Нотомб, Амелі. Подив і тремтіння

Нотомб, Амелі. Подив і тремтіння [Текст] / А. Нотомб; пер. з фр. В. Шовкун. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 128 с.

Автобіографічний роман бельгійської письменниці Амелі Нотомб «Подив і тремтіння» вже встиг здобути кілька престижних міжнародних нагород і принести славу авторці.
Амелі народилась в Японії, де іі батьки перебували на дипломатичній службі. Коли дівчинці виповнилось п'ять років, сім'я повернулась на батьківщину в Бельгію. Та любов до Країни Вранішнього Сонця залишила слід у серці дитини. Ставши дорослою, вона вирішила повернутися в країну свого дитинства. І ось, їй випала нагода підписати річний контракт із токійською компанією Юмімото.
У книзі вона описує зовсім іншу Японію, яка була для нас, європейців, країною стереотипів – цвітіння сакури, яскраві кімоно, чайні церемонії, культ працьовитості й економічне процвітання. Вражає менталітет японців: якщо ти не вийшла заміж до двадцяти п'яти років, ти зганьбила себе; якщо ти голосно говориш, ти ганьбиш себе; якщо з тебе сміються, ти ганьбиш себе; якщо ти мало працюєш, ти ганьбиш себе; якщо ти звільнився з роботи, не пропрацювавши на ній рік, ти зганьбив себе.
Східна корпоративна культура відкриває для нас речі, які ми вважаємо просто не припустимими – жорстка ієрархія, покірність, зневага до інших, заздрість. Амелі готувалась до роботи на фірмі, удосконалювала знання з японської мови, витримала конкурсний відбір. Та реальність була такою, що їй не дали себе проявити, принижували її розумові здібності й зрештою зробили прибиральницею туалетів. Склалось враження, що японці погано сприймають іноземців…
Мені сподобалась ця книга, вона легко читається, до того ж приправлена доброю «ложкою» гумору, вразила долею жінок-японок, що добре висвітлюється в книзі. Рекомендую до прочитання, можливо після цього ви зміните ставлення до своєї роботи.

Тетяна Сподинець, головна бібліотекарка відділу комплектування ДОУНБ