Іван Якович Акінфієв (1851-1919)

Іван Якович Акінфієв – відомий ботанік, географ, флорист, енергійний дослідник південно-східної України та Кавказу. Протягом декількох десятиліть він здійснив велику кількість подорожей та експедицій у ці регіони. І.Я. Акінфієв збагатив цінними даними біокліматологію, здійснив систематичне і планомірне дослідження деревної та трав’янистої флори. Його ботанічні збори відзначались найвищими нагородами на всесвітніх, всеросійських та інших виставках. За цінний внесок у матеріали з біоклімату України його ім’я розміщене в «Енциклопедії українознавства».

І.Я. Акінфієв прожив цікаве, насичене численними подіями і звершеннями життя. Майже все воно було пов’язане з Катеринославом (нині м. Дніпро). Народився 29 травня 1851 р. в селі Донське Ставропольської губернії. Дитячі роки Івана Акінфієва минули у станиці Батуринській, яка, як відомо, була заснована у 1794 р. запорозькими козаками, переселеними за наказом Катерини ІІ у 1792 р. з України. Батько І.Я. Акінфієва був дияконом. У 1869 р. Іван закінчив Катеринодарське духовне училище кращим учнем. Надалі він навчався у Кавказькій духовній семінарії у м. Ставрополі. Після закінчення семінарії у 1874 р. в 23 роки Іван Акінфієв відмовляється від діяльності церковнослужителя, вирушає до Одеси і подає документи до Новоросійського університету. Прибув він до Одеси без коштів на існування, хворів під час навчання, довгий час перебував лише на половинній стипендії, але вчився з великим бажанням. Серед його вчителів були О.О. Ковалевський, І.І. Мечников, І.М. Сєченов та інші всесвітньо відомі вчені. І.Я. Акінфієв у 1897 р. витримав «испытание на звание учителя гимназий и прогимназий» із хімії та природничих наук і був удостоєний звання вчителя цих середніх навчальних закладів.

Через рік (у 1880 р.)  І.Я. Акінфієв з’являється у Катеринославі і обіймає посаду викладача природничої історії та хімії Катеринославського реального училища, в якому прослужив майже 25 років. Тут він виріс у видатного дослідника флори Південно-Східної України та Північного Кавказу і набув слави одного з кращих педагогів із природознавства в Російській імперії. Це була людина, що безмежно любила природу і дітей, плідно поєднувала наукову, громадську і педагогічну працю.

Починаючи з 1880 р., І.Я. Акінфієв одночасно присвячує свій вільний час вивченню флори і клімату краю. Однією з перших робіт, що вийшли у Катеринославі, були «Таблицы для определения семейств цветковых растений Европейской России» (1885 р.). Призначені вони були початківцям ботанічних досліджень. У цьому ж році в «Записках Новороссийского общества естествоиспытателей» була опублікована велика праця І.Я. Акінфієва «Очерки флоры г. Екатеринослава», в якій вперше надавалась можливість ознайомитися з флорою Катеринослава та його околиць. Автор спробував проаналізувати залежність рослинності від характеру місцевості і грунтів, кліматичних умов тощо. Всього в праці І.Я. Акінфієва представлені 864 види та 140 різновидів катеринославської флори. Дуже цікаві відомості про застосування рослин для технічних цілей (83 види), у приготуванні їжі (85 видів), в медицині (до 225 видів).

У лютому 1887 р. Катеринославська міська дума, обговорюючи питання про святкування століття від дня заснування Катеринослава, постановила видати на кошти міста нову працю І.Я. Акінфієва про флору Катеринослава. «История появления в свет этой полезной и прекрасно изданной книги может служить поучительным указанием того, как сравнительно легко обогащать ученую литературу местными исследованиями… Книга дает гораздо больше, чем сообщает ее название», - так писав рецензент про цю працю І.Я Акінфієва в газеті «Одесский вестник» (1889 р., №3). І дійсно, в першій частині книги автор повідомляє багато цікавих відомостей по геології, топографії, географії Катеринослава, місцеве садівництво та лісництво. Розміщені у книзі І.Я. Акінфієва розділи: «Таблиці весняних днів», «Період вегетації дерев і кущів Катеринослава», «Квітковий календар» (тобто список весняних рослин, розміщених за часом початку їх цвітіння) – надають цінні відомості про кліматичні умови і містять багато інших важливих даних про рослинність краю. Живу і цікаву розповідь завершує друга частина книги, в якій приведений список судинних рослин Катеринослава та його околиць. У списку вказані точне місце знаходження, назва, час цвітіння та можливість застосування більше ніж 1120 рослин, зібраних І.Я. Акінфієвим та його добровільними помічниками – учнями реального училища.

