Тіна Тернер. Танець життя

Титульне фото: Тіна ТернерВона підкорювала своєю енергією зал миттєво. Її кроки повз рампу – неприборканий і чуттєвий авторський танець, де кожен рух – переконливість драйву життя та сили любові. Її перемог над нестерпним болем і розпачем.
Дехто порівнював вплив її пластики з релігійним відчуттям, коли настільки посвячуєшся, що всередині все тремтить.І зал завжди вивільняв багатотисячну енергію та віддавав їй навзаєм. Щось подібне до феномену, ні, не Мадонни, бо в неї лише неперевершена техніка ремесла та досконале шоу, але лише заради шоу. Це було схоже на загадку енергії Майкла Джексона, де пронизлива і дотична до болю вимога людяності та любові.Ім`я цього фантастичного втілення-відчуття – Тіна Тернер.Нетбуш – маленьке містечко у 80 км від Мемфіса. Ім`я при народженні – Анна Мей Буллок. Батьки – заможні фермери, зі старшою сестрою доводилося багато працювати в полі, де вирощували бавовну. Дітьми подружжя не опікувалося, постійно сварилось, час від часу віддаючи малих на виховання бабусям. Прадід Бенджамін Флагг був першим власником угідь, на місці яких з'явилась школа, в якій дівчинка навчалась. Він продав землю за невеликі гроші, менші за ринкову вартість, щоб там міг з`явитися навчальний заклад для темношкірих дітлахів. Відкриття це чимало зворушить нашу героїню.У неї завжди були відчуття, що її не любили, що вона була не бажаною дитиною, що її покинули. Ці «скалки» ранитимуть усе життя. Батьки покинули дітей, коли Анні ледь виповнилось одинадцять, з сестрою вона лишається на вихованні кузини, з гострим відчуттям необхідності негайної самостійності. «Саме в такі часи розумієш любов і ненависть», – скаже пізніше Тернер. Вона дуже хотіла, щоб матінка повернулась, обійняла, підтримала. Не сталось. «Матуся не була доброю жінкою, – чуємо в одному з інтерв`ю. – Коли я стала зіркою вона звичайно зраділа, бо я купила для неї дім, робила все.., бо вона моя мати, намагалася забезпечити їй комфорт, бо в неї не було чоловіка,.. але вона мене не любила все одно. Навіть після того, як я стала зірковою Тіною… Вона завжди казала: «Хто це зробив? Хто? – Твій чоловік Айк». Я ж завжди відповідала: «Я сама це зробила, мама, я… і з гордістю показувала свої досягнення. Я завжди поводилася з нею так, ніби вона мене любила…». Чи насправді мати мала до доньки закрите серце? Напевно Тіна мала рацію, хоча та, в свою чергу стверджувала, що пишалась донькою з тих пір, коли дівчинка почала співати. Пишалася тим, що вона ніколи не боялася йти вперед і робити перший крок, який підіймав її все вище, ніколи не боялась пробувати. Камера автентично зчитує людину не лише ззовні. Вона дає її сутнісний портрет. Отже, все ж таки, любила та багато в чому каялась. Але в кожного власна міра любові, своя правда.Першими вдячними слухачами Анни були продавчині у Кноксвілі. «Вони поставили мене на табуретку (тоді мені було десь чотири або, можливо, п'ять років) і з захопленням слухали останні хіти у моєму виконанні. «I was walking along, singing a song», – заспівала я без затримки». Щойно вона чула пісню по радіо, відразу її підхоплювала і миттєво запам'ятовувала. «Для мене це було так само природно, як для змії скидати стару шкіру і одягатися в нову. Мені не доводилося докладати жодних зусиль. Я народилася із цим». Малою співала і в церковному хорі, ввібравши стилістику церковного госпелу, блюзу, інтуїтивно – ритмику музика Бі Бі Кінга, духовних піснеспівів, в яких любов і добро. Анна Мэй Буллок відома всьому світові як Тіна Тернер. Американська та швейцарська співачка, авторка пісень, актриса і танцівниця. Володарка восьми премій «Греммі» та титулу «Королева рок-н-ролу». Увійшла до десятки найкращих танцюристів світу. Журнал «Rolling Stone» назвав її однією із найбільших співачок сучасності.
