Студенту на замітку. Реферат: Грунтові ресурси України: завдання відновлення

Грунтові ресурси України: завдання відновлення

Україна характеризується унікальним ґрунтовим покривом, який за сприятливістю до землеробства не має рівних. Український чорнозем є своєрідним «брендом» держави, частка чорноземних ґрунтів серед сільськогосподарських угідь становить 71 %. Не випадково Україна з її ґрунтово-ресурсним потенціалом стала одним із гарантів продовольчої безпеки у світі. Збройна агресія Російської федерації проти України кардинально все змінила. Ґрунтові ресурси, які стали полями боїв, постраждали в першу чергу. Це змінило ситуацію з продовольчою безпекою у світі, відображенням чого стало укладання так званої зернової угоди. Відповідно потребують перегляду пріоритети аграрної політики, зокрема в аспекті наукового забезпечення управління ґрунтовими ресурсами як під час війни, так і в повоєнний період відновлення України та її аграрного сектора економіки.

Балюк С. А. Про стан та завдання відновлення, охорони та управління ґрунтовими ресурсами України // Вісник аграрної науки. - 2024. - № 2. - С. 5-10.

Анотація. Визначено нові стратегічні заходи у сфері раціонального використання, охорони та управління ґрунтовими ресурсами з урахуванням масштабів деградації та екологічних наслідків.

Ґрунтові ресурси відіграють важливу роль у розвитку аграрного сектору економіки України, є стратегічним ресурсом і основою продовольчої безпеки та найважливіших екосистемних послуг, тому управління ґрунтовими ресурсами, їх збереження та охорона відіграють важливу роль.

Україна має унікальний ґрунтовий покрив — понад 70% її орних земель зайнято чорноземами (24 млн. га), які за своїми характеристиками, потенціалом родючості та придатністю до вирощування сільськогосподарських культур не мають собі рівних . Завдяки значному ресурсному потенціалу природної родючості чорноземних ґрунтів наша країна є лідером у світовому експорті окремих сільськогосподарських культур. Проте потенціал родючості ґрунтів реалізується лише на 60–70%, основна причина — дефіцит вологи і деградація ґрунтів, які негативно впливають на продовольчу безпеку, стан довкілля та розвиток сільського господарства. За даними фахівців ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», для ґрунтів України найбільш характерними є втрата гумусу та поживних речовин, переущільнення, замулення та кіркоутворення, водна ерозія, підкислення, засолення, забруднення важкими металами, пестицидами, радіонуклідами. Через інтенсивне використання та неефективне управління ґрунтовими ресурсами України третина площ орних земель еродована і майже на 70% ріллі спостерігається дефіцит вологи та поживних елементів, приблизно 40% ріллі переущільнено. Загальна площа деградованих ґрунтів в Україні — майже 10–12 млн га, що становить понад 25% від площі земель сільськогосподарського призначення. Тому пріоритетними завданнями в державі є розроблення та впровадження комплексу управлінських рішень щодо охорони та раціонального використання ґрунтових ресурсів для досягнення нейтрального рівня деградації ґрунтів.

Отже, головні причини деградації земель — недооцінка реальної загрози деградаційних процесів, незбалансоване і науково необґрунтоване землекористування, призупинення фактично з 1991 р. дії державних і обласних програм щодо охорони земель, відсутність ефективних механізмів виконання законів про охорону земель, не гармонізований з європейським моніторингом ґрунтів . Значної шкоди ґрунтовим ресурсам завдала військова агресія Російської федерації. В умовах воєнного стану ґрунтові ресурси зазнають масштабної руйнації, погіршення якості, поширення механічної, фізичної, хімічної, фізико-хімічної і біологічно деградації, забруднення та засмічення.

В основі формування стратегічних засад управління ґрунтовими ресурсами нашої держави лежить Рамкова Конвенція ООН про зміну клімату, Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням. Кабінетом Міністрів України ухвалено Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель і опустелюванням (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.03.16 р. № 271-р), де визначено найважливіші шляхи розв’язання проблем з охорони та раціонального використання ґрунтових ресурсів на законодавчому, нормативно-правовому, нормативно-методичному, технологічному та науковому рівнях . Важливими є заходи з реалізації національних цілей щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель, запропоновані фахівцями ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» в Концепції досягнення нейтрального рівня деградації земель (ґрунтів) України.

Балюк С. А. Вплив воєнних дій на властивості та якісний стан зрошуваного чорнозему типового // Вісник аграрної науки. - 2024. - № 10. - С. 65-75.

