Матеріал для написання реферату Становлення поняття інформація Термін «інформація» широко використовується у багатьох галузях знань. Він міцно зайняв місце в термінологічному апараті гуманітаріїв нарівні з його використанням у технічних науках та природничо-наукових дисциплінах.
Кисляковська Ірина Поняття інформації у критичному раціоналізмі // Філософська думка. - 2012. - № 3. - С. 40-54. Анотація: Спираючись на погляди К. Попера, автор досліджує відношення між класичним означенням інформації на основі здорового глузду і його альтернативою, що належить філософії критичного раціоналізму. Поняття інформації є дуже важливим для багатьох самостійних дисциплін: фізики, кібернетики, семантики, біології, філософії науки, історії та наук про культуру. Воно виконує функцію обмінної монети або «транспорту» у міждисциплінарних проектах. Однак, забезпечуючи міжгалузевий діалог, всередині дисциплін поняття інформації відіграє суто допоміжну роль або виявляється периферійним через його розпливчасту і далекосяжну метафоричність. Тому універсальний погляд на інформацію залишається актуальною проблемою філософії. В окремих галузях знання вживають поняття інформації в точному значенні. Це, наприклад, фізичні об’єкти в теорії інформації або в математичній теорії комунікації. Тут значення інформації визнають за неістотне і йдеться про комунікацію в суто матеріалістичному розумінні. Засновник теорії інформації К. Шенон вважав за можливе співіснування декількох дефініцій цього терміна в межах однієї галузі: «В загальній царині теорії інформації різні автори надавали відмінні значення слову “інформація”. Незважаючи на популярність всеохопних філософських підходів, що використовують інформацію як спільний знаменник для ос мислення порядку у світі (інформація як протилежність ентропії), не існує загального означення інформації як наукового терміна. Я поступово ви значатиму корисність окремих означень інформації в типових філософських контекстах, звертаючись насамперед до проблеми «кількості ін формації» — найпопулярнішої ідеї сучасної науки. Необхідно дослідити, як можна коректно вживати поняття кількості інформації, не зловживаючи ним і уникаючи суперечливості.
Шульгіна В. І. Поняття "інформація" і "знання" в когнітивній лінгвістиці // Мовознавство, 2008. -№ 1. - С. 44-48. Анотація: У статті аналізуються співвідношення, що виникають між поняттями когнітивної лінгвістики "інформація" і "знання", пропонується їх чітка диференціація. Такий підхід зумовлює доцільність виокремлення в межах когнітивної лінгвістики інформаційного напряму досліджень мови. Серед спеціалістів з інформатики, кібернетики й теорії інформації (звідки взагалі поширилося поняття «інформація») не завжди простежується чітке розмежування між цими двома активно вживаними термінами: «...Знання - це систематизована інформація, яка може певним чином поповнюватися і на основі якої можна отримувати нову інформацію, тобто нові знання». У лінгвістичній літературі поняття «інформація» найчастіше ототожнюється також з поняттям «знання», ці терміни сприймаються як взаємозамінні, синонімічні. Інколи одне поняття тлумачиться через друге, наприклад: «Інформація - сукупність знань, образів, відчуттів, наявних у свідомості людини або штучному інтелекті, які поступають по різних каналах передачі, переробляються й використовуються у процесі життєдіяльності людини й роботі автоматичних комп’ютерних систем», а «знання - інформація, наявна у свідомості людини, що служить для розв’язання нею інтелектуальних і мовних завдань, застосовується у повсякденній пізнавальній і мовленнєвій діяльності, зумовлює поведінку людини». У когнітивній психології ключові поняття «інформація» і «знання» чітко диференціюються: знання утворюються з інформації шляхом її трансформації. P. JI. Солсо з цього приводу зазначає: «Знання являє собою упорядковане накопичення інформації». Тобто інформація, упорядкована і систематизована з урахуванням природних когнітивних моделей, може бути трансформована і в штучно створені когнітивні структури, адекватні людським знанням. Крім диференціювання понять «знання» та «інформація», необхідно розрізняти поняття «знання» і «дані». У комп’ютерних науках знання відмежовують від даних, розуміючи знання як множину будь-яких відомостей, що відрізняються внутрішнім зв’язком та можливістю інтерпретації, а дані — як множину будь-яких відомостей, які не пов’язані внутрішньо між собою. Інформація, на відміну від даних, відрізняється здатністю пов’язуватися з іншою інформацією. І сферою її використання є не лише комп’ютерне середовище, а й реальний світ у цілому. Крім того, ці поняття розрізняються ступенем