Титульне фото: Тіна ТернерСвідоміші кроки до музики вона зробила у шкільні роки. Працюючи помічницею медсестри у Barnes-Jewish Hospital, часто відвідувала нічні клуби у Східному Сент-Луїсі, де бачила виступи Айка Тернера – керівника групи «Kings of Rhythm». Це був перший музичний колектив, якій Тіна побачила на сцені. Вона була приголомшена, щойно пролунали перші акорди, але дозволу заспівати та показати, на що спроможна, довго не отримувала. Якось барабанщик групи все ж простягне їй мікрофон. Керівник гурту Айк Тернер шокований, він не міг повірити, що у кволої на вигляд дівчинки такий голос. Їй було сімнадцять, він придбає для неї сценічний одяг, шубу, підбори, панчохи. В неділю виступ, у понеділок – до школи. Спочатку він вважав її молодшою сестрою. Невдовзі вона помітить, що закохалась, через час стане справжньою зіркою.«Я була молодою наївною сільською дівчинкою, перед якою немов відкрилися всі шляхи. Я зовсім не знала та не розуміла, як живуть люди в інших містах». Кумиром на той час для неї була Люсіль Болл, але вона й гадки не мала, що колись сама зможе стати взірцем для поколінь… «не було красивого одягу, …грошей». Її перші свідомі мрії про сцену, відвідування Парижа та Ейфелевої вежі.
Отже, захоплена 17-річна дівчина приєдналася до гурту як запрошена вокалістка, бо Айк твердо розумів, щоб бути найкращими, йому потрібна саме вона.
Мати його свого часу опікувалась Бі Бі Кінгом, який згодом став просувати групу «Kings of Rhythm» і сприяв першому рок-н-рольному запису авторської пісні Айка. Але авторство віддали іншому музиканту, і з тих пір Тернер одержимий ідеєю, що всі його зраджують і кидають. Тіна пообіцяла, що не зробить цього ніколи, і доволі довго з обіцянками рахувалась.
Отже, професійну музичну кар'єру вона розпочинає в 1957 році під псевдонімом «Маленька Енн» у групі Айка Тернера «Королі Ритму» (Kings of Rhythm). Вона співала, він займався продюсуванням. Саме «Тіна Тернер» з'явилася через три роки – у синглі «A Fool in Love». «Я закінчила школу та поїхала до студії звукозапису… зробила демо, так з`явився хіт «A full in love»», – згадує вона цей момент зіркового старту, який прокреслить її долю.
Нью Йорк був у захваті, з`являються справжні контракти. На той час вона вважала себе повним невігласом у шоу-бізі та ніякої мрії стати супер-зіркою не мала. Але всі, хто чув її хоча б одного разу, згадували про те, що це було щось неймовірне та неповторне.
Цього разу Айк таки отримав свою частку слави та всюди вставляв своє ім`я, саме тоді він створить групу «Айк і Тіна Ревю Тернер», саме тоді Анна отримає свій псевдонім. З`явився він після серіалу «Шина – королева джунглів», бо, Айкові здавалось, що Тіна – щось співзвучне імені головної героїні.
Вона ставала для нього справжньою «золотою жилою», а він для неї Франкенштейном, тому контроль, одруження і більше ніяких стосунків, подібних до братерсько-сестринських.
Дует «Айк і Тіна Тернер Рев'ю» (Ike & Tina Turner Revue) стає одним із найкомерційніших і успішних в історії США. Ним надихалися Роллінг Стоунз, Девід Боуї, Слай Стоун, Дженіс Джоплін, Джеймс Браун Чарльз, Елтон Джон, Елвіс Преслі.
Такими були перші рухи її танцю,  довжиною в життя.
Титульне фото: Тіна ТернерТалант її в ті часи, по суті, ніхто по справжньому не цінував. Використовували – так, але ні, не цінували. Вона ж розуміла, що має свою особливість та може завоювати прихильність людей, які, на відміну від родичів, зможуть стати для неї рідними, хоча би під час виступу. Це було для неї занадто важливим, тримало та надихало.Коли завагітніла, гастролі вирішила припинити, Айк був проти, саме тоді сталися перші побої і закиди, що вона вже усвідомлює себе зіркою та хоче піти. Як справжній садист, він був переконаний, що саме дружина власною поведінкою змушує його до подібних дій.
Тіна не бажала вразити його втечею, після того, як бив, в синцях та крові – жаліла. Їй було двадцять три, вона розуміла, якщо піде, співати в групі буде нікому, відчувала провину. А ще – страх. Типова психологія жертви, яка даватиметься взнаки страшною хворобою наприкінці життя, коли вже, здавалося б, все налагодиться, і вона відчує справжнє особисте та професійне щастя.
А поки чотири шоу щовечора, незмінний аншлаг, майже цілодобові репетиції, залізна дисципліна в колективі. Якщо Айк під час виступу повертався до когось, людина знала, що помилилася нотою, і буде штраф.
Тіна почувалася вільною лише тоді, коли під час співу починала танцювати.
