Матеріал для написання реферату Внутрішньо переміщені особи: поняття та правовий статус Термін «внутрішньо переміщені особи» є відносно новим для наук, які займаються його вивченням: юридичної науки, політології тощо. Як явище в історії ВПО не є новим, їх характеризують як суб’єктів міжнародного права в контексті міграційних процесів. В українське законодавство цей термін введений відносно недавно, а саме з початком анексії Російською Федерацією півострова Крим та військових дій на сході України.
Бичай Руслан Поняття внутрішньо переміщеної особи як елемент гібрідної війни//Вісник Прикарпатського університету. Політологія. – 2019. - №13. – С. 7-14 https://journals.pnu.edu.ua/index.php/politics/article/view/5395/5739 Для позначення одногой того самого явища часто вживають різні поняття, такі як «мігрант», «біженець», «переселенець». Якщо процес переміщення населення відбуваєтьсявсередині країни, то з відповідних причин додаються ще прикметники «внутрішній», «вимушений». Також часто, досліджуючи дану категорію, спостерігаємо ситуацію ототожнення та підміни таких понять. Тому необхідно з’ясувати їх значення, відмінності та подібності один від одного. Зі сторінок історії відомо, що процес вимушеного переміщення людей, зокрема вимушеної міграції в межах кордонів окремої держави є досить «старим». Ґрунтовно його почали вивчати в середині ХХ ст. під час та після завершення Другої світової війни. Відомий російсько-американський дослідник демографічних процесів цього періоду Є. М. Кулішер ввів в науковий обіг термін «displaced persons» (англ. «переміщені особи») в своїй праці «Переміщення населення в Європі» (1943 р.), використав його щодо осіб, які змушені були змінити своє довоєнне місце проживання в результаті військових дій. Згодом цей термін ліг в основу поняття «біженець», закріпленого в Уставі Управління верховного комісара ООН у справі біженців Також це поняття стало фундаментом термінології, яку використовують міжнародні організації, національні держави в своїх офіційних документах, законодавстві, міжнародних угодах тощо. 28 липня 1951 р. в Женеві була ухвалена Конвенція про статус біженців – міжнародний договір, підписаний на конференції поважних представників, скликаній відповідно до резолюції Генеральної асамблеї ООН від 14 грудня 1950 року. Конвенція дає визначення поняття «біженець» та встановлює загальні підстави, на яких надається статус біженця. Стрижневою ознакою поняття «внутрішньо переміщена особа» є недобровільне переміщення індивідів в межах кордонів однієї держави. Саме поняття є частиною більш широкого терміну «біженець», визначення якого еволюціонувало. Так, наприклад, термін використаний в таких регіональних документах: Конвенція африканської єдності (1969 р.), яка регулює специфічні аспекти біженців в Африці; Латиноамериканська Картахенська декларація (1984 р.).Також визначення терміну «біженець» надано у Конвенції.
Малиха М. І. До проблеми сутності поняття «внутрішньо переміщені особи»: державна політика та регіональна практика//Грані. – 2015. - №8. – С. 6-11 Внутрішньо переміщені особи – категорія населення, з яким світова громадськість стикається протягом багатьох років, проте на території незалежної України така категорія населення з’явилася вперше. Узагальнена сутність цього терміну полягає в тому, що це громадяни держави, які через військові дії та їх наслідки змушені були покинути постійне місце проживання задля убезпечення свого життя, при цьому не перетинаючи межі державного кордону Ключові проблеми, які постають перед внутрішньо переміщеними особами, – це доступ до соціальних послуг, наявність постійного житла та оформлення реєстрації за місцем проживання. Останнє необхідне для доступу до економічних та соціальних прав, а також засобів існування. Допомога ВПО в першу чергу організовується через обласні адміністрації, громадські організації і добровільні внески громадян. Людям надають притулок місцеві органи влади або вони зупиняються у приватних санаторіях чи готелях. Інші – розміщуються в приватних оселях. Однак, можливості приймаючих громад швидко вичерпуються. Нагальні потреби включають необхідність у постійному житлі, розширенні можливостей працевлаштування, а також підтримку громадських і місцевих організацій у розробці довгострокових рішень для людей, які стали внутрішньо переміщеними особами.
