Маккалоу, Колин. Поющие в терновнике

Маккалоу, Колин. Поющие в терновнике: роман / К. Маккалоу.– Харків: Прапор, 1993. – 575 с.

Історія про нескінченну боротьбу між істинним почуттям і марнославством, проблеми у стосунках батьків і дітей, пошуки себе та втрати. Роман про народження і смерті, між якими тоненькою ниточкою вишиті долі головних героїв цього роману-бестселеру.

З першої сторінки книги ми потрапляємо в 1915 рік і проживаємо з головними героями в бідності та багатстві, горі й щасті, коханні та смерті півстоліття.

Роман про сімейство Педріка Клірі, новозеландського бідняка, якого заможна родичка запросила до свого австралійського маєтку Дрогеда, де Педі стане управителем, а після смерті сестри отримає її надбання.

Проте головною темою в романі є не історія вбогого чи заможного життя, а, звісно, – кохання. Забороненого, складного, заплутаного, між католицьким священником і дівчинкою Меґі.

Ральф де Брикассар і Меґан Клірі зустрілися, коли її сімейство щойно приїхало на нове місце проживання. З тих пір Ральф завжди був поруч із рудоволосим дівчам, допомагав і вчив, підтримував і страждав разом з Меґі. І між ними проросло щось більше ніж дружба…

«Ті, що співають у тернах» – це сповідь кохання, забороненого і неймовірного, доброго та чистого, глибокого й ніжного.

Разом із героями читач потрапляє не лише в подорож почуттів, а і в подорож по ХХ століттю з його історією та примхами.

Альона Шолохова, завідувачка сектору рідкісних і цінних документів ДОУНБ