Леся Українка

Леся Українка – багатогранна творча особистість, про яку Микола Бажан сказав: «В історії світової літератури важко знайти таке ім’я, яке дорівнювало б їй талантом, мудрістю, проникливістю, значущістю». Її називають геніальною дочкою українського народу, красою та гордістю нації. Пам’ятники, меморіальні дошки та музеї на честь поетеси відкрито по всьому світові. Людина, яка показала наскільки сильною може бути українська мова, потужною та енергетичною. 

Леся Українка – найбільша мрійниця нашої літератури. За своє коротке життя вона встигла видати лише кілька збірок, що стали з часом безсмертними. Кожен твір – літературний скарб, який треба перечитувати. Мова і про поезію, і про прозу. Читайте, і вам відкриється справжня Леся. 

Леся Українка у «Пунктирі».

«В Біблії, окрім всього іншого, маса дикої грандіозної поезії, і мені скучно, коли я довго її не читаю».

«Врятуєш душу, коли загубиш тіло».

«Всі – жінки, коли вони кохають».

«Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні».

«З рук смерті люди дістають безсмертя».

«Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх, а Божий дар».

«Кохання – як вода: плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить. Де пал – воно кипить, а стріне холод – стає, мов камінь».

«Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може».

«Мене любов ненáвисті навчила».

«На ділі каймося, не на словах».

«Над всіх старшин найстарша правда».

«Нам [артистам] треба жити, а не надіятись на безсмертя, тоді тільки ми почуваємо себе і великими, і безсмертними».

«Не раз, хто забувається про завтра, той має вічність».

«Пекло страшніше горить в нашім краю».

«Поетична мова – це найприродніша мова».

«Слово, моя ти єдиная зброє!..».

«Смерть – це велика всесвітня, космічна самота».

«Стане вінцем лиш тоді плетениця тернова, коли вільна душею людина по волі квітчається терном».

«Сум не має дна».

«Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна».

«Усе відбивається в пісні, як в морі».

«Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука, чи пісня й думка кволі?».

«Хто любить, той уподобитись може до любого і тілом, і душею».

«Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти».

Григорій Сковорода. Тарас Шевченко. Іван Франко. Леся Українка [Текст] / авт.: Л.В. Ушкалов, Т.М. Панасенко; худож.-оформлювач О.М. Артеменко. – Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2012. – 472 с.

Мірошниченко, Л. Невідомі автографи Лесі Українки / Л. Мірошниченко // Слово і час. – 2008. – № 1. – С. 72–78: фото.

Рева, Л. Незбагнена велич. Леся Українка в дослідженнях і критиці / Л. Рева // Вісник книжкової палати. – 2007. – № 7. – С. 41–44.

16.07.2021