поезія»,»Проза», «Критика», «Мистецтво».
Видається з 1983 року.
Щомісячник
Засновники:
• Київська міська рада
• Національна спілка письменників України.

Відділ періодики отримує це видання з 1983 року.
До Вашої уваги пропонується перша сторінка статті Ігора Гірича «Київський путівник».
Ознайомитись з представленим та іншими номерами журналу можна за адресою:
м. Дніпропетровськ,
пр. К. Маркса, 18.


Сторінки журналу :   1 

Дзвін
Літературно-мистецький і громадсько-політичний часопис 
 

Не зважаючи на постійні фінансові проблеми, «Дзвін» продовжує знайомити громадськість із сучасною українською прозою, поезією, друкує історичні розвідки, рецензії на книги та твори мистецтва.
На сайті журналу вже розміщено чимало матеріалів та розширених анонсів літературних творів із перших чотирьох чисел часопису «Дзвін» за 2012 рік. У такий спосіб його редакція хоче примножити аудиторію читачів журналу не лише в Україні, але й за її межами
Часопис заснований ще 1940 року. Із 1951—1989 роки часопис виходив під назвою «Жовтень». Однак у час національно-культурного відродження його назву було змінено.
Засновник: Національна спілка письменників України.
Виходить щомісячно. Мова видання : українська.
Відділ періодики отримує це видання з 1951 року.
До Вашої уваги пропонується перша сторінка статті Ірини Суховерської «Хвилина щастя за вічний біль».
Ознайомитись з представленим та іншими номерами журналу можна за адресою:
м. Дніпропетровськ,
пр. К. Маркса, 18.
Відділ періодики ДОУНБ.

Березіль
літературно-художній та громадсько-політичний журнал 
 

Заснований Національною Спілкою письменників України на базі альманаху «Харків», під назвою «Прапор» виходив з січня 1956року., З І991року має назву — «Березіль».
Публікує поетичні, прозові, драматичні твори українських письменників, переклади із зарубіжних літератур, літературно-критичні, історичні, публіцистичні матеріали, популяризує культурно-мистецькі надбання Слобожанщини. 80-х років «Березіль» знайомить читача із «призабутою» спадщиною XX ст., публікує твори репресованих письменників, поетів української діаспори.
Виходить 12 раз на рік.
Відділ періодики отримує це видання з 1993 року.
До Вашої уваги пропонується перша сторінка оповідання Юлії Шевченко «Синьора Неоніла».
Ознайомитись з представленим та іншими номерами журналу можна за адресою:
м. Дніпропетровськ,
пр. К. Маркса, 18.
Відділ періодики ДОУНБ.




Сторінки журналу :   1   2 

Березіль.
Літературно-художній та громадсько-політичний журнал Національної Спілки письменників України. 
 

Заснований на базі альманаху «Харків», під назвою «Прапор» виходив у Харкові з січня 1956 р., з І991 р. — «Березіль». Публікує поетичні, прозові, драматичні твори українських письменників, переклади із зарубіжних літератур, літературно-критичні, історичні, публіцистичні матеріали, популяризує культурно-мистецькі надбання Слобожанщини.
Відділ періодики отримує це видання з 1993 р.
До Вашої уваги пропонується перша сторінка твору Б. Чепурка «Цокає годинник…».
Ознайомитись з представленим та іншими номерами журналу можна за адресою:
м. Дніпропетровськ,
пр. К. Маркса, 18.
Відділ періодики ДОУНБ.

Сторінки журналу :   1 

Журналіст України. 
 

Виходить з січня 1975 р. Журнал заснований Національною спілкою журналістів України та Київським Національним університетом імені Т.Г. Шевченка.
Журнал є виданням для професіоналів медіа, його тематика це: технологія журналістської (редакторської) роботи та професійна етика, фахові новації, журналістська освіта, медіа-бізнес і менеджмент, влада і ЗМІ, самоорганізація журналістів тощо. В журналі виступають провідні журналісти України і зарубіжжя, головні редактори відомих видань, інформагентств та телерадіокомпаній, науковці, народні депутати та інші представники влади.
Відділ періодики отримує це видання з 1975 р.
До Вашої уваги пропонується зміст представленого журналу.
Ознайомитись з іншими номерами видання можна за адресою:
м. Дніпропетровськ,
пр. К. Маркса, 18.
Відділ періодики ДОУНБ.

Сторінки журналу :   1 

Филологические науки. 
 

Журнал имеет долгую историю и устоявшиеся традиции, что позволяет ему быть наиболее авторитетным журналом по филологии как в России, так и за рубежом.
На страницах журнала, более чем за полвека его существования, были опубликованы выводы диссертационных исследований многочисленных ученых, ставших впоследствии академиками, лауреатами государственных премий. Проблематика издания: языкознание, литературоведение, рецензии на научную литературу.
Отдел периодики получает этот журнал с 1967 г.
Вашему вниманию предлагается начало статьи А.М. Петрова «Символика цветообозначений в русских духовных стихах».
Дочитать эту статью Вы сможете по адресу:
г. Днепропетровск,
пр. К. Маркса, 18.
Отдел периодики ДОУНБ.

Сторінки журналу :   1 

Новый мир.
Ежемесячный журнал художественной литературы и общественной мысли. 
 

Один из старейших в современной России ежемесячных литературно-художественных журналов. Издаётся в Москве с 1925 г.
Основан на базе издательства «Известия» по предложению редактора Ю.М.Стеклова. С 1947 по 1991 годы - орган Союза писателей СССР. За заслуги в развитии советской литературы награждён в 1975 г. орденом Трудового Красного Знамени.
Вершиной общественного значения журнала были 1960-е годы. Идеологической основой журнала в тот период были ценности либерализма и демократического социализма. В начале 1970 г. после долгой травли идейный лидер этого направления в тогдашней общественной жизни Александр Твардовский ушёл в отставку с поста главного редактора, редакция была разогнана.
Во времена Перестройки (конец 1980-х годов) тираж журнала благодаря публикациям в нём ранее запрещённых произведений вырос до фантастических цифр. Тираж первого номера за 1990 год, например, равнялся 2 660 000 экземпляров.
Отдел периодики получает этот журнал с 1936 г.
Вашему вниманию предлагается начало статьи Л. Карасева «Рука сюжета. Заметки по поводу фильма «Место встречи изменить нельзя».
Дочитать эту статью Вы сможете по адресу:
г. Днепропетровск,
пр. К. Маркса, 18.
Отдел периодики ДОУНБ.

Сторінки журналу :   1