У манері та музичному матеріалі Айка проглядалась однотипність, співачка відчувала музику інакше, їй бажалося більшого та кращого. Успіх прийде після участі в легендарному рок-телешоу «Шоу ТНТ» у 1966 році. Виступ приверне увагу продюсера Філа Спектора, після чого почнеться доленосна співпраця, результатом якої стане шедевральний хіт «River Deep – Mountain High» і випуск однойменного альбому.
Філ Спектор – великий американський поп-продюсер під час запису порадить: «Просто співай мелодію…». Для Тіни це буде забутою справжньою свободою. «Я, немов птаха, вибралася з клітки … я була вільна і рада зробити щось нове… Це було так чудово, та голос звучав геть по іншому…». Очевидці згадують, що він насправді немов відскакував від стін, від чого душа слухачів розгорталась із розумінням того, що перед тобою справжня топ-виконавиця.
В Америці пісня, незважаючи на геніальне виконання, хітом не стала та в чартових рядках до списку кращих не потрапила. Для темношкірих вона звучатиме занадто «по чорному», для білих – занадто «по-білому». Запит диктував замовлення. Айк радів невдачі.
Лише вдома поруч із дітьми, Тіна почувалася більш-менш спокійною та задоволеною. Дні народження чотирьох синів (двох від попередніх стосунків Айка, одного – від саксофоніста, молодшого від Айка) вечері, Дні подяки. «Я відчувала, що живу, це було тим, що завжди хотіла». Вісім місяців на рік гастролі, чотири – вдома. Матінкою була строгою, виховання сприймала серйозно, лише в цьому було її щастя…. Я страждала, Айк – ні…».
Вона дарувала щастя всім навколо, сама сумувала, не мала друзів, в неї не було нікого, кому могла б довіритися. Часто закривалась у власній кімнаті, немов на острові, але змінити нічого не могла. Тотальний контроль від Айка, вона навіть не мала власних коштів та іншого життя крім студії та дому.
У 1967 році Тіна Тернер стала першою чорношкірою артисткою, яка опинилась на обкладинці журналу Rolling Stone.
Титульне фото: Тіна ТернерТак, вона була віддана Айкові, незважаючи ні на що, але любов минула. Ніхто не знав, що насправді відбувалося поміж ними. За власним ствердженням Тіни, вона зробила з нього ідола, але потім втратила і це почуття. Вона допомагала йому в усьому, в тому числі й у написанні хіта «Proud Mary», який захоплено слухала вся Америка. Айк намагався просунути студію на хвилі цього успіху, але саме тоді почалися наркотики та повне божевілля агресії, і це ставало все тяжчим. Він не сприймав нічого з того, що йому намагалися сказати. Тіна писала йому листи, пояснювала, що так спілкуватись із музикантами не можна, аналізувала, що насправді відбувається. Марно. Побої, гаряча кава в обличчя, набряк третього ступеню... Вона зненавиділа його та пообіцяла собі, що ніколи не пробачить. Спроби піти зустрічали шалений опір.
«Я змирилися з тим, що я така нікчема, мені стало байдуже. Я була сама, як я можу передати весь біль та глибину своєї самотності?.. Я пішла до лікаря за снодійним». У 1968-му вчинила спробу самогубства та зрозуміла, що страшенно боїться цього чоловіка… Вісім років потому, у своїй книзі вона опише це, як «останній шматочок справжнього насильства». Вперше розповідь про це публіка побачить у журналі «People» наприкінці 1981 року. Тридцять мільйонів читачів відчують справжнісінькій шок. 
Айк відсторонювався, не знав або не хотів знати, що вона відчуває, чому намагалась накласти на себе руки. «Вона намагалася бути такою, якою хотів її бачити я, напевно від цього їй було боляче та вона мала нещасливе життя. Ми жили в брехні… Але мені не вистачило розуму в якусь мить себе зупинити…». Слабке та невиразне виправдання, замішане на цілковитій байдужості.
Тіна ж за цей час подорослішала та немов виросла, подалася до буддизму, з яким її, до речі, познайомила чергова коханка Айка. Згодом саме буддизм став виходом із темряви, бо змінив її ставлення до ситуації. Іноді Тернер називала себе «буддисткою-баптисткою», маючи на увазі своє виховання в баптистській церкві, де її батько був дияконом. З буддистською свідомістю та вірою вона остаточно визначиться в 2016 році. «Складні хвилини твого життя можуть когось надихнути. Боляче згадувати ті часи, але прощення шлях до звільнення». Саме в ті часи вона остаточно пробачить минуле.
