Абгарян, Наріне. Манюня

Трилогія «Манюня» – це вщерть наповнене джерело гарного настрою. Наріне Абгарян (до недавнього часу маловідома вірменська письменниця) вміє повертати дорослих у дитинство. Історія ведеться від імені Наріне, в якої є чудова подружка Маня (вона ж Манюня) – дівчинка-шибайголова з маленького провінційного містечка Берд. Через свій нестримний характер вона разом із подружкою постійно потрапляє у різні комічні ситуації. Це те саме тепле, пустотливе і сповнене веселих пригод дитинство, що його кожна людина згадує як найщасливіші миті життя. Кожен розділ книги починається з імені винуватиці всіх подій – Манюні, і продовжується коротким висловом про описувані пригоди: «Манюня, або Як ми спочатку шукали панами, а потім рятували сина Ба», «Манюня, або Що робить велике кохання з маленькими дівчатами», «Манюня їде на концерт, або Як можна змусити гніватись Бетховена». Погодьтесь, звучить досить заманливо.
У Наріне Абгарян чудово виходить створювати неповторні образи. Тож сувора Ба (бабуся Мані) постійно сварить дівчат за скоєні шкоди, але ж може і почастувати смаколиками за гарно накритим столом. А Юрій (батько Манюні) – доросла людина, інженер, який не має особистого життя, бо побоюється невдоволення і погроз Ба.
>«Хто б насмілився відмовити Ба в допомозі? Ніхто! Жити хотіли всі».
У цих та інших персонажах чудової повісті кожен може впізнати себе – звичайних людей зі звичайними проблемами. Але манера, в якій подаються всі ситуації, викликає купу гарного настрою та усмішку, бо збоку ці пригоди неймовірно смішні.
І хоча ця історія пропонується для читання дітям, вона буде неодмінно цікавою і всім іншим. Бо в кожному з нас живе та маленька дитина, що мріє про неймовірне і всіма можливими способами намагається втілити бажане у життя. Тож знайдіть її в собі разом із героями цієї чудової трилогії!