Студенту на замітку. Реферат: Банківська система України в часи воєнного стану

Матеріал для написання реферату

Банківська система України в часи воєнного стану

У той самий день, коли в Україні було запроваджено правовий режим воєнного стану, Національним банком України було прийнято постанову №18 від 24.02.2022 р. «Про роботу банківської системи в період воєнного стану, якою наразі регулюються питання доступних для громадян валютних операцій. У цю постанову періодично вносяться зміни, тому необхідно слідкувати за її актуальною редакцією. З метою надання громадянам найбільш актуальної інформації стосовно валютних операцій Національний банк України навіть створив відповідний веб-сайт, на якому йде постійне оновлення даних про діючі дозволені операції, а також заборони та обмеження.

Камша, Олександр (адвокат). Валютні операції: що доступно українцям в умовах воєнного стану// Юридична газета. - 2022. - 15 квітня

Анотація: Йдеться про те, що у той самий день, коли в Україні було запроваджено правовий режим воєнного стану, Національним банком України було прийнято постанову №18 від 24.02.2022 р. «Про роботу банківської системи в період воєнного стану» , якою наразі регулюються питання доступних для громадян валютних операцій. У цю постанову періодично вносяться зміни, тому необхідно слідкувати за її актуальною редакцією.    

Жодних заборон на безготівкові розрахунки в Україні Національний банк не встановлював. З рахунку в національній або іноземній валюті можна зняти готівкову гривню у сумі до 100 тис. грн на день. Національний банк дозволив клієнтам на територіях, які перебувають під загрозою окупації державою-агресором, знімати національну готівкову та іноземну валюту з рахунків без обмежень за сумою.

Зняти кошти з валютного рахунку в Україні можна:

Зняти кошти з рахунків за кордоном можна:

Обмеження на продаж іноземної валюти (готівкової та безготівкової) відсутні. Конвертація долар/євро можлива лише у безготівковій формі. Продати іноземну валюту можна у відділеннях банків, операторів поштового зв’язку, в пунктах обміну валюти і через онлайн-банкінг.

Купівля іноземної валюти наразі заборонена (з 24 лютого 2022 р.), крім:

НБУ не встановлював обмежень на випуск валютних карток. Замовити нову картку можна, звернувшись у відділення банку, яке працює, чи за допомогою засобів онлайн-банкінгу.

Сьогодні більшість переказів з території України за кордон заборонені. Серед винятків, зокрема, оплата витрат за кордоном, пов’язаних зі смертю громадян, лікуванням у медичних закладах, транспортуванням хворих та оплата навчання на рахунки навчальних закладів за кордоном.

Для сприяння діяльності волонтерів фізичним особам дозволено переказувати іноземну валюту для купівлі низки товарів за кордоном у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн в еквіваленті. До таких товарів належать бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, туристичні килимки та засоби для надання домедичної допомоги.

13 березня 2022 р. Національний банк повернув вимогу, яка діяла до 4 березня 2022 р. і передбачає необхідність надавати підтверджуючі документи під час переміщення за межі України валютних цінностей у сумі, що перевищує 10 тис. євро (в еквіваленті).

Ситуація на валютному ринку періодично змінюється, тож варто уважно слідкувати за нововведеннями, які запроваджує Національний банк. Обов’язково необхідно користуватися перевіреними джерелами інформації, зокрема офіційним веб-сайтом НБУ.

Караваєв, Егор (старший юрист). Гарантування вкладів державою в часи війни// Юридична газета. - 2022. - 4 травня

Анотація: Йдеться про те, що новий етап війни російської федерації проти України викликав цілком обґрунтоване занепокоєння українців щодо безпеки їх заощаджень. Саме занепокоєння, а не паніку. Від сильної турбулентності банківський сектор наразі не потерпає, ситуація в цілому контрольована, за 55 днів війни не збанкрутував жодний банк. Проте одним із завдань держави і є забезпечення стабільності фінансової системи та гарантування вкладів громадян.

Повномасштабне продовження російсько-української війни, яка почалася у 2014 р. незаконною анексією Криму та Донбасу, має нищівний вплив на всі сфери суспільного та економічного життя. На жаль, банківська система України ніколи не відзначалася стабільністю. З 2014 р. антитерористична операція (потім її назвали операцією об’єднаних сил, а правильніше сказати, що це війна з російською федерацією) призвела до неплатоспроможності десятків українських банків. Не всі з них дотримувалися чинного законодавства, створювали резерви та стабілізаційні фонди у достатньому обсязі, адже деякі виконували функцію «гаманців» номінальних власників та приховували кінцевих бенефіціарів.

