Тарас Шевченко. Ім'я. Історія. Код нації

Тарас Шевченко. Ім'я. Історія. Код нації. Його бачення світу у листах до друзів .

«Да, человек в несчастии живет в самом се¬бе, как говорят разумные люди, т.е. размышляет. А к чему ведет размышление? Спросить бы этих умных людей. К тому, что разрушает надежду, эту всесветную пре¬красную обманщицу!» (З листа до Семена Гулака-Артемовського)

«Коли мене неволя і горе не побороло, то сам я не звалюся» ( З листа до Михайла Щепкіна)
«Мати, всюди однакова мати. Коли розум¬на та щира, то й діти вийдуть в люди, хоч попідтинню; а хоч і одукована, та без розу¬му, без серця, то й діти виростуть, як те ледащо в шинку» ( З листа до Варфоломія Шевченка)

«Мы вообще более или менее любим извинять свои даже неизвинительные проступки и маскировать их чем попало, лишь бы казалось правдоподобно» ( З листа до Броніслава Залеського)

«Ничтожны материальные нужды в сравнении с нуждами души — а я теперь брошен в жертву той и другой!» (З листа до Варвари Рєпніної)

«Так от, бач, живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога. Велике щастя буть вольним чоловіком: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить» ( З листа до Микити Шевченка)

«Ужасна безнадежность! так ужасна, что одна только христианская философия может бороться с нею» ( З листа до Варвари Рєпніної)

«Хто не журиться, не плаче, то той ніколи й не радіє» ( З листа до Андрія Лизогуба)

«Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш» (З листа до Якова Кухаренка)

«Бачиш, у мене давно вже думка заворушилась перевести його, те слово, на наш милий, на наш любий український язик» (з листа до Осипа Бодянського)

«В мене багато дечого нема, а часом і чистої сорочки; а гордості та пихи я ще в моєї матері позичив, у мужички, у безталанної крепачки» (з листа до Варфоломія Шевченка)

«Давно ворушиться у мене в голові думка, щоб перевести на наш прекрасний український язик «Слово о полку Игоря» (з листа до Андрія Козачковського)

«Єдина відрада моя в даний час — це Євангеліє. Я читаю його без вивчення, щодня і щогодини. Раніше колись думав я аналізувати серце матері за життям святої Марії, непорочної Матері Христової, але тепер і це мені буде за злочин» (з листа до Варвари Рєпніної)
«Новий Завіт я читаю із благоговійним трепетом. Внаслідок цього читання в мені зародилася думка описати серце матері за життям Пречистої Діви, матері Спасителя. Та інша, намалювати картину розп'ятого сина її» (з листа до Варвари Рєпніної)

«Про дітей моїх «Гайдамаків». Пустив я їх у люди, а до ції пори ще ніхто й спасибі не сказав. Може й там над ними сміються так, як тут мос¬калі зовуть мене ентузіастом, сиріч дурнем. Бог їм звидить, нехай я буду і мужицький поет, аби тілько поет, то мені білше нічого і не треба. Нехай собака лає, вітер рознесе» (з листа до Григорія Тарновського)
«Я по плоті і духу син і рідний брат на¬шого безталанного народу, та й як же себе поєднать з собачою панською кров'ю» (з листа до Варфоломія Шевченка)
«Я ще тебе просив, щоб ти писав по-своєму, щоб я хоч з твоїм письмом по¬балакав на чужій стороні язиком людським» (з листа до Микити Шевченка).

Спогади про Тараса Шевченка [Текст] / уклад.: В. Бородін, М. Павлюк, О. Бороня. - К.: Дніпро, 2010. - 608 с.: портр.

Шевченко, Тарас Григорович. Повне зібрання творів у 12-ти томах [Текст] / Т. Г. Шевченко. - К.: Наукова думка. - ISBN 966-00-0625-Х.

Т. 6: Листи. Дарчі та власницькі написи. Документи, складені Т. Шевченком або за його участю. - 2003. - 628 с.

03.07.2020