Гаскелл, Элизабет. Крэнфорд

Гаскелл, Элизабет. Крэнфорд: роман. – Харьков: Клуб семейного досуга, 2019. – 286 с.

Власне кажучи, якщо жінка не зуміла уникнути заміжжя,

це вже неспростовно свідчить про її велике природне легковір'я.

Елізабет Гаскелл, безперечно, можна вважати класиком англійської літератури. Витончений стиль оповідання чимось нагадує Джейн Остін, але має легший склад і світлий гумор. І як можна не зацікавитись книгою, яка починається словами: «Почнемо з того, що Кренфордом володіють амазонки: якщо платня за помешкання переважає визначену цифру, в ньому обов’язково мешкає дама або дівиці. Чоловіки в Кренфорді приживаються напрочуд погано».

Невеличке містечко Кренфорд живе цілком спокійним життям. О 12-й годині тут приймають гостей (і, не дай Боже, завітати на декілька хвилин раніше, поставивши цим господарів у незручне становище). Розмови, частіш за все, ведуться навколо нового капелюшка, купленого сусідкою, або проблем господарства. І, здається, що цей лад неможливо порушити. Аж якось до міста приїздить капітан Браун зі своїми дочками. І вирішає залишитись жити в цьому абсолютно жіночому місті…

Неймовірно зворушливі історії спіткають нас кожної нової глави. Чи то оповідь про особливу корову міс Бетсі Баркер, яку вона одягала у фланелеву сорочку, чи то невелика замальовка про міс Метсі, яка соромилась при всіх їсти апельсини, чи то історія про... Головна оповідачка про себе майже не говорить і її ім’я ми дізнаємось лише наприкінці твору, але це ніяким чином не впливає на душевність оповідання. Читач повністю занурюється в історію та проживає з героями всі кумедні або сумні події.

У кожної людини є свій особливий ґандж, незмінна риса характеру – так би мовити, головна страва, щоб її друзям було що різати, чим вони з великим задоволенням і займаються.

Кожен персонаж цієї книги особливий. Авторка не вдавалась у нудні подробиці біографії та не змальовувала сімейне дерево до десятого покоління, але однією-двома фразами передала характер свого героя. «Міс Дженкінс носила м’яку, зав’язану бантом краватку, капелюшок, схожий на жокейське кепі, і взагалі вона мала вигляд жінки із сильною волею, хоча вона зі зневагою поставилась би до сучасних тверджень, наче жінки рівні до чоловіків. Рівні! Вона чудово знала, що Вони значно вище за них».

Неможливо утриматись від посмішок і сліз, коли мандруєш сторінками роману. Всі герої стають не звичайними знайомими, а рідними людьми.

Чудовим доповненням книги можна вважати гарну екранізацію від ВВС. Міні-серіал не просто ідеально доповнює історію, але і витриманий в дусі книги, абсолютно точно передає її настрій і повніше ілюструє кожну історію з оригіналу.

Олександра Залогіна, завідуюча сектору художньої літератури відділу читальних залів ДОУНБ

01.07.2021