Верн, Жюль. Замок у Карпатах

Повість належить перу одного з найвідоміших письменників Франції – Жулю Верну. Невелика за розміром, її можна прочитати за один вечір (бо вона вже не відпустить!), але в ній є все: пригоди і фантастичні явища, містика, романтика і рокове кохання… Сучасники письменника називали твір «найчудовішим романом» з-поміж усіх «Незвичайних подорожей» Жуля Верна, а критики вважали його найфантастичнішим з усіх «наукових утопій автора».

«Замок у Карпатах» (фр. «Le Château des Carpathes») було написано 1889 року, на думку літературознавців, під впливом вражень від Всесвітньої виставки в Парижі (1878 р.) і особливо від винаходів Томаса Едісона, які утворили там справжній фурор. «Спираючись на його відкриття в галузі телефонії, письменник ще далі розвинув технічні ідеї видатного американського винахідника. Він пророче завбачив можливість існування звукового кіно, створення апаратури на транзисторах, та навіть одержання шляхом поєднання проєкцій та дзеркального екрана нинішньої голограми» (М. Шудря).

Усе це подано у повісті талановито, у характерному авторському уявленні та далекоглядності на тлі крутозламів людських доль. В основу повісті покладено традиційний любовний трикутник. Стилла – талановита співачка, з неймовірно красивим голосом, прима театру Сан-Карло. Барон Рудольф Горц – несамовитий меломан, який схиляється перед артисткою не за її жіночу чарівність, а лише за дивовижний талант. Він ладен задля співу свого кумира пожертвувати чужим і власним життям. Закоханий граф Франц Телек, шляхетний, відважний, чесний, який пропонує актрисі руку і серце. Його почуття знайшли відгук у її душі. Але на заваді щастю став трагічний випадок… Ще однією дійовою особою постає старовинний замок, навколо якого і в якому розгортаються неймовірні пригоди за участі мешканців прилеглого селища. Вони наївні і забобонні, але допитливі і мужні. Серед них немає одностайності, проте всі згодні боротися з навислим над ними лихом.

Події відбуваються у Карпатах, з їхньою суворою і дивовижною красою, з поетичними народними традиціями та язичницькими віруваннями. Цікаво, що Жуль Верн ніколи не був у цих місцях, але описав краєвиди та гірських мешканців так яскраво, з такою достовірністю, що багато хто був упевнений, що письменник відвідав Карпати під час своїх подорожей. Відомо, що працюючи над повістю, Жуль Верн спирався на географічні описи й етнографічні дослідження тієї місцевості свого вчителя Елізе Реклю.

Хоча у повісті фігурують лише румунські й угорські прізвища мешканців Трансильванії, але у них багато спільного у звичаях і побуті з жителями Карпатської України. Напевне, ця таємнича історія цілком могла статися і на нашій території. Є горяни, які до цієї пори переконані, що події, описані автором, відбулись у Невицькому замку (село Кам'яниця Ужгородського району Закарпатської області) і стверджують, що саме його загадкова місцевість надихнула Жуля Верна на написання цього фантастичного роману жахів. Переказують навіть, що письменник таки відвідав замок у 1892 році, але останнє малоймовірно, адже в 1886 році Жуль Верн дістав тяжке поранення від свого небожа, після чого письменник не міг ходити до кінця свого життя.

«Замок у Карпатах» одразу став популярним у читачів, був перекладений багатьма мовами світу. Українською мовою вперше випущений у Львові 1934 року, пізніше отримав кілька перевидань. Бо і сучасних читачів хвилюють і захоплюють «дивовижні події, надзвичайні і прекрасні почуття, які переживають герої цієї «поетичної бувальщини» (як називав її сам автор)…».

Охоче раджу прочитати цю книгу, не пошкодуєте!