Урсула Ле Гуїн: «Доросла творча людина – це дитина, яка вижила»

Урсула Ле ГуїнДо жанру фантистики вона вкорінена американською історією. В цьому розкриється в 60-ті століття XX, коли першість була визнана виключно за авторами-чоловіками, які стовідсотково віддзеркалювали власну гендерну аудиторію.Її вважають одним з перших феміністських голосів на цьому літературному «полі», однією з небагатьох, кому вдалося подолати академічну зневагу до, так званої,  «низької літератури». Ото вже ці формальні позначки, які так легко неупереджено та вільно оминають справжні таланти, обрані часом!
Наприкінці 1960-х агент нашої героїні, Вірджинія Кідд, надала для публікації до журналу «Playboy» науково-фантастичну розповідь «Дев'ять життів», де більшість героїв – чоловіки. Рукопис схвалили, після чого відкрилась «страшна» правда, що ініціали У. До. Ле Ґуїн насправді означають – Урсула Крeбер. Редактор рішення про публікацію не змінив, але попросив дозволу залишити ініціали, щоб не шокувати читачів гендерною складовою. А за кілька тижнів звернувся за  біографією авторки, бо її творчість зацікавила всіх без усілякого перебільшення. Географія виявилась приголомшливою, бо йшлося і про «гаучо в Патагонії, портового вантажника в Марселі, лідера сафарі в Кенії, боксера за винагороду в напівважкій вазі з Чикаго та абата в коптському монастирі в Алжирі».
Так руйнувались стереотипи щодо жіночої фантастичної прози зокрема та жіночої літератури в цілому.
Оповідання для неї були наріжним каменем людського досвіду, а у висловах про авторів, мистецтво, життя та майстерність письма – лаконічні красномовні застереження та поради, які варто не лише прочитати, а й наслідувати. Або, як мінімум, спробувати налаштуватись на їхню глибинну мудрість. А ще краще, віддзеркалити миттєвостями прозрінь завдяки мудрості власній.
Вона опублікувала двадцять один роман, одиннадцять томів оповідань, чотири збірки есе, дванадцять книг для дітей, шість томів поезій, чотири – перекладів. Всі головні та про головне.
Урсула народилася в 1929 році в каліфорнійському Берклі, батьки й насправді є значними історичними постатями. Альфред Л. Крьобер –перший володар ступеня доктора антропології в Колумбійському університеті, засновник кафедри антропології Каліфорнійського університету в Берклі. Мати – Теодора Крьобер вивчала культуру корінних народів Каліфорнії.
Альфред і Теодора відіграли центральну роль в історії, що досягла майже міфічного місцевого статусу. Мова про Іші – останнього члена племені Яхі. Він із родини, що представляла народ, який був біженцем на власних землях, чисельність якого скорочувалась стрімко, доки зі смертю матері індіанець не залишився зовсім самотній.
«Іші» – не ім'я «останнього з могікан». Справа в тому, що Яхі мали культурну практику, яка вимагала, бути представленим незнайомцеві спільним другом й лише після цього можна було називати ім'я. Оскільки друзів Іші не мав, він і не міг назвати справжнє своє ім'я, тому просто використовував «Яхі», що в перекладі означає «людина».
Урсула Ле ГуїнБудинок Ле Гуїн у Берклі був найближчим, який він знайшов. Його прийняли, як рідного. Згодом Іші став науковим співробітником Музею антропології Каліфорнійського університету, яким керував батько письменниці. Відомий він і тим, що, крім іншого,  допоміг відродити в сучасному вигляді такий вид спорту як полювання з луком.
Іші помер за тринадцять років до народження Урсули, і зустрічей із ним вона, звичайно не мала. Але, як позначала, зростала в його  тіні.
Улітку родина мешкала на «старому, напівзруйнованому ранчо в Напі», яке, як – згадувала письменниця, «було місцем збору вчених, письменників, студентів і каліфорнійських індіанців». У 1961 році мати написала книгу «Іші у двох світах» – популярне видання з підзаголовком «Біографія останнього дикого індіанця у Північній Америці». Брати Ле Гуїн – Карл і Кліфтон в 2003 відредагували продовження та випустили оновлене видання «Іші в трьох століттях». 