«Чим більше співаєш мантри, тим більше звільняєшся психологічно і я стала розуміти чого хочу від життя,  бачити його, розуміти необхідність змін… Цей звук поєднує тебе із всесвітом…». Через місяць вона почула з зали: «Тіно, ти нарешті запалюєш…». Вона й насправді ставала впевненішою, її більше не цікавила точка зору Айка, вона вже не боялася.
Це ніби зійшло на неї: «Двері відчинено, можна йти…». Після чергової бійки Тіна взяла маленьку залізу, вийшла з готелю, пересуваючись шосейними дорогами з побитим обличчям, коли її ледве не переїхала вантажівка, дісталася іншого готелю, де управитель поселив її безкоштовно в найкращому номері.
4 липня 1976-го назавжди увійде в її життя днем свободи… Нарешті вона вільна, а ще  Тіна назавжди запам`ятала величезні очі фар на широкому шосе, що на секунди немов  висвітили її  нове життя та спопелили  минуле. Але, як виявиться, не назавжди.
Титульне фото: Тіна ТернерАдвокат дістав їй квиток, і вона сховалась від Айка в Лос-Анжелесі. «Все моє життя було настільки мені не властивим, що я не хотіла, щоб всі про це знали. В ньому не було щастя. Можливо іноді, але поганого було більше ніж гарного. Я не хочу про це згадувати. Хто полюбляє носити стару одежу? – Так само і спогади лишають в минулому, не хочуть про них говорити. Але настає час, коли про них доводиться розповідати….». Тіна неодноразово наголошувала саме на цієї позиції. Після інтерв`ю «Pеople» їй здавалось, що додати більше нічого, але ця тема буде переслідувати її все життя. Стане прозрінням і спасінням для багатьох жінок, для неї ж особисто – миттю великого прощення, але запізнілою.
Вона пішла, лишивши Айкові все майно. Розлучення стане швидким. Єдине, що вирішила забрати – сценічне ім`я, яке стане її особистим бізнесом. Айк погодився. А ще вона забрала своє  бажання стати першою темношкірою рок-виконавицею для того, щоб збирати повні зали та багатотисячні стадіони.
Її перші сольні платівки не містили хітів, і протягом восьми років вона безперервно гастролювала, щоб розплатитися з боргами. Безліч концертів і шоу, іноді расова дискримінація у відповідь на сольні виступи. «Життя триває – це була моя мантра, хоча на той час я й не знала, що таке мантра».
Вегас, міжнародні зїзди McDonald's, будь-які телевізійні шоу. Тіна розрахувалась за відміну концертів і забезпечувала дітей. Айк від усього відсторонився. Спочатку її сприйматимуть лише, як тінь чоловіка, це було нестерпно, складно та боляче. Виникало відчуття, що вона просто топчеться на місці, побоюючись лишитись у Лас-Вегасі назавжди. «Я готова була йти далі і нібито все складалось непогано, але можна було краще. Таке питання: «Хто все це організовуватиме?». Саме тоді з`явився Роджер.
Роджер Девіс – австралійський продюсер, якій відкриє світові іншу Тіну та всупереч королям шоу-бізу, ментальності сприйняття, невдачам, буде вперто доводити її незамінність. Під час роботи із Олівією Ньютон Джон, з`явилась ідея, що для телепрограми «Голлівудські ночі» в декількох піснях Олівію повинні підтримати сильні співачки, в тому числі й Тіна Тернер. Тіна згадує свою першу розмову з Роджером, який поглянув на неї так, немов з`ясовував: «Скільки їй років та що з нею робити». Тернер зазначила, що їй потрібен лише менеджер і робота, бо вона розгублена. Девіс забажав подивитися, що вона вміє. Тернер на той час відкривала всі шоу Сан-Франциско. Роджер не розумів, як можливо співати, коли публіка їсть, все було, як кабаре, де звучало багато кавер-версій. Почувши перше шоу, він не дуже зрадів, бо не розумів, шо можна робити з таким матеріалом. Але, коли почалося шоу друге, і він побачив, як Тіна працює із публікою, думка була єдина: «Нічого собі, який крутий живий виступ!.. Розумієте, так буває, коли бачиш виконавця й щось тебе в ньому заворожує. Зі мною сталося теж саме…».
Тіна озвучила Роджеру мрію про бажання стати першою чорношкірою рок-н-рольною співачкою та виступати на великих концертах, як Джагер зі своєю групою The Rolling Stones. До речі, танцювати Міккі навчить саме вона, а що стосується поп-матеріалу, в її виконанні він звучатимеме не менш досконало, немов просвітлений зсередини мудрістю життя та кришталевою гармонією музики.