Новий етап війни російської федерації проти України викликав цілком обґрунтоване занепокоєння українців щодо безпеки їх заощаджень. Саме занепокоєння, а не паніку. На мій погляд, від сильної турбулентності банківський сектор наразі не потерпає, ситуація в цілому контрольована, за 55 днів війни не збанкрутував жодний банк. Проте одним із завдань держави і є забезпечення стабільності фінансової системи та гарантування вкладів громадян.

Як працює система гарантування вкладів фізичних осіб в Україні? У разі ліквідації банку держава, від імені якої діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд), відшкодовує вкладникам кошти у межах гарантованої суми. Фонд відшкодовує кошти фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців у національній та іноземній валюті, залучені банками на умовах договору банківського (карткового) рахунку, чи вклади (депозити) разом з нарахованими відсотками. Вклади в іноземній валюті відшкодовуються у гривнях за курсом Національного банку України.

До початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну гарантована сума відшкодування за банківськими вкладами становила 200 тис. грн. Винятки становили лише вклади в державному Ощадбанку. «Вклади фізичних осіб у Державному ощадному банку України гарантуються державою», — зазначається в Законі України «Про банки та банківську діяльність».

Закон набрав чинності. 1 квітня 2022 р. Верховною Радою був прийнятий Закон України №2180-ІХ «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» (далі — Закон). 13 квітня він набрав чинності. Наголошуємо: цей Закон стосується вкладів лише фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не стосується вкладів юридичних осіб.

Мета Закону. Закон спрямований на захист прав вкладників банків, які протягом воєнного стану та 3 місяців після його припинення або скасування будуть визнані неплатоспроможними. Він містить норми, які передбачають повне відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду на період дії воєнного стану в Україні та впродовж 3 місяців з дня його закінчення або скасування.

Тобто протягом воєнного стану та 3 місяців після нього Фонд зобов'язаний відшкодувати кожному вкладнику кошти в повному розмірі його вкладу, враховуючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує початку процедури виведення банку з ринку. Варто зазначити, що це правило застосовуватиметься до банків, щодо яких було прийнято рішення про виведення з ринку після дня набрання чинності цим Законом.

Після спливу 3 місяців з дня закінчення або скасування воєнного стану гранична сума відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб у банку (незалежно від кількості вкладів у цьому банку) буде збільшена до 600 тис. грн, що втричі перевищуватиме поточний розмір гарантування.

Які кошти не будуть відшкодовуватися. Ні в повному, ні в частковому обсязі не будуть відшкодовуватися кошти:

Фактор успіху - приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів . Пряма мова Фонду гарантування вкладів: «Це відповідає міжнародним стандартам, якими передбачена обов’язкова участь у системі гарантування всіх банківських установ, що залучають вклади, а також відкриває перед Ощадбанком нові можливості з залучення у капітал інвестицій Європейського банку реконструкції та розвитку». У Фонді також повідомили, що приєднання Ощадбанку було закладене в законодавстві ще у 2001 р., у прикінцевих положеннях закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ноу-хау по-українськи?  Запровадження 100-відсоткової гарантії за вкладами — не ноу-хау України, а світова практика. Такі гарантії застосовувалися у 1997 р. в Японії, у 2000 в Туреччині та у багатьох країнах під час світової економічної кризи у 2008 р.

Українці, на жаль, є нацією, яка звикає жити в постійних потрясіннях. Безумовно, проаналізований Закон є позитивним, його призначенням, окрім секторальної підтримки фінансової системи України, є демонстрація готовності держави до можливого погіршення ситуації та готовності підтримати своїх громадян, подолати їх можливі панічні настрої. Разом з тим, держава прийняттям цього Закону показала, що не буде стояти осторонь проблем економіки та банківської сфери у період війни, та вже розробила дієвий механізм протидії викликам у банківському секторі.

Тишківський, Юрій (старший юрист). Валютні операції: що доступно українцям під час війни// Юридична газета. - 2022. - 29 квітня. 

Анотація: Йдеться про введення певних обмежень, які стосуються валютного ринку та готівкових розрахунків.

З першого дня повномасштабного вторгнення росії Національний банк України прийняв постанову №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Ця постанова необхідна для забезпечення надійного та стабільного функціонування фінансової системи України та максимального забезпечення діяльності Збройних сил України, а також безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури.

Постановою передбачено, зокрема, зобов’язання банків забезпечити роботу відділень у безперебійному режимі в умовах відсутності загрози життю та здоров’ю населення та доступ до сейфових скриньок, а банкомати повинні необмежено поповнюватися готівкою. У свою чергу, НБУ здійснює підкріплення готівкою без обмежень, а всі платежі уряду України здійснюються без лімітів згідно з законодавством про особливий період. Також варто зазначити, що жодних додаткових обмежень для безготівкових розрахунків не передбачено.