Анотація. Надано оцінку впливу воєнних дій на властивості та якісний стан чорнозему типового Чкаловської територіальної громади Харьковскої області, виявлено особливості прояву деградаційних процесів та запропоновано заходи з відновлення досліджуваних ґрунтів на етапі воєнного стану та в період післявоєнного відновлення України.

В умовах воєнних дій ґрунтовий покрив, який є ключовим природним ресурсом та забезпечує стале функціонування агроекосистем, соціальний й економічний розвиток країни та її продовольчу безпеку, зазнає тривалого потужного антропогенного впливу і мілітарної деградації, що впливає на властивості та здоров’я ґрунту. Внаслідок цього загострюється проблема деградації ґрунтів, яка була дуже актуальною ще до початку війни.

Слід зауважити, що значних втрат зазнає меліоративний фонд України, переважна частина земель якого розташована в зоні Степу та Лісостепу України, яка є територією активних бойових дій . Станом на початок 2024 р. площа, визнана потенційно замінованою, становила 174 тис. км . Водночас площа сільськогосподарських земель, що постраждали від мінування, сягнула близько 208 тис. га.

Зрошувані землі в умовах посушливості клімату в Україні відіграють провідну роль у розвитку кліматично орієнтованого аграрного сектору економіки. Тому актуальними й практично значущими є комплексні дослідження з оцінювання впливу воєнних дій на якість води природних джерел, властивості та якісний стан зрошуваних ґрунтів, розроблення ймовірних прогнозних моделей змін їх властивостей та оцінювання шкоди і збитків, завданих ґрунтам, а також розроблення заходів з відновлення й поліпшення еколого-агромеліоративного стану земель у воєнний та післявоєнний періоди для забезпечення сталого розвитку України.

Руйнування, пов’язані з воєнними діями, є катастрофічними через їх масштабність, тривалість дії на природні об’єкти та значні екологічні й економічні збитки . Ґрунтовий покрив зони зрошення, який представлений, зокрема, чорноземами — брендом нашої країни, зазнає мілітарної деградації та втрачає свою родючість. Фахівцями ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» розроблено систему класифікації та оцінювання ступеня деградації ґрунтів, спричиненої бойовими діями внаслідок збройної агресії рф. Характер змін морфологічної будови профілю, показників основних властивостей ґрунту, скорочення чисельності і біорізноманіття мезофауни та мікроорганізмів, забруднення ґрунту визначається інтенсивністю впливу на ґрунт. Внаслідок засмічення ґрунту чужорідними матеріалами, вивертання, перемішування горизонтів через вибухи, будування фортифікаційних споруд відбувається трансформація та порушення цілісності будови профілю ґрунту, що впливає на його властивості та якісний стан. Тому воєнні дії як потужний антропогенний чинник ґрунтоутворення впливають на розвиток і функціонування ґрунту, погіршують його здоров’я, виконання соціальних, екологічних, екосистемних послуг.

Для ідентифікації та оцінювання впливу воєнних дій на стан зрошуваних ґрунтів та розроблення заходів з їх рекультивації й відновлення родючості слід періодично проводити моніторингові дослідження із застосуванням супутникових даних та наземних методів дослідження, що дає змогу отримувати актуальну інформацію для прийняття дієвих управлінських рішень.

Пліско І. В. Механічна та фізична деградація орних ґрунтів внаслідок ведення воєнних дій в Україні // Вісник аграрної науки. - 2023. - № 10. - С. 5-12.

Анотація. На основі дослідження впливу воєнних дій на основні агрофізичні параметри ґрунтів виявити особливості прояву їхньої механічної та фізичної деградації і запропонувати ефективні протидеградаційні заходи, що дадуть змогу відновити родючість пошкоджених ґрунтів.

Сучасні наукові дослідження свідчать про те, що в останні десятиліття понад 30% земельних ресурсів Європи (з урахуванням земель України) вже мали ознаки деградації. У зв’язку із повномасштабною війною, яку розпочала Росія проти України 24 лютого 2022 р. та яка, на жаль, триває й сьогодні, вкрай актуальними є питання поглибленого вивчення деградаційних процесів, зумовлених впливом воєнних дій на навколишнє середовище загалом і на ґрунтовий покрив зокрема. За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, за час війни в Україні кількість суттєво деградованих сільськогосподарських земель збільшилася на 13%; водночас значний відсоток земель перебуває під загрозою деградації. Через погіршення якісного стану земель, зниження продуктивності сільського господарства та зменшення спроможності країни експортувати сільськогосподарську продукцію війна несе загрозу для продовольчої безпеки усього світу.

