Зузак, Маркус. Крадійка книжок

Зузак, Маркус. Крадійка книжок [Текст]: роман / Маркус Зузак; пер. з англ. Наталі Гоїн. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 416 с.: іл.

Читати роман Маркуса Зузака «Крадійка книжок» – тяжке випробування для читача. Події, про які йдеться в ньому, буквально розривають душу. Але в той же час, переживши все, що відбувалося з головною героїнею, душа стає більш наповненою, зрілою та мудрою. Роман «Крадійка книжок» перекладено тридцятьма мовами світу, в тому числі й українською. Він має престижні рейтинги в багатьох країнах. Екранізація роману також стала успішною. В українському прокаті фільм вийшов у 2013 році під назвою «Книжковий злодій».

Події відбуваються в Німеччині під час Другої світової війни. Мати везе дев’ятирічну Лізель Мемінґер та її молодшого брата до прийомних батьків під Мюнхен, тому що їхнього батька більше немає. Пам’ять про нього у Лізель пов’язується з чужим і незрозумілим словом «комуніст», і в очах матусі дівчинка бачить страх перед такою ж долею.

Роман побудований незвичайним чином – розповідь ведеться від імені Смерті, яка розказує про свою нелегку роботу, дає власні коментарі, спілкується з читачем. Наприкінці роману Смерть приходить за Лізель і віддає їй книгу її життя.

Кожна з десяти глав, з яких складається роман, за винятком останньої, названа на честь однієї з «вкрадених» Лізель книжок і присвячена тому, як ця книжка вплинула на становлення самої героїні та життя оточуючих її людей в контексті подій, що відбувалися в той час.

А подій і випробувань для «крадійки» було чимало: «Це сталося в маленькому містечку в самому серці гітлерівської Німеччини. Потік все нових страждань вперто не зупиняв свого плину, і зараз приніс його невелику частину. Євреїв гнали околицями Мюнхена, і одна дівчинка-підліток зробила щось нечуване – вона протиснулась крізь юрбу і пішла разом з ними. Коли солдати відтягнули її і штовхнули на землю, вона знову підвелася. І знову пішла».

Події змушують глибоко задуматися про життя мирного населення Німеччини під час війни, зануритися в його життя, переживати разом з ним і за нього. А саму книгу можна назвати романом виховання, історією про дружбу і любов. Любов не стільки до слів, скільки до людей, бо слова можуть бути страшнішими за людей. «Слова. Навіщо їм взагалі існувати? Якби не вони, усього цього б не сталося. Без своїх слів фюрер нічого не вартий. Без них не було б кульгавих в’язнів, не було б потреби втішати і вигадувати всілякі словесні хитрощі, щоб нам від них стало краще. Яка користь від слів?»

Автор роману Маркус Зузак – молода людина, він особисто не пережив описаних подій, але зумів бути по-справжньому переконливим для читача. Мова роману одночасно поетична і проста – адже це мова юної Mädchen. Допоміг читачам «відчути» роман і чудовий переклад з англійської Наталі Гоїн.

Робота над створенням книги виконана грандіозна, і своє визнання книга заслужила правомірно. Читати її, без сумніву, варто, саме такі книги «наповнюють душу», спонукають думати про те, що війни не закінчуються, а лише перетікають одна в одну.

Тетяна Абраїмова, заступниця директора з наукової роботи ДОУНБ