Продюсер прийняв її бажання до уваги та пообіцяв допомогти, але на той час і гадки не мав, що в них вийде. До того ж, ще жодна жінка, яка співала рок-н-рол, не заповнювала стадіони. Проблема Тіни, коли вона пішла від Айка, полягала в тому, що вона лишилась сама, просто Тіна Тернер, але хто вона є? Очима обивателя – старша за будь-яку зірку середнього віку, крапка.
Для початку Девіс вирішив змінити її імідж та записати платівку, щоб ніхто не вважав її звичайною співачкою з кабаре. А ще запропонував зробити щось інакше на кшталт рок-шоу. Тіна сприйняла зміни повністю.
Почала вона з волосся, яке вкоротила. Перевтілення виявилось разючим, потім одяг: вона дістала всі свої міні сукні та пішла працювати.
Найняли молоду групу, коштів не було, як вони виглядатимуть, вирішувала Тіна, запропонувавши одягнути музикантів в чорні карате-кімоно. Учасникам не сподобалось, але продюсер зазначив, що в кожного буде різнокольоровий ремінь. Вигляд у них був дещо біднуватий та пошарпаний, але це ж і є рок-н-ролл. Тіна Тернер створювалась заново, змінювала світ та його віддзеркалення в собі.
«Я стала сама вирішувати, як мені виступати, стала сама собі господинею. Так ми змінили шоу. Відгуки були чудові, все йшло відмінно й ми стали домовлятись про запис».
Титульне фото: Тіна ТернерПитання про Айка не припинялись, і Тіні було потрібно позбавитись цих асоціацій. Єдиним бажанням було довести, що Тіна й Айк разом – не є  чимось добрим, тим більше не є любов’ю.
Ніхто й дійсно не знав достеменно цієї історії та того, крізь що їй довелося пройти. Більше того, ніхто не передбачав, що історія її повернення може стати в подальшому справжньою легендою.  
Виявилось, що її життя з Айком є знайомим для багатьох жінок, але ніхто до неї не казав про фізичне, сексуальне та домашнє насилля. Людям сподобалось співчувати.
У кар`єрі взявся допомагати Дж. Картер, хоча зауважував: «Колишня зірка – це завжди небезпека, – так я сприймав Тіну». Вони спробували вісім або десять треків, але так і не визначились, не вистачало загальної цілісності хоча ніби все було добре. До того ж в компанії Capitol Records сталась зміна керівництва, переглядаючи списки артистів, вони категорично відмовлялись працювати з Тіною, ображали її. Домовитись вдалося, але підтримки ніякої Records  надавати не обіцяла.
Отже п`ятий сольний альбом Тернер записувався дуже тяжко, але саме з ним 45-річна співачка повернулась і це було найбільш неймовірним камбеком в історії американської музики. В усякому разі так писали критики. «Private Dancer» – вийшов 23 травня 1984 року  і став першим альбомом Тіни Тернер лейбла Capitol Records.
«Іноді я фантазую про те, що би могло бути з цим крутим альбомом, якщо б йому дали іншу назву, і він би був без фото… Альбом не випускали дуже довго. Але я не переймалась…».
Вона завжди вірила в те, що все буде добре, бо продовжувати інакше не мало сенсу.
Отже, лише рок. Саме тому її було вирішено рекламувати в Англії. В Лондоні вона почувалася дуже комфортно і могла б прожити там все життя, тим більше в Америці друзів у неї не було, а сини виросли.
«Я пішла далі мені було потрібно скласти моє нове життя…».
Нова техніка продюсування, новий звук, нові люди. Вацлав Террі Бріттон запропонує їй співати ніби пошепки, альбом Break Every Rule було записано в студії за два тижні. 20 мільйонів копій, перші рядки чартів у світі. Всі призи та перемоги вона присвячувала Роджеру Девісу й організаторці турів Джекі Ломбар. Це було ніби й не повернення, а справжнісінький дебют.
Аншлаги, черги за квитками з ночі, турне з альбомом, 230 шоу за півтора роки. П`ятдесятирічна жінка виступала на переповнених ущерть стадіонах по всій Європі, з аудиторією від 15 до 60 років.
«Коли я на сцені й переді мною 20 тисяч глядачів, розумію, що все, що зі мною сталось, того варте. Це магія, коли стоїш на сцені й тобі віддають любов тисячі людей». На концерті в Ріо, любов їй віддавали майже 200 тисяч глядачів.
Вони не зупинялись, грали й в маленьких залах, клубах, виступали на телебаченні.
Оскільки тема її чоловіка, продовжувала спливати, було вирішено написати книгу та зняти стрічку. Книга «Історія мого кохання» увійшла в десятку бестселерів за версією Time.
