Студенту на замітку: Технічний захист інформації

Студенту на замітку -  підбірка сучасної літератури  з актуальних тем, повні тексти періодичних статей, а також повнотекстові матеріали для розкриття популярних тематичних підрозділів

Винахідництво
Економіка
   Аудит
   Бухгалтерський облік
   Економіка підприємства

   Соціальне забезпечення
   Історія економіки

   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
   Логістика

   Маркетинг
   Менеджмент
   Страхування

   Управління економікою
   Фінанси
   Цінні папери
Екологія
Етика. Естетика

Інформаційні технології
Історія
   Всесвітня історія
   Історія України
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Мистецтво
Мовознавство
Педагогіка
Право
   Авторське право

   Адміністративне право
   Господарське право
   Екологічне право
   Інтелектуальна власність
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія, криміналістика
   Митне право
   Міжнародне право

   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Політика. Державне управління

Психологія

   Екстремальна психологія
   Загальна психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія

   Психологія спілкування
   Психологія спорту

   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія
1580294
004.056.5(075.8)
T38
Володимир Бровко, Володимир Козюра, Володимир Богуш, О.С. Кобус. Технічний захист інформації. Теоретичні основи та організаційно-технічне забезпечення.

Енергетичне приховування акустичного сигналу

Енергетичне приховування акустичних сигналів — спосіб протидії під­слухуванню шляхом застосування способів і засобів, що зменшують енер­гію носія або збільшують енергію завад.

Перший метод приховування акустичних сигналів реалізується за допо­могою засобів звукоізоляції акустичного сигналу, засобів звукопоглинання акустичної хвилі та засобів глушення акустичних сигналів.

Другий метод — засобами зашумлення приміщень або твердого середо­вища розповсюдження іншими широкосмуговими звуками (шумами, зава­дами), що забезпечують маскування акустичних сигналів.

Засоби звукоізоляції акустичного сигналу — засоби енергетичного при­ховування акустичного сигналу, призначені для локалізації джерел акус­тичних сигналів у замкнутому просторі усередині контрольованих зон.

Основна вимога до засобів звукоізоляції — забезпечення за межами контрольованої зони співвідношення сигнал-перешкода, яке не повинно пе­ревищувати максимально-допустимі значення, що виключають добування інформації зловмисниками.

Враховуючи, що середня гучність звуку людини, що розмовляє, в при­міщенні складає біля 50-60 дБ, то в залежності від категорії приміщення (З, 2, 1) показник звукоізоляції засобів звукоізоляції приміщення для різ­них частот (500, 1000, 2000, 4000 Гц) повинен складати від 43 до 55 дБ. Звукоізоляція забезпечується за допомогою архітектурних і інженерних.

Методи протидії спостереженню і підслухуванню конструкцій: звукоізолюючих огорож, акустичних екранів, звукоізолюю- чих кабін (для людей) і кожухів (для випромінюючих звуки механізмів і машин).

Засоби звукопоглинання акустичної хвилі — засоби енергетичного при­ховування акустичного сигналу, що забезпечують перетворення в звукопо­глинальному матеріалі кінетичної енергії акустичної хвилі в теплову енер­гію.

Для поглинання звуку в приміщеннях застосовуються звукопоглиналь­ні облицювання у вигляді акустичних плит дрібнозернистої або стіль­никової структури та звукопоглинальні облицювання із шару пористо- волокнистого матеріалу (скляного або базальтового волокна, мінеральної вати) у захисній оболонці з тканини або плівки з перфорованим покриттям (металевим, гіпсовим тощо).

Плоский шар звукопоглинального матеріалу облицювань встановлю­ється на жорсткій основі, яка прикріплюється безпосередньо або з пові­тряним проміжком до поверхні огорожі, до стелі або стін.

Для додаткового звукопоглинання і зменшення кількості перевідбит- тів від огорож із метою зменшення часу реверберацій використовуються штучні звукопоглиначі, що являють собою одно або багатошарові об'єм­ні звукопоглинальні конструкції (у вигляді куба, паралелепіпеда, конуса), які підвішуються до стелі приміщення. Розміри граней штучних звукопо- глиначів складають 40-400 см.

Засоби глушення акустичних сигналів — засоби енергетичного прихову­вання акустичних сигналів, призначені для інтенсивного поглинання енер­гії акустичної хвилі при розповсюдженні її у спеціальній конструкції, що називається глушником. В залежності від способу глушення звуку глу­шники поділяються на абсорбційні, реактивні і комбіновані.

В абсорбційних глушниках здійснюється звукопоглинання в матеріалах і конструкціях, в реактивних — в результаті відбиття звуку назад до дже­рела. Комбіновані глушники об'єднують обидва способи. Найбільш ефе­ктивним заходом попередження витоку інформації через повітропроводи будівлі (приміщень) є встановлення в них абсорбційних глушників.

Маскування акустичного сигналу — спосіб енергетичного приховуван­ня акустичного сигналу, заснований на створенні і розповсюдженні маску­вальних звукових хвиль у напрямках можливого підслухування. Гучність звуку, що сприймається людиною, залежить не тільки від його власної інтенсивності, але і від інших звуків, що діють одночасно на барабанну перетинку вуха.

Відповідно до психофізіологічних особливостей сприйняття звуку лю­диною інтенсивність маскувальних звуків асиметрична. Асиметричність проявляється в тому, що маскувальний звук здійснює відносно невеликий вплив на тони звуку, що маскується, нижчу за його власні частоти, але сильно утруднює сприйняття більш високих звуків. Тому для акустично­го маскування ефективні низькочастотні акустичні шумові сигнали, що створюються шумовими акустичними генераторами.

Засоби зашумлення — засоби енергетичного приховування акустично­го сигналу, призначені для маскування акустичних сигналів. Зашумлення здійснюється за допомогою шумових генераторів — акустичних і вібрацій­них.

Акустичне зашумлення приміщень забезпечує ефективний захист ін­формації в ньому, коли акустичний генератор розташований до акустично­го приймача зловмисника ближче, ніж джерело інформації. Більш ефе­ктивним і активним способом захисту інформації, що передається стру­ктурним звуком, є вібраційне зашумлення.

Шум в звуковому діапазоні у твердих тілах створюють п'єзокерамічні вібратори акустичного генератора, що прикріплюються до поверхні за- шумлюваної огорожі (вікна, стіни, стелі тощо) або твердотільного звуко- проводу (батареї опалення, труби тощо). Один вібровипромінювач (вібра­тор) вібраційного акустичного генератора забезпечує ефективне зашумле­ння в радіусі 1,5-5 м.


Методи попередження несанкціонованого запису мовної інформації на диктофон

Виявлення працюючого диктофону — встановлення факту несанкціо­нованого (прихованого) запису мовної інформації на диктофон. Враховую­чи конструктивні особливості диктофонів, призначених для прихованого запису, вони можуть бути виявлені за допомогою металодетекторів, або із застосуванням спеціальних виявників шляхом виявлення і аналізу змін параметрів полів, вимірюваних в місці розташування зловмисника. Нако­пичуючи зміни, вдається виділити регулярне поле двигуна диктофона на фоні навіть більш потужних випадкових полів інших джерел.

Необхідність запобігання прихованого запису мовної інформації на ди­ктофон виникає під час приватної розмови посадової особи організації з відвідувачем або під час наради з закритою тематикою. Диктофон може розмішуватися на тілі зловмисника або в його носимих особистих речах.

Для запобігання несанкціонованій (прихованої) записи мовної інфор­мації розмови необхідно, насамперед, з достатньою достовірністю виявити працюючий стрічкопротяжний або цифровий диктофон.