І.Я. Акінфієв був піонером складання «квіткового календаря». Про цей напрям його

діяльності та з квітковим календарем І.Я. Акінфієва мовою оригіналу за його книгою “Растительность города Екатеринослава в конце первого столетия его существования”, видану в Катеринославі у 1889 році. можна познайомитися на порталі «ДніпроКультура» (https://www.dnipro.libr.dp.ua/kvitkoviy_kalendar_botanika_flora).

Перебуваючи у центрі практичного степового лісорозведення, І.Я. Акінфієв не міг не зацікавитися цим питанням. Він поставив перед собою наступні завдання: 1) довести принципову можливість степового лісорозведення у Катеринославській губернії; 2) вивчити лісову рослинність південно-східної України; 3) здійснити активні дії з пропаганди і розповсюдження насаджень лісових масивів в степах Катеринославської губернії. Всі поставлені завдання І.Я. Акінфієв вирішував у співдружності з громадськістю міста. У 1892 р. у Катеринославі виникла ідея створити спеціальне товариство для занять лісорозведенням. 30 червня 1893 р. було затверджено статут «Товариства для сприяння облісінню степів Катеринославської губернії, серед членів-засновників якого був і І.Я. Акінфієв. У своїй діяльності товариство було тісно пов’язано з Катеринославським відділенням Російського товариства садівництва « при посредстве  общего органа, которому в 1892 г. было дано название Школьного Комитета, а потом в 1894 г. Общего Комитета». В усіх цих громадських організаціях активно співробітничав і І.Я. Акінфієв. Він був членом правління, виступав з доповідями на загальних зборах, читав лекції з анатомії та фізіології рослин. Вивчаючи рослинність повітів губернії, І.Я. Акінфієв відвідував лісорозсадники при сільських школах, давав відповідні вказівки в друкованих працях.

Одна з основних ідей, що її посилено пропагував І.Я. Акінфієв, - організація шкільних садів та розсадників. Останні повинні були стати центрами штучного лісорозведення у степу. Розглядаючи можливість штучних лісонасаджень у степовій смузі, Іван Якович детально проаналізував умови зростання різних типів лісонасаджень і дійшов висновку, що в степових умовах насадження з ясеня, білої акації, береста не дуже підходить для лісорозведення. На підставі своїх досліджень він висловив думку, що «действительно дуб, а также груша и шелковица – самые выносливые породы. Последние к тому же не поражаются насекомыми, а шелковицу можно разводить в виде кустарника».

Іван Якович був переконаним прибічником думки про величезний вплив лісу на навколишнє степове середовище, наводив багато прикладів у своїх роботах, що підтверджували роль лісонасаджень і лісосмуг у створенні умов для сільського господарства.

Великого значення надавав І.Я. Акінфієв формуванню в усіх верствах населення розуміння того, що «для нашего села, жителей степей нужна тень дерева».

У зв’язку з цим, він покладав великі надії на створення розсадників при народних школах на всій території Катеринославської губернії. Якщо у 1890 р. жодна народна школа не займалась культурним лісонасадженням, то напередодні 1898 р. в губернії було вже 283 школи, «в которых число древесных растений-саженцев 5-6 лет достигло свыше полмиллиона штук, причем лесных пород было 3/5 этого числа…, из школьных питомников было роздано крестьянам для посадки на их усадьбах 29 тысяч плодовых и почти около 30 тыс. лесных деревьев». «Товариство сприяння облісінню степів» плекало думку винести насадження дерев у відкритий степ, влаштувати показові лісові ділянки на вершинах балок і степових полях.

Діяльність І.Я. Акінфієва залишила глибокий слід у справі степового лісорозведення і в першу чергу в доведенні можливості його в степовій зоні. Недарма відомий ботанік М.І. Кузнєцов відзначав ще у 1894 р. в «Ежегоднике Императорского Русского Географического общества», що «Акинфиев ратует за энергичное лесоразведение в Екатеринославской губернии».

Результатом багаторічних досліджень, проведених І.Я. Акінфієвим у 80-90-ті роки, став чудовий гербарій Катеринославської флори. В 1896 році Іван Якович взяв участь у Всеросійській художньо-промисловій виставці у Нижньому Новгороді. Там і був експонований його «Полный гербарий екатеринославской флоры», який складався з 95 родин, 443 рядів і 1210 видів рослин. Він настільки вразив глядачів і спеціалістів, що І.Я. Акінфієву було присуджено за цей гербарій одну з найвищих нагород - орден св. Анни другого ступеня. Цей же гербарій з додатком наукових праць вченого отримав у 1900 р. на Всесвітній виставці в Парижі Велику срібну медаль.

