Януш Вишневский: «Час – найкоштовніший подарунок…»
 Епіграф на його веб-сторінці: «Боже, допоможи мені бути таким, яким мене вважає мій собака». Іронія, довірливість, доброта – так. Він отримав майже двадцять тисяч електронних листів-відгуків після першої частини свого всесвітнього бестселеру – роману «Самотність у мережі» та відверто намагався на всі відповісти. Роман вийшов автобіографічним за багатьма збігами та сюжетними лініями.До речі, продовження «Самотності» вийшло в Україні на два тижні раніше ніж у Польщі під назвою «Зміщення спектру».Він – моряк дальнього плавання, доктор хімічних, фізичних наук та інформатики. Співавтор першої комп'ютерної програми в світі для автоматичного створення AutoNom систематичних назв органічних сполук. За власним ствердженням: «Наука для нього – дружина, а література – коханка». Вперше він прочитав власний бестселер «Самотність в мережі» через шістнадцять років після його друку. Просто не хотів раніше повертатися до минулих переживань. А ще він разом із коханою жінкою, яка, до речі, працювала в бібліотеці, пише казки. Його доньки Іоанна й Ада книг не читають, лише прослуховують в аудіоформаті. «Самотність у мережі» їм не до вподоби, оскільки історія ця надто відверто розповідає про особисте життя батька. А щастя для нашого героя, коли немає нещастя. Польський письменник Януш Вишневський, який поміняв тридцять років заможного життя у Німеччині на будинок в Гданську в двохстах метрах від моря, у «Пунктирі». «А ти знаєш, що спільне читання книг вголос пов'язує людей міцніше, ніж сумісна виплата кредиту?» «Будь мудрішим за інших і не показуй їм цього...». «Бувають такі моменти, коли біль настільки сильний, що неможливо дихати». «Важливо мати когось, за ким нудьгуєш». «Джаз – це помста негрів білим за рабство». «Завжди, коли телефон не дзвонить, я знаю, що це ти…» «Навіщо людям психотерапевт? Краще частіше ходити до перукаря». «Раптом так тихо стало в світі моєму без тебе…» «Іноді нам здається, що ми знаємо про людину все. Досить уважніше до нього придивитися – і нам відкриються його таємниці, страхи, страждання. Але правда про людину прихована від наших очей, вона ховається в самоті чотирьох стін, у тиші пізнього вечора». «…свого часу священника Яна Твардовського запитали, як треба доглядати любов. Він відповів так: «Як і за дитиною, щоб вона не замерзла, не забешкетувала і не втекла». «Час – найдорожчий подарунок, який тільки можна отримати від іншої людини».  «Вказівними пальцями обох рук двічі під ключиці. Потім цими ж пальцями двічі у напрямку співрозмовника. Це так просто. "Я люблю тебе". Двічі під ключиці».«Здатність говорити і здатність любити – єдині та неповторні властивості феномена людини». «Колись ти спитав, що означає "сумувати за тобою". Приблизно це поєднання задумливості, мрійливості, музики, подяки за те, що я це відчуваю, радості, тому що ти існуєш, і хвиль тепла в районі серця». «Книга про щастя складалася б із однієї сторінки. Про сум можна писати нескінченно…» «Людям не потрібно прагнути лише до дотиків. Їм потрібно, щоб вони, крім того, що дотикаються одне до одного, ще кажуть. Якщо ти чекаєш на людину і хочеш розповісти їй важливі речі, то це твоя кохана людина». «Можна плакати від смутку, від того, що троянда має шипи, але можна плакати й від радості, що на стеблах із шипами є троянди». «Самотнім буваєш лише тоді, коли на це є час». «Чому він так страшно спізнився, – подумала вона, – так пізно з'явився в моєму житті? Спізнився лише на одне «так»». «Щастя – це повна жменя води. Я знаю, як швидко воно витікає крізь пальці і як важко утримати його». «У мене в житті існує лише дві найзначніші жінки. Перша – це моя старша дочка, друга – молодша». Джерела: Фото: https://de.wikipedia.org/wiki/Janusz_Leon_Wi%C5%9Bniewski, https://twojstyl.pl/artykul/ewa-wojdylo-i-janusz-l-wisniewski-laureatami-pierwszego-miejsca-plebiscytu-srebrne-jablka-pani-2020,aid,1898 Вишневский, Януш Леон. Любовница: рассказы / Я. Л. Вишневский. – СПб.: Азбука-классика, 2007. – 224 с. Вишневский, Януш Леон. Одиночество в Сети: роман / Я. Л. Вишневский; пер. Л. Цывьяна. – СПб.: Азбука-классика, 2008. – 400 с. Вишневский, Януш Леон. Повторение судьбы: роман / Я. Л. Вишневский; Пер. с польск. Л. Цывьяна. – СПб.: Азбука-классика, 2007. – 320 с. Вишневский, Януш Леон. Мартина и другие рассказы о любви / Я. Л. Вишневский, М. Маковский, Р. Палька-Смагожевская. – СПб.: Азбука-классика, 2008. – 192 с. Вишневский, Януш Леон. На Фейсбуке с сыном (сюрреалистическая история) / Я. Л. Вишневский. – М.: АСТ, 2014. – 384 с. – Пер. с польс. Вишневский, Януш Леон. Приток крови = Ukrwienie / Я. Л. Вишневский. – М.: АСТ, 2014. – 192 с. Вишневский, Януш Леон. Повторение судьбы: роман / Я. Л. Вишневский. – СПб.: Азбука-классика, 2008. – 320 с. Вишневский, Януш Леон. Триптих: Одиночество в Сети / Я. Л. Вишневский. – СПб.: Азбука-классика, 2008. – 512 с Вишневский, Януш Леон. 188 дней и ночей / Я. Л. Вишневский, М. Домагалик; пер. с пол.: Ю. Чайникова, Э. Э. Гараевой. – СПб.: Азбука-классика, 2010. – 350 с. Дивіться більше матеріалів: https://www.libr.dp.ua/punktyr_bibl.html |
Спецпроєкт
