Павич, Милорад. Остання любов у Царгороді

Павич, Милорад. Остання любов у Царгороді [Текст]: посібник для ворожіння / М. Павич; переклад. з серб. Н. Чорпіта. – Харків: Фоліо, 2018. – 159 с.: іл. – (Карта світу).

Як карта ляже…

Сербський письменник Милорад Павич запрошує читача у справжню постмодерністську гру, де не цурається літературних містифікацій, кодування та приховування смислових пластів. Твір «Остання любов у Царгороді» може здатися дивним романом-довідником з цікавими нісенітницями та оригінальними художніми засобами. Унікальність книги полягає в тому, що це – своєрідна романізована інтерпретація карт Таро, в якій кожна карта стала окремою історією з певною символікою та значенням. Від того, як ляжуть магічні карти, залежить подальший розвиток сюжету й кінцевий характер розв'язки. Таким чином, читач наче бере участь в створенні сюжету, насолоджуючись не тільки читанням, але й захопливою грою.

Дія роману припадає на кінець XVIII – початок XIX ст., на епоху Наполеонівських воєн і рококо, протікає на великих просторах від річки Ельби до Венеції, від Трієста до Царгорода. У творі багато незвичайних ні на що не схожих образів, які вражають сміливістю й пронизливою точністю. На сторінках книги багато уваги приділено темам війни, політики та сенсу життя. Багатство неповторної мови Павича зачаровує та приголомшує, окремі філософські фрази назавжди залишаються в душі, змушуючи повертатися до них подумки знову й знову.

Особисто для мене – це Книга-настрій, в якій письменник перетворив літературний простір на світ чарівної казки, в якому головним чудом є читання. До неї можна повертатися знову й знову, через бажання ще раз зустрітися з героєм, побути з ним довше, точніше – вічність і один день.

Оксана Шевченко, заступниця директора з внутрішньо-бібліотечної роботи ДОУНБ