Студенту на замітку: Сільське господарство. Пшениця озима на півдні України

 
На півдні України головною зерновою культурою є пшениця озима. За врожаєм і обсягами виробництва зерна вона займає перше місце. Вирощування її зерна значною мірою впливає на економіку господарств і держави і цілому. Ще більшого значення пшениця набула після того, як стала предметом експорту на світовий ринок. В останні роки попит на продовольче зерно в світі стрімко росте і вже зараз зерно пшениці стало стратегічним ресурсом.
Україна має великий потенціал виробництва зерна пшениці і великі можливості збільшити об’єми його експорту та заробляти значні кошти. Проте врожай і валові збори її зерна в Україні не високі і значно коливаються по роках. Переважна більшість зерна має низьку якість. Таке зерно на світовому ринкові має низьку конкурентоздатність.
Однією з основних причин такого стану виробництва зерна пшениці в степовій зоні є порушення технології вирощування і несприятливі погодні умови. Найбільш відчутних збитків її посівам завдають атмосферні й ґрунтові посухи, які в тій чи іншій мірі проявляються тут майже щорічно. Разом з тим, дані науки і передових господарств свідчать, що навіть за таких умов у цій зоні є можливість вирощувати значно вищі врожаї зерна цієї культури. Уже сьогодні передові господарства вирощують по 50-60 ц/га зерна. Тому важливо в найближчі роки значно підвищити рівень урожайності пшениці, довести її спочатку до 40-45 ц/га, а потім і вище. Не менш актуальною є також проблема підвищення якості пшеничного зерна. Державі потрібне не зерно взагалі, а зерно високої якості.
Практика показує, що найбільш надійним шляхом підвищення врожаю і якості зерна пшениці є дотримання рекомендованої і зоні технології вирощування, яка базується на досягненнях науки і передового досвіду. Порушення технології або спрощення її призводить не лише до зниження врожаю та якості зерна, але й до зменшення прибутків від його реалізації.
Низькі врожаї пшениці в останні роки обумовлені переважно погіршення складу попередників та недостатнім ресурсним забезпеченням технологічного процесу і потреб культури. Світова практика свідчить, що врожай пшениці росте в міру покращення ресурсного забезпечення, повнішого використання генетичного потенціалу сортів, максимальної адаптації технології вирощування до вимог сорту та ґрунтових і кліматичних умов зони.
Технологія вирощування пшениці озимої постійно удосконалюється, стає все більш складною і наукоємною. У 50-і роки ХХ століття було механізовано технологічні процеси її вирощування, але добрива і пестициди майже не використовувались, тому врожайність зерна була низькою – 15-20 ц/га. У 60-і роки в технології почали використовуватись мінеральні добрива, гербіциди, інсектициди, нові сорти такі як Безоста- 1. Завдяки цьому врожайність пшениці зросла на 25-30% і досягла в середньому 25-27 ц/га.
У 80-і роки в технології почали використовуватись високоефективні фунгіциди системної дії проти хвороб пшениці та створено інтенсивну технологію її вирощування, яка дозволила підвищити рівень урожайності культури – до 40 ц/га. Були розроблені принципи програмування врожаю пшениці. Разом із тим, гостро постала проблема високих витрат і ресурсів на вирощування культури та значного забруднення довкілля. Тому в 90-і роки науковими установами розроблена ресурсозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування пшениці, яка дозволяє  значно зменшити витрати коштів і ресурсів без зниження врожаю.
В останні роки вітчизняною і світовою наукою накопичено нові знання про формування високих урожаїв пшениці озимої, виведені нові високопродуктивні сорти здатні формувати врожаї до 100 ц/га. З’явились можливості користуватися досягненнями високорозвинених країн світу з техніки, новітніх технологій, засобів захисту рослин, точного землеробства з використання супутникових навігаційних систем, системами паралельного воління техніки, що базуються на технології GPS – глобальної системи позиціювання, фітомоніторингу росту і розвитку росли, комп’ютерних програм оптимізації оперативних технологічних рішень тощо. На базі всіх цих знань і поступового впровадження вище названих досягнень світової і вітчизняної  науки, існуюча на півдні України технологія вирощування пшениці озимої удосконалюється, збільшуються її можливості. Все це являє собою якісно новий етап у вирощуванні культури.
У книзі викладена технологія вирощування пшениці озимої в умовах посушливого клімату  південного регіону в якій висвітлені нові досягнення вітчизняної і світової науки в цій галузі. Новим і важливим її елементом є орієнтація всіх технологічних заходів на формування  чітко визначених параметрів посіву, зокрема, кількості продуктивних стебел, зерен у колосі, продуктивності колосу тощо. Зараз стало очевидним, що для одержання високих урожаїв колосу тощо. Зараз стало очевидним, що для одержання високих урожаїв мало забезпечити рослини всім необхідним, важливо ще й сформувати відповідні посіви, які б дозволили ефективно використовувати всі інші фактори. Набуває значення біологічний контроль за формуванням елементів продуктивності в процесі вегетації, діагностика стану рослин, контроль над процесами їх росту і розвитку. В технологічному процесі почала використовуватись високопродуктивна техніка з навігаційними системами, що дає можливість своєчасно і якісно виконувати технологічні операції та зменшити витрати. Набуває поширення No-till технологія тощо.
Викладення в монографії технологія повніше враховує агроекологічні умови півдня України та більш адаптована до них і змін клімату, які відбуваються. Вона здатна значно підвищити рівень урожайності культури, зменшити негативний вплив посухи, надати щорічним урожаям зерна стійкості, зменшити витрати коштів, ресурсів і негативний вплив на навколишнє середовище та підвищити якість зерна. Ця технологія здатна забезпечити одержання в неполивних умовах урожайність пшениці озимої 50-60 ц/га, при зрошенні – 60-70 ц/га зерна високої якості, за мінімальних витрат ресурсів і коштів.