Нікола Тесла: Сучасний Зевс
За легендою, Нікола Тесла народився точнісенько опівночі в однієї грозової ночі. Сталося це селищі Сміляни біля Госпича в Хорватії (Австро-Угорщині). Родина була з генетикою православного духовенства: батько Рев Мілутін — священник православної церкви, мати — Джука Тесла (Мандік) — донька православного священника. Джука знала багато народних пісень, але писемною не була, що в той час було досить поширеним. Нікола був четвертою дитиною. Фізикою Нікола починає цікавитися після школи, закінчує Технічний університет Ґраца та Карловий університет у Празі, працює у Континентальній компанії Едісона. В 1884 році переїжджає до США. Найбільш відомий своїми винаходами у галузі електрики, магнетизму та електротехніки. Зокрема йому належать винаходи змінного струму, поліфазової системи та електродвигуна зі змінним струмом. У 1895-му Westinghouse Electric запускає в дію найбільшу у світі Ніагарську ГЕС із потужними генераторами від Тесли. Одиниця вимірювання магнітної індукції в системі SI названа на честь дослідника. Досліди Тесли пов'язували з проблемою Тунгуського метеорита та «експериментом Філадельфія». Зокрема, припускають, що це був не метеорит, а трагедія була викликана черговим експериментом вченого. Стверджують також, що ФБР вилучило всі папери Ніколи, що залишилися після його смерті. Нікола Тесла був незвичайною людиною. Багато з чого у винаходах, які мають категорію першості, належить саме йому. Мова, наприклад, про створення та демонстрацію газорозрядних ламп і електродвигунів, котрі працювали на високочастотному струмі без дротів. Під кінець свого життя він поринув у самотність, багато часу проводив у своїй лабораторії, а ще безперервно читав. Він помер від серцевої недостатності між шостим і восьмим січня 1943 року в готелі «Нью-Йоркер». Незважаючи на велику кількість патентів, на момент смерті Нікола Тесла був у суцільних боргах. Але його знання, споріднені з луною, продовжують служити людству. «Вам знайомий вираз «вище голови не стрибнеш»? Це омана. Людина може все». «Великі таємниці нашого буття ще тільки належить розгадати, навіть смерть може виявитися не кінцем». «Вищою метою розвитку людини є повне панування свідомості над матеріальним світом, використання сил природи для задоволення людських потреб». «Дія навіть самого крихітної істоти призводить до змін у всьому Всесвіту». «Життя є і завжди буде рівнянням, яке не піддається вирішенню, хоч і містить кілька відомих факторів». «Мені не потрібні моделі, малюнки, експерименти. Коли у мене народжуються ідеї, я в уяві починаю будувати прилад, міняю конструкцію, вдосконалюю її, і включаю. І мені абсолютно байдуже проводяться випробування приладу у мене в думках або в майстерні — результати будуть однаковими». «Мій мозок тільки приймальний пристрій. У космічному просторі існує якесь ядро звідки ми черпаємо знання, сили, натхнення. Я не проник в таємниці ядра, але знаю, що воно існує». «Наш світ занурений у величезний океан енергії, ми летимо в нескінченному просторі з незбагненною швидкістю. Все навколо обертається, рухається — все енергія. Перед нами грандіозне завдання — знайти спосіб видобутку цієї енергії. Тоді, витягуючи її з цього невичерпного джерела, людство буде просуватися вперед гігантськими кроками». «Сучасні вчені мислять глибоко замість того, щоб мислити ясно. Щоб мислити ясно, потрібно володіти здоровим глуздом, а мислити глибоко можна і будучи абсолютно божевільним». «Це проблема багатьох винахідників: їм не вистачає терпіння. Їм не вистачає сили волі працювати в думці що-небудь повільно, чітко і ясно, так, щоб вони точно відчули, як це буде працювати. Вони хочуть відразу випробувати першу прийшла на розум ідею, і в результаті вони витрачають купу грошей і багато хорошого матеріалу, тільки