Разом з тим, з 24 лютого 2022 р. були введені певні обмеження, які стосуються валютного ринку та готівкових розрахунків, а саме:

Поступово НБУ доповнював чи змінював ці обмеження і на кінець квітня, з урахуванням останніх змін від 22 квітня 2022 р., ситуація з валютними операціями та готівковими розрахунками змінилась.

Зняття готівки з рахунків. Ліміт на зняття готівки в Україні з рахунку в національній чи іноземній валюті становить 100 тис. грн на день. Ліміт на зняття готівки за кордоном з рахунку в іноземній валюті також 100 тис. грн на день, а з рахунку в національній валюті — 100 тис. грн на місяць.

Валютні операції. Продаж іноземної валюти здійснюється без обмежень у готівковій та безготівковій формах, крім російських та білоруських рублів. Продати іноземну валюту можна у відділеннях банків, обмінниках, у операторів поштового зв’язку та через онлайн-банкінг.

З 14 квітня НБУ послабив обмеження і дозволив купівлю готівкової іноземної валюти. Безготівкова купівля іноземної валюти досі заборонена. Разом з тим, для запобігання тиску на валютний ринок уповноважена установа може продавати готівкову валюту у межах різниці між загальними обсягами купівлі та продажу нею готівкової валюти.

Офіційний курс гривні до долара США зафіксований на рівні, на якому він був 24 лютого 2022 р. Інші курси НБУ визначає щоденно або щомісяця залежно від валюти.

Порядок визначення курсу купівлі/продажу готівкової валюти закріплений у постанові і залежить від офіційного курсу, визначеного НБУ. Курс купівлі іноземної валюти має бути не нижчий за офіційний курс НБУ на день здійснення операції, а курс продажу може відхилятися не більш ніж на 10% від офіційного курсу НБУ, який діє у день здійснення операції.

Перекази за кордон. 21 березня 2022 р. НБУ дозволив українцям здійснювати перекази з карти на карту (р2р-перекази) та операції quasi cash (до яких, зокрема, але не виключно, належать купівля криптовалют, поповнення брокерських або форекс-рахунків, поповнення електронних гаманців). З гривневих карток дозволено переказувати кошти на картки фізичних осіб за кордоном у межах 100 тис. грн на місяць. Крім того, можна здійснювати перекази на картки за кордоном з валютних платіжних карток у межах місячного окремого ліміту в 100 тис. грн. Тобто фактичний ліміт у випадку наявності коштів на гривневій та валютній картках буде становити до 200 тис. грн на місяць.

Слід звернути увагу, що ліміт для переказу з валютних карток загальний для p2p-переказів та операцій quasi cash. Якщо особа переказала зі своєї української валютної картки на картку за кордоном 100 тис. грн в еквіваленті, то протягом місяця здійснювати операції quasi cash буде неможливо, і навпаки. Операції quasi cash громадяни можуть здійснювати лише з валютних платіжних карток у межах ліміту до 100 тис. грн на місяць. Наразі здійснення операцій quasi cash за допомогою гривневих платіжних карток тимчасово неможливе.

Для сприяння діяльності волонтерів фізичним особам дозволено переказувати іноземну валюту для купівлі низки товарів за кордоном у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн в еквіваленті. Зокрема, до таких товарів належать бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги.

Вивезення валюти за кордон. 13 березня 2022 р. НБУ відновив вимогу щодо наявності у громадян підтверджуючих документів з банків при переміщенні валютних цінностей за межі України. Ця вимога була скасована 4 березня 2022 р., але швидко відновлена НБУ. А от обов’язок декларувати готівкову валюту залишався весь час.

Оскільки у воєнний час усе змінюється дуже швидко, і на ці зміни реагує НБУ, радимо слідкувати за постійними оновленнями у сфері валютного обігу та готівкових розрахунків.

Соломко, Олексій (радник). Чи втримається банківська система України в умовах війни// Юридична газета. - 2022. - 5 травня

Анотація: Банківська система є основою всіх виробничих та операційних процесів незалежно від рівня та масштабів бізнесу. Навіть нелегальні сфери бізнесу вже не можуть нормально функціонувати без стабільної роботи банківської системи. А після 24 лютого свою залежність від роботи банківської системи відчули й звичайні громадяни України. Йдеться про перспективи банківської системи в Україні.

