Ірвін Велш. Джентльмен і бешкетник

Бешкетник і панк-рокер із чорним гумором та акцентованим діалектом у своїх романах. Він створює пост-іронічних персонажів із нашого повсякденного життя, яких ми можемо бачити на вулиці, у громадському транспорті чи на роботі. Всі ці персонажі зі своїми об'ємними особливостями  можуть стати для нас близькими та водночас далекими. Кожен має своє неповторне відсвітлення та бачення.

Наш герой починав зі звичайних курсів за спеціальністю електрик, працював учнем техніка на телебаченні. Після удару електричним струмом був змушений змінити роботу. Коли нашому бешкетникові виповнилося двадцять, він вирушив до Лондона. Британія – країни можливостей та футболу, він почав робити те, що було близьке його бунтарському духу: грати на гітарі та  співати у панк-гуртах The Pubic Lice і Stairway. Після низки арештів за незначні порушення громадського порядку він все ж таки вирішив змінити вектор життя, зрозумівши першочерговість – спочатку думати, а потім – робити. Він влаштувався на роботу в адміністрацію району Хакні і вивчив  програмування. Згодом повернувся до рідного  Единбурга, де вступив до Університету Геріот-Ватт, дипломну роботу присвятив створенню рівних можливостей для жінок.

Під час складних дев’яностих наш герой починає писати, його перший роман «Trainspotting» у значній мірі є автобіографічним. На його основі була знята художня стрічка «Trainspotting», або «На голці», що став культовим і повчальним для молоді, яка переживає кризу та перехід до дорослого життя. 

Сьогодні у «Пунктирі» сучасний шотландський письменник і драматург Ірвін Велш.

«А хіба ж страх не підказує нам, що щось не так? Як і біль?».

«Іноді потрібно все зруйнувати, спалити все вщент, щоб потім почати все спочатку».

«Коли вийшов роман «На голці», він став найкращою книгою. Постійно хтось забігав у магазин, хапав книжку та тікав. Так я зрозумів, що в мене з'явився новий контингент читачів: нове покоління, яке краде книги з магазинів. Для мене це було дуже втішно».

«Книги, за великим рахунком, повинні тобі допомагати щось робити. Якщо це відбувається, книга хороша».

«Коли ти пишеш і тобі дійсно подобається, це перетворюється на свого роду наркотик. А якщо тобі за це ще й платять, то навіщо взагалі зупинятися?»

«Культура перетворилася на предмет споживання».

«По-хорошому взагалі, у кожного письменника має бути свій власний редактор – ви спрацьовуєтеся, притираєтесь один до одного, і в результаті виходить дійсно те, що треба».

«Справжні письменники завжди пишуть собі».

«У моменти, коли емоції б'ють через край, люди часто говорять необдумано».

«Усміхайся, хай навіть серце твоє розколюється. Всі ми, як раби в полі, надягаємо маску «все гаразд, бос», а самі не знаємо, як звести кінці з кінцями».

«Щоб бути добрим письменником, треба насамперед бути дуже чесним».

«Це дуже важливо пам'ятати, що ми завжди оплакуємо самих себе».