Твори Урсули Ле Гуїн «будуть присвячені драконам і чарівникам, космічним анархістам і місячним колоніям, але їхнє вкорінення в історії та способі життя корінних американців – очевидні».
Отже, запалена свічка життя Іші віддала свої тіні всесвітній літературі у вигляді  історій творця з надзвичайною уявою та головного стиліста, який підніс фентезі до високої літератури часу. В цьому був небезпідставно переконаний критик Гарольд Блум.
Вона неодноразово завдячувала батькам за легкість і щастя виховання. Змалечку занурювалась у наукову фантастику та фентезі, у скандинавську міфологію. Її літературне осяяння сталося в дванадцять після прочитання «Оповідань мрійника» ірландського письменника-фантаста лорда Дансені. Перше фентезі-оповідання напише у дев'ять, а перше науково-фантастичне – «Вражаюча наукова фантастика» – в одинадцять. Журнал Astounding Science Fiction в публікації відмовить.
На початку 1950-х дівчинка вивчає французьку й італійську літературу епохи Відродження  в коледжі Редкліфф. По закінченні отримає ступінь магістра в Колумбійському університеті, захистивши дисертацію «Зображення смерті у французькій поезії П'єра де Ронсара».
Урсула Ле ГуїнУ 1951-му стає бакалавром мистецтв суспільства Phi Beta Kappa французської та італійської літератури Ренессансу, в 1952-му отримує магістра мистецтв. Починає роботу над дисертаціею й отримує грант за програмою Фулбрайт на навчання у Франції (1953–1954).
Писати продовжує, але друкуватись не намагається майже десять років. За власним твердженням, тому, що навчається писати саме так, як їй хотілось. З 1951 по 1961 роки Ле Гуїн написала п'ять повістей, відхілені видавцями з формулюванням «недоступні для розуміння». В той же час пише вона й вірші, наприклад, «Дикі Ангели», видані в 1975-му.
У 1961 році з'явиться по-справжньому перший короткий роман «І померла Музика», дія якого відбувається, як у ранньому вірші Урсули, у вигаданій країні Орсінія. Пізніше її захопить світ Земномор'я, цикл книг про який, створений для молоді, легко перетне вікові межі читацької аудиторії.
Її «Ліва рука темряви» (1969) – четверта книга Хайнського циклу вважається новаторською, що  перевернула умовності жанру, визнаною візіонерською класикою та. У підсумку вона отримає премії Неб'юла та Хьюго. «Рука», без перебільшення, вплине як на прихильників жанру, так і на тих, хто до того був до нього цілковито байдужим.
Письменницю введено до Зали слави наукової фантастики та фентезі у 2001 році, в 2013 році вона отримала премію Ітона за досягнення у галузі наукової фантастики, присуджену Калифорнийським університетом в Ріверсайді.
Батько переповідав їй легенди каліфорнійськіх індіанців, і саме після цих розмов вона розуміла, що є інші історії, які варті того, щоб їх неодмінно розповісти. В його бібліотеці вона знайшла головний трактат мiстичноi традицiї Стародавнього Китаю – «Дао Де Цзін», який чимало вплине на її свідомість. Батько теж був вражений цим східним рукописом настільки, що заповів, аби на власних похоронах з нього читали уривки.    Урсула ж у підлітковому віці була впевнена, що  «стала даоскою». В роки, коли домінуючими в Америці були розповіді про європейські завоювання та переваги східного узбережжя, виявилося, що місце мають й інші погляди.
Урсула Ле ГуїнЯк позначає біограф Ле Гуїн – Джулі Філіпс, «разом із гострим інтелектом вона мала велике почуття здивування», сформоване, в тому числі літніми перебуваннями в долині Напа та візитамии в дев'ять–десять років на міжнародну виставку «Золоті ворота». Саме тоді Урсула побачила на ярмарці всесвітньо відомого мексиканського художника Діего Рівера, який малював фрески. До того ж їй дозволили посидіти на першероні, якого було оголошено найбільшим конем у світі.
Згодом з'явиться найбільш особисте оповідання письменниці «Родина Херн», де вона описує ярмарок очима маленької Вірджинії, яка вирішує стати поеткою та виголошує: «Я знаю цю славу та місце,  де я буду жити. Я присвячу цьому все життя».  Згодом, героїня отримує Пулітцеровську премію.