Які перспективи банківської системи України?  Незважаючи на автоматизацію багатьох процесів, обслуговуванням усіх інформаційних систем займаються звичайні люди. І щоб така система працювала, необхідно, щоб працівники виходили на роботу. Коли у перші дні після 24 лютого на роботу виходили ледве десята частина банківських працівників, платіжна система України опиналася на межі зупинки. Особливо це стосувалося тих банківських установ, операційні центри яких знаходились у Києві (згадаємо масову панічну евакуацію зі столиці). Тоді ж удар по банківській системі був нанесений масовим намаганням зняти готівку з рахунків — банкомати просто перестали обслуговуватись. Більшість банківських відділень зачинялися саме через те, що їх працівники не змогли вийти на роботу. Внаслідок різних причин — як через полишення місць проживання, так і через параліч транспортної системи.

Відсутність операційних працівників призвела до наступної кризи «завислих» платежів. Сотні підприємств та установ вирішили достроково сплатити своїм працівникам заробітну плату, виплатити матеріальну допомогу тощо, однак ці виплати не відразу були перераховані. Трохи пізніше почали спостерігатись «завислі» платежі з перерахування коштів на оборонні та гуманітарні цілі. Це як перерахування безпосередньо для ЗСУ, так і закупівля продуктів, медикаментів, палива, форменого одягу, спеціального спорядження тощо.

Загроза кібернетичних атак призвела до обмеження функціонування онлайн-банкінгу. Багато закладів торгівлі продавали товари виключно за готівку, і це стало дійсно проблемою для біженців, які не мали готівкових коштів. У результаті біженці, які вимушені були переміщуватись лише з банківськими картками, стикнулися з проблемою купівлі продуктів харчування, палива та оплати проживання.

Поруч з цим виникла інша проблема — перевищення лімітів касових залишків у закладах торгівлі та АЗС. Надання послуг з інкасації готівки також майже припинилося, а деякі заклади почали побоюватися потенційного мародерства через ослаблення роботи правоохоронної системи. В результаті продаж товарів здійснювався тільки за безготівкий розрахунок. Тобто одні заклади приймали тільки готівку, а інші — тільки платіжні картки.

Саме цю проблему суттєво відчули громадяни, яким «пощастило» бути боржниками у виконавчих провадженнях. Нинішня модернізована система примусового стягнення в Україні передбачає, в першу чергу, арешт та блокування використання банківських рахунків. Саме тому готівкові кошти користуються популярністю в Україні не тільки серед літніх людей, а й у звичайному бізнес-середовищі. Адже особисті огляди боржників з метою вилучення у них готівки в Україні не допускаються.

За попередніми оцінками, таких боржників в Україні може бути більше 10 млн осіб. Причому абсолютна більшість з них — не «вперті» боржники, а скоріше «технічні». Наприклад, особа давно розрахувалась за штрафом ДАІ чи зі своїм кредитором, однак не сплатила виконавчий збір і витрати на проведення виконавчих дій. За давністю часу виконавчий збір та витрати перестали стягуватись, однак усі обмеження відносно особи, в т.ч. щодо користування банківськими рахунками, залишаються. Навіть якщо особа вирішить сплатити виконавчий збір і витрати, законодавство передбачає для цього досить непросту та сумнівну процедуру, тому мало хто з боржників цим користується. Саме ці «боржники» і стали вразливими до обмеження користування банківськими рахунками. Будь-яка допомога, яка надходить на їхній рахунок від близьких, знайомих чи держави, залишається заблокованою. А в умовах вимушеного переміщення у такої особи суттєво звужуються можливості забезпечення себе та своєї родини.

Альтернативним способом виходу з цієї ситуації стала можливість відкриття нових рахунків, на яких ще не було накладено арешт. Цьому сприяло й те, що з 24 лютого було закрито доступ до Єдиного реєстру боржників (за наявності особи в цьому реєстрі банк не може відкрити їй новий рахунок). Та як і в попередніх випадках, відкрити рахунок можливо лише при наявності на робочому місці відповідального банківського працівника. Особливо актуальною ця проблема стала для підприємств, які почали масово відкривати спеціальні рахунки для провадження діяльності, пов’язаної з обороною чи гуманітарними цілями.

Частково вирішити цю проблему допомогла держава, дозволивши розблокувати рахунки фізичних осіб за виконавчими документами, за якими сума стягнення не перевищує 100 тис. грн (спочатку на рівні Кабміну, а потім закріпивши це окремим законом).

Взагалі суттєвою фінансовою допомогою для громадян в останні роки було масове мікрокредитування. І хоча наслідки його часто були сумнівні (коли особа потрапляла в реальну «кабалу»), все ж певну соціальну функцію цей інститут виконував. Загалом кредитування є основним призначенням (крім касового обслуговування та ведення рахунків) банківської системи та залишається переважним джерелом її доходу.