щоб дослідним шляхом встановити, що вони працюють в неправильному напрямку. Ми всі робимо помилки, і краще здійснювати їх до того, як почнеш щось робити». «Інтуїція – це щось таке, що випереджає точне знання. Наш мозок має, без сумніву, дуже чутливі нервові клітини, що дозволяє відчувати істину, навіть коли вона ще недоступна логічним висновком або іншим розумовим зусиллям». «Кожен повинен вважати своє тіло безцінним даром від тих, кого він любить понад усе, прекрасним витвором мистецтва. Невимовна краса, таємниця, яка укладена в задумі людського буття настільки тонка, що навіть слово, подих, погляд, навіть думка можуть пошкодити її. Неохайність, яка множить хвороби і смерть, не просто самознищення, але і неймовірно аморальна звичка». «Не буде великим злом, якщо студент впаде в оману; якщо ж помиляються великі уми, світ дорого оплачує їхні помилки». «Немає нічого, що більшою мірою могло б привернути увагу людини і заслужило б бути предметом вивчення, ніж природа. Зрозуміти її величезний механізм, відкрити її творчі сили і пізнати закони, що керують нею – найбільша мета людського розуму». «Поширення цивілізації можна порівняти з вогнем: спочатку це слабка іскра, потім мерехтливий вогник, а потім могутнє полум'я, наділене швидкістю і силою». «Скільки людей називали мене фантазером, як насміхався над моїми ідеями наш заблукалий короткозорий світ. Нас розсудить час». «У безперервній самоті розум стає все гострішим. Для того, щоб думати і винаходити, не потрібна велика лабораторія. Ідеї народжуються в умовах відсутності впливу на розум зовнішніх умов. Секрет винахідливості в самоті». «Я не роблю креслень, не будую макети. В голові я створюю малюнок, по ньому ж подумки збираю прилад, тестую і запускаю його. За 20 років роботи, результати уявних випробувань, і випробування того ж приладу в майстерні завжди давали однакові результати». «Я порізав палець, і він кривавить: цей палець – частина мене. Я бачу біль одного, і ця біль ранить мене теж: ми з другом єдині. І спостерігаючи поваленого ворога, навіть такого, про кого я шкодував би найменше в усьому Всесвіті, я все одно відчуваю скорботу. Хіба це не доводить, що ми всі лише частинка єдиного цілого?». «Якщо переді мною стояло якесь виснажливе завдання, я накидався на нього знову і знову, поки не робив. Так я практикувався день за днем, з ранку до ночі. Спочатку це вимагало сильного розумового зусилля, спрямованого проти схильностей і бажань, але йшли роки, і це протиріччя слабшало, і нарешті мої воля і бажання стали одним і тим же. Такі вони і сьогодні, і в цьому лежить секрет всіх моїх успіхів». «Жодна спільнота не може існувати і розвиватися без жорсткої дисципліни». «З усіх речей я найбільше любив книжки». «Коли природний потяг розвивається в пристрасне бажання, наближення до мети йде семимильними кроками». «Ми прагнемо нових відчуттів, але незабаром стаємо до них байдужими. Чудеса вчорашнього дня сьогодні є звичайним явищем». «Наші вади і наші чесноти нероздільні, як сила і матерія. Якщо вони поділяються людини більше не існує». «Переглядаючи події свого минулого життя, я розумію, наскільки непомітними є впливи, які формують наші долі». «Спілкування з природою зміцнило моє тіло та розум» «У мозку не ведеться постійного запису, не накопичуються знання. Знання є щось споріднене луні, яка потребує порушення тиші, щоб бути викликаною до життя». «Це парадоксально, але все ж це правда, коли кажуть, що чим більше ми знаємо, тим більше неосвіченими стаємо в абсолютному розумінні, бо тільки через просвітлення ми починаємо усвідомлювати свої обмеження». Нікола Тесла [Текст] / О. Опанасенко; авт. передм. І. Пінтосевич. - К.: Агенція ІРІО, 2017. - 95, [17] с. 06.02.2023 Дивіться більше матеріалів: https://www.libr.dp.ua/punktyr_bibl.html |