формалізованості та внутрішньої упорядкованості. Ще одним критерієм для розрізнення даних і інформації є цінність останньої для користувача. Дані варто сприймати як матеріалізовану (на будь-яких матеріальних носіях) інформацію, яку користувач здатний, пропустивши через свідомість, перетворити на знання. У межах комп’ютерної лінгвістики даними називають «інформацію про мовні об’єкти незалежно від умов їхньої реалізації, ситуацій і особливостей використання, їхнього зв’язку з іншими мовними об’єктами», а знаннями — «відомості про можливості й способи застосування мовних об’єктів у різних ситуаціях спілкування, у різних продуктах мовної діяльності, судження про такі об’єкти, їхню оцінку, а отже відомості, на основі яких можна робити певні умовиводи про мовні об’єкти». Отже, на нашу думку, різноманітні сучасні уявлення представників різних наукових напрямів про поняття «інформація» і «знання», які є важливими для усіх наук когнітивного спрямування, зумовлюють необхідність уніфікації розуміння співвідношення цих понять, яка б ґрунтувалася на висновку про їх нетотожність, і необхідність їх розрізнення: знання — це сприйнята людиною за допомогою органів чуття інформація, яка трансформована в якісно нову, активізовану людською свідомістю, субстанцію, що передбачає аналіз, оцінку, систематизацію. Органи чуття людини, людська свідомість - це ті психологічні каталізатори сприйняття, які відрізняють природне сприйняття інформації людиною від сприйняття інформації комп’ютером. Тому логічно інформаційну базу комп’ютера називати не базою знань, а базою даних. У зв’язку з цим, на нашу думку, на основі розрізнення понять «інформація» і «знання», у межах когнітивної лінгвістики доцільно виокремити інформаційний підхід до аналізу мовних явищ, який доречно сприймати як один з її напрямів, об’єктом якого є саме інформація, що передається мовними засобами.
Артамонова Я. С. Становление понятия "информация" // Социально-гуманитарные знания. - 2009. - N 1.- С.318-327. Семантическая трактовка термина «информация» менялась по мере развития общества. До середины XX в. под информацией (в переводе с латинского ознакомление, разъяснение, изложение) понимались «сообщения и сведения», передаваемые людьми устным, письменным или другим способом, хотя особого внимания информации как отдельному понятию не уделялось. Термина «информация» нет в словаре В.И.Даля. В то же время существуют некоторые этимологические особенности этого слова. Так, в XIX в. термин «информация» производился из двух слов: от слова «ин», что означало «в», и слова «форма» образ, вид (т.е. то, что вносит форму). В этом случае под термином «информация» подразумевалось активное действие, вносящее нечто новое в объект. В современном варианте термин «информация» производят от латинского informatio сообщение. При такой смысловой нагрузке на первое место выходит момент содержания уже переданных сведений, в то время как момент передачи или посылки действия ослаблен. С середины XX в. информация превращается в общенаучное понятие, включающее в себя «обмен сведениями между людьми, человеком и автоматом, автоматом и автоматом; обмен сигналами в животном и растительном мире; передачу признаков от клетки к клетке; от организма к организму (генетическая информация); одно из основных понятий кибернетики». В связи с развитием средств связи и телекоммуникаций, вычислительной техники и их использованием для обработки и передачи информации возникла необходимость измерять количественные характеристики информации. Появились различные теории и понятие «информация» начало наполняться различным содержанием. В 1948 г. Н. Винер предложил «Информационное видение» кибернетики как науки об управлении и выживании в живых организмах и технических системах. Под информацией стали понимать не просто сведения, а только те, которые являются новыми и полезными для принятия решения, обеспечивающего достижение цели управления. Остальные сведения информацией не считались. Возникшая впоследствии новая наука кибернетика доказала, что информация имеет отношение к процессам познания и управления. .. Информация определяется как сведение, подлежащее хранению, передаче и преобразованию. Авторы разводят понятия «научная информация» и «научное знание». В первом случае - это информация, которая получается в процессе познания, т.е. логическая информация. Она адекватно отображает законы и явления природы, общества и мышления и используется в общественно-исторической практике. В научных же знаниях информация проявляется в наиболее обобщенном и систематизированном виде и выражается в системах понятия, суждениях, умозаключениях, различного рода теориях.
