1932 рік
27 лютого Президія ЦВК СРСР спеціальною постановою затвердила рішення ІV позачергової сесії ВУЦВКа від 9 лютого 1932 р. про створення на території України п’ятьох областей: Київської, Харківської, Вінницької, Одеської та Дніпропетровської.
За Дніпропетровською областю закріплювалося 54 адміністративно-територіальні одиниці – 4 міста та 50 районів, з яких дев’ять було національними: три німецькі – Високо-пільський, Люксембурзький, Молочанський; два єврейські – Ново-Златопільський, Сталіндорфський; два російські – Кам’янський, Терпіннянський, а також по одному: грецькому – Велико-Янисольський і болгарському – Коларівський.
У лютому на базі районних споживчих спілок і підприємств споживчої кооперації створено Обласну споживспілку.
У лютому в смт. Синельниковому відбувся I Всесоюзний зліт працівників передових сільськогосподарських районів, в якому взяли участь 250 делегатів.
Навесні в Дніпропетровській області почався голод з багатьма смертними випадками.
8 березня почала виходити багатотиражна газета Дніпропетровського комбайнового заводу ім. Ворошилова «Ворошиловець».
У травні в м. Нікополі закладено фундамент найпотужнішого у світі Нікопольського південнотрубного заводу.
У травні на Криворіжжі провадиться активне будівництво домни «Комсомолка» та домни № 1 на Криворізькому металургійному комбінаті, потужність кожної з яких становить 950 тонн металу на добу.
У травні в м. Новомосковську почалося будівництво найбільшого в Радянському Союзі Новомосковського жерстекатального заводу.
У травні у м. Кам’янському (нині Дніпродзержинську) на металургійному заводі ім. Дзержинського почалося будівництво доменних печей №№ 7 і 8 потужністю 800 т. чавуну на добу кожна.
4 серпня у м. Дніпропетровську в Будинку культури залізничників відкрився перший обласний з'їзд рад Дніпропетровщини. Головою облвиконкому обраний Данило Іванович Петровський.
24 вересня у Міській раді м. Дніпропетровська відбувся розширений пленум, присвячений 40-річчю літературної творчості відомого російського письменника Олексія Максимовича Горького.
10 жовтня у м. Запоріжжі (на той час перебувало у складі Дніпропетровщини) відбулося урочисте відкриття першої черги Дніпрогес ім. В.І. Леніна. 
7 листопада на криворізькій рудні ім. К. Лібкнехта відбувся пуск першої в СРСР збагачувальної фабрики.
21 грудня у м. Дніпропетровську відкрито залізничний арочний міст через Дніпро – Мерефо-Херсонський. Найбільший у світі залізобетонний міст побудовано за проектом інженера-мостобудівника М.М. Колоколова.
У грудні на Дніпропетровщині почали з’являтися перші «чорні дошки», куди заносилися райони та колгоспи, які не виконали норми хлібозаготівель. В області починається голодомор.
1932 року в м. Дніпропетровську за проектом архітектора Олександра Красносельського побудовано «Палац культури металістів», нині – Палац культури імені Ілліча.
1932 року з ініціативи наукових працівників у м. Дніпропетровську створено Будинок вчених.
1932 року в м. Дніпропетровську засновано Дніпропетровський паровозоремонтний завод.
1932 року на Дніпропетровщині відкрито Царичанську, Котівську, Поливанівську машино-тракторні станції (МТС), які забезпечували сільськогосподарською технікою колгоспи області.