Олександр Дюма: «Вся людська мудрість полягає у двох словах: чекати та сподіватися!»
Один із найбільш читаних французьких авторів у світі, драматург і журналіст, син генерала та доньки хазяїна готелю, внук чорношкірої рабині. Тим, хто жартував над його походженням, відповідав: «Мій батько був мулатом, моя бабуся була негритянкою, а мої прадідусі і прабабусі були взагалі мавпами. Мій родовід починається там, де закінчується ваш». Уже у двадцять він отримав посаду в Пале-Рояль в Парижі в канцелярії герцога Орлеанського. Унікальний чіткий і акуратний почерк, танці та фехтування. На початку невеличка збірка оповідань, невдовзі театральна постановка за першою романтичною драмою «Генріх III і його двір», успіх. Перший роман у 1835-му «Ізабелла Баварська» посилює визнання. Загалом 400 романів, 35 п'єс, за різними свідченнями та підрахунками повне зібрання творів до тисячі томів. Розмови про літературних «негрів» він спростовував. На сьогодні відомо лише про одного помічника – Огюста Маке. Так чи інакше книги Олександра Дюма (батька) посідають перше у світі місце серед усіх художніх творів за кількістю надрукованих примірників. Мова про сотні мільйонів. Його герої цікаві для читачів будь якого віку, тому, що вони справжні за чесністю, відданістю, хоробрістю, вмінням кохати. Або ж за підступністю, жорстокістю та підлістю. Все по максимуму, майже без відтінків. Але з непереможним розумінням того, що добро завжди перемагає зло. Наставник племінника самого Наполеона Бонапарта. Участь у Другій французької революції та штурмі королівського палацу разом із повсталими. Чималий заробіток письменник використовував на розкішний спосіб життя, зокрема, побудував замок «Монте-Крісто», який у подальшому перетворили на музей та відкрили в 1994 році. Він настільки любив тварин, що оселя перетворилася на зоопарк, де мешкали кішки, собаки, мавпи, кури, навіть гриф, привезений із Африки. До того ж, Дюма відкрив власний театр і видавництво. Володів даром передбачення. Мав чотирьох дітей, Олександр Дюма (син), продовжив літературний шлях батька вже власними творами Олександр Дюма помер у 1870 році, а останній його бестселер побачив світ у 2005-му. Дослідник творчості письменника Клод Шопп виявив незакінчений роман автора. Майже 1000 невідомих сторінок було оформлено в книгу, що вийшла під назвою «Шевальє де Сент-Ермін» (Le chevalier de Sainte-Hermine) – завершальна частина трилогії, до якої увійшли романи «Білі та сині» (1867) і «Сподвижники Ієгу» (1857). Улюбленець фортуни та знаний кулінар, автор відомого «Великого кулінарного словника». Відомий факт про те, що він полюбляв сперечатися, був людиною доволі азартною і якось навіть програв, але дуель було завершено на його користь, бо супротивник промахнувся. Історії його кохання такі ж захопливі, як і романи. Відомо про сорок жінок і визнаних ним чотирьох дітей – двох синів і двох доньок. Як видатний діяч Франції він був перепохований у мавзолеї Пантеону після 132-х років від смерті на своє 200-річчя. Останки літератора супроводжували охоронці, перевдягнені в костюми мушкетерів. Олександр Дюма (старший) у «Пунктирі». «У цьому світі немає ані щастя, ані нещастя, одне та друге осягається лише в порівнянні». «Любов без поваги далеко не йде і не піднімається високо: це ангел із одним крилом».