Чоп, Володимир Миколайович. Нестор Махно: останній селянський герой

Чоп, Володимир Миколайович. Нестор Махно: останній селянський герой [Текст]/В. М. Чоп. - Київ: АртЕк: Мистецтво, 2019. - 296 с.: іл., фот., карти.

Видання присвячується 100-й річниці створення Революційної Повстанської Армії України (махновців). У виданні на основі унікальних архівних мемуарів учасників подій, фотодокументів приватних колекцій досліджується біографія найбільш контраверсійного українського політичного та військового діяча ХХ століття – Нестора Махна (1888–1934), а також комплекс аспектів історії махновського руху (1917–1923), які дотепер оминалися увагою вітчизняних істориків.

Автор книги називає «Чорним лебедем» української історії ХХ століття саме Нестора Махна та цей селянський рух, персоніфікацією якого він був. І якщо відштовхуватися від кольорів політичного спектру, то він дійсно був чорний. Поява на політичному небосхилі революційних часів цього світила стала абсолютною несподіванкою для всіх існуючих політичних таборів східноєвропейського простору.

Ця книга про «неймовірне життя і пригоди Нестора Махна». Історична монографія, але написана літературною, а іноді й розмовною мовою в кращих традиціях вітчизняної історіографії ХІХ століття.

Приклад махновського руху показує, на що конкретно здатен народ, виконуючи ідею народоправства в часи новітньої історії. З кінця XVIII століття в Україні не існувало політичної сили, яка настільки повно виконувала би принципи народовладдя, з усіма його як перевагами, так і вадами, як це було на території «вільного району» в 1917–1921 роках. Політичний курс махновської республіки – навіть не анархічна доктрина, а загальні настрої селянства. Військовий талант Нестора Махна та інших командирів витворив революційну боєздатну армію, в якій спостерігалося постійне протистояння демократії та проявів військового авторитаризму.

Трагедія Нестора Махна полягала не в тому, що він прагнув нездійсненного, бажаючи виграти свою партію в Українській революції, а в тому, що він ледве не досяг успіху. Але навіть у трагічного кінця є свій сенс. Він змушує людину задуматися над сутністю як свого особистого, так і суспільного життя.

Книга побудована за простою логікою. У першій частині охарактеризовано масштаб та особливості Нестора Махно, його долю як політичного діяча та полководця на тлі подій  Української революції.

Друга частина книги присвячена висвітленню махновського руху 1917–1923 року, що правомірно вважається одним із найоригінальніших народних рухів минулого, який охопив не тільки Україну.

Третя частина книги відображає історію збройних сил махновського руху як складової частини історії українського війська. Адже Нестор Махно був одним із творців Революційної Повстанської Армії України – найбільш боєздатного вітчизняного війська революційних часів.

Епіграфами до підрозділів книги взято витяги з махновського фольклору та публіцистики, а також цитати із творів поетів і прозаїків, які так чи інакше висвітлювали образи Нестора Махна та «революційного повстанства» у своїй творчості.

…Людина втомлюється, і це зрозуміло й природно. Те, що станеться з нею та суспільством через 10–20 років, не здається для неї небезпечним сьогодні. Так, за результатами соцопитування, свобода нині не є головною цінністю для більшості наших співвітчизників. Але ця більшість помиляється. Свобода має виняткове значення. І тому, коли втомившись, ви опустите руки, згадайте анархіста з Гуляй-Поля, який любив Волю більше, аніж самого себе. І тоді Махно підведе вас з колін.

У книзі багато ілюстративного матеріалу: документи, фотографії Нестора Махна та його повстанців, істориків і діячів того часу.

Книга буде цікавою для широкого кола читачів, науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Тамара Гуртова, провідна бібліотекарка краєзнавчого відділу ДОУНБ