Руйнування, пов’язані з сучасною війною, є особливо катастрофічними через її масштаби та тривалість. Застосування усього наявного арсеналу систем озброєння, новітньої військової техніки та боєприпасів призводить до радикальних змін ландшафту, обмежуючи його здатність відновлюватися до початкового стану, та до глобального зниження продуктивності орних ґрунтів. 

Загалом механічні пошкодження ґрунтів пов’язані з деформацією ґрунтового покриву під час пересування колісної та гусеничної військової техніки, безпосереднім рухом військ, бомбардуванням, розмінуванням територій та будівництвом оборонної інфраструктури. Побудова підземних укриттів і тунелів супроводжується переміщенням величезної кількості ґрунтової маси. Мінування територій та підходів до позицій також призводить до руйнування, переважно верхнього родючого шару ґрунту, що викликає розвиток ерозійних процесів. У результаті обстрілів, розриву снарядів та мін відбувається засмічення території (полів) золою та металевими уламками, які розлітаються на відстань до 120 м, що стає причиною обмеженої придатності земельних ділянок для сільськогосподарського використання.

Фізичні пошкодження ґрунтів унаслідок застосування різноманітних систем зброї та важкої військової техніки спричиняють насамперед зміну їх фізичних властивостей. Основними проявами фізичного порушення є переущільнення та знеструктурення ґрунту. Також виокремлюють вібраційний вплив — імпульси від вибухів боєприпасів та від стрільби з різних систем зброї. Вібрація, що передається у ґрунті, здатна викликати його ущільнення, витискання води, просідання поверхні, утворення порожнин та зміни мікрорельєфу.

Іутинська, Галина Олександрівна Нові комплексні рішення для відновлення постраждалих ґрунтів: стенограма виступу на сесії Загальних зборів НАН України 24 квітня 2024 р. // Вісник Національної АН України. -  2024. - № 5. - С. 47-49.

Анотація. Науковцями Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України запропонувано нові комплексні рішення для відновлення постраждалих ґрунтів і введення їх в експлуатацію. Наведено схему застосування таких заходів, яка складається з кількох етапів.

Більш як 200 тис. км² орних земель, а це становить 31 % території країни, зазнали руйнувань, забруднені токсичними сполуками і важкими металами. Загальні збитки від порушення ґрунтів оцінюють на сьогодні у $17,2 млрд. Найбільше постраждали Донецька, Херсонська, Запорізька, Харківська, Сумська, Чернігівська, Миколаївська, Дніпропетровська області.

Для розуміння обсягів руйнувань орних земель наведу такі дані. Під час вибуху однієї балістичної ракети утворюється понад 60 кг токсичних отруйних речовин, які потрапляють у ґрунт. Серед цих шкідливих викидів — чадний газ, діоксид азоту, важкі метали, залишки твердого ракетного палива і вибухової речовини. У разі застосування фосфорних бомб утворюються фосфоровмісні кислоти, фосфін, частинки білого фосфору, обгорнуті оксидами, які можуть зберігатися у ґрунті роками. Крім того, сільськогосподарські угіддя часто потерпають від пожеж, виливів нафтопродуктів, пально-мастильних матеріалів, що також руйнує ґрунти. Отже, проблема відновлення ґрунтів є нагальним завданням для українських науковців.

Слід зазначити, що функціонування ґрунтів забезпечується взаємодією трьох компонентів: фізичного, хімічного і біологічного. Мікроорганізми відіграють важливу роль в утворенні ґрунту, підтриманні його родючості, стабілізації біологічної активності.

В Інституті мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України протягом багатьох років ведуться дослідження з вивчення механізмів функціонування мікробіоценозів різних типів ґрунтів, мікробного біорізноманіття, а також з визначення мікроорганізмів, які можуть бути індикаторами екологічного стану ґрунту.

Напрацьований досвід ми використали для того, щоб оцінити стан біоти ґрунтів у місцях, де ведуться активні бойові дії. Для цього було відібрано зразки ґрунту в Бахмуті після обстрілу ділянки з установок «Град», у Харківській області — після вибуху керованої авіабомби і в Київській області — на ділянці, де після влучання ракети «Іскандер» у нафтосховище відбувся вилив нафтопродуктів і їх загорання. Паралельно ми відібрали зразки ґрунтів з неушкоджених ділянок тих самих локалітетів. У зразках з місць, що зазнали уражень, було виявлено перевищення вмісту важких металів, залишки вибухових речовин, а також інші токсичні продукти. Коли ми проаналізували ґрунтову мікробіоту в цих зразках, то виявилося, що кількість мікроорганізмів основних еколого-функціональних груп (азотфіксувальні, амілолітичні, педотрофні, фосфатмобілізувальні та ін.) зменшилася в 3—5 разів порівняно з контрольними зразками. Такі показники свідчать про критичний рівень пригнічення ґрунтової мікробіоти. Постало питання, як можна виправити таку ситуацію?