«Від усякої біди є ліки – час і мовчання». «Вивчитися не означає знати». «Вся людська мудрість полягає у двох словах: чекати та сподіватися!». «Головне «Дружба – це зірка, а кохання лише свічка. Ви мені заперечите, що бувають різні сорти свічок, і серед цих сортів бувають і приємні: наприклад, рожеві, візьмемо рожеві... вони кращі, але хоча б і рожеві, все одно – вони згоряють, а зірка сяє вічно». «Повна перевага політика – це його чесність». «Душевні рани незримі, але вони ніколи не закриваються». «Жінка священна; жінка, яку любиш, священна подвійно». «Іноді маленькі човники рятують великі кораблі». «Історик – володар минулих епох». «Історія – це цвях, на який я вішаю свою картину». «Найлегше здійснення тих мрій, в яких не сумніваються». «Коли людину люблять – це означає лише те, що по-справжньому її не любить ніхто». «Люди завжди так – за самолюбство ближнього готові бити сокирою, а коли їхнє власне самолюбство колють голкою, вони кричать». «Ніколи не буває проявом боягузтва підпорядкування силі, що стоїть над вами». «Привиди з’являються лише тим, хто має їх бачити». «Послідовність – ключ від усіх загадок». «Показуй, що поважаєш себе, і тебе поважатимуть».«Приходиш до думки, що Життя – це речення. У когось – грамотне і красиве, у когось – з помилками, в когось із виправленнями, як особистими, так і чужими. Хтось пише багато, але без логіки, у когось – воно невелике, але повне сенсу і значимості. Є речення незрозумілі або зрозумілі не відразу – вони геніальні». «Рідко трапляється, щоб те, чого палко бажаєш, так само палко не оберігали інші люди». «Серце розбивається, коли, занадто розширившись під теплим подихом надії, воно раптом стискається від холоду дійсності». «Слава – товар дорогий і швидкопсувний». «Суддівські – народ живучий». «У будинків, як у людей, є своя душа і своє обличчя, на якому відбивається їхня внутрішня сутність». «У політиці немає людей, є ідеї; немає почуттів, є інтереси». «Чекати неможливо лише тоді, коли нічого не робиш». «Чим вище пірнає в небесах могутній орел, тим довше він змушений відпочивати на землі». «Хто здригнеться хоч на мить, можливо, проґавить випадок, який саме цієї миті йому надавала фортуна». «Хто не мав серця, коли був молодим, ніколи не матиме його. Серце – не зимовий фрукт, воно не достигає в снігу». «Хто гарно жив, той і гарно вмирає». «Хто вміє створювати велике, створить і мале». «Хто довго страждав, той важко вірить своєму щастю». «Щастя схоже на казкові палаци, двері яких стережуть дракони, і необхідно боротися, щоб опанувати їх». «Як часто ми проходимо повз наше щастя, не помічаючи його, не глянувши на нього; а якщо й поглянемо, то не впізнаємо його». «Як би добре ти не говорив, якщо ти говориш надто багато, то врешті-решт почнеш говорити дурниці». Джерела: Фото: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:William_Henry_Powell_-_Portrait_of_Alexandre_Dumas_-_1950.8.38_-_Smithsonian_American_Art_Museum.jpg, https://www.biography.com/authors-writers/alexandre-dumas, https://www.vox.com/culture/21404224/alexandre-dumas-google-doodle-count-of-monte-cristo. Дюма, Александр. Две Дианы: роман / А. Дюма. – Грозный: Чечено-Ингушское издательско-полиграфическое объединение «Книга», 1990. – 512 с. Дюма, Александр. Собрание сочинений: в 15-ти т. / А. Дюма; под общ. ред. Н. М. Любимова; сост. Н. М. Любимова, М. В. Толмачева, М. С. Трескунова. – 1991–1992. – (Библиотека «Огонек»). Т. 6. – М.: Правда, 1991. – 542 с.: цв. ил. Дюма, Александр. Виконт де Бражелон, или Десять лет спустя : роман: пер. с фр. / А. Дюма. – Челябинск: Южно-Урал. кн. изд-во, 1991. – 624 с. Десять лет спустя. Дюма, Александр. Приключение Джона Девиса: роман: пер. с фр. / А. Дюма. – Л.: Ленинград. комитет литераторов; Л.: ЭТС Экслибрис, 1991. – 288 с. Дюма, Александр. Сорок пять: роман / А. Дюма. – Ставрополь: Ставропол. кн. изд-во, 