Загребельний, Павло Архипович. Роксолана

Знамените творіння відомого українського письменника Павла Загребельного. Прекрасний і водночас сумний роман про людські долі, нетривіальні особистості, неабиякі характери, вплетені в історичні події. Вперше я прочитала «Роксолану» в інституті, але усвідомлення всієї величі цього твору прийшло лише зараз.
Всі ми знаємо про Роксолану. Про неї розповідають навіть у школі на уроках історії, адже хоч і відомо про неї небагато, але все ж відомо і задокументовано. Жінка, котра пройшла шлях від бранки до єдиної дружини правителя Османської імперії. Сиділа поряд із султаном на троні, приймала іноземних послів, листувалася з королями, впливовими вельможами та митцями. У дні вимушеної розлуки вони з султаном листувалися вишуканими віршами перською й арабською мовами.
Саме з неї почалася доба так званого Жіночого Султанату в цій величезній імперії, Однак рівня Роксолани так ніхто і не досяг. Історичних свідчень про неї дуже мало, а те, що зберіглося, більше схоже на чутки та пересуди, ніж на справжні документи.
Ким вона була, жертвою чи злочинницею? П’ятнадцятирічною викрали її з дому, потім був невольницький ринок Кафи, далі гарем султана і довга боротьба за виживання. Але змогла таки, зачарувала його своєю веселою вдачею, вродою, гострим розумом, сміхом – хто ж сміється і співає в неволі? Хюррем була для султана найдорожчим скарбом, найближчою порадницею, живим світлом і теплом, тією, що робила з могутнього, кровожерливого тирана – м’якого і поступливого чоловіка. Але все це не за власним вибором, а примусово, під постійним наглядом євнухів, служок, інших рабинь, заздрісників, ворогів, держави і всього світу. Чи любила насправді султана? Та хто зна тепер! Однак була дійсно сильною особистістю, змогла перемогти своє рабство сміхом і співами, змогла знайти в собі сили не змиритися з рабською долею, а боротися, постійно шукала шляхи змінити цю кровожерливу неповоротку імперію.
Життя Роксолани – це боротьба за виживання та помста. Вона водночас повелителька і рабиня. Роксолана у Загребельного мудра, досвідчена, тверда, а коли треба – ласкава. Вона ніколи не вимагає, а тільки просить; не лютує, а тільки скаржиться; не втручається в султанові справи, а тільки співчуває і допомагає. Вона палка патріотка свого краю, жорстока і смілива та добра й чутлива водночас. Саме оточення та обставини зробили з неї жорстоку інтриганку й лагідну жінку. Завдяки цим рисам вона змогла підкорити не тільки серце наймогутнішого султана, а й півсвіту.