Не менш цікавий І.Я. Акінфієв і як громадський та науковий діяч. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. він стояв біля витоків більшості природничо-наукових та науково-просвітницьких товариств у Придніпров’ї, діяльність яких суттєво впливала на розвиток науки і освіти в регіоні. Він був засновником вищих педагогічних курсів у Катеринославі, Вищого педагогічного інституту, багатьох громадсько-педагогічних установ. Найбільше з таких об’єднань - Катеринославське наукове товариство - мало в особі І.Я. Акінфієва і засновника цього товариства, і його активного працівника.

Популяризаторська діяльність І.Я. Акінфієва знайшла відображення в різноманітних оглядах стану природи, які під різними назвами: «Хроника погоды», «Хроника природы», «Природа и погода», «Хроника природы и погоды», «Весна наступает» - друкувались у періодичній пресі. В доступній формі у цих оглядах проводились цікаві спостереження за життям рослин і тварин, особливості зростання різних трав. В журналі «Пчела» публікувалась інформація про дикорослі медоноси Катеринославської губернії.

Особливу сторінку життя І.Я. Акінфієва становить його педагогічна діяльність. Почавши зі скромної посади вчителя природничої історії в Першому реальному училищі, І.Я. Акінфієв став наприкінці ХІХ ст. одним «із видатних педагогів і громадських діячів Катеринослава і Олександрівська». Багато положень, висловлених ним із питань викладання природничих наук, складали свого часу предмет жвавих дискусій серед вчених і викладачів. В середині 1880-х років І.Я. Акінфієв викладав природничу історію і в Маріїнській та міській жіночих гімназіях. Через деякий час у цих же гімназіях він став головою гімназійної ради та перебував на цій посаді в міській гімназії з 1895 по 1898 рр., а в Маріїнській – з 1898 по 1902 р. У середині 1890-х рр. він був завідувачем двокласного залізничного училища. З 1900 по 1905 рр. виконував обов’язки інспектора наукових класів при училищі Катеринославського відділення Імператорського Російського музичного товариства. З 1902 по 1905 рр. обіймав посаду інспектора Катеринославського комерційного училища, директором якого був відомий український діяч і педагог А.С. Синявський. З 1905 по 1911 рр. був директором Олександрівського (Запорізького) комерційного училища. У 1892–1901 рр. опублікував у журналах «Русская школа» та «Естествознание и география» цикл програмних статей із питань викладання природознавства у середній школі. З 1894 по 1902 рр. був у числі засновників Катеринославського товариства піклування про дітей, в якому до 1902 р. керував улаштуванням літніх колоній та дитячих майданчиків. Ці дошкільні та шкільні навчальні заклади були зовсім новими установами для вітчизняної педагогічної практики.

Особливою була роль І.Я. Акінфієва в організації колоній для слабких та хворобливих дітей. Як повідомляється в «Очерках истории школы и педагогической мысли народов СССР», початок створенню подібних установ було покладено Петербурзьким фребелівським товариством, яке вперше організувало дитячу літню колонію у 1895 р. Її завданнями були охорона здоров’я дітей, ознайомлення їх з природою, сільським життям та працею. Однак можна сміливо стверджувати, що І.Я. Акінфієв і Катеринославське товариство піклування про дітей поділяють лаври і терни першопрохідців у цій справі. Саме у 1895 р. була влаштована перша така колонія у селі Паньківка на Дніпрі. Вона існувала до 1917 р. Душею цього педагогічного експерименту був І.Я. Акінфієв, який довгий час керував колонією, організував при ній школу хатнього господарства. Експеримент викликав значний інтерес вітчизняних педагогів. З перебігом його вони могли ознайомитися в публікаціях, які І.Я. Акінфієв присвятив діяльності Катеринославської літньої дитячої колонії.

Перебуваючи на посаді директора комерційного училища в Олександрівську, І.Я. Акінфієв працював там під гаслом: «Все для дітей». Він сміливо вводив нові методи викладання. За його найближчої участі був зведений новий чудовий будинок училища, обладнані навчальні кабінети, на високий рівень поставлено викладання.

Багато часу і в Олександрівську І.Я. Акінфієв відводив громадсько-педагогічній діяльності. Він був заступником голови Товариства сприяння фізичному вихованню дітей, домігся відкриття і тут дитячого майданчика.

В Олександрівську І.Я. Акінфієв «сохранил и обновил погибавшую общественную библиотеку, вытеснил из Народного дома «Союз русского народа» и организовал там народные чтения и лекции по разным отраслям знания». Тут він організував сімейно-педагогічний гурток, керував Народним будинком, був головою міської громадської бібліотеки тощо. Як відзначали сучасники, «нет ни одного просветительного и благотворительного общества в Екатеринославе и Александровске, где И.Я. Акинфиев не был бы учредителем, членом правления, активным работником, и всюду он вносил и денежные средства, и широкую инициативу, и почин, и умелое руководство делом, и массу духовного труда».

