Герман Гессе: «І у найнещасливішого життя є свій світлий годинник і свої квіти щастя серед піску та каміння»

Титульне фото: Герман ГессеГенетика одного зі знаковіших письменників швейцарсько-німецького походження XX сторіччя пов`язана зі Сходом. Пишуть, що матінка його саме з Індії, а пізніше й сам Гессе багато років там мешкав. Буддизм та індійські релігії віддзеркалено в його творах «Сіддхартха» і «Паломництво до країни Сходу» та переплетено з філософськими течіями європейської думки. Батько мав походження з давнього естонського роду священників-місіонерів, які оселилися в Німеччині з середині XVIII сторіччя. Матінка, за освітою філолог, теж займалася місіонерською діяльністю.
Хлопчик рано навчився читати та писати, вже у другому класі намагався віршувати. Батькам це не подобалось, бо єдиним їхнім бажанням було бачити сина вченим-богословом. З тринадцяти років він вступав у декілька шкіл і в семінарію, блискуче здавав іспити,  ставав найкращим учнем, вивчав латину й отримував премію за переклад «Овідія», але туга за домом брала вгору. Доходило до нервових розладів, сина віддавали до інтернату, він спробував накласти на себе руки, декілька разів потрапляв до психіатричної лікарні. Під час навчання в гімназії отримує наставника, розуміння, що хоче бути саме письменником і просить у батьків дозволу жити окремо.
Деякий час Герман допомагає батькові у видавничій діяльності, пізніше стає учнем у майстра баштових годинників і вимірювальних інструментів. Саме власник цієї майстерні стане прототипом одного з героїв роману «Гра в бісер».
Герман також працює в книгарні, багато спілкується зі студентами та професурою, вступає до Тюбінгенського університету вільним слухачем. Захоплений лекціями з історії мистецтва, літератури та богослов`я, стає дипломованим книготорговцем, багато пише. Починає з невеличких рецензій у газетах і журналах про книжкові новинки. На зборах місцевого літературного товариства читає власні вірші й оповідання. В 1899 році за власний кошт випускає том віршів і оповідань «Час після опівночі». Розуміє, що замало досвіду, переїздить до Базелю та потрапляє до букіністичної фірми «Райх». У листах до батька читаємо: «Я продаю найцінніші книги та збираюся писати твори, які ще не писав ніхто». Щодо планів, так все і сталось. У романі, який видає Гессе в 1901 році «Герман Лаушер» – образи німецьких міфів і легенд. Але він лишається майже непоміченим, хоча на той час для письменника важливий саме факт публікації. Другий роман «Петер Каменцинд» критикою було оцінено, і видавництво, схильне до молодого письменника, укладає з ним договір на паритетній основі на право випуску всіх його творів. Фішер, а пізніше його наступник Кампф стають єдиними німецькими видавцями книг Гессе, популярність якого стрімко зростає.
Деякий час він живе у сільській місцевості, пише нові романи, рецензії, одружується. Найбільші журнали шикуються в чергу за його новими статтями. В Європі розгул військової істерії, Гессе люто виступає проти війни. В свою чергу, проти нього розгорнуто пропагандистську компанію, і він переїздить до Швейцарії, відмовившись від німецького громадянства. З початком Першої світової організує фонд допомоги військовополоненим.  Смерть батька та старшого сина, хвороба дружини, лікування в психологів Ланга і Юнга.
Саме в цей час Гессе починає займатися живописом. Поштовхом було прохання лікарів зображувати на папері власні сновидіння. Малювання захопило, Гессе належить близько 3000 акварелей, серед яких пейзажі та автопортрети. Перша виставка відбулась у Базелі в 1920 році, в цей час і мюнхенський журнал «Віланд», опублікував перші його репродукції. Географія подальших експозицій насправді вражає, але сталося це вже після смерті письменника: Японія, Франція, Сполучені Штати Америки, Канада, Німеччина, Люксембург.
Титульне фото: Герман Гессе«Наша психічна структура повторює структуру Всесвіту і все, що відбувається в космосі, повторює себе в нескінченно малому та єдиному просторі людської душі», – читаємо у «Спогадах, сновидіннях, роздумах» Карла Юнга. Впливи на психологічне наповнення творів Гессе цілком очевидні. Роман «Сіддхартха» додає східних фарб цьому просторові.
Після приходу фашистів до влади в 1933 році Гессе припиняє членство в Прусській академії, його видавець опиняється у концтаборі, книги показово палять на німецьких площах.
Він продовжує писати. Виходять «Паломництво у країну Сходу» та «Гра в бісер». У «Грі» мова про двадцять п`яте сторіччя в казковій країні, де представники рицарського ордену займаються загадковою грою у бісер. Серед персонажів вгадуємо Томаса Манна, Йоганна Гете, Вольфганга Амадея Моцарта.
Роман називали алмазом серед окопів, бо він створювався під час роки Другої світової, фашистська влада одразу внесла книгу до переліку заборонених книжок.
У 1946 році Герману Гессе присудили Нобелівську премію за «Гру в бісер» із формулюванням «За Натхнення творчість та блискучий стиль». Наприкінці сорокових письменник отримує престижні премії в Німеччині. Книги перекладають багатьма мовами, безліч премій німецької книготоргівлі, якими відзначають найбільш читані твори, він стає членом багатьох академій…
Усе це його мало цікавить, він пише невеличкі есеї, збирає до купи та видає листування з визначними діячами XX сторіччя. Мудрощі сходу, музичні інтонації, філософське осмислення, фантастичні вкраплення.
Його література існувала на межі літературних течій та епох сторіччя XX, вмотивувала поштовхи безлічі малих і великих європейських культур, саме тому, що увібрала в себе більше багатокрапок ніж відповідей. Й тому, що об`ємно та точно позначила чимало реалій і роздумів у гирлі та розвитку німецького ніцшеанства на піку джазових інтонацій минулого сторіччя.  
Герман Гессе у «Пунктирах історії».

