Кіз, Деніел. Квіти для Елджернона

Кіз, Деніел. Квіти для Елджернона / Д. Кіз; пер. з англ. В. Шовкун. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2015. – 304 с.

«Цей мій новий інтелект створив стіну між мною і всіма тими, кого раніше знав і любив. Раніше вони сміялися наді мною і зневажали мене за неуцтво і тупість; тепер вони ненавидять мене за мої знання і тямущість. Господи, що ж вони врешті від мене хочуть?»

Книга «Квіти для Елджернона» – всесвітній бестселер, який сколихнув серця мільйонів читачів, неодноразово екранізований роман, який здобув найпрестижніші літературні премії. Ця історія зворушує і змушує замислитися… Розумово відсталий Чарлі Гордон погоджується на ризикований науковий експеримент – понад усе він мріє стати розумним. Після надскладної операції на мозку його інтелект дійсно стає блискавичним, його мова і поведінка змінюються, а весь світ тепер постає перед ним у нових барвах. Але ніхто не міг передбачити, які наслідки спричинить цей експеримент…

Оповідання написане в формі звітів Чарлі про події з ним і про стан його інтелекту. Спочатку звіти рясніють орфографічними та синтаксичними помилками, але після операції Чарлі поступово оволодіває мовою й у звітах стає все менше помилок… До операції йому показують «картки з кляксами» (тест Роршаха) і просять пояснити, що він на них бачить. Також він змагається з Елджерноном, пацюком, якому зробили таку ж операцію, у швидкості проходження лабіринту. Чарлі не бачить на картках ніяких зображень і постійно програє пацюкові. В перші дні після експериментальної операції хлопцеві ніяк не вдається перемогти Елджернона і він починає його ненавидіти. Але після першого виграшу Чарлі його ставлення до суперника міняється.

У звітах Чарлі відзначає зміну в своєму сприйнятті минулого і теперішнього, розуміє реальне ставлення до нього людей (розуміє, як із нього насміхалися на роботі ті, кого він вважав своїми друзями) і засвоює нові знання. «Чим розумнішим стає Чарлі, тим менше він розуміє себе колишнього і оточуючих і стає менш терпимим до них».

Незважаючи на початковий успіх експерименту, поведінка пацюка дає серйозний привід для занепокоєння – його інтелект починає згасати так само швидко, як і покращувався. Чарлі розуміє, що це ж чекає на нього, а згодом відчуває, що втрачає інтелект, або, як він пише в звітах, «згущається темрява». Йому тяжко викинути з голови думки про самогубство, але він увесь час нагадує собі про важливість своїх досліджень і записів.

Закінчується роман звертанням Чарлі: «P.S. Будь ласка, якшо матимете можливість, покладіть квіти на могилу Елджернона на задньому подвір’ї».

Оксана Ясько, завідувачка сектору науково-дослідної роботи ДОУНБ