Будник Василь Сергійович: Конструктор. Вчений. Людина

Он –настоящая легенда века.

Вся жизнь его- високий апогей

Ученого и просто Человека.

С.М. Бобровська, збірник «Ностальгія»

Моя стаття присвячена пам`яті Будника Василя Сергійовича – одного з основоположників ракетно-космічної техніки, засновників конструкторського бюро «Південне», який був у різні часи заступником С.П. Корольова і М.К. Янгеля.

Будник Василь Сергійович – конструктор, вчений, відомий ракетник, заслужений діяч науки і техніки України, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, академік Національної академії наук України, почесний громадянин м. Дніпропетровська.

Народився В. С. Будник 24 червня 1913 р. в селі Семенівка, що на Чернігівщині, в сім`ї агронома.

Після закінчення в 1940 р. Московського авіаційного інституту працював у конструкторському бюро С.В. Іллюшина. З 1943 р. життя вченого пов`язане з ракетною технікою, у становлення і розвиток якої він вніс вагомий внесок. Спочатку це були роботи в Москві і НДІ-1-ракетному науково-дослідному інституті, потім (1946-1951 рр.) – в Центральному науково-дослідному інституті з ракетної техніки, де він працював заступником головного конструктора ракетного КБ С.П. Корольова. У ці роки Василь Сергійович брав участь у розробці і створенні перших радянських балістичних ракет Р-1, Р-2, Р-5. Для їх серійного випуску у Дніпропетровську було створено спеціальне підприємство, першим головним конструктором якого, за пропозицією С.П. Корольова, у 1951 р. призначили В.С. Будника. У 1954 р. на ракетному заводі в Дніпропетровську було організовано особливе конструкторське бюро по створенню принципово нового типу бойових ракет на високо киплячих компонентах палива і з автономною системою керування, яке очолив М.К. Янгель, а його першим заступником став В.С. Будник. Під керівництвом і з безпосередньою участю вченого було розроблено стратегічні ракети середнього радіуса дії принципово нового типу, перша у світі міжконтинентальна балістична ракета важкого класу, перший рухомий ракетний комплекс на базі твердопаливної ракети та багато інших видів ракетної техніки.

З 1972 р. В.С. Будник працював в Інституті механіки АН УРСР, де створив сектор ракетно-космічного спрямування і відділ комплексних досліджень літальних апаратів. Серед його учнів – десятки докторів і кандидатів наук.

Велику увагу вчений приділяв підготовці наукових кадрів. При його безпосередній участі в Дніпропетровському університеті було організовано фізико-технічний факультет для підготовки фахівців з ракетно-космічної техніки.

Він був не тільки видатним конструктором, вченим, а ще й гарним чоловіком для своєї дружини і люблячим батьком для своїх дітей. У Василя Сергійовича була незмінна пристрасть до поезії Тютчева, Єсеніна, Шевченка, і особливо до Некрасова. Він багато віршів знав і повторював з задоволенням до останнього дня життя. І була улюблена сім'я, яка викликала загальну повагу і захоплення. Удвох, з дружиною Вірою Іванівною, вони виховали трьох чудових синів. Василь Сергійович любив багато подорожувати з усією сім`єю.

Помер Будник В.С. у Дніпропетровську і похований на Запорізькому кладовищі.

Видатний конструктор, великий вчений, прекрасна людина, Василь Сергійович прожив довге, непросте і щасливе життя: у нього було покликання; у нього був талант реалізувати це покликання; результати його напруженої, творчої праці були затребувані часом і життям. І він був цим щасливий!

Тетяна Мищенко, завідуюча патентно-технічним відділом ДОУНБ

07.06.2017