«Більшість людей не хоче плавати до того, як навчиться плавати».
«Без матері не можна жити. Без матері не можна померти».
«Без любові до самого себе неможлива і любов до ближнього».
Титульне фото: Герман Гессе«Всякий високий гумор починається з того, що перестаєш сприймати всерйоз власну персону».
«Життя кожної людини є шлях до самого себе, спроба шляху, натяк на стежку. Жодна людина ніколи не була сама собою цілком і повністю; кожна, проте, прагне до цього, одна глухо, інша виразніше, кожен як може».
«Здебільшого, свободу людина виявляє лише у виборі залежності».
«Істина має бути пережита, а не викладена».«Справжнє утворення не підпорядковане утилітарній меті; його вищий зміст – прагнення досконалості».
«І у найнещасливішого життя є свій світлий годинник і свої квіти щастя серед піску та каміння».
«Кожен бере, і кожен дає – таке життя».
«Людина – цибулина, що складається з сотні шкірок, тканина, що складається з безлічі ниток».
«Людина не повинна бажати собі ні величі, ні щастя, ні героїзму, ні солодких плодів, – вона взагалі нічого не повинна бажати собі, нічого, крім чистого, чуйного розуму, хороброго серця, а також вірності та мудрості терпіння, щоб завдяки їм виносити і щастя, і страждання, і галас, і тишу».
«Любов не повинна просити [...] і не повинна вимагати, любов повинна мати силу переконатися в самій собі. Тоді не її щось вабить, а вабить вона сама».
«Молодість закінчується разом з егоїзмом, старість починається з життя для інших».
«Минуле минуло: чи було воно вдалим чи краще б його і зовсім не було, чи визнаємо ми за ним якийсь «сенс» чи не визнаємо, – все це однаково позбавлене значення».
«На все треба звертати увагу, бо все можна тлумачити».
«Навіть у твого Величного Вчителя (Будди) речі мені до вподоби більше, аніж слова: життя і діяння важливіші за його проповіді, порух руки вагоміший, аніж його судження. Велич його я вбачаю не в проповідях, не в міркуваннях, а тільки у житті, у діянні».
«Навичку читання сьогодні можуть придбати всі, але лише мало хто розуміє, який могутній талісман їм довірений».
«Навчіться серйозно ставитися до того, що заслуговує на серйозне ставлення, і сміятися з іншого!».
«Не треба триматися за бажання, в які ви не вірите».
«Немає реальності, крім тієї, яку ми носимо в собі. Більшість людей тому і живуть таким нереальним життям, що вони приймають за реальність зовнішні картини, а власному внутрішньому світу не дають слова сказати. При цьому можна бути щасливим. Але якщо ти знаєш інше, у тебе вже немає вибору, ти вже не можеш йти шляхом більшості».
«…про музику можна говорити тільки з людиною, яка спіткала сенс всесвіту».
Титульне фото: Герман Гессе«…Прямі існують лише в геометрії, а не в природі і не в житті».
«Писати – добре, думати – краще. Мудрість хороша, терпіння краще».
«Речі, які ми бачимо, це ті самі речі, які в нас. Немає реальності, крім тієї, яку ми носимо у собі».
«Показувати бога за кожною річчю – ось що таке мистецтво».
«Створення поганих віршів робить людину набагато щасливішою, ніж читання найпрекрасніших віршів».
«Самотність – це незалежність, його я хотів і його досяг за довгі роки. Воно було холодним, як холодний тихий простір, де обертаються зірки».
«Справжнє покликання кожної людини полягає тільки в одному – прийти до самої себе. Ким би вона зрештою не стала – поетом, божевільним чи пророком».
«Те, що одна людина вважає своїм скарбом та мудрістю, звучить для іншої, як дурість».
«Ти боявся тисячі речей... Але це були лише маски, лише видимість. Насправді лякало тебе лише одне – наважитися впасти, зробити крок у невідоме, маленький крок через усі існуючі застереження».
«Той, хто читає заради проведення часу, нехай навіть читає він дуже багато і тільки дуже хороші, найкращі книги, прочитуватиме їх і забуватиме, а врешті-решт залишиться бідняком, яким був. Але якщо читати книги так, як ми слухаємо промови друзів, вони розкриються тобі і стануть твоїми. Прочитане не вислизне і не загубиться в пам'яті, але залишиться з тобою, тобі належатиме, радуватиме і втішатиме так, як це вміють тільки друзі».