Джулі Філіпс згадуює, що Урсула вагалась стосовно рівня такої відзнаки для своєї героїні, яка чимало віддзеркалила її власне життя.
У 1997 році Урсула Ле Гуїн отримає Пулітцерівську премію та стане  фіналістом в категорії наукової фантастики за книгу «Відкриваючи повітря та інші історії».
«Я читав її безперервно дорослішаючи, читаю досі. Вона ніколи не відвертається від того, наскільки суворе серце світу. Це надає її домислам резонанс, серйозність, з якою можуть зрівнятися лише деякі письменники як мейнстрімні, так і рядові», – зазначав американський письменник Хунот Діас.
У «Територій особистості» Урсула Кребер відома всьому світові як американська письменниця, поетка та літературна критикиня Урсула Ле Гуїн. Єдина донька поруч із трьома братами в родині відомих антропологів, які закарбували в історії останнього члена племені Яхі – Іші.

«А правда насправді в тому, що чим людина сильніша за душу, чим більше вона знає, який би життєвий шлях вона не обрала, шлях цей здається їй усе вужчим і вужчим, поки врешті-решт він не перестане бачити його перед собою, а тільки робить те єдине, що має робити…»
«Але чим довше життя, тим більша його частина припадає на старість».
«Англія – хороша країна для інтровертів; вони мають місце у суспільстві, якого немає у Сполучених Штатах».
«Будь-яка політична чи наукова течія, яка оголошує себе голосом розсудливості, – це гра в бога, а за це слід лупцювати та ставити в куток
«Вигадка виникає з уяви, що працює над досвідом. Ми формуємо досвід у нашій свідомості так, щоб він мав сенс. Ми змушуємо світ бути ретранслятором та розповідати нам історію».
«Вона вже почала потроху розуміти, що свобода – це нелегкий тягар, великий загадковий тягар для душі. Нелегко його нести. Це не подарунок, а зроблений тобою вибір; і вибір цей може мати найнесподіваніші наслідки. Шлях свободи веде нагору, до світла, але, якщо тягар її надто тяжкий, можна ніколи не досягти кінця шляху».
«Віра – це рана, яку лікує знання».
«Дощ, що проллється на острові Рок, обернеться, можливо, посухою на Осскілі, а штиль у Східному Краї впаде штормом і страшними бідами на Західний, якщо не до кінця уявляти кінцеву мету власних дій».
«Доросла творча людина – це дитина, яка вижила».
«Добре, коли подорож добігає кінця, але сам пройдений шлях означає ще більше, в кінці всіх кінців».
«Джоан Роулінг має безліч достоїнств, але оригінальності немає в жодній з книг про Поттера. Що засмучує».
«Запалена свічка неодмінно породжує тіні».
«Зерно найкраще проростає у лайні».
«Зрозуміти сутність предметуа набагато важливіше, ніж з'ясувати, яка його  користь».
«Істина така, що коли сила людини зростає, а знання її збільшуються, одночасно звужується відкритий для неї шлях. Зрештою вона вже не обирає, а чинить так, як повинна вчинити».
«Поділ на добро та зло відрізняється від точки зору Толкіна, у якого злі істоти – лише метафора зла в нашому житті; він ніколи не кидає людей у темряву зовнішню, як любив робити Льюїс».
«Кожна річ, доведена до краю, стає нестерпно обтяжливою, якщо не канцерогенною».
«Космос виявився набагато більшим, ніж нам би хотілося».
«Кохання не покладено перед тобою, як камінь. Його треба створити. Як хліб, його треба випікати щодня, щоб він завжди був свіжим».
«Література – це колективне підприємство… Матеріал із чужих книг просочується в нас так само, як і наш власний досвід, компостується, перетворюється та трансформується уявою так само, як і реальний досвід, і виходить назовні цілком зміненим».
«Люди звикли будь-яку людську близькість зводити тільки до еротизму, грабуючи самих себе, тому що таке сприйняття збіднює й отруює будь-яку духовну насолоду, будь-який прояв людських почуттів».
«Люди, які заперечують існування драконів, як правило, бувають зжертими ними зсередини».
