Вилар, Симона. Светорада Золотая

Вилар Симона. Светорада Золотая [Текст]: роман / С. Вилар. – 2-е изд. – Харьков; Белгород: Клуб семейного досуга, 2013. – 461 с.

Я не люблю і не читаю «жіночих романів», але книги, про які хочу розповісти і які сподобались, чомусь видавці та критики відносять саме до цієї категорії. Сама ж авторка визначила їх як історико-пригодницькі романи з романтичною лінією, і я згодна з нею. Це трилогія популярної української письменниці Сімони Вілар (Наталія Гавриленко) про княжну Світораду: «Светорада Золотая» (2008), «Светорада Медовая» (2008), «Светорада Янтарная» (2009).

Події розгортаються у Київській Русі, наприкінці ІХ – на початку Х століть. Час героїчних походів, боротьби з кочовими племенами, утворення нових міст, захоплююча своїми традиціями культура слов’ян. Звична до розкоші, замилування і схиляння голів оточуючих, юна смоленська княжна раптово зникає з заручин із князем Ігорем. Перевагу вельможному нареченому норовлива красуня віддає Стемці Стрілку, за яким готова йти на край світу. Але життя підготувало їй тяжкі випробування: ще вчора вона щаслива дружина воєводи, сьогодні – наречена хазарського царевича, завтра – полонянка печенігів, а потім… навіть впливова особа у самій Візантії. Хто ж вона така насправді? Досвідчена спокусниця, інтриганка, шпигунка князя Олега чи надзвичайна жінка з коханням і вірою в серці? Така собі слов’янська Анжеліка.

Що підкуповує і відрізняє ці книги від «жіночих романів»? Авторка досконально вивчила епоху, чітко слідує історичним подіям. У книзі до дрібниць описані звичаї, страви, ремесла, деталі одягу та зброї тощо. До речі, письменниця за фахом – історик і ось як вона каже про свої твори: «Так как я пишу о прошлом, то стараюсь как можно точнее передать колорит описываемой эпохи, следить за исторической канвой, вплетать в повествование достоверные факты, какие бы расширили кругозор моих читателей. И если по прочтении книги, они станут лучше разбираться в том или ином историческом периоде или захотят сами проверить, как что было в те далекие времена – я считаю свою задачу выполненной. Ибо история очень интересна, даже если кому-то не повезло с учителем этого предмета в школе».
А ще її книги, на мій погляд, дуже кінематографічні. Читаєш і все уявляєш з перших сторінок. Але, на жаль, режисери поки що не звернулися до творів Сімони Вілар.

Світлана Пономаренко, завідувачка відділу мистецтв ДОУНБ

06.10.2016