«У безпечний шлях відсилають лише слабких».

«У криницю впав камінь, а криницею була моя молода душа».
«У тобі самому є тиша, є святилище, куди ти будь-коли можеш піти, щоб побути самим собою».
«Цінність мають лише ті думки, якими ми живемо».
«Хіба ідеали існують для того, щоб їх досягли? Хіба ми, люди, живемо для того, щоб скасувати смерть? Ні, ми живемо, щоб боятися її, а потім знову любити, і саме завдяки їй життя так чудово палає в інші години».
«Щастя не має нічого спільного ні з розумом, ні з етикою, воно в самій сутності своїй – щось магічне, що належить архаїчним, юнацьким щаблям людства».
«Якщо тварина чи людина зверне всю свою увагу і всю свою волю на певну мету, то вона її й досягне».
«Якщо ми можемо зробити людину щасливішою і веселішою, нам слід це зробити у будь-якому випадку, просить вона нас про те чи ні».


Джерела:
Гессе, Герман (1877–1962). Гра в бісер: роман / Г. Гессе; пер. Є. А. Попович; пер. віршів Л. Костенко; авт. післямов. Д. В. Затонський; авт. комент. С. Аверінцев. – Київ: Вища школа, 1983. – 349 с.
Гессе, Герман. Деміан: роман / Г. Гессе; пер. з нім., авт. післямови І. П. Мегела. – Харків: Фоліо, 2017. – 216 с. – (Карта світу).
Гессе, Герман. Душа ребенка. Клейн и Вагнер. Последнее лето Клингзора: повести / Г. Гессе; пер. с нем. С. Апт. – СПб.: Азбука-классика, 2004. – 214 с. – (Азбука-классика).
Гессе, Герман (1877–1962). Избранное: сборник: Пер. с нем / Г. Гессе; сост., авт. предисл. Н. Павлова. – М.: Радуга, 1991. – 539 с. – (Библиотечная серия).
Гессе, Герман. Нарцис і Гольдмунд: роман / Г. Гессе; пер. з нім. І. С. Андрієнко-Фрідріх; авт. післямови І. П. Мегела. – Харків: Фоліо, 2017. – 382 с. – (Карта світу).
Гессе, Герман (1877–1962). Паломничество в Страну Востока: повесть; Игра в бисер: роман; Рассказы: пер. с нем. / Герман Гессе; сост., авт. предисл. Н. С. Павлова. – М.: Радуга, 1984. – 586 с. – (Мастера современной прозы).
Гессе, Герман. Письма по кругу: художественная публицистика / Г. Гессе. – М.: Прогресс, 1987. – 395 с.: ил. – (Зарубежная художественная публицистика и документальная проза).
Гессе, Герман. Под колесами: повесть / Г. Гессе; пер. с нем. В. Розанов; вступ. ст. Л. Чорна. – М.: Гослитиздат, 1961. – 157 с.
Гессе, Герман. Последнее лето Клингзора: повести / Г. Гессе; пер. с нем. С. Апт; авт. предисл. Н. Павлова. – М.: Известия, 1986. – 192 с. – (Библиотека журнала «Иностранная литература»).
Гессе, Герман. Сіддхартха: роман / Г. Гессе; пер. з нім. О. П. Логвиненко; авт. післямови І. П. Мегела. – Харків: Фоліо, 2017. – 159 с. – (Карта світу).
Гессе, Герман. Степовий вовк: роман / пер. з нім. Є. Поповича. – Харків: Фоліо, 2011. – 283 с. – (Бібліотека нобелівських лауреатів).
Целлер, Бернхард. Герман Гессе сам свидетельствующий о себе и о своей жизни (с приложением фотодокументов и иллюстраций): пер. с нем. / Б. Целлер. – [Б. м.]: Урал LTD, 1998. – 310 с. 

18.12.2023


Дивіться більше матеріалів: https://www.libr.dp.ua/punktyr_bibl.html