«Твої найгірші моменти, виявляється, надихають… я отримала тисячі, десятки тисяч листів від жінок. Рани настільки глибокі, що я постійно повертаюсь в ті часи, але якщо їх торкатись, вони продовжують стікати кров’ю».
Невдовзі почнеться справжня історія любові для жінки, яка, дивлячись на себе в дзеркало без make up, і гадки не мала про справжні романи, що мають продовження. Яка до цього вважала, що приречена жити без особистого. І, яка ніколи не жертвувала сердечним щастям заради музичного Олімпу.
«Я дівчина з бавовняних полів, яка витягнула себе самотужки, ніхто не навчав. Я питаю себе, як ти можеш заслуговувати добру родину, коли ти пережила стільки провалів і помилок, але я хочу більшого, просто хочу більшого… я хочу чоловіка, який скаже мені: «Я тебе не розчарую …я тебе підтримаю завжди» …я витримаю, я почекаю… це прийде тоді, коли я на це заслуговуватиму».
Вона не помилилась. Це прийшло саме в ту мить.
Титульне фото: Тіна ТернерЕрвіна Баха вона вперше зустріла в аеропорту Дюссельдорфа, вірніше, він зустрів її. Менеджер співачки попросить Ервіна відвезти її до готелю.
«Він тоді був молодший… йому було тридцять… симпатичне обличчя… я подумала, звідти ти взявся такий. Він насправді був красунчик, в мене серце забилося, руки тряслися…».
Йому подобалось відчувати її поруч, він зовсім не нервувався в присутності зіркової підопічної. Дізнавшись, що подобається їй, одразу приїхав до Еншвіла. Тіні він здавався незвичним, якимось затишним, скромним...
«Мені потрібна була любов, мені потрібно було любити когось… ми одружились через 27 років після першої зустрічі… це кохання…». З`ясувалось, що з її твердження «Who needs a heart, when a heart can be broken?» є кому посперечатись. Чуємо від Ервіна: «…ми обидва так допомагаємо один одному… це як удар струму він й досі є, навіть коли я не з нею дві-три години… я це відчуваю… це відчуття досі зі мною… в моєму серці і мені від цього так тепло…». Вони будуть разом майже сорок років.
Ненависть до Айка зникла, вона зрозуміла, що він був просто хворою людиною та, по-суті, допоміг їй почати знову, досягти успіху, зустріти справжнє кохання. «Можливо добре, що я його зустріла… не знаю… боляче згадувати ті часи, але в якийсь момент починаєш прощати… прощати означає відпускати… не триматися за образи, бо страждаєш від цього лише ти… і страждаєш, не пробачивши, бо думаєш про це знову і знову… а навіщо?...».
Під час світового турне 1988 року шоу в Ріо-де-Жанейро з альбомом Break Every Rule Тернер потрапила до Книги рекордів Гіннесса як співачка, яка мала найбільшу аудиторію, як сольна виконавиця, на концерти якої було придбано 180 000 квитків, перевершивши рекорд Френка Сінатри 1980 року.
Вона входить до списку «100 найбільших артистів усіх часів» за версією журналу Rolling Stone, посідаючи 63-тє місце. Одна з небагатьох, хто двічі внесений до Зали слави рок-н-ролу: у 1991 році як частина дуету з Айком Тернером, у 2021 – як сольна співачка.
Тіна Тернер була володаркою восьми премій «Греммі». Свою першу «Греммі» отримала разом із Айком Тернером у 1971 році за «Proud Mary», а першу за сольну роботу – в 1985 році за «What’s Love Got To With It». Вона була удостоєна двох премій MTV Music Awards, зірок в Алеї слави Голлівуду, премії в номінаціях «Легенда» World Music Awards і безлічі інших нагород. За всі ці роки співачка продала 180 мільйонів екземплярів платівок і дисків  по всьому світу.
На початку 2000-х вона поступово відійшла від активного світського життя та оголосила про завершення кар'єри. Тіна відмовилась від американського громадянства, бо не хотіла згадок про тяжке дитинство, расову сегрегацію, непростий перший період. З Ервіном Бахом, за якого вона вийшла заміж у 2013 році, вона оселяється у Швейцарії. Запуск шоу  «ТІНА: М'юзикл Тіни Тернер» у 2018 році став свідченням, що нічого не завершено і її чекають та люблять. Тріумф енергії, таланту, життя.