Після виходу у відставку повернувся з Олександрівська до Катеринослава. Як гласний міської Думи працював у комісії з народної освіти. У період з 1913 по 1917 рр. опікувався організацією дитячих садків, був товаришем (заступником) голови та головою Катеринославського товариства народних дитячих садків. У 1916 р. організував у Катеринославі Вищі педагогічні жіночі курси, які згодом (у 1918 р.) переросли у Вищий педагогічний інститут. Був проректором цього інституту.

Написав значну кількість праць із питань викладання предметів природничого циклу у середній школі. Однією з перших його праць була стаття «О постановке преподавания географии в реальных училищах». Одним із основних висновків, зроблених ним, був висновок про необхідність викладання географії фахівцями-природниками, а не істориками, як це було заведено в російській школі.

Значним був внесок І.Я. Акінфієва в запровадження активних методів викладання у середній школі. Зокрема, він відомий як один з перших педагогів України, та й Російської імперії в цілому, який одразу ж оцінив величезне пізнавальне і виховне значення навчальних екскурсій. Сучасники писали, що екскурсії він почав застосовувати ще на початку 1880-х рр., коли в педагогічній літературі навіть не піднімалося питання про їх необхідність. Він один з перших, якщо не перший, поставив питання про створення спеціальної установи, яка б займалася підготовкою та проведенням загальноосвітніх подорожей учнів по всій Російській імперії. Фактично, І.Я. Акінфієв був піонером вітчизняної шкільної екскурсійної справи і педагогом-новатором в галузі методики викладання природознавства.

Заслуги І.Я. Акінфієва на педагогічній ниві не залишились непоміченими його сучасниками. Він був обраний дійсним членом Педагогічного товариства при Московському університеті. У 1910 р. на Південноросійській обласній промисловій, сільськогосподарській і кустарній виставці І.Я. Акінфієву за його діяльність в сфері народної освіти була присуджена Велика золота медаль.

Учнями І.Я. Акінфієва були уродженці Катеринослава, відомі в майбутньому ботаніки-флористи О.А. Гроссгейм (академік АН СРСР), Ф.М. Олексієнко, який був удостоєний у 1903 р. однієї з найвищих нагород у ботаніці - ювілейної медалі академіка Бера – та М.П. Акимов. І.Я. Акінфієв залишив цілу низку спогадів про катеринославську інтелігенцію. Визнанням його наукової та педагогічної діяльності було обрання членом Харківського, Новоросійського (Одеського), Московського товариства дослідників природи, Московсь-кого педагогічного товариства, численні нагороди на всеросійських та всесвітніх  виставках тощо.

Помер І.Я. Акінфієв 20 липня 1919 р., похований у м. Катеринославі (нині – м. Дніпро).

Особливу пам'ять про свого вчителя залишив Ф.М. Олексієнко, назвавши в його честь одну з рідкісних і красивих рослин Кавказа – піжма Акінфієва (Pyrethrum Akinfiewii Alexeenko.)

Акинфиев И.Я. Лекции по истории земной коры читанные в пользу Екатеринославской Комиссии народных чтений в декабре 1894 г. / И.Я. Акинфиев, 1895. - 12 с.

Акинфиев И.Я. Природа Екатеринослава и юга России: Биологические сведения. Ч.1 Сад Потемкина весною. С планом сада и многими рисунками / И.Я. Акинфиев, 1902. - 91 с.

Акинфиев И.Я. Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования [Электронный ресурс] : в 2-х ч. / И. Я. Акинфиев, 2014 эл. опт. диск

* * *

Савчук В.С. Акінфієв Іван Якович (1851-1919) // Діячі державної влади та самоврядування Дніпропетровської області: історичні нариси: у 2-х томах. - Дніпропетровськ : АРТ-Прес, 2009.;Т.1.;С. 398-402.

Савчук В.С. І.Я. Акінфієв та його дослідження з впливу урбаністичних процесів на навколишнє середовище // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження : збірник наукових праць. - Дніпропетровськ : НГУ, 2010. Вип.8. С. 214-219.

Савчук В.С. Іван Якович Акінфієв: віхи педагогічної діяльності // Моє Придніпров'я : календар пам'ятних дат Дніпропетровської області на 2011 рік-І півріччя : бібліографічний покажчик / упоряд. І. Голуб. - Дн-ск : ДОУНБ, 2010. С. 158-160.

Савчук В.С. Иван Яковлевич Акинфиев. 1851–1919.– М.: Наука, 1996. 110 с., ил.

* * *

Савчук В. Іван Якович Акінфієв (1851-1919) // Свята справа. 1999. №1(3). С. 43-46.