Відданий син України. Петро Васильович Швидько

Наш сьогоднішній герой – Петро Васильович Швидько. Він із тієї породи людей, які не сперечалися про лірику і фізику, а вважали за краще бути з цими категоріями духовного життя на "ти".

Він належав до унікальної категорії людей. За високою порядністю та обов’язковістю, енциклопедичними знаннями й нестримними прагненнями бути корисним суспільству. Це яскраво проявилося за його п’ять років перебування – з власного бажання – у самому епіцентрі ліквідації наслідків «катастрофи» ХХ століття. Несамовитий «чорнобилець», який опинився в ядерному пеклі, спочатку як скромний кандидат технічних наук Гірничої академії, потім уже як член штабу з організації дезактиваційних робіт на дахах блоку №3 під керівництвом голови урядової комісії академіка Бориса Щербини.

Швидько згадував: «10 травня 1986-го мене викликали до Москви, до Держкомвинаходів СРСР, де отримав «по загривку» за те, що як автор способу великотоннажного захоронення радіоактивних відходів не доповів членам урядової комісії про своє технічне рішення. Цього ж дня, а саме через дві години, мені було видано позитивне рішення на винахід (авторське свідоцтво № 1426295), а через добу я вже був у Києві в приймальні академіка Ігоря Походні, який очолював у Національній академії наук штаб з ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС з фізичних проблем».

Згодом доля звела Петра Васильовича з керівником штабу ЛНА в самому епіцентрі трагедії, майбутнім Героєм Соціалістичної Праці, видатною особистістю Юрієм Миколайовичем Самойленком. Було сказано відкрито, що цей штаб – на відміну від інших – «команда смертників» із добровольців. Його головне завдання – максимально мінімізувати колективну дозу опромінення ліквідаторів, використовуючи робототехніку та розробки оптимальних за дозовим навантаженням технологій дезактивації покрівель між четвертим зруйнованим і сусіднім третім енергоблоками станції.

Багато цікавих ідей і розробок пов’язано з ім’ям Петра Васильовича Швидька. Їхнє головне завдання – заміна людей на найзагрозливіших ділянках робіт технічними засобами.

За 1986 рік Петра Швидька було відзначено 12 урядовими грамотами, в тому числі двома – урядової комісії. А через багато років була передана грамота від тодішнього голови Дніпропетровської облдержадміністрації Юрія Єханурова, а також від Президента – орден «За мужність» III ступеня.

Ми пишаємось дніпропетровським ученим, кмітливим і заповзятливим інженером, відданим сином України.

Тетяна Мищенко, завідувач патентно-технічного відділу ДОУНБ

29.07.2020