Матеріал для написання реферату Бібліотеки та війна. Разом ми переможемо! Розпочата Росією війна проти України стала порушенням усіх міжнародних норм і визнаних після Другої світової війни кордонів. Надзвичайна самовідданість і мужність українських воїнів вже у перший період навали викликали повагу й солідарність зарубіжних країн з Україною у її боротьбі з загарбниками. Водночас жорстокі бомбардування й масовані постійні обстріли далекобійними ракетами українських міст і сіл, тотальне руйнування багатьох із них викликали занепокоєння щодо збереження численних українських культурних пам'яток, музеїв, бібліотек, і насамперед тих, що володіють фондами рідкісних і цінних видань. Крім того, під загрозою втрати опинилися і створені у бібліотеках значні електронні ресурси, у т. ч. е-каталоги, що налічують сотні тисяч записів.
Стрішенець, Надія (докторка історичних наук; старша наукова співробітниця; провідний науковий співробітник). Міжнародна допомога українським бібліотекам у час війни: приклад Британської бібліотеки / Н. Стрішенець // Бібліотечний вісник: науково-теоретичний та практичний журнал. - 2023. - № 2. - С. 114-120. Анотація: Розповідається про те, яку допомогу Британська бібліотека, яка є Національною бібліотекою Об’єднаного Королівства надає українським бібліотекам під час війни з росією. Однією з перших під час повномасштабного вторгнення росії відгукнулася Великобританія. У перший же день вторгнення, 24 лютого 2022 р., прем'єр-міністр країни Борис Джонсон у зверненні до своєї нації висловив підтримку українському народу. Його слова давали надію: «І я кажу українцям у цю хвилину відчайдушної боротьби: ми з вами, ми молимося за вас і ваші родини, і ми на вашому боці». У своїй промові Б. Джонсон повідомив про телефонну розмову з Президентом України В. Зеленським того ж дня, майже відразу по четвертій годині ранку, й наголосив, що британці співпрацюватимуть з українцями для забезпечення відновлення суверенітету та незалежності України стільки часу, скільки це буде необхідно. Нині усім відомо, що гуманітарна й військова допомога уряду Великобританії стала неоціненною. А ще прийом біженців, підтримання санкцій проти агресора, дипломатична підтримка. Британська бібліотека, яка є Національною бібліотекою Об'єднаного Королівства, з перших днів війни оголосила про свою позицію на боці України. 28 лютого 2022 р. директор ББ Роланд Кітінг оприлюднив звернення з приводу агресії Росії, повідомивши в ньому, зокрема, про свою солідарність із Національною бібліотекою України імені В. Вернадського й надісланий ним лист підтримки на адресу її директора, доктора Любові Дубровіної. Р. Кітінг наголосив, що хоча бібліотеки мають завжди зберігати політичний нейтралітет, масштаб і серйозність трагічних подій в Україні вимагають негайного виявлення підтримки та солідарності. Того ж вечора годинникова вежа будівлі Британської бібліотеки у Лондоні була підсвічена у кольорах українського прапора. 28 лютого 2022 р. відома Європейська електронна бібліотека «Європіана», одним із головних постачальників е-ресурсу до якої є Британська бібліотека, також повідомила про свою солідарність із народом України, наголосивши, що у цей критичний час культурна спадщина, яка є життєво важливою для розуміння того, хто ми є, звідки прийшли й ким можемо стати, перебуває під загрозою, і робота з просування наших спільних цінностей і цілей стає важливішою, ніж будь-коли. Ініціативи зі збереження українських е-ресурсів. Світова, у т. ч. британська бібліотечна спільнота, щодня мала все нові свідчення цілеспрямованого нищення російськими окупантами українських закладів культури. Ще у перший період війни було розбомблено Драматичний театр у Маріуполі та Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди на Харківщині, спалено історико-краєзнавчий музей в Іванкові, де зберігалися картини всесвітньо відомої художниці Марії Примаченко, зруйновано Чернігівську обласну бібліотеки для юнацтва, що містилася у будинку В. Тарновського XVIII ст., й вщент спалено бібліотеку у селі Підгайне на Київщині. У відповідь на це з'явилися ініціативи зарубіжних бібліотекарів, зокрема, з оцифру- вання української культурної спадщини, до яких долучилися фахівці з різних країн, у т. ч. й з Великобританії. Найвідоміша з них - «Збереження української культурної спадщини онлайн» («Saving Ukrainian Cultural Heritage Online», https://www.sucho.org). Співзасновниками ініціативи стали Анна Кіяс (Університет Тафтса) та Квінн Домбровський (Стенфордський університет) з США і Себастьян Майсторович (Австрійський центр цифрової гуманітаристики й культурної спадщини). Вони вирішили терміново заархівувати е-ресурси, що зберігалися на вебсайтах українських установ культурної спадщини, і насамперед бібліотек. Завдяки матеріально-технічній та фінансовій підтримці Міжнародного альянсу із захисту спадщини в зонах конфлікту (International Alliance for the Protection of Heritage in Conflict Areas, ALIPH), Інституту консервації (Institute