Зануссі, Кшиштоф. Страта двійника

Зануссі, Кшиштоф. Страта двійника: п’єси / К. Зануссі; пер. з пол. Л. В. Хворост; худож.-оформлювач В. М. Карасик. – Харків: Орбіта, 2016. – 202 с.

Якби мені не пощастило особисто зустрітися з Кшиштофом Зануссі на «Кіноасамблеї на Дніпрі» десь років зо п’ять тому, я, мабуть, не стала би читати його п’єси. Тим більше, що вони і не потрапляли мені на очі. Під час «Кіноасамблеї» режисер показав один зі своїх короткометражних фільмів, який, чесно кажучи, не справив на мене особливого враження.

Мені завжди здавалось, усе, що пише, знімає та говорить Кшиштоф Зануссі – це філософія двох індивідів – священників і адвокатів. Його творчість пронизана думками та ідеями саме цих двох людських іпостасей та їхніми посланнями людству. Закон і справедливість, злочинність і покаяння, милосердя та смирення гордині, любов і жалість – ось питання, які хвилюють автора і ними він хоче поділитися з усіма…

І ось потрапила до відділу його книга, і мені стало цікаво, чим приваблюють людей численні фільми Зануссі, за які він має різноманітні престижні премії та є лауреатом багатьох кінофестивалів і чи насправді всі ці емоції втілені в цьому виданні.

До видання увійшли чотири п’єси Кшиштофа Зануссі, кожна з яких уперше перекладена українською, являє собою спробу художнього розв’язання тієї чи іншої непростої морально-філософської дилеми. Це може бути чесність проти брехні як-от у «Неприступній», людська гідність проти підлості як у «Передплаченому милосерді», вибір між любов’ю земною та небесною як у «Внутрішніх голосах» чи між сумлінням та ілюзією вседозволеності як у «Страті двійника».

Усі ці сумніви та переконання є у збірнику п’єс.

Загальнолюдська проблематика, порушена в творах, не залишить байдужим навіть найвибагливішого читача-інтелектуала, а гострі діалоги, влучно виписані антагоністичні характери і вправна драматургія спонукають замислитися над постановкою п’єс Кшиштофа Зануссі на українській сцені.

Я рекомендувала б людині, небайдужій до всього сказаного, обов’язково прочитати ці п’єси.