На жаль, після 24 лютого забезпечення кредитування в Україні майже припинилося, тому банківська система наразі готується до затяжного етапу виживання. Чого варті, наприклад, втрати за попередньо наданими кредитами, більшість з яких не будуть повернуті? Це стосується і втрачених підприємств, які були зруйновані чи просто припинили роботу, і знищення внаслідок бойових дій предметів застави, і втрати доходів десятками тисяч громадян. Навіть відновлення роботи органів державної виконавчої служби та приватних виконавців не вирішить питання повернення кредитів, адже оголошений Торгово-промисловою платою України форс-мажор підтверджує неможливість виконання будь-яких зобов’язань на час воєнного стану.

До речі, питання організації роботи державних та приватних виконавців під час воєнного стану потребують серйозного втручання. Формально їхня робота не зупинена. Однак робота основної операційної системи — Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) була заблокована ДП «Національні інформаційні системи». Наразі доступ до АСВП відновлено лише для державних виконавців, а приватні вимушені працювати у межах визначеного законом алгоритму — виносити всі процесуальні документи поза системою з подальшим внесенням до АСВП після відновлення доступу. На практиці такий стан справ призводить до втрати контролю за роботою приватних виконавців та можливості виготовлення підроблених документів начебто від імені приватних виконавців. Це саме може стосуватися виготовлення підроблених документів «заднім числом» від імені державних виконавців, які залишилися на окупованих територіях.

Якщо держава прийняла стратегічне рішення, що виконавці мають продовжувати стягнення в умовах воєнного стану, одночасно має бути забезпечено чіткий контроль за цією роботою. Наразі такий контроль може бути забезпечений лише шляхом чіткої фіксації виконавчих дій виключно через АСВП з можливістю оперативної перевірки. Інакше всі шахрайські та незаконні «виконавчі» дії залишатимуться поза зоною контролю держави.

Хоча в перспективі завершення воєнного стану не приведе до автоматичного продовження стягнень на виконання боргових зобов’язань, цілком очевидно, що держава має надати певні боргові канікули. Інакше ми можемо очікувати шквалу банкротств, що навряд чи сприятиме погашенню зобов’язань.

Муравська, Наталія (юрист). Кредитні канікули під час війни: умови та хитрощі банків// Юридична газета. - 2022. - 13 травня. 

Анотація: Йдеться про кредитні канікули та гарантії у сфері кредитування, надані державою в умовах воєнного стану.

Через вторгнення російської федерації в Україну близько 53 % українців залишились без роботи та, відповідно, стабільного заробітку. Таке погіршення фінансового стану громадян безпосередньо впливає на кредитні відносини, оскільки позичальники не в змозі належним чином виконувати свої зобов’язання за кредитними договорами. З огляду на це законодавець та фінансові установи йдуть назустріч громадянам та пропонують їм скористатися так званими кредитними канікулами. Проте на сьогодні в суспільстві склалось хибне розуміння значення цього терміну.

Так, у соціальних мережах збільшується кількість скарг позичальників на роботу українських банків. Скаржники стверджують, що деякі банки порушують чинне законодавство, оскільки продовжують списувати кошти за кредитами, тоді як на час дії воєнного стану законодавцем запроваджено кредитні канікули. Однак чи дійсно такі дії фінансових установ є порушенням законодавства? Що таке насправді кредитні канікули?

Що таке кредитні канікули? Під кредитними канікулами прийнято розуміти тимчасову відстрочку від сплати платежів за кредитом, яка надається кредитором позичальнику з власної ініціативи, зі збереженням зобов’язань щодо їх погашення в майбутньому. Інакше кажучи, банк може відтермінувати, «поставити на паузу» на певний період сплату позичальниками основної суми кредиту та/або відсотків за користування таким кредитом.

Умови надання кредитних канікул можуть бути різні. Наприклад, банк може запропонувати відстрочку з погашення тіла кредиту, залишивши сплату відсотків за користуванням кредитними коштами, або відстрочку усього обов’язкового щомісячного платежу чи його частини, або інші опції. При цьому зауважуємо, що кредитні канікули є саме правом банків та інших фінансових установ, тому можливість їх оформлення, умови надання та строки визначаються кожним банком окремо за взаємною домовленістю з позичальником.

У зв’язку з повномасштабним військовим вторгненням рф кредитні канікули в Україні запроваджено деякими банками автоматично, без необхідності попереднього звернення. Так, більшість банків запровадили для клієнтів кредитні канікули строком від 1 до 3 місяців з моменту запровадження воєнного стану шляхом скасування внесення обов’язкових щомісячних платежів, стягнення відсотків за користування кредитними коштами, а також застосування штрафних санкцій за невиконання умов кредитного договору.