of Conservation, ICON) та Міжнародної ради музеїв (International Council of Museums, ICOM) Британська бібліотека разом з іншими установами культурної спадщини з усієї Великобританії долучилася до закупівлі та доставки матеріалів для реставрації і консервації зі списку, який надіслав Національний науково-дослідний реставраційний центр України. При цьому особливої уваги потребувало і вивчення шляхів доставки дерев'яних ящиків, пакувальних і консер- ваційних матеріалів та обладнання, що було нелегким завданням. Робота з українськими біженцями; проекти «Книги без кордонів» та «Книжкова полиця». У зв'язку з прибуттям досить значного числа біженців з України у червні 2022 р. Британською бібліотекою було оголошено про спрощення процедури отримання ними читацького квитка. Зазвичай для цього потрібно надати документ, що посвідчує особу, і підтвердження місця проживання. Біженцям достатньо було підтвердити свою тимчасову адресу. А 11 серпня 2022 р. у Британській бібліотеці за участі Посольства України та першої леді України Олени Зеленської (онлайн) відбулася презентація проєкту українського уряду «Книжки без кордонів» на допомогу українським біженцям. Британською Службою ліцензування видавців (Publishers' Licensing Services) та фахівцями з книгодрукування британської друкарні Halstan було профінансовано та видано 16 тис. книжок українською мовою для українських дітей - біженців з України в рамках цього проєкту. Українські видавці надали макети та дозволи на 16 книжок для читачів віком від 3 до 17 років, а друкарня Halstan їх виготовила, починаючи від дитячих видань з картинками й закінчуючи прозою для молоді.
Рибальченко В., Володимир. У бібліотеках створюють освітні простори для юні. // Голос України(укр): Газета Верховної Ради України. - 2023. - № 183. - С. 8 Анотація: Представлено досвід роботи м. Кривого Рогу по перепрофілюванню та модернізації бібліотек та навчальних закладів під час воєнного стану. У Кривому Розі бібліотеки перепрофілюють та модернізують. У цьому істотно допомагають партнери з міжнародних організацій та фондів. Завдяки налагодженому співробітництву у громаді створюють простори комфорту та відпочинку маленьких містян і переселенців. Освітні дитячі хаби та цифрові простори з’являються на базах шкіл, бібліотек, центрів дитячо-юнацької творчості. Всі, а їх 21, розташовані в будинках, де є сертифіковані ДСНС укриття, або такі об’єкти є у безпосередній доступності. У співпраці з німецьким фондом GIZ облаштували простір розвитку та безпеки SMILE у бібліотеці-філії № 24 КП «Міська бібліотека для дорослих», що у Саксаганському районі. Книгозбірня перемогла в проєкті «Створення освітніх дитячих хабів: просторів розвитку та безпеки», що його реалізують у межах проєкту «Зміцнення ресурсів для сталого розвитку приймаючих громад на сході України». Це здійснює Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального уряду Німеччини. Коштом міського бюджету виконали поточний ремонт окремої кімнати для хабу. «Завдяки проєкту ми отримали сучасні зручні меблі та техніку для комфортного перебування та розвитку дітей. Зокрема, це холодильник, електрочайник, мікрохвильова піч, ноутбук, зарядна станція, телевізор, портативна колонка, Wi-Fi-роутер. Ми створили затишну атмосферу і відкриті щодня з 10.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) і для діток-переселенців, і для юних криворіжців», — наголосила директор бібліотеки Алла Наумцева. А вже наступного тижня готуються відкрити ще один освітній дитячий простір розвитку й безпеки Steel Hearts KR на базі Палацу культури «Творчий» по вулиці Матросова. «Продовжуємо турбуватися не тільки про маленьких криворіжців, а й про хлопців та дівчат, які приїхали та продовжують приїздити до нас з інших регіонів. Допомагаємо з навчанням, дбаємо про відпочинок, розвиток та психологічний стан. Адже дітям нині найважче. В умовах воєнного стану вони мало спілкуються один з одним», — розповів голова Ради оборони міста Олександр Вілкул. А до таких закладів батьки протягом тижня можуть привести дитину віком від шести до дванадцяти років, де на неї чекатиме цікаве дозвілля, різні активності. З малечею працюватимуть фахівці, які мають педагогічну освіту та пройшли додаткове навчання. Головне, що тут відбувається безпосереднє спілкування з однолітками, хлопці та дівчата перебувають у колективі. «Тому хочу подякувати нашим міжнародним партнерам, які допомагають нам втілити у життя такі чудові проєкти», — додав Олександр Вілкул. У громаді налагодили практику, коли ремонт роблять силами міста, а партнери допомагають придбати обладнання. Саме міжнародне партнерство дає громаді змогу реалізовувати й інші проєкти в закладах освіти. Так, спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку у п’яти школах та двох дитячих садочках розпочали роботи з термомодернізацї. Заплановано модернізацію системи опалення зі встановленням індивідуального теплового пункту, заміну мереж теплопостачання та опалювальних приладів тощо.