У 2020 році співачка взяла участь у документальному фільмі «Тіна», який відверто розповідає про її життя. Вона хотіла прояснити свою історію остаточно, щоб не було чого приховувати. Це був її спосіб попрощатися з шанувальниками й остаточний кінець життя. Що вона пережила в останні роки, як зазначає сама: «дев`яти життів не вистачить, щоб пережити все це…». Вона прощалася з прихильниками та близькими так само гідно, як жила.
Тіна Тернер пішла з життя 24 травня 2023 року у віці 83 років у Швейцарії. «Libération», «Le Figaro», «Le Parisien» виходять із сумними заголовками. Колеги називають її жінкою-воїном, чудовою подругою, талановитою артисткою, незамінною, неймовірною, яка проклала шлях колежанкам в рок-музиці й темношкірим, і білим, найвеличнішою артисткою всіх часів, іконою соула і ритм-блюзу, безсмертною. Згадають її іскрометне повернення в 2009, коли в 2000 здавалось, що все завершено. Але її поява на шпильках і неповторний танець вдовж рампи, яскраво та переконливо довів інше.
Організатор турів співачки Джекі Ломбар згадає 1999-й, Версаль, трибуну біля Швейцарського ставка. Злива, земля просила, vip-персони стояли у багнюці, а Тіна все ще хотіла співати під дощем перед спорожнілою трибуною.
У кожному рядку прощальних публікацій звучатиме цитата з її хіта «Tina Turner The Best», платівки з яким розійшлися в 1988 шестимільйонним тиражем.
Вам знайоме відчуття, коли опиняєшся на гребені хвилі високо-високо, і лише від тебе залежить чи втримаєшся, чи впадеш? Тіна це довела стовідсотково.
Її переповнювала всеохоплююча любов до сцени, публіки, музики, свободи. Це була  її constans. Частинку себе по всьому світові їй подарували мільйони  людей. Поруч із особистим щастям це теж було довгоочікуваним щирим  коханням від свідків танцю життя. Танцю на ім`я Тіна Тернер.
Олена Ємельянова

«At every moment, we always have a choice, even if it feels as if we don't. Sometimes that choice may simply be to think a more positive thought».
«Ви, мабуть, скажете, що буддистська думка була властива мені при народженні, адже диво в тому, що я ніколи не здавалася. Незважаючи на всі труднощі, весь біль, через який я пройшла, незважаючи на складні стосунки з матір'ю, я все ж таки залишалася життєрадісною, безтурботною й оптимістичною дитиною, і я пронесла цей стан через все своє життя. Люди запитують мене: Звідки в тобі стільки сил? Я кажу їм, що народилася такою. Я завжди була сильною та незалежною. Були труднощі, але я завжди знаходила сили побачити будь-яку ситуацію з хорошого боку».
«У мене було тяжке життя по іншому не сказати – це реальність, це правда… ось і все – це потрібно прийняти…».
«У сучасному світі ви можете дозволити собі мати вигляд на той вік, який оберете самі».
«Вважаю, почуття стилю є моєю вродженою особливістю та продовженням моєї особистості».
«Для того, щоб бути на істинному шляху і не сходити з нього, потрібно мати тих, хто молиться за тебе, в чиїх ти серцях. Люди світу повинні мати духовність і віру. Потрібно зрозуміти, хто ти є, щоб стати на правдивий шлях і залишатися світлою людиною».
«Життя виклало мені один урок: усі, кого я люблю, йдуть з мого життя. Я втратила маму, коли вона поїхала; мою улюблену двоюрідну сестру Маргарет, яка загинула в автокатастрофі; Гаррі, який розбив моє молоде серце, кинув мене заради іншої…».
«І протягом усього мого життя траплялося щось подібне, коли ви, мабуть, хотіли б запитати мене: «Як тобі вдалося видертися?» Я йшла на ризик, небезпека була поряд, але в останній момент щось підказувало мені, коли треба тікати, як зберегти своє життя. Неважливо, що відбувалося зі мною – я щоразу знаходила вихід із ситуації. І я подумала: напевно, я маю жити. Напевно, я тут не так. Я маю якесь призначення. І, можливо, воно полягає в тому, щоб розповісти вам мою історію».
«Коли я закохаюсь у когось, мені важко зупинитися. Навряд чи хтось спроможний стримувати свої почуття, якщо закоханий по-справжньому. Сильні почуття просто так убік не відкинеш».
«Коли я не співала, то підробляла санітаркою у лікарні, щоби заробити нам на життя. Я навіть думала про те, щоб вивчитися на медсестру. Але кого я дурила? Я так любила одягатися в модний одяг, блискучі сережки і гарненькі сукні, для мене було ні з чим не порівняти задоволення ходити по сцені як справжня зірка. Я хотіла співати».
