Манюк Володимир Васильович

Кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент кафедри геології та гідрогеології ДНУ; провідний спеціаліст з питань державної геологічної зйомки Дніпропетровської комплексної геологічної партії; дійсний член Європейської асоціації зі збереження геологічної спадщини ProGeo з 2000 року.

Тел. 24-08-51 E-mail: manuk-geo@mail-ru

АВТОБІОГРАФІЯ

Народився я 26-го січня 1952 р. у ст. Баган, Баганського району, Новосибірської області. Прізвище від діда по материнській лінії, рід якого походить з Кубані, звідки його батьки переїхали в 1910 р. до Сибіру під час Столипінської реформи. В ті ж роки там опинилася і моя бабуся, та за тих же умов заселення сибірських земель. Руденки, її батьки, переїхали з с. Покровського, що на Нікопольщині.
Після закінчення 7-ми класів Савкинської школи (ст. Савкіно, Баганського району) переїхав з батьками до ст. Єлізарово, Солонянського району, Дніпропетровської області, де в 1967 р. закінчив 8-й клас. Після цього 2 роки навчався в СШ №7 м. Дніпропетровська, де і закінчив 10-й клас у 1969 р. Слід зазначити, що і в обох школах Педагогічна Рада визначила, що мені уже запізно вивчати українську мову, так що довелося опановувати її самотужки. Першим моїм вчителем був Михайло Стельмах, книжками якого я зачитувався. Що стосується захоплень тих років то це були малювання та спорт, в чому я досягнув певних успіхів на рівні школи та району, а також поглинання безмежної кількості книжок. Певний вплив на формування власної особистості мала активна участь у роботі драматичного гуртка та самодіяльності СШ №7 з постійним відвідуванням практично всіх вистав, що ставилися в театрі ім. Шевченка (бо саме там працювали наші керівники, студентськими квитками яких ми користувалися як перепустками до театру). Була, до речі, пропозиція вступити до театрального училища (що і зробив мій товариш по гуртку), але бажання стати геологом жило в мені ще з десяти років і було нездоланне.
Після невдалої спроби вступити до гірничого інституту (конкурс на геологічну спеціальність складав тоді 9,5 чоловік на місце !) поїхав у Кривий Ріг і вступив до Криворізького гірничого технікуму, який закінчив у 1972 р. та отримав професію техніка-геолога за фахом “геологічна зйомка, пошуки та розвідка родовищ корисних копалин”. Ще під час геологічних практик, що проходили на Кавказі та на Тянь-Шані остаточно визначив для себе шлях геолога-зйомщика.
З 1972 по 1976 рр. працював на посаді техніка та старшого (з 1973 р.) техніка-геолога в Учкошконській геологорозвідувальній експедиції на Тянь Шані (Киргизтан) на геологорозвідувальних і геолого-зйомочних роботах. До захоплень цих років належали фотографування, активне полювання, спорт (волейбол, шахи, настільний теніс) та музика. Займаючи паралельно з основною роботою посаду завідуючого клубом, закупив електрогітари та інші музичні інструменти і створив невеличку вокально-інструментальну групу, якою керував до 1971р. В цей же час пройшов курс навчання в Московському заочному народному університеті мистецтв за класом “семиструнна гітара”.
У 1976 переїхав до Дніпропетровська, де з 1976 по 1984 працював в геолого-геофізичній партії Дніпропетровської геофізичної експедиції на посаді ст. техніка-геолога, інженера-геолога, геолога, переважно в польових умовах у Запорізькій області при проведенні державної геологічної зйомки.
З 1978 по 1984 рр. навчався в Харківському державному університеті на заочній формі навчання за спеціальністю “геологічна зйомка, пошуки та розвідка родовищ корисних копалин” і отримав спеціальність інженер-геолог.
З 1984 по 1993 рр. працював у Новомосковській геологорозвідувальній експедиції ДГП “Південукргеологія” на посаді старшого геолога в польових умовах. В складі Федорівського та Томаківського геолого-зйомочних загонів здійснював геологічну зйомку в Полтавській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Головними захопленнями з 1976 р. стає колекціювання зразків гірських порід, мінералів та викопної фауни, любительська кінозйомка та фотозйомка, залишається пристрасть до настільного тенісу та шахів, гітари.
В 1993 році перейшов на викладацьку роботу в Дніпропетровський державний університет на кафедру геології та гідрогеології геолого-географічного факультету. До 1996 р. працював старшим викладачем, з 1996 – доцентом кафедри. З 1994 р. організатор і керівник навчальних літніх геолого-зйомочних практик в межах Кримського та Каховського навчальних полігонів.
У 1996 році я захистив у Харкові дисертацію і здобув учений ступінь кандидата геолого-мінералогічних наук. Тема дисертації: “Палеогеографічні реконструкції умов седиментогенезу в палеоген-неогенових басейнах Середнього Придніпров’я”. У 1997 р. отримав вчене звання “доцент”
Усі роки викладання в університеті також працюю за сумісництвом в геолого-зйомочній партії КП “Південукргеологія” як провідний фахівець при здійсненні державної геологічної зйомки.
З 1997 р. беру участь у здійсненні Всеукраїнської програми з інвентаризації, каталогізації, описові, створенню банка даних і збереженню геологічних пам’яток природи (геосайтів), результатом якої буде видання книги “Геологічні пам’ятки природи України”, що підготовлена до друку.
З 1996 р. член клубу “Ріднокрай”.
З 1998 р. член ПЗУ (партії зелених України ).
У липні-серпні 2002 взяв участь у виконанні геологічної частини державної програми з дослідження острова Зміїного, як одного з найбільш унікальних об’єктів геологічної спадщини в акваторії Чорного моря.
З 2001 р. – член Європейської Асоціації зі збереження геологічної спадщини (ProGeo) та її регіональний представник у Південній Україні. У 2002 р. здійснив подорож до м. Дубліна в Ірландії для участі в Міжнародній конференції “Геологічні та культурні ландшафти: геологічна основа” з доповіддю “Geological Heritage of South Ukraine”(Геологічна спадщина Південної України).
Напрями наукової діяльності: стратиграфія, палеонтологія та палеогеографічні реконструкції неоген – четвертинних відкладів Південної України, четвертинна геологія, геоморфологія та корисні копалин України, геологічна будова Південно-західного Криму.
Одружений з 1972 р., маю трьох дітей (два сина і дочка), 1973, 1976 і 1981 рр. народження. Дружина, Людмила Михайлівна, працює в Інституті екології та раціонального природокористування НАН України. Син Вадим – за фахом геоботанік, провідний фахівець відділу заповідних територій Держуправління екології, заступник. редактора часопису “Свята справа.” Син Анатолій – підприємець, працює в газетному бізнесі. Дочка Тетяна – студентка 4-го курсу геолого-географічного факультету ДНУ, навчається за спеціальністю “географія та туристично - краєзнавча робота.