Шевирталов В. С. Правовий статус внутрішньо переміщених осіб в Україні//Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування – 2024. - № 2. – С. 73-78 https://journals.ksauniv.ks.ua/index.php/public/article/view/570/532 Внутрішньо переміщені особи відносяться до категорії осіб, що потребують підвищеного соціального захисту та забезпечення. Згідно із ст. 46 Конституції України встановлюється право громадян України на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом Встановлення захисту для осіб, що потребують особливого піклування внаслідок втрати житла, роботи, втрати родинних зв’язків гарантується Конституцією України та регламентується у ряді нормативно-правових актах. Так Закон України «Про зайнятість населення», де встановлено право особи на працю та реалізацію їх прав на соціальний захист від безробіття. Питання соціального захисту громадян закріплюється також встановлюється Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» де закріплено, що державні соціальні гарантії, реалізація яких спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня для кожного громадянина. Відповідно до ст. 2 ЗаконуУкраїни «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою: визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України; визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсів для їх реалізації; визначення та обгрунтування розмірів видатків Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, соціальних фондів на соціальний захист і забезпечення населення та утримання соціальної сфери. На основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги. Правовий статус внутрішньо переміщених осіб встановлюється окремих спеціальним законодавчим актом. Так, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлюється здійснення обліку такої категорії громадян у формі функціонування єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб . Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідальною за здійснення та ведення єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб є Національна соціальна сервісна служба України, яка є центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну. Відомості про внутрішньо переміщених осіб з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб безоплатно надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях. Процедура набуття статусу внутрішньо переміщеної особи регулюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» № 509 від 01 жовтня 2014 року.
Кривошеїн Віталій Зміни в системі цінностей громадян України зі статусом внутрішньо переміщених осіб// Грані. – 2024. - № 2. – С. 101-105 За результатами емпирічного дослідження виявлено певний рівень впливу повномасштабного вторгнення на зміну ціннісних орієнтацій внутрішньо переміщених осіб. Головні аксіологічні маркери цих змін розташовані у наступних площинах: 1. Зміни у пріоритетності цінностей в загальній ціннісній системі: від матеріальних цінностей (добробуту, фінансових накопичень, певного рівня життя) до нематеріальних (цінність життя, безпеки, миру, стабільності). 2. Зміни в процесі національної ідентифікації внутрішньо переміщених осіб: відбулось підвищення рівня значущості української ідентичності з початком повномасштабного вторгнення (зміщення позицій в ідентифікаційній системі «я людина», « я представник певного гендеру», «я представник певного сімейно – рольового статусу» до лідерства позиції ідентифікаційного статусу з національним акцентом «я українець»). 3. Актуалізувалась потреба в національному самопозиціонуванні, оскільки, це один з небагатьох факторів, котрий дозволяє внутрішньо переміщеним особам відчувати свою приналежність до країни (як певної великої групи), краще орієнтуватись в ідентифікаційній системі «свій-чужий» та забезпечує почуття відносної стабільності, спокою та оптимізму. 4. Диференціація ціннісної системи в контексті домінування альтруїстичних, колективістських ціннісних орієнтацій над індивідуалістичними, егоїстичними. При цьому інформанти помічали подібні зміни не тільки в своїй поведінці, а масштабували їх до рівні країни і українців у цілому. 5. Підвищення рівня солідаризму населення України на початку повномасштабного вторгнення, і максимальний рівень розрізненості українців на сьогоднішній день.
Лубінець Д. (доктор філософії; Уповноважений Верховної ради України з прав людини) Захист прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України: інтерв'ю; вів бесіду О. Святоцький// Право України. - 2023. - № 4. - С. 11-29 Інтерв'ю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця головному редакторові журналу "Право України" Олександру Святоцькому Запитання Олександра Святоцького:
- Компенсація за зруйноване чи пошкоджене внаслідок бойових дій житло, нерухоме майно. Відповідь Дмитра Лубінця: Президент України 17 березня 2023 р. підписав Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України". Заява на надання компенсації, форму якої затверджуватимуть окремо, подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, яка утворюється при виконавчому органі органу місцевого самоврядування. Заява має бути подана під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування. Запитання Олександра Святоцького: Для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно передбачено створення спеціального Державного реєстру такого майна. Розкажіть про його функціювання станом на сьогодні. Відповідь Дмитра Лубінця: Технічно сьогодні Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна вже створений. Його власником є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. У Реєстрі міститься інформація про понад 10 тис. постраждалих об'єктів. Адміністрування Реєстру здійснюється Міністерством цифрової трансформації України.