Серед розробок нашого Інституту є екологічно безпечні біопрепарати для біологічної деструкції хімічних забруднень, зокрема «Ультрачист-Детокс» на основі мікроорганізмів — деструкторів пестицидів і нафти та «Біорем» — мікробна асоціація штамів — деструкторів хлорорганічних токсичних речовин, а також біопрепарати стимулювальної і антистресової дії для рослин-ремедіантів — комплексні мікробні препарати на основі живих культур мікроорганізмів та полікомпонентні метаболітні біопрепарати.

Заіменко Н. В. Захист та відновлення ґрунтів у повоєнний період: стенограма виступу на сесії Загальних зборів НАН України 27 квітня 2023 р. // Вісник Національної АН України. - 2023. - № 5. - С. 54-56.

Анотація. Представлено інноваційну розробку з відновлення родючості ґрунтів, що постраждали внаслідок бойових дій.

Загальний фонд сільськогосподарських угідь в Україні становить понад 42 млн га, з яких майже 34 % втрачено для використання внаслідок окупації, замінування або ведення на них активних бойових дій. Порушення структури ґрунтів у результаті механічної руйнації, забруднення шкідливими органічними компонентами вибухових речовин, паливно-мастильними матеріалами та іншими полютантами є складною проблемою, яка загрожує продовольчій безпеці нашої держави. Так, згідно з розрахунками, проведеними фахівцями для Ізюмського району Харківської області, на 1 км² сільськогосподарських угідь у ґрунт потрапило 50 т заліза, 1 т сполук сірки, 2,5 т міді, вибухами вивернуто 90 тис. т ґрунту. Цей приклад дає уявлення про масштаби руйнації, якої війна завдає українській землі.

Заслуговує на увагу також інформація Державного агентства земельних ресурсів України, відповідно до якої площа кислих ґрунтів становить близько 9,5 млн га, засолених — 1,9 млн га. З початком активізації воєнних дій в Україні ці проблеми значно загострилися і потребують активного втручання задля їх негайного вирішення.

Останнім часом ціни на продукти харчування у світі стрімко зростають у зв’язку з різким підвищенням світових цін на енергоносії та агресивною політикою Росії. Зокрема, ціни на харчові продукти в 2022 р. підвищилися на 23 % порівняно з 2021 р. У 2023 р. очікується стрімке (до 60—100 %) збільшення витрат на харчування. Це однозначно свідчить про те, що вжиття заходів з відновлення порушених і деградованих ґрунтів є вкрай актуальним, важливим і пріоритетним завданням для нашої країни. Продовольча проблема має не лише локальне, а й глобальне значення в рамках світової економіки.  

У Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України розроблено технологічний регламент відновлення деградованих і порушених ґрунтів, який передбачає три етапи. На першому етапі здійснюється оцінювання потенційної родючості ґрунтів за показниками чисельності меланінвмісних мікроміцетів, активності лакази, вмісту лабільних і стабільних форм гумусу. На другому етапі формується інформаційно-ресурсна матриця завдяки внесенню кремнієвмісних сумішей, які забезпечують оптимізацію агрофізичних, агрохімічних і біологічних характеристик ґрунту. І на останньому, третьому, етапі проводиться фіторемедіація з використанням рослин, яким властивий безбар’єрний ефект накопичення забруднювачів.

Оскільки скринінг біологічного стану ґрунтів в Україні не проводився, постало питання щодо пошуку інтегральних показників для експрес-оцінки потенційної родючості ґрунтів. Показано, що чисельність меланінвмісних мікроміцетів свідчить про інтенсивність формування гумусової матриці по меланіновому шляху та швидкість біодеструкції целюлози; активність лакази — про ступінь деструкції лігнінвмісних рослинних решток, а загальний вміст стабільних і лабільних форм гумусу є безпосереднім індикатором процесів гумусоутворення.

Ще більше:

https://old.libr.dp.ua/cgi-bin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=ALLP&P21DBN=ALLP&S21FMT=&S21ALL=&Z21ID=&S21CNR=

Замовляйте:

https://www.libr.dp.ua/?do=eldd