Мурті, Вівек. Самотність. Сила людських стосунків

Мурті, Вівек. Самотність. Сила людських стосунків [Текст] / В. Мурті; пер. з англ. О. Любенко.– Київ: Лабораторія, 2020.– 304 с.

Самотність – питання номер один в сучасному світі. Психологи, історики, письменники намагаються досліджувати та давати поради, але, незважаючи на потужний інформаційний простір та е-комунікації, вона не зникає, навпаки – поглиблюється.

Книга Вівека Мурті «Самотність. Сила людських стосунків» – подарунок для всіх, хто бажає позбутися цієї прикмети часу. Особистої або колективної – не має значення. В часи ковіду та інших глобальних випробувань – тим більше.

Автор – екс-головний хірург США, засновник організації Doctor For America, дослідник проблем залежності від наркотичних речовин і питань змін клімату та причин здійснення злочинів. Тобто людина фахова, максимально включена до комунікації кратній досвіду.

Довіра виникає з перших сторінок. Йдеться від першої особи, про те, що траплялося у практиці Вівека, більш того, книга з присвятою близьким – в усіх цих випадках ми завжди маємо справу з бестселерами.

Вівек розповідає на прикладах і монологах звичайних людей про значення сторителінгу, дружби, шекспірівське авторство значення слова самотність та значення його в різних культурах і країнах. Що спільного та різного в жіночій і чоловічій самотності, про декларацію цінностей і практичне їх недотримання. Красномовність «завжди он-лайн», про необхідність моментів паузи; внутрішнє,  ередне коло та зв`язки на роботі як науку стосунків, про об’єднання дітей в цифрову епоху.

«…У хвилину самотності й страждання покладіть обидві руки на серце. І заплющте очі. Згадайте друзів і рідних, які були поряд з вами все ваше життя в моменти радості та найглибшого розпачу. Людей, які вислуховували вас, коли вам було сумно. Людей, які вірили в вас навіть тоді, коли ви самі втрачали віру в себе. Людей, які вас тримали, підіймали й бачили такими, як ви є. Відчувайте, як їхне тепло й доброта омиває вас, наповнюючи щастям. Розплющте очі».

Цима сподіваннями та мріями для прийдешніх поколінь автор завершує свою розповідь про самотність. Яка має безліч історій і облич. Та радить на цьому маскараді історій – не загубити власне.