Гарантії у сфері кредитування, надані державою в умовах воєнного стану. Після початку війни та запровадження воєнного стану законодавець змінив правове регулювання сфери кредитування шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. №2120-IX. Цим законом були внесені зміни до Цивільного кодексу України та Закону «Про споживче кредитування». А Національним банком України прийнято «Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану», затверджені постановою правління НБУ від 25.03.2022 р. №23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп».

Зазначеними нормативно-правовими актами запроваджено такі умови виконання позичальниками зобов’язань за кредитними договорами:

Романюк, Вадим (керівник практики банківського та фінансового права). Кредити і війна. Чи мають право нарахувати відсотки за кредитами та погрожувати фізособам // Юридична газета. - 2022. - 18 травня. 

Анотація: Йдеться про те, що жодного автоматичного прощення боргів за кредитами немає. Ані тіла, ані процентів за кредитом, які продовжують нараховуватись. Війна не є підставою для повного звільнення позичальників від кредитів, адже говорячи про труднощі позичальників, не можна забувати про необхідність досягнення балансу інтересів позичальників і кредиторів.

Чимало українців зустріли війну в статусі боржників за кредитними договорами. Після задоволення першочергової потреби в умовах війни — особистої безпеки, таким громадянам варто розуміти, як держава відреагувала на проблеми кредитування, аби належним чином планувати своє майбутнє в умовах підвищеного ризику та невизначеності.

Найперше, що варто пам’ятати, — жодного автоматичного прощення боргів за кредитами немає.  Ані тіла, ані процентів за кредитом, які продовжують нараховуватись. Війна не є підставою для повного звільнення позичальників від кредитів, адже говорячи про труднощі позичальників, не можна забувати про необхідність досягнення балансу інтересів позичальників і кредиторів.

Втім, позичальники за загальним правилом дійсно більш вразливі, ніж професійні кредитори. Враховуючи це, законодавець передбачив «кредитні канікули», метою яких є полегшення ситуації для українських позичальників на час війни та перший час післявоєнного відновлення економіки, зокрема:

Під час воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення позичальник не несе відповідальності у разі прострочення платежів за кредитом. Фінансовій установі заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеню) або інші платежі, які за своєю суттю є платою за прострочення платежів, а всі такі платежі, нараховані з 24 лютого 2022 р., підлягають списанню. Це правило застосовується до усіх кредитів — як споживчих, так і підприємницьких.

Проценти продовжують нараховуватись, проте за споживчими кредитами, отриманими фізичними особами, забороняється збільшення процентної ставки у разі несплати чергових платежів за договором. Єдиний випадок, коли процентна ставка може збільшуватись, — якщо в договорі передбачена змінювана процентна ставка (зазвичай прив’язана до індексу Ukrainian Index of Retail Deposit Rates.

Кредитна історія позичальника не псується. Це означає, що несплата за кредитом під час війни не стане перешкодою для отримання кредитів у майбутньому.

Простими словами, кредитні канікули — це виключення відповідальності за несплату кредиту під час війни. Це допомагає вийти зі скрутного становища, тимчасово знімаючи фінансове навантаження без порушення зобов’язань перед кредиторами. Втім, НБУ та комерційні банки слушно рекомендують не зловживати цим правом та платити за кредитами у звичайному режимі, якщо є така можливість. Це є внеском у нормальне функціонування економіки, яке дуже необхідне в поточних умовах.

Як дотримуються зазначених вимог фінансові установи? Незважаючи на те, що зазначені вище правила є не просто рекомендаціями, а вимогами закону, на практиці чимало споживачів скаржаться, що фінансові установи наполегливо вимагають сплати всіх платежів за графіком. Ба, більше — дехто все одно вимагає сплати штрафних санкцій, а за несплату надсилає погрози.

Про свавільні дії фінансових установ та колекторів щодо стягнення споживчих кредитів давно відомо. Історіями про фотоколажі та нічні дзвінки навряд чи можна когось здивувати. Задля припинення неетичної практики з літа минулого року в Україні почав діяти новий «колекторський» закон, який встановив правила етичної поведінки для фінансових установ, які займаються колекторською діяльністю. Цей закон наділив Національний банк додатковими повноваженнями щодо регулювання цього ринку: реєстрація колекторів, застосування штрафів за порушення вимог щодо етичної поведінки тощо.

Які проблеми можуть спіткати іпотечних позичальників? З найбільшими проблемами традиційно стикаються особи, які придбали нерухомість в іпотеку. Для них законодавець передбачив додаткові заходи захисту. Зокрема, кредитні канікули для іпотечних кредитів додатково включають правило, згідно з яким забороняється звернення стягнення на предмет іпотеки та/або виселення мешканців з приміщень, переданих в іпотеку. Тож, як і з іншими кредитами, на період війни є можливість зупинити сплату платежів за іпотечним кредитом. Проте так само не варто забувати, що це лише відстрочення виконання зобов’язання, і після війни борг треба буде віддавати, інакше можна залишитися без квартири.

