Сафарли, Эльчин. Если бы ты знал…

Сафарли, Эльчин. Если бы ты знал… / Э. Сафарли. – М.: АСТ, 2012. – 320 с.

Останнім часом практикую слухати ті аудіокниги, голос яких лягає мені на душу. Серед них – книги у виконанні Надії Вінокурової. Саме в її виконанні прослухала книгу Е. Сафарлі «Если бы ты знал…». Цієї книги, як і книг Е. Сафарлі, в каталозі нашої бібліотеки немає. Відгуки на його твори – неоднозначні, але ця книга змогла влучно описати мою власну осінь.

"Если бы ты знал…" – щоденник жіночого відчаю, та ще й написаний чоловіком! Це історія про почуття, сумніви, очікування і такі страхи, які допомагають розпочати життя з нової сторінки. Книга про дівчину, яка по-своєму переносить удари долі.

«Иногда просто не верится, что все пережитое тобой так остро, может повториться еще в чьей-то жизни. Нам кажется, что только нам так не везет, только нам такое дается и только у нас это продолжается так долго». 

Книга – зцілення, зцілення розуму і серця… Книга, яка стане у нагоді тим, хто потрапив у скрутну життєву ситуацію, книга вчить жити.

Хто з нас не заїдав тугу шоколадом? Хто не намагався втопити свій сум розлуки в купі нового одягу? Хто не розчинявся в книгах, намагаючись забути свою власну реальність? Але минуле нічим не заміниш. З ним можна тільки змиритися, прийняти його як даність і... відпустити. Полюбити минуле – ось що необхідно. І йти далі з високо піднятою головою і променистою усмішкою. А головне – бути з собою в гармонії!

Головний урок книги – треба вміти жити зараз, а не тим, що було або буде.

З найважчої ситуації завжди можна знайти вихід. І можливо, вам підійде саме той спосіб, який обрала для себе головна героїня? Чому ні? Автор залишає ще й місце інтризі...

«Когда скучаешь по человеку, первый импульс – заменить его другими людьми. Нескончаемой вереницей романов. На худой конец – книгами, шоколадом, виски. Но это не замена, как мы думаем, а ничтожный самообман. Рано или поздно поймешь, что заменить былое не в силах, да и не нужно этого делать. Лучше снять с себя старую одежду, какой бы любимой она ни была, и облачиться в новую. Пусть это будет желтая рубашка – как раз вчера зашла в магазин, купила себе такую. Желтую, как солнечный день». 

«Перед уходом я решила узнать, любишь ли ты меня. После долгого молчания ты ответил, что вполне достаточно того, что тебе со мной хорошо. После этого я поняла, какие женщины все-таки художницы, способные приукрасить». 

Вам вирішувати: читати чи слухати.