Ахерн, Сесілія. Таврована. Ідеальна

Ахерн, Сесілія. Таврована [Текст] = Flawed: роман / С. Ахерн; пер. з англ. Н. Трохим. – К.: РІДНА МОВА, 2016. – 372 с. – (Світовий бестселер рідною мовою).

Ахерн, Сесілія. Ідеальна [Текст] = Perfect: роман / С. Ахерн; пер. з англ. А. Загранична. – К.: РІДНА МОВА, 2017. – 420 с. – (Світовий бестселер рідною мовою). 

Тепер я зрозуміла, чому люди читають книги, розчиняючись в чужому житті: часом я читала якийсь рядок і раптом різко розпрямлялась, як підкинута, адже це було те саме, що я сама недавно пережила, та так і не вимовила. Мені хотілося якось проникнути на сторінку і сказати цьому персонажу, що я його розумію, що він не самотній, це нормально, людина має право переживати саме такі почуття.

Хто звик до чуттєвих і ніжних романів Сесілії Ахерн – забудьте! Жорстокий, болісний, повний пригод – ось новий стиль, який опановує британська авторка. Дилогія «Таврована-Ідеальна» розповідає історію Селестини Норт – ідеальної, взірцевої доньки та сестри, дівчини неперевершеного Арта Кревана. Суспільство, в якому живуть персонажі книги, мають доволі жорсткі правила – всіх порушників закону карають тавром. За невірне рішення – тавро на скроні, за брехню – на язиці, за спробу обікрасти суспільство – на правій долоні, за зраду Трибуналу – клеймо на місці серці, за те, що не йдеш в ногу з масою – на підошві правої ноги. Вищий орган Трибунал виносить рішення і таврує винних в цих злочинах. Селестина – найменш вірогідний варіант для такої процедури – має обирати між совістю та страхом бути відторгненою.

Не можна сказати, що Сесілія Агерн забула про романтичні історії. Лінія, що знайомить нас зі стосунками головної героїні та ув’язненого бунтівника Седріка, як і раніше, чудово написана і розвивається протягом двох романів. Але більшу увагу в дилогії присвячено саме системі, створеній суспільством. Трибунал тримає в страху всіх людей, створив каральну систему, за допомогою якої чудово керує людством. І про це насправді дуже страшно читати. А опис безжального процесу таврування навіки врізався в мою пам’ять і постійно викликає мурахи при згадці.

Та навіть, якби в мене була можливість забути, я із захопленням занурилась би в неї ще раз, і ще раз, і ще раз…