Найгірша ситуація ж у тих осіб, в яких придбаний будинок чи квартира були зруйновані, адже навіть за таких умов зобов’язання з виплати кредиту не припиняється. Не рятує ситуацію й страхування нерухомості, адже практично жоден страховий договір не покриває військові ризики. За таких умов після завершення війни особа все одно буде зобов’язана виплачувати кредит і сподіватись на інші механізми відшкодування завданих збитків.

Як варіант, наразі активно пропрацьовується механізм відшкодування збитків за зруйноване майно через додаток Дія «Пошкоджене майно». Проте цей механізм досі не відпрацьований, і вірогідно, що після завершення воєнного стану особа може залишитись без будинку і без відшкодування з одного боку та з вимогами від банку щодо виплати кредиту з іншого.

Ситуація вкрай складна, і цілком імовірно, що Україну на довгі роки може очікувати ще один мораторій на виконання зобов’язань. Можливо, це буде мораторій на виплату іпотечних кредитів до моменту відшкодування збитків через додаток Дія «Пошкоджене майно», якщо саме такий механізм буде ефективний.

Світовий досвід захисту прав іпотечних позичальників. Якщо подивитись на світовий досвід, то законодавство різних країн врегульовує питання іпотечних кредитів, як правило, двома способами. Іпотечний кредит може бути регресний (recourse loan) або безрегресний (non-recourse loan). Безрегресний передбачає, що позичальник не несе персональної відповідальності за кредит, і банк у разі дефолту позичальника може звертати стягнення виключно на об’єкт іпотеки. Навіть якщо вартість об’єкта іпотеки не покриває суму кредиту, банк не має права вимагати його погашення за рахунок інших активів. Така модель існує, зокрема, в понад 10 штатах США (наприклад, Каліфорнія, Техас, Арізона).

За регресним же договором банк не обмежений лише об’єктом іпотеки і може вимагати погашення кредиту за рахунок іншого майна. В Україні за загальним правилом діє регресна модель, ризики якої у повній мірі відчули багато позичальників під час війни.

Сінько, Олена (юрист). Відшкодування вкладів під час війни: на що чекати українцям? / О. Сінько // Юридична газета. - 2022. - 6 червня

Анотація: Йдеться про те, що на забезпечення функціонування банківської системи в умовах війни 01.04.2022р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 2180 IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» , який набрав чинності вже 13.04.2022 р. Розглянуто зміни, які передбачено законом, хто може розраховувати на відшкодування вкладів, які кошти не підлягатимуть відшкодуванню.

Війна має страшні наслідки та зачіпає всі сфери життя суспільства в країні. У такий надскладний час стабільне функціонування банківської системи є вкрай необхідною умовою для підтримки фінансового сектору та економіки держави в цілому. Слід відзначити, що, незважаючи на всі труднощі, наразі ситуація в банківському секторі є контрольованою.

На забезпечення функціонування банківської системи в умовах війни 01.04.2022р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 2180‑IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон), який набрав чинності вже 13.04.2022 р.

Які зміни передбачено Законом? Українцям гарантують 100% відшкодування всіх вкладів під час воєнного стану та трьох місяців з дня його припинення чи скасування.

Передусім зазначимо, що, за загальним правилом, у разі ліквідації банку держава, від імені якої діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), відшкодовує вкладникам кошти в межах гарантованої суми.

Як зазначено в пояснювальній записці до Закону, його метою є, зокрема, підвищення рівня захисту прав вкладників, досягнення необхідного рівня забезпеченості системи гарантування вкладів фізичних осіб, покриття прогнозованого обсягу ризиків у банківській системі, збільшення суми граничного розміру відшкодування коштів.

Цей нормативно-правовий акт гарантує відшкодування кожному вкладнику банку коштів у повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку з дня набрання чинності цим Законом протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Це положення застосовуватиметься до банків, щодо яких було прийнято рішення про виведення з ринку після набрання чинності цим Законом протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в країні.

Тобто дія Закону на вкладників банків, які вже проходять стадію ліквідації, не поширюватиметься. Таким чином, Законом встановлює обов’язок Фонду упродовж вказаного періоду відшкодувати особам 100% усіх вкладів.

Хто може розраховувати на відшкодування вкладів? Цей Закон гарантує відшкодування вкладів тільки фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Окрім цього, Законом встановлено, що після завершення тримісячного терміну з дня, наступного за днем скасування чи припинення дії воєнного стану в Україні, максимальна сума гарантованого відшкодування для вкладників банків України становитиме не менше 600 тис. грн (що втричі перевищуватиме попередній розмір гарантування – 200 тис. грн).

Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними з дня набрання чинності цією нормою (тобто після завершення тримісячного терміну з дня, наступного за днем скасування чи припинення дії воєнного стану в країні).

Які кошти не підлягатимуть відшкодуванню? Зауважимо, що Фондом не відшкодовуватимуться кошти, зокрема:

- передані банку в довірче управління;

- розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України (далі – НБУ) рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, передбачених законодавством, – протягом року до дня прийняття такого рішення;

- розміщені на вклад власником істотної участі в банку;

- розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття НБУ рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених законодавством, – один рік до дня прийняття такого рішення);

- за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку;

- за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;

- за вкладами у філіях іноземних банків;

- за вкладами у банківських металах;

- розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду;

- за вкладом, задоволення вимог за яким зупинено відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Крім цього, Закон встановлює, що вкладення в депозитні та ощадні сертифікати банку вкладами не є, а тому вони теж не підлягатимуть відшкодуванню.

Чи відшкодовуватимуть кошти українцям, які мали рахунки у філіалах банків РФ? Як повідомляється на сайті НБУ, 25.02.2022 р. НБУ ухвалив рішення відкликати банківську ліцензію та ліквідувати українські філії російських банків – Міжнародного резервного банку (100% належить ПАТ Сбєрбанк Росії) та Промінвестбанку (99,77% належить Державній корпорації розвитку ВЕБ РФ).

Зазначено, що виконавча дирекція Фонду 17.03.2022 р. затвердила реєстр відшкодувань вкладникам Промінвестбанку. До реєстру включено інформацію про рахунки вкладників (до 200 тис. грн) на загальну гарантовану суму відшкодування майже 3,4 млн. грн. Уже з 18 березня вкладники Промінвестбанку можуть звертатися за гарантованим відшкодуванням до одного з банків-агентів, підключених до процесингового центру Фонду.

Також із 25.03.2022 р. Фонд розпочав виплату гарантованого відшкодування вкладникам Міжнародного резервного банку. До затвердженого реєстру була включена інформація про рахунки вкладників на загальну гарантовану суму відшкодування майже 1,2 млрд. грн.

Які ще нововведення передбачені Законом? Додатково слід зазначити, що Законом передбачається вирішення проблем реструктуризації боргових зобов’язань Фонду. Також до загальної системи гарантування вкладів включено Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі – Ощадбанк). Відтепер рахунки громадян у цій установі гарантуватимуться на тих самих підставах і в тому самому розмірі, що і в інших банках.

Власники грошових вкладів в Ощадбанку терміном понад 12 місяців після набуття чинності Законом отримають право на дострокове їх отримання разом із відсотками, нарахованими за цим вкладом до дня, що передуватиме його поверненню вкладникові.

Найближчим часом для вкладників «Ощадбанку» нічого не змінюватиметься, оскільки під час війни всі вклади гарантуються в повному обсязі. Проте через три місяці після скасування воєнного стану граничний обсяг компенсації так, як і в усіх інших банках, становитиме 600 тис. грн, тобто будуть створені рівні умови для всіх.

Зауважимо, що при здійсненні виплат за вкладами в іноземній валюті вони перераховуються у гривню за офіційним курсом, встановленим НБУ на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та запровадження тимчасової адміністрації.

За даними НБУ, станом на 01.02.2022р. загальна сума вкладів фізичних осіб (зокрема, і фізичних осіб-підприємців) у банках-учасниках Фонду склала 658,3 млрд грн.

Як повідомляється на веб-сайті Фонду, станом на 01.04.2022р. загальна сума вкладів фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців) у банках-учасниках Фонду склала 703,12 млрд грн, що на 57,2 млрд грн більше за показник станом на 01.03.2022 р. і на 27,54 млрд грн перевищує показник станом на 01.01.2022 р.

На підставі викладеного можна дійти висновку, що вказані зміни спрямовані перш за все на те, щоб надати людям впевненість у завтрашньому дні. Запровадження 100% гарантій за вкладами забезпечує спокій українців щодо збереження їхніх заощаджень, в результаті чого підвищується рівень довіри до банків, що наразі є вкрай необхідним. Тому у випадку, якщо сьогодні банк буде визнано неплатоспроможним, вкладники отримають свої кошти у повному обсязі. Зберегти фінансову стабільність та забезпечити ефективну роботу банківських установ є сьогодні одним із важливих державних завдань і, як бачимо, спрямовані на це законодавчі ініціативи поступово реалізують поставлені цілі.