Власенко С.


















































Світ творчих захоплень людини різноманітний і безмежний – він дивує, хвилює і зачаровує своєю фантазією, креативністю, непередбачуваністю. А особистості, які мають хобі по життю, вміють відтворювати щось цікаве своїми руками, бачити у звичайних речах красу і готові щиро ділитися своїми знахідками зі світом, завжди приваблюють і надихають.

Ще до війни запам’ятався сюжет по телебаченню про дивні роботи дніпровського умільця-скульптора, який працює у стилі Scrap Metal Art (напрямок мистецтва, в якому для виготовлення творчих робіт використовують металобрухт). І ось випадково у мережі натрапила на сторінку майстра – Сергія Власенка.

Свої скульптури Сергій створює з брухту, якого звичайні люди поспішають позбутися. Але за словами майстра: «Що є брухт в баченні більшості! Непотріб, який вже вийшов з повсякденного використання, заржавілі, зламані металеві речі, які втратили актуальність. Що є брухт в моєму баченні? Можливість здивувати Вас!». І його роботи дійсно дивують: витончена «Скрипка», брутальний «Ворон», велична «Голова Коня», галереї дивовижних риб і тварин. Цікавим є те, що для створення цих неймовірних виробів використовується будь що: частини м’ясорубок, велосипедів, старе столове приладдя, деталі від годинників, друкарських і швацьких машинок, старі ключі.

Матеріали для його скульптур приносять родичі, друзі, сусіди, але більшість необхідного майстер відшукує на пунктах прийому металобрухту. Працює переважно з металом, до окремих композицій додає дерево. Над своїми виробами Сергій працює у майстерні, яку облаштував поруч зі своєю оселею. Образи майбутніх творів спочатку народжуються в уяві майстра, але це тільки початок шляху, який окреслює можливості. Потім замальовується ескіз скульптури, а згодом настає етап копіткої праці з підбору деталей, з їх очищення і шліфування. Майстер не використовує заздалегідь підготовлений каркас, усі деталі поєднує і кріпить механічно, за допомоги електрозварювання. Тому процес відтворення може сягати від двох тижнів до року. В одному з інтерв’ю Сергій розповів, що на одну з робіт – «Рибу», він витратив навіть три з половиною роки. Одночасно в роботі у майстра можуть перебувати 10–15 скульптур. Зараз у творчій скарбничці Сергія близько 100 арт-об’єктів: це комахи, птахи, риби, музичні інструменти, кораблі, машини та тварини. Усі роботи – в єдиному екземплярі. Йому не цікаво дублювання, «масове виробництво» – «бо так зникає бажання створювати ексклюзивні речі».

Про автора:

Сергій Власенко народився у м. Новомосковську / нині м. Самар, зараз із родиною мешкає у Дніпрі. Має економічну освіту, працює в будівельній компанії.

У дитинстві захоплювався малюванням. Багато часу проводив у батьківській майстерні, в оточенні інструментів і верстатів, на яких згодом почав працювати. У майбутньому ці навички стали йому у нагоді.

Новим хобі зацікавився випадково ще у 2016 році: якось натрапив на відео, де французький майстер виготовляв фігури з металу. Сергій вирішив спробувати й собі…, захопило! Не все виходило одразу, інколи задум не співпадав з реальністю, доводилось багато разів підлаштовувати деталі, переробляти. Хобі вимагало багато витримки, наполегливості і бажання, ще, безумовно, об’ємної уяви та художніх здібностей. Але «коли починаєш щось робити, головне – не здаватися!», – наголошує автор.

Першою роботою, яка склалася, стала невеличка мурашка з цугалика замка. Згодом з’явилися й інші фігурки.

Майстер наважився показати свої творіння на загал у 2020 році. Разом із сином, узявши з десяток робіт, розташувалися на траві біля Набережної Дніпра. Назва міні-виставки народилась миттєво – «Пікнік на траві». Сергій пригадує: «Я отримав масу задоволення від реакції і відгуків людей, які просто підходили, щоб зробити світлини біля моїх робіт».

А восени 2021 Сергій Власенко вже представив свої роботи на дніпровському фестивалі «КOVAL fest», куди з’їхалися ковалі зі всієї України. І знову успіх: захоплені відгуки, статті у пресі, сюжети на телебаченні.

З роками прийшли досвід, майстерність, впевненість і … міжнародне визнання.

Японська компанія, яка займається переробкою відходів, помітила одну з робіт Сергія, а саме «Скрипку», і включила її фото до календаря на 2022 рік (наклад – 200 тис. примірників). На цьому історія не закінчилась, співробітництво продовжується: «Я маю честь представляти протягом трьох років (2022, 2023, 2024) Велику Державу Україну в календарі скрап-арту поруч із яскравими та талановитими митцями світу у цьому стилі мистецтва», – написав майстер на своїй сторінці у мережі. 

Роботи Сергія прикрашають приватні колекції і садиби замовників з-за кордону – США, Канади, європейських країн. Автор лише відхиляє пропозиції з росії та білорусі – принципово!

Творчі люди невтомні та натхненні, вони не міряють своїх успіхів чужою міркою. Напевно, їм не байдуже, скільки у них шанувальників і нагород, але особливо значимо тільки одне – улюблена справа, яка, за зізнанням автора, ще стала й прибутковою.




Світлана Пономаренко,

провідна бібліотекарка відділу мистецтв ДОУНБ