Студенту на замітку: Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери
Винахідництво Економіка Аудит Бухгалтерський облік Економіка підприємства Соціальне забезпечення Історія економіки Контроль і ревізія Корпоративне управління Логістика Маркетинг Менеджмент Страхування Управління економікою Фінанси Цінні папери Екологія Етика. Естетика Інформаційні технології Історія Всесвітня історія Історія України Культурологія Культура, мистецтво, суспільство Культурне співробітництво Менеджмент в галузі культури Оперне, балетне мистецтво України Сучасна українська музика Українська книга Українське кіно Мистецтво Мовознавство Педагогіка Право Авторське право Адміністративне право Господарське право Екологічне право Інтелектуальна власність Конституційне право Кримінально-процесуальне право Кримінальне право Кримінологія, криміналістика Митне право Міжнародне право Правоохоронна діяльність Сімейне право Соціальне право Фінансове право Цивільне право Цивільне процесуальне право Політика. Державне управління Психологія Екстремальна психологія Загальна психологія Організаційна психологія Психологія конфлікта Психологія особистості Педагогічна психологія Психологія спілкування Психологія спорту Психологія творчості Юридична психологія Сільське господарство Філософія | Ф 95 Фурдичко, О. Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери.- 432 с.- К., 2014 Джерела забруднення водних об’єктів сільських населених пунктів та якість питної води Сьогодні проблема водних ресурсів, зокрема якісної питної води. Є глобальною. Тому питання про важливість питної води для здоров'я населення, яка б відповідала стандартам якості потребує нагального вирішення. Особливо це важливо для сільських територій. Зважаючи на те, що понад 60% сільськогосподарської продукції виробляється особистими господарствами населення, які потерпають від високого антропогенного навантаження, екологічний стан відкритих і закритих джерел водопостачання також викликає занепокоєння. Відомо, що основним джерелом питної води в сільській місцевості залишаються неглибокі шахтні колодязі та каптажі, що живляться грунтовими водами. Розв’язання проблеми забеспечення якісною питною водою населення на селі безпосередньо залежить від вжиття заходів, спрямованих на запобігання прямому потраплянню неочищених каналізаційних стоків у навколишнє природнє середовище та впровадження ефективних технологій утилізації стічних вод. Висока щільність свійських тварин і птиці у невеликих за площею особистих господарствах спричиняє порушення технологій їх утримання зберігання гною, а разом з порушенням санітарни вимог для господарських забудов великою мірою чинить негативний вплив на якість води, яка не відповідає стандартам якості. Відсутність належного контролю за екологічним станом довкілля сільських селітебних теріторій, якістю питної води та якістю продукції посилює негативний вплив на стан здоров’я населення. З огляду на ущільнення площ під забудову та відсутність планувально-будівельного регулювання відносин, обумовлених забезпеченням якості та безпеки питної колодязної води, існує загроза мікробіологічного забрудненя. Перші регулятивні документи щодо якості питної води гарантії її безпеки спрямовані на запобігання забрудненню води від вбиралень, вигрібних ям, гноярок встановленням безпечної відстані. Недотримання санітарних норм, гігієнічних та будівельних правил значно підвищують ризик бактеріологічного забруднення колодязів громадського і приватного користування. Основними джерелами, що спричиняють забруднення водних об’єктів на території сільських населених пунктів є: Мінеральні та органічні добрива Основою мінеральних добрив є солі (карбонати, сульфати, хлориди, нітрати, фасфати), котрі містять азот, фосфор, калій. Окрім потрібних рослинам поживних речовин, промислові мінеральні добрива містять ще й токсичні елементи (кадмій, свинець, фтор, натрій, хлор тощо), застосування яких опосередковано спричиняє шкідливий вплив на ґрунт і підґрунтові води, завдаючи шкоду навколишньому природному середовищу. Хімічні засоби захисту рослин Пестициди є відносно нестійкими сполуками. Термін їх розкладання коливається від декількох місяців до 10 років. Отже, небезпека забруднення підґрунтових вод визначається порівнянням розпаду речовини зі швидкістю можливого проникнення її крізь ґрунт. І в такому оцінюванні необхідно керуватися орієнтовними величинами для різних ґрунтів (м/добу). Стоянки автомашин, майстерні, гаражі сільгосптехніки Нафтопродукти – надзвичайно небезпечний забруднювачи, видалення якого із ґрунтів (особливо вологих)фактично неможливо. Для розкладу та окислення одного об’єму нафтопродуктів потрібно стільки кисню, скільки містеться в 400 000 об’ємах води. Інакше кажучи, 1 л пролитого бензину або мастил здатен зіпсувати весь об’єм ґрунтових вод, що містяться в надрах ділянки. Побутові стоки У господарстві на присадібній ділянці не так вже й багато стічних вод. Окрім поливу, колодязну воду використовують для приготування їжі, миття посуду та овочів, прання тощо. Кухонні стоки, зазвичай, виливаються до стічних ям, тому їхній вплив на якість підґрунтових вод окремо не розглядають. Але останні часом жодна господиня не обходиться без миючих засобів. Помиї, вода після прання та інші води містять поверхнево-активні речовини: синтетичні миючі засоби, мило, завислі речовини, солі тощо. Ці та інші рідкі відходи необхідно знешкоджувати. Одним із шляхів знешкодження є організація на присадибних ділянках невеликих споруд з використанням механічної очистки, рослин, водоростей та деяких видів бактерій, які прискорюють процес очищення. |