«Коли я була дівчинкою, я любила ризикувати. Я готова була розгойдуватися над струмком у лісовій глушині Натбуш у Теннессі – у місці, де я виросла, – ні на секунду не замислюючись про те, що буде, якщо раптом упаду в це болото. Іноді я вступала у протистояння з тваринами – кіньми, мулами, навіть із зміями. Тепер я їх боюся, але коли була дитиною, я нічого не боялася».
«Я вірю в те, що якщо ви просто встанете і підете, то життя відкриє для вас усі свої двері».
«Я не лаю себе через те, що з'їм цукерку чи тістечко. Я іноді дозволяю це собі і вважаю, що потрібно отримувати задоволення від життя та їжі».
«Я ніколи не піддаватимуся старості, поки не постарію».
«Я навчилася бути щасливою незалежно від чоловіків. У житті це трапляється досить рідко. Мене зробив щасливою мій успіх. Я не дуже вірю, що мене міг би ощасливити якийсь чоловік».
«Я знаю, що люди чекають від мене якихось кроків, але для мене музична кар'єра перестала бути головним у житті. Я багато зробила і зупинилася вчасно. Я себе не обмежую, я здорова та щаслива у шлюбі, роблю все, щоб моїй родині було добре. Моя мета – дарувати людям правду і допомагати по можливості. Це найкраще, що я можу зараз робити».
«Я, Тіна Тернер, принцеса рок-н-ролу, і я не уявляю себе виконавцем будь-якого іншого жанру. Але в той же час є інший бік моєї особистості – це Тіна в балетках і перлах, Тіна, яка вірить в елегантність та вишуканість: у день свого весілля я хотіла, щоб мій сад, мій дім, мої гості та я сама були на висоті. Коли я спостерігала, як гості прогулюються садом із шампанським, мені здалося, що переді мною сцена з книги «Великий Гетсбі».
«Кожен, хто знає мене, розуміє, наскільки важливим для мене є дизайн. Мої друзі і я жартуємо, що у минулому житті я, швидше за все, була дизайнером. Я волію жити в атмосфері краси та гармонії, в оточенні свічок, квітів і класичних меблів. Я точно знаю, якою має бути ідеальна для мене кімната, і я знаю, як це втілити…».
«Мені подобається втілювати у життя задумане».
«People often ask me when am I gonna slow down. You know what I tell 'em? I'm just gettin' started».
«Попередні тенденції будуть робити вас старшими. Ідіть у ногу з часом, купуйте нові речі, які вам личать, і ви почуватиметеся молодшою».
«Природа була моїм притулком, світом, де я знаходила любов і гармонію».
«Хтось каже, що життя, яке прожила і мої концерти – це чудово… бо люди мене так цінують. Так потрібно цим пишатись і я пишаюсь… але, коли перестати годитися, коли розкланятися та піти…».
«У сім'ї, де я росла, з любов’ю було тяжко. Я була небажаною дитиною, бо прив'язала матір до батька, з яким вона більше не хотіла бути. А недолюблені діти люблять дуже і самовіддано».
«У безнадійній ситуації завжди треба змусити себе піднятися та йти далі. Я вірю, що життя відкриває будь-які дороги».
«Щастя – це стан душі і ваш усвідомлений вибір. Ми маємо право бути щасливими та самі вирішуємо, бути такими чи ні. Більше того, щастя може бути "заразним"».
«Я ніколи не відчувала себе коханою, тож вирішила, що це неважливо. Важливо, але не для мене. Напевно, я збудувала свого роду щит. Я казала собі: «Якщо ви не любите мене, нічого страшного, я обійдусь і без цього. Життя продовжується».
«Я стала набагато сильнішою, виростила дітей та пережила тяжкі часи. Зараз я щасливіша, ніж колись могла собі уявити».
«Я народилася 26 листопада 1939 року, і в цей момент Анна Мей Баллок вступила на шлях боротьби. З тих пір мені довелося боротися з поганою кармою. Як це – бути небажаною дитиною? Як самій дитині відчувати це? І як це дитя стає вище всіх ударів долі?».
«Якщо ви дбаєте про себе, неважливо, скільки вам років – 40, 60 або 70, ви завжди матимете добрий вигляд».
«I have a simple, childlike view of life, and I want to keep it. That’s why I never got into that Beverly Hills world. So many pretentious people. They just aren’t real».
«I am strong. I lived through a divorce, separation from my family. I never let it break me down. I’m not an alcoholic. I’ve never smoked, I’ve never done drugs. I’ve floated through the disaster of my past clean. I arrived here undamaged».



29.07.2024


Дивіться більше матеріалів: https://www.libr.dp.ua/punktyr_bibl.html