«Людині хотілося б побачити мету, до якої вона рухається, але побачити її вона не може, доки не поверне назад, доки не повернеться до своїх витоків, не збереже пам'ять про них у душі своїй. Якщо вона не хоче стати тріскою, безсилою у водах струмка, який її несе, то повинна стати струмком, стати сильнішим за його течію – і пройти шлях від витоків до гирла на березі моря».
«Магія – і є точним знанням справжнього імені предмету».
«Мене дратує одне: перш ніж ми знищимо себе, ми знищимо планету».
«Моя уява часто змушує мене почуватися дурною: вона дарує мені нові світи і виганяє мене з них».
«Моє дитинство було таким, що називають «щасливим». Мої батьки були люблячими, добрими та розумними. Для мене другою мамою була моя двоюрідна бабуся. Я могла наслідувати трьох моїх братів (ну і «боротися» з молодшими з них). І кожен у сім'ї був радий тому, що я була дівчинкою. Це зробило мене здатною радіти з того, що я жінка».
«Мудрий не той, хто знає відповіді на всі запитання, а той, хто знає питання, на які немає відповідей».
«Найважливіші питання ти маєш поставити собі сам».
«Найважливіше – це не результат пошуку, а сам пошук. Правда має відкриватися потроху. Якщо тобі надати її цілком, ти можеш просто не прийняти її».
«Нам подобається думати, ніби ми живемо при сонячному світлі; але половина світу завжди у темряві; і фантазія, як і поезія, говорить мовою ночі».
«Найбільша проблема релігії полягає в тому, що сьогодні їй доводиться бути містичною та войовничою одночасно».
«Навіть дурниці небезпечні в руках дурня».
«Немає правильних відповідей на неправильні запитання».


Джерела:
Урсула Ле Гуин. Волшебник Земноморья [аудио-книга] / Урсула Ле Гуин; пер. И. Тогоева.– К.: Сідіком, 2003.– эл. опт. диск (CD-ROM);МР3 -160кБіт /сек,44.1кГц.– (Лучшее зарубежное фэнтези).
Ле Гуин, Урсула. Глоток воздуха / У. Ле Гуин.– М.: Эксмо, 2008.– 320 с.– (Звезды фантастики).
Ле Гуин, Урсула. Голоса / У. Ле Гуин.– М.: Эксмо, 2008.– 352 с.– (Звезды фантастики).
Ле Гуин, Урсула. Левая рука тьмы: роман и рассказы / Г. У. Ле.– М.: Радуга, 1992.– 384 с.
Ле Гуин, Урсула. Пересадка: фантастические рассказы / У. Ле Гуин.– М.: Эксмо, 2007.– 320 с.– (Звезды фантастики).
Ле Гуин, Урсула. Легенды Западного побережья: фантаст. произведения / У. Ле Гуин.– М.: Эксмо, 2008.– 672 с.– (Вся Ле Гуин).
Ле Гуин, Урсула. Порог: роман / У. Ле Гуин; пер. с англ. И. Тогоева; авт. предисл. В. Гаков.– Москва: Известия, 1989.– 221 с.– (Библиотека журнала «Иностранная литература»).
***
https://www.newyorker.com/culture/postscript/the-subversive-imagination-of-ursula-k-le-guin
https://literary-arts.org/archive/ursula-k-le-guin-5/
https://www.bunkhistory.org/resources/at-home-with-ursula-le-guin
https://www.nytimes.com/2018/01/23/obituaries/ursula-k-le-guin-acclaimed-for-her-fantasy-fiction-is-dead-at-88.html
https://www.literaryladiesguide.com/author-biography/ursula-k-le-guin/
https://www.biography.com/writer/ursula-k-le-guin
https://www.neh.gov/article/ursula-k-le-guin-was-creator-worlds
https://www.poetryfoundation.org/articles/148040/always-beginning
https://www.cluber.com.ua/ua/lifestyle/samorazvitie-lifestyle/2014/10/23-tsitatyi-genialnogo-pisatelya-ursulyi-le-guin/#goog_rewarded

20.12.2024


Дивіться більше матеріалів:   https://www.libr.dp.ua/punktyr_bibl.html