Провели конкурси, визначили виконавців та підписали контракти на реалізацію робіт. Директор Криворізької гімназії Людмила Кондратьєва розповіла, що роботи з термомодернізації розпочалися у серпні. Провели додаткове технічне обстеження, виготовили проєктно-кошторисну документацію, виконали й будівельну технічну експертизу. Розпочали підготовчі роботи з реалізації комплексних заходів — доставлення будівельних матеріалів та демонтажні роботи. «Основні роботи, які планується виконати, — це заміна всіх труб опалення та радіаторів, а їх у нас 218 штук, встановлення індивідуального теплового пункту, заміна вхідних дверей на металеві та утеплені. Ремонт планується завершити у наступному році. Ці заходи не тільки заощадять теплоенергію, що дуже важливо в наш складний час, а ще й покращать умови для наших учнів та вчителів», — зазначила вона. У межах співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку у Кривому Розі реалізують інвестиційний проєкт «Підвищення енергоефективності громадських будівель». До нього входять 17 садочків, 18 шкіл, гімназій, ліцеїв та один позашкільний заклад освіти. «Працюємо над тим, щоб усі дитячі садочки, школи, заклади позашкільної освіти були утеплені, відремонтовані та мали сучасне оснащення. Це дасть можливість не тільки створити комфортні умови для педагогів, учнів та вихованців, а й істотно зекономити енергоресурси. Буде виконано утеплення фасадів, покрівлі, заміна дверей, вікон, встановлення індивідуальних теплових пунктів та інші роботи», — сказав в. о. міського голови Юрій Вілкул. Це дасть можливість навчальним закладам до сорока відсотків скоротити споживання теплової енергії та до п’яти відсотків — електричної, а також знизити кількість викидів шкідливих речовин.
Дузенко, Таміла (директор бібліотеки). Під час війни бібліотеки не просто стабільно працюють, а стають аптеками для душі / Т. Дузенко // Урядовий кур'єр(укр) : газета Кабінету Міністрів України. - 2023. - № 172. - С. 3 Анотація: Представлено розповідь директора Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади про те, як вони працюють в умовах воєнного стану. Перед війною внаслідок адміністративно-територіальної реформи кількість філій Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади збільшилася майже вдвічі — з 17 до 32. Про те, як вони працюють в умовах воєнного стану, «Урядовому кур’єру» розповідає директор Центральної бібліотеки Таміла Дузенко. — Пані Таміло, наскільки активно філії співпрацюють із внутрішньо переміщеними особами? — На 1 серпня понад 3000 таких людей стали постійними користувачами бібліотек громади. Чимало їх беруть участь у різноманітних програмах, які пропонуємо для них у бібліотечних просторах. Значна частина активностей у наших закладах спрямована на розв’язання проблеми їхньої соціальної адаптації. Цього року ми реалізуємо проєкти «Бібліотека — простір безпеки і підтримки» і «Бібліотека — платформа єднання». Свідчення реалізації першого з них — подяка, яку висловив колективу філії №3 кандидат наук з державного управління, доцент Донбаської національної академії будівництва і архітектури Борис Беззубко. Коли академія евакуювалася