Політанський В'ячеслав Станіславович Поняття інформаційного суспільства: теоретико-правовий підхід // Вісник Національної Академії правових наук України, 2017. -№ 1. - С. 77-86 Анотація: Досліджено питання визначення поняття інформаційного суспільства, яке було здійснено за певними критеріями, в основу яких покладено класифікацію понять за історичними передумовами та дотриманням умов розподілу залежно від загальних ознак цього поняття. Наведено поняття інформації та визначено два основні підходи до розкриття його змісту. Проаналізовано варіанти визначення та тлумачення поняття інформаційного суспільства як вітчизняними, так і закордонними вченими. Звернуто увагу на те, що сьогодні більшість країн світу, і перш за все провідних, зайняті більш актуальними речами, ніж визначенням поняття й прискоренням розвитку інформаційного суспільства, а саме стабілізацією банківських систем, ліквідацією накопичених боргів, подоланням рецесій тощо. Питання визначення поняття інформаційного суспільства є відносно непростим, що пояснює його недостатню наукову розробленість. Сьогодні не існує якогось універсального поняття «інформація». З погляду теорії семіотики інформація – це міра ліквідації невизначеності знання одержувача повідомлення про стан об’єкта чи яку-небудь подію. Для визначення інформації використовують два основних підходи: атрибутивний і функціональний. Атрибутивний підхід розглядає інформацію як об’єктивну властивість усіх матеріальних об’єктів, функціональний же стверджує, що інформація є умовою і результатом активної діяльності і можлива тільки на соціальному рівні. Крім того, інформація розглядається як усі відомості, знання, повідомлення, що допомагають у вирішенні того чи іншого завдання. Інформація як окрема наукова категорія з погляду технічних фахівців становить набір будь-яких даних, а на думку гуманітаріїв, – це певні відомості. На перший погляд, різниця невелика, але сьогодні вона відображає суть необхідності інтеграції й синтезу наукових дисциплін, а саме гуманітарних і технічних, точних і природознавчих, класичних і новітніх. Інформаційне суспільство, на думку більшості вчених, зробило інформацію своїм основоположним елементом. Інформація стає основою соціального й інформаційного розвитку, основним ресурсом соціальних і економічних відносин.
Пілюков Ю. О. Формування поняття інформації у криміналістиці та судово-експертній діяльності //Криміналістичний вісник. – 2017. - №1(27). – С.25-33. Анотація: Досліджено визначення поняття «інформація», які використовували у своїх наукових працях зарубіжні та вітчизняні вчені у різних галузях знань, у тому числі в криміналістиці та судово-експертній діяльності, запропоновано авторське визначення поняття «інформація». Поняття «інформація» було законодавчо визначено одночасно з набранням чинності Законом України «Про інформацію» як документовані або привселюдно оголошені відомості про події або явища, що відбуваються в суспільстві, державі і навколишньому природному середовищі. Відповідно до нової редакції цього Закону інформація — це «будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. В енциклопедичному словнику поняття «інформація» визначено, по-перше, як відомості, які передаються людьми усним, письмовим або іншим способом, по-друге, як загальне наукове поняття, що передбачає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом, по-третє, як обмін сигналами у тваринному та рослинному світі, а по-четверте, як передавання ознак від клітини до клітини, від організму до організму. До середини ХХ ст. термін «інформація» використовували на загальновживаному рівні, що не потребував певних наукових, логічних пояснень. Тому в широкому розумінні інформація (з лат. information — роз’яснення, викладення) — це повідомлення, що передаються людьми усно, письмово чи іншим способом (за допомогою умовних сигналів тощо), а також сам процес передачі чи одержання цих повідомлень. Зі стрімким розвитком кібернетики інформація стала невід’ємним її атрибутом. Спеціалістів перестало задовольняти старе визначення поняття інформації, потрібні були більш конкретні її ознаки. Виникла потреба в науковому, фундаментальному дослідженні її сутності. Одним із перших, хто дав визначення інформації з урахуванням змін, що відбувалися у світі, був американський математик Норберт Вінер. «Інформація, — писав Н. Вінер, — це визначення змісту, одержаного із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів. Процес одержання, використання інформації є процесом нашого пристосування до випадковостей зовнішнього середовища і нашої життєдіяльності в зовнішньому середовищі». Проте за змістом таке визначення відображає лише один бік інформації, не розкриваючи повністю її суті. Подальше дослідження змісту інформації з погляду загальних законів філософії призвело до нового її тлумачення. Відомий вчений, філософ В.А. Штофф зазначав, що «процес відображення полягає в перенесенні і збереженні структури того, що відображають, у структуру того, що відображає». Тому під інформацією він розумів «певну характеристику відображення внаслідок того, що відображення є загальною властивістю, атрибутом матерії і завжди характеризується організованістю»… Існує й інший, математичний підхід до розуміння природи інформації. Так, філософ Д.І. Блюменау, логік Р. Карнап, математик А.Н. Колмогоров та інші дослідники вважають, що «інформація — абстрактна величина, якої не існує у фізичній реальності, подібно тому, як не існує надуманого числа, чи точки, що не має лінійних розмірів». Г.А. Югай, досліджуючи проблему існування інформації в живій матерії, вважає, що специфіка життя пов’язана з наявністю інформації, за допомогою якої через особливого роду регуляції забезпечується процес функціонування системи. Такий підхід можна віднести до вибірково діючої форми існування інформації у зовнішньому середовищі. Послідовники цієї форми існування інформації стверджують, що інформація — «не атрибут матерії» і не «функція реальних систем»: «інформація — дійсно не речовина і не енергія, а продукт наукового пізнання, засіб вивчення реальної дійсності в межах, які визначаються методологією інформаційного підходу». Концепція щодо належності інформації до матерії та існування її у вигляді відображення матерії найбільше задовольняє теоретичні і практичні аспекти досліджуваної теми, адже розкриває суть інформації та інформаційних процесів, зокрема у криміналістиці та судовій експертизі. |
