Вайнер, Аркадий Александрович. Петля и камень в зеленой траве

Вайнер, Аркадий Александрович. Петля и камень в зеленой траве [Текст] / А.А. Вайнер, Г.А. Вайнер; авт. предисл. Л. Разгон. – М.: СП "ИКПА", 1991. – 413 с.

Сюжет роману зачіпає горезвісне «єврейське питання», підняте в Радянському Союзі за часів правління Сталіна. Цілий народ був обмовлений, ошельмований і фактично, роздавлений слухняними Сталіну органами НКВС.

У Білорусі невідомими жорстоко вбиті відомий діяч єврейської культури Саломон Міхоелс і його близький друг Гінзбург (батько головної героїні роману), вбивці знайдені не були. Через багато років дочка Мойсея Гінзбурга та її коханий спробували дізнатися, хто стоїть за вбивством двох беззахисних євреїв і жорстоко за це поплатилися.

Події роману переносять читача то в часи сталінських репресій, то – брежнєвського «застою». І виявляється, що мало що змінилося – так само невгодні ті, хто вміє мислити, так само небезпечні для влади люди, що аналізують, шукають правду.

Суламіф Гінзбург, вона ж Ула, талановита філологиня, розумниця і красуня, але вона всіма фібрами душі ненавидить той устрій життя, який склався в країні. Вона ненавидить заляканість громадян, їхнє невігластво, бажання бути, як всі, й не мати своєї думки, жити за принципом "Моя хата з краю, нічого не знаю". Олексій – син колишнього комітетника, генерала, письменник. Міг би жити ситим життям "мажора", бути яскравим представником так званої "золотої молоді" тих років, але він не хоче цього. Йому ненависні ситі й дурнуваті фізіономії родичів і знайомих з цього кола, ненависна їхня жага влади і наживи. Він вважає за краще жити в скромній комуналці, але й сусідів своїх любити не може, оскільки йому не до вподоби і їхній спосіб життя... Не дивно, що врешті-решт ця чудова загалом людина просто спивається.

Взагалі, в романі є все: і детективна лінія, і любовна, і вбивства, і страх, і ненависть... Страшний час. З жахом читаєш, як легко і просто могли заховати в психлікарню цілком здорову людину, де її поступово позбавляли волі, пам'яті, почуттів…

Це – роман про трагедію країни та народу. Про трагедію інтелігенції. Про любов і смерть. Про долю і провидіння, що направляє долю…

Дуже раджу прочитати цю книгу, вона з тих, які дають поживу для розуму.

Тетяна Сівач, провідна бібліотекарка відділу зберігання основного фонду ДОУНБ