з міста Краматорська Донецької області, він став працювати дистанційно в Полтаві, в цій бібліотеці. Звідси читав лекції та проводив практичні заняття і консультації зі студентами. Завдяки можливості проводити організаційну, методичну та наукову роботу разом із співробітниками кафедри менеджменту ДонНАБА він підготував посібник «Менеджмент в будівництві та житловокомунальному господарстві». Другий проєкт спрямовано на інтегрування внутрішньо переміщених осіб у міську громаду. Разом із представницями громадської організації «Інша жінка» задля їхньої підтримки понад рік у бібліотечному просторі реалізовували різного змісту соціальні проєкти. У бібліотеках створено умови для живого спілкування та напрацювання соціальних зв’язків, які жінкипереселенки частково втратили після того, як змінили місце проживання, і це стало для них розрадою та нагодою вистрибнути з фонового стану війни, згадати, що можна і потрібно просто жити. За допомогу в реалізації проєктів організації «Інша жінка» центральну бібліотеку відзначено подякою від ГО «За добре серце». Персональні подяки отримали і працівники відділу обслуговування Тетяна Обифіст, Людмила Цірценс, Олексій Орел. — Чи організовуєте у філіях психологічні тренінги? — Так, організовуємо. Наприклад, спільно із представниками ГО «Жіночий хаб 2.0» для внутрішньо переміщених осіб було проведено психологічні тренінги «Стійкість під час війни» і групові заняття «Єднання заради дії». За сприяння БФ «Посмішка ЮA» та за підтримки Фонду народонаселення ООН реалізуємо проєкт бібліотекифілії №2 «Психологічна допомога». У його межах проводять безкоштовні консультації, заняття із групової терапії у формі тренінгів, майстеркласів, арттерапії, ознайомлення з літературою та демонстрацію кінофільмів відповідної тематики. Індивідуальні та групові консультації проводять психологи мобільних бригад психологічної допомоги. Відбулося дві серії тренінгів для внутрішньо переміщених «Емоційний інтелект. Правила здоров’я у воєнний час» та «Культура стосунків під час війни на території України». До послуг тих, хто відвідує цю філію, працює ранковий бібліотечний кінотеатр для внутрішньо переміщених осіб. — Чи продовжуєте займатися волонтерською діяльністю? — Звичайно. Співпрацюємо із Полтавським волонтерським корпусом патріотів України, ГО «Об’єднані надією». Бібліотечні волонтери загону «Невтомні бабусі» і працівники бібліотек у позаробочий час сплели й передали військовим 55 тисяч квадратних метрів сіток, 136 чугайстрів (кікімор). Сплели понад 200 пар шкарпеток та майже 400 килимків, пошили декількасот спідньої білизни, виготовили значну кількість окопних свічок. Намагаємося радувати захисників різноманітними смаколиками, передаємо на передову посилки з консервацією, фруктами, овочами. Плетемо рукавиці для операторів дронів, збираємо лікарські трави — робимо все, щоб полегшити побут наших військових. Працівники бібліотек за власним бажанням донатять на ЗСУ в різні благодійні фонди, яким довіряють. Саме завдяки українським воїнам наші бібліотеки стабільно працюють, обслуговують користувачів. Із початку року ми надали послуги майже 50 тисячам відвідувачів.