Запитання Олександра Святоцького: Чи мають право на компенсацію власники житла, яке зруйновано на тимчасово окупованих територіях? Відповідь Дмитра Лубінця: Так, однак процедура компенсації відповідно до новоухваленого Закону не розповсюджується на об'єкти майна, які станом на 24 лютого 2022 р. розміщувалися на тимчасово окупованій території, або які були пошкоджені, або знищені до 24 лютого 2022 р. Зазначена проблема потребує вирішення та відповідного законодавчого врегулювання.
Запитання Олександра Святоцького: Унаслідок повномасштабнпх бойових дій багато людей втратили паспорт або документ, що його замінює, чи документи були знищені. Яким чином у такому разі можна підтвердити особу й отримати необхідну допомогу? Відповідь Дмитра Лубінця: Такі особи мають змогу пред'явити відображення в електронній формі інформації, що міститься в документах, які посвідчують особу та підтверджують громадянство України або її спеціальний статус, сформованих засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатку Порталу "Дія" ("Дія"), або "єДокумент", або довідку про подання документів для оформлення паспорта громадянина України, видану ЦНАП (центр надання адміністративних послуг), державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС (Державна міграційна служба України), і його відокремленим підрозділом, територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС. Однак строк отримання довідки ВПО для таких осіб і отримання ними соціальних виплат, звичайно, затягується у зв'язку з необхідністю звертатися до зазначених органів.
Запитання Олександра Святоцького: Чи розроблена станом на сьогодні актуальна Стратегія інтеграції всіх ВГІО та особливо тих, хто перемістився з 24 лютого 2022 p.? Відповідь Дмитра Лубінця: У лютому в Україні презентували Стратегію щодо внутрішньо переміщених осіб до 2025 року. Вона передбачає кілька напрямів роботи щодо інтеграції в суспільство ВПО, підтримки та захисту їхніх прав. Стратегія передбачає п'ять цілей: 1. Посилення спроможності держави реагувати на виклики щодо підтримки внутрішнього переміщення. 2. Безпечна евакуація людей з небезпечних районів, задоволення їхніх гуманітарних потреб. 3. Сприяння адаптації ВПО на новому місці проживання. 4. Інтеграція ВПО в нових громадах. 5. Підтримка безпечного повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції людини. Кожен пункт передбачає низку заходів для адекватної підтримки й адаптації людей та активнішого інформування про можливості для ВПО. Також, із-поміж іншого, передбачається психологічна підтримка.
Запитання Олександра Святоцького: Які особливості отримання пенсійних і соціальних виплат українцями за кордоном? Відповідь Дмитра Лубінця: Статтею 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачається, що у разі виїзду пенсіонера на постійне проживання за кордон пенсія, призначена в Україні за заявою пенсіонера, може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується у тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Міжнародні договори (угоди), в частині призначення та виплати пенсій, розподіляються на два види: -договори, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава на території якої проживає отримувач (Угорщина, Молдова, Грузія, Азербайджан, Монголія, Румунія, Білорусь); - договори, за якими кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на території держави цієї сторони (пропорційний принцип) (Латвія, Іспанія, Литва, Естонія, Словаччина, Чехія, Болгарія, Португалія, Польща).
Запитання Олександра Святоцького: Відомо, що залишається проблемою працевлаштування українських громадян за кордоном, особливо, якщо особа не знає мови приймаючої держави. Які інструменти запроваджено для пошуку роботи, які допомагають українцям працевлаштуватися за кордоном? Відповідь Дмитра Лубінця: Комісія Європейського Союзу запустила новий онлайн-інструмент для пошуку роботи, EU Talent Pilot Initiative, щоб допомогти українцям, які рятуються від війни, знайти роботу в ЄС. Запускаючи такий інструмент, Комісія налаштована на швидку й ефективну інтеграцію громадян України в ринок праці, щоб вони могли швидше налагодити своє життя, здобути фінансову незалежність і зберегти свої навички. За даними Комісії, пілотний проект із кадрового резерву ЄС буде реалізований через портал EURES, який містить понад 3 мли вакансій і 4000 роботодавців. Після реєстрації здобувачі зможуть завантажувати свої резюме на портал EURES і підкреслювати свої відповідні навички. Освітні пільги. Держава забезпечує дітям, зареєстрованим як ВПО, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах, – до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. Державна цільова підтримка надається у вигляді: - Повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; - Пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; - Соціальної стипендії; - Безкоштовного забезпечення підручниками; - Безкоштовного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних і комунальних навчальних закладах; - Безкоштовного проживання в гуртожитку. Внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
|