Альєнде, Ісабель. Оповідки Еви Луни

Збірка Ісабель Альєнде «Оповідки Еви Луни» складається із 23 оповідань. Невеликі за обсягом і з доволі насиченим змістом оповідки розкривають нам вічні теми – кохання, зради, легкої магії, перемог і поразок. Для прикладу візьму історію, яка найбільше припала до душі, під назвою «Кларіса».

Кларіса все життя допомагала нужденним. «За свій довгий вік вона набула слави святої, і після її смерті багато хто тримає фотографію Кларіси в домашньому вівтарі, поруч із святими образами, аби просити її про допомогу в якихось незначних справах…» Якось до неї в дім вдерся грабіжник з ножем, щоб пограбувати, на що вона сказала: «Я не дозволю тобі вчинити гріх. Я дам тобі трохи грошей з власної волі». Віддала останні кошти зі свого гаманця та напоїла пройдисвіта чаєм із печивом. В наступні роки чоловік присилав їй поштою на Різдво якийсь невеличкий дарунок.

Маючи схибленого чоловіка і двох дітей з вадами, вона ніколи не втрачала оптимізму і продовжувала всім допомагати. З роками ставала все більш рішучою у благодійності «…вона роздобувала в єзуїтів шкільні стипендії для дітей атеїстів, у русі жінок-католичок – уживаний одяг для повій зі свого кварталу, в Німецькому інституті – музичні інструменти для єврейського хору, у власників виноградників – кошти для програм допомоги алкоголікам». Наприкінці її життя важко було знайти людину біднішу за неї, вона відмовлялася від усього особистого, щоб віддати його нужденним.

Тетяна Сподинець, головна бібліотекарка відділу комплектування ДОУНБ