Шевченко, Оксана (заступниця директора з внутрішньобібліотечної роботи; 1977-). На варті читання, або Читання – броня від усіх бід / О. Шевченко. - Электрон. журн. // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика: науково-інформаційний журнал. - 2022. - № 4. - С. 39-40. Анотація: Представлено досвід роботи Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія з внутрішньо переміщеними особами. Сьогодні ми щоденно складаємо іспит на людяність і силу духу. Це стосується ставлення, перш за все, до вимушених переселенців, яким на нових місцях надзвичайно потрібні, крім базових речей, ще й добре слово, рекомендація, моральна підтримка та, звичайно, - Книга. Саме читання не лише розвиває емпатію, а й заспокоює та допомагає впоратися з тривогою та стресом. Не дивно, що великою увагою у відвідувачів бібліотеки користується книжкова виставка «Зберігайте спокій та читайте книги!», видання з якої майже щодня беруть на читацький формуляр. Читання відволікає від проблем і дає можливість відпочити душею. Занурюючись у книгу, ми переймаємося долею героїв, проживаємо та відчуваємо їхні життя. Це дозволяє забути про власні негаразди та пережити тяжкі події, відрефлексувати свої переживання і зберегти здоровий глузд. На прохання відвідувачів були організовані безкоштовні онлайн-лекції «Де брати сили в кризовій ситуації? Життя та його опори», які проводять досвідчені психологи та терапевти, бо далеко не кожна людина здатна самостійно упоратися з кризовою ситуацією, і в цьому випадку необхідна допомога фахівця. На заходах учасники розбирають, як мозок реагує на стресові події, дізнаються справжнє значення та вплив страху, тривоги і болю на організм людини, отримують практичні поради, як подолати воєнний стрес. Співробітники бібліотеки співпрацюють з волонтерським пунктом Дніпровського будинку мистецтв, благодійним Фондом «Карітас Донецьк» і волонтерським штабом «КУСТ». Бібліотекарі відділу читальних залів ДОУНБ організовують тренінги з пошуку роботи та допомагають переселенцям працевлаштуватись. Вони проводять майстер-класи з пошуку джерел вакансій, на яких разом із шукачами наочно опрацьовують усі можливі сучасні ресурси пошуку роботи, зокрема, сайти з працевлаштування, телеграм-канали та боти, соціальні мережі, спеціальні платформи тощо. Під час війни надзвичайно важливо дотримуватись правил інформаційної гігієни, щоб не дати себе ошукати та вберегти психічне здоров'я. Для відвідувачів бібліотеки систематично організовуються уроки медіаграмотності, де навчають користуватися тільки надійними офіційними джерелами інформації, відрізняти пропаганду, завжди перевіряти те, що транслюють ЗМІ та блогери. Після інтерактивних вправ учасники набувають навичок фільтрування інформації та розпізнавання фейків, протистояння інформаційним атакам, регулювання інформаційних потоків. Співробітники центру правової інформації презентували інформаційну теку: «Воєнний стан в Україні: законодавство» та щодня доповнюють її нормативно-правовими актами, які регулюють використання Збройних Сил України та інших військових формувань, цивільних осіб у захисті України. Велика увага приділяється популяризації соціального та трудового законодавства. Систематичні консультації з юристом допомагають внутрішньо переміщеним особам (ВПО) не тільки дізнатися про свої права та пільги, а ще й відповісти на важливі для них питання. Одним відвідувачам допомогли отримати виплати ВПО через додаток «Дія», іншим - поновити навчання у закладі освіти. Душевна атмосфера, смаколики та кіноперегляд у колі друзів чекає читачів бібліотеки щовівторка о 13.00 у відділі документів з питань мистецтва. Документальне кіно має велику силу емоційного, морального, естетичного впливу на людину, тож бібліотекарі ініціювали низку кінопереглядів із циклу «Моя країна - Україна». Для відвідувачів це не тільки спосіб проведення вільного часу, але й дієвий інструмент формування громадської позиції! Фахівці інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку» та відділу документів іноземними мовами запропонували волонтерам проводити навчально-розважальні заняття для дітей, метою яких є мотивувати їх до вивчення іноземної мови. Проєкт «Весела англійська для дітей» набирає обертів, навчання побудовано на міксі відео-, теоретичних, практичних та ігрових матеріалів. Як бачимо, бібліотечний фронт - це допомога без вихідних. Бібліотекарі роблять все для того, щоб внутрішні переселенці не відчували себе чужими і самотніми в нашому місті. Наша небайдужість дає можливість усім нашим читачам упевнитися в тому, що вони не самі, і завжди можуть розраховувати на підтримку та допомогу.
Сватула, Тетяна (завідувач науково-методичного відділу). Бібліотеки Херсонщини під час окупації: нотатки під обстрілами / Т. Сватула // Бібліотечна планета: науково-практичний професійний журнал. - 2023. - № 2. - С. 6-9. Анотація: Йдеться про роботу бібліотек Херсонщини під час окупації. Наведено спогади та свідчення очевидців, а також використана інформація, надана бібліотеками територіальних громад, особисте листування, сторінки бібліотек та бібліотекарів у соціальних мережах. 24 лютого 2022 р. - дата, яка змінила все в житті України, всіх українців. Війна. Окупація. Ці слова визначили життя мешканців Херсонщини, яка практично повністю була окупована з перших днів повномасштабного вторгнення. На територію області увірвався «русскій мір»: грабежі, катування мирного населення, знищення всього українського та безжалісне переслідування за українську позицію - ось далеко не все, що випало на долю її мешканців. Як працювати в окупації, ніхто не знав: ніяких пояснень та рекомендацій щодо вивезення книжок, евакуації працівників не було. Кожна бібліотека самостійно ухвалювала рішення про те, як діяти в ситуації, що склалась. З початком повномасштабної війни КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара» Херсонської обласної ради перейшла на дистанційну роботу. Чоловіча частина колективу вирішила, що охоронятиме будівлю від мародерів і від окупантів. Розуміючи, що мародерства (як на державному, так і на побутовому рівні) не уникнути, найцінніше намагалися сховати - з одного місця переховували в інше. По домівках нічого не вивозили через обшуки. Коли розпочалися бої на Антонівському мості, підвал бібліотеки став прихистком для жінок з дітьми, які жили в селищах поруч (Антонівка, Кіндійка). Майже тиждень у книгозбірні перебували понад 70 людей. На прохання бібліотеки ресторани й кафе залишали їжу для дітей віком від 2 до 10 років. Лікарі міської клінічної лікарні імені Є. Карабелеша погодилися надати найнеобхідніші ліки на випадок, якщо комусь із людей стане погано. 7 травня росіяни вигнали всю охорону бібліотеки і зачинилися всередині «святкувати» «День пабєди». Працівників пустили 10 травня вранці. Це був жах: у будівлі абсолютний безлад, усі двері всіх відділів на чотирьох поверхах були відчинені, іноді вибиті, на підлозі - уламки шаф і тумб. Викрали ложки, тарілки, чашки, чайники, каву, чай, цукор - усе. З квітня призупинилося фінансування бібліотеки. 1 працівники понад три місяці не отримували заробітну плату, ледь виживаючи в умовах окупації. Директорка бібліотеки категорично відмовилася від будь-яких форм співпраці з окупантами та колаборантами, а її приклад наслідувала більшість представників трудового колективу, після чого життю та здоров'ю пані Надії загрожували орки. Через погрози Н. Коротун довелося спочатку переховуватися за межами міста, а згодом виїхати. 21 червня окупанти захопили будівлю бібліотеки. Залишилися працювати за окупаційної влади тільки 19 людей зі 155 працівників бібліотеки, лише три бібліотекарі, але практично вся технічна служба на чолі з головним інженером - слюсарі, сторожі та електрики. Бібліотеку було пограбовано: працівники-колаборанти здали сховки. Наприкінці червня директора ЦБС та інших директорів закладів культури затребували на розмову до окупаційної влади. Було запропоновано умови співпраці, озвучено заробітну плату. Крім того, сказали, що необхідно вилучити всі українські книги, видані після 2014 р.
Сербін, Олег (доктор наук з соціальних комунікацій; в.о. генерального директора). Бібліотеки в умовах реальної безумовності: практика рефлексії у підсумках тривалості процесу / О. Сербін // Бібліотечна планета: науково-практичний професійний журнал. - 2023. - № 2. - С. 4-6. Анотація: Проаналізовано загальну картину стану речей у роботі публічних бібліотек в умовах воєнного стнау. Наведено дані четвертого етапу дослідження "Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії". Військове вторгнення російської федерації на територію України зумовлює своєрідні процеси та виклики в усіх сферах життя нашої держави, зокрема і в інформаційно-бібліотечній. За цей час бібліотекарі мобілізувалися, адаптувалися та оптимізувалися в контексті адекватного реагування на труднощі та проблеми, що, на жаль, супроводжують наше сьогодення в реальному часі. Завданням нашої бібліотеки, крім усього іншого, є ретельний збір фактів та якісний їх аналіз для формування загальної картини стану речей і планування подальших дій, наступних кроків. Так, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого в березні 2023 р. завершила четвертий етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії». Інформація для дослідження збиралася від публічних бібліотек усіх областей, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні. Вперше з початку повномасштабного вторгнення вдалося отримати фрагментарні дані про стан публічних бібліотек у деокупованих районах Херсонської області, а також відомості з Донецької області (через що окремі показники збільшились у 2-3 рази). На попередніх етапах збирання повної інформації від цих областей, а також від Миколаївської, Харківської, Сумської, Запорізької областей було унеможливлено з об'єктивних причин: заміновані території, неможливість потрапити до бібліотек через регулярні обстріли, відсутність зв'язку, перебування бібліотекарів у простої / відпустках за власний рахунок. Станом на 31.03.2023 мережа публічних бібліотек в Україні скоротилася до 11 990 закладів (на кінець 2021 р. функціонував 14 921 заклад). Жодна публічна бібліотека не працює наразі в 16 територіальних громадах (ТГ) Донеччини, 15 - Херсонщини, 14 - Харківщини, 6 - Чернівеччини та по одній ТГ у Закарпатській, Запорізькій, Одеській та Сумській областях. Порівняно з минулим роком, відбулося відчутне скорочення кількості бібліотек у Рівненській (1145), Київській (-189), Полтавській (113), Хмельницькій (112), Тернопільській (16), Чернівецькій (ІЗ), Житомирській (II) областях, вочевидь, через брак бюджетних коштів на утримання цих закладів у громадах. Натомість у м. Києві та у Волинській, Миколаївській, Харківській областях кількість публічних бібліотек, що фактично функціонують, залишилася незмінною, а в окремих областях зросла (хоча цей показник і не повернувся до значень, які були напередодні повномасштабного вторгнення. У Дніпропетровській, Донецькій і Харківській областях організовано роботу тимчасово переміщених бібліотек. Так, Центральну дитячу бібліотеку КЗ «Нікопольська міська ЦБС» частково переведено до філії № 6 і вона продовжує обслуговувати дітей. 12 публічних бібліотек Донеччини переміщені в межах регіону (на території, підконтрольні Україні) і продовжують працювати в онлайновому форматі, а Донецька обласна бібліотека для дітей нині зареєстрована й отримала приміщення в м. Біла Церква Київської області: обслуговує користувачів онлайн, організовує мережеві акції, поступово формує бібліотечний фонд, займається проектною діяльністю, проводить дослідження «Бібліотеки Донецької області в умовах російської збройної агресії». Із відкритих джерел стало відомо про численні руйнування, пошкодження і пограбування бібліотек на деокупованих територіях Херсонщини (у т. ч. про пошкодження 7 із 13 бібліотек м. Херсона, а також Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара та Херсонської ОБД ім. Дніпрової Чайки). Кількість публічних бібліотек, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту, - 304. Загалом найбільше таких закладів у Харківській (74), Миколаївській (50), Київській (43), Сумській (29) і Запорізькій (27) областях. За перший квартал 2023 р. пошкоджених бібліотек додалось у Дніпропетровській (3), Сумській (5), Запорізькій (1), Херсонській (21 за весь період моніторингу) областях. Станом на кінець березня 2023 р. орієнтовний розмір втрат (приміщення + матеріально-технічні засоби), завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше ніж у 66,6 млн грн. Ці показники не є остаточними, адже в більшості постраждалих бібліотек наразі не проведено інвентаризацію бібліотечних фондів, а також комісійного та/або технічного обстеження відповідно до рішення уповноважених органів.
Горчинська, Валентина (головний бібліотекар). Бібліотека і війна: тримаємо стрій! / В. Горчинська // Бібліотечна планета: науково-практичний професійний журнал. - 2022. - № 4. - С. 5-10. Анотація: Йдеться про те, що у Всеукраїнський день бібліотек, 30 вересня 2022 р., Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого в партнерстві з ВГО Українська бібліотечна асоціація провели загально український комунікаційний захід - Бібліотечний марафон «Бібліотека і війна: тримаємо стрій!», який транслювали на фейсбук-сторінках установ-організаторів. До участі в події долучилися бібліотеки з усіх регіонів України, зокрема, з територій, що зазнали безпосередньої ворожої агресії та продовжують перебувати під постійними обстрілами. У Всеукраїнський день бібліотек, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого в партнерстві з ВГО Українська бібліотечна асоціація провели загальноукраїнський комунікаційний захід - Бібліотечний марафон «Бібліотека і війна: тримаємо стрій!», який транслювали на фейсбук-сторінках установ-організаторів. До участі в події долучилися бібліотеки з усіх регіонів України, зокрема, з територій, що зазнали безпосередньої ворожої агресії та продовжують перебувати під постійними обстрілами. Бібліотеки в умовах повномасштабного вторгнення росії не лише не припинили свою діяльність, а й згуртувалися, мобілізували всі наявні ресурси задля надання волонтерської, соціальної, психологічної та інформаційної підтримки тим, хто цього потребує. Саме тому під час марафону говорили про бібліотеки не з погляду проблем, з якими вони стикнулися, а з погляду потенціалу та можливостей подальшого розвитку, перспектив і майбутнього після війни. Розпочинаючи захід, в. о. генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Т. Вилегжаніна зазначила, що цього року професійне свято захмарене умовами воєнного стану, саме тому бібліотечна спільнота гостро відчуває необхідність у спілкуванні в колі однодумців, у вільному обміні досвідом та взаємопідтримці. «Ціла низка бібліотек України, на жаль, дізналися, що таке окупація, знищення будівель та фондів, але ми переконані, що ці події, які пережили і зараз переживають наші установи, роблять їхніх фахівців стійкими, згуртованими та сильними. Ми віримо, що подальша щоденна праця на користь наших громад, рішуча підтримка культурного фронту наближають нашу перемогу», - наголосила Т. Вилегжаніна. Президент ВГО Українська бібліотечна асоціація О. Бруй відзначила, що спільна віра в перемогу надихає, надає сили, попри все, триматися і спільними зусиллями досягати поставленої мети. За її словами, Українська бібліотечна асоціація спільно зі своїми партнерами робить усе можливе для підтримки діяльності бібліотек, донесення до світової спільноти правди про війну в Україні, та про долю українських бібліотек. До учасників заходу також звернулася С. Ніколс, представниця Посольства США в Україні, керівниця програми «Американські куточки». Вона висловила безумовну підтримку нашій державі з боку американського народу та відзначила велику роль, яку відіграють бібліотеки та бібліотекарі в житті країни, особливо в умовах війни. Пані Синтія наголосила на зосередженні зусиль американських центрів в Україні на підтримці ВПО, ветеранів та їх сімей з тим, щоби надати їм нові знання, навички, психологічну підтримку та допомогу в започаткуванні й розвитку власного бізнесу. Роботу бібліомарафону продовжила секція «Російська збройна агресія і бібліотеки. Нескорені бібліотеки України». Говорили про бібліотеки, які щодня працюють під обстрілами, якісно задовольняють інформаційні й соціокультурні потреби своїх користувачів та є головною опорою для тих, хто працює задля перемоги. Про непросту роботу бібліотек в умовах обстрілів, що й досі не вщухають у прифронтових регіонах, розповіла Г. Бакаєва, завідувач науково-методичного відділу (НМВ) Харківської ОУНБ, директор Миколаївської ОУНБ В. Агаркова, Аліференко, директор Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка, директор Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара Н. Коротун, завідувач НМВ Запорізької ОУНБ О. Літвак, завідувач НМВ Сумської ОУНБ М. Захарченко, директор Ірпінської міської публічної бібліотеки ім. Максима Рильського О. Циганенко Донецька ОБД, утворена в м. Маріуполі після окупації Донецька російськими загарбниками, була змушена пережити ще один переїзд після варварського руйнування цього міста та працювати в онлайновому форматі. Про це розповіла Ю. Василенко, директор закладу. За останніми даними, 19 бібліотек регіону повністю зруйновані. На жаль, є і людські втрати - трьох колег немає в живих. Секція марафону «Волонтерський рух. Сильні і згуртовані» була присвячена обговоренню безцінного досвіду волонтерської діяльності наших бібліотек, що охоплює підтримку критичної інфраструктури, вирішення гуманітарних питань, плетіння сіток, готування їжі, виготовлення енергетичних батончиків для бійців, збір коштів для потреб ЗСУ організацію та проведення благодійних ярмарків, психологічні курси, тренінги з надання першої доме- дичної допомоги, збір книжок для військових бібліотек тощо. Надійним тилом є й бібліотеки Дніпропетровщини, які також надають соціальну і психологічну допомогу мешканцям громади та ВПО, організовують тренінги, майстер-класи, заняття з арт-терапії, різноманітні курси, екскурсії, допомагають у пошуку роботи, пропонують послуги бібліо-няні. Крім того, проводять різні акції, аукціони, благодійні концерти на підтримку ЗСУ організовують виставки, швейні майстерні, збирають і пакують продуктові набори. Це далеко не повний перелік форм волонтерської діяльності бібліотек краю, про які розповіла Н. Титова, директор Дніпропетровської ОУНБ імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія. З кожним днем, наближаючи нашу спільну Перемогу над ворогом, фахівці бібліотек невпинно працюють на інформаційно-ресурсному фронті, забезпечуючи культурну, освітню, духовну та наукову злагодженість, озброївшись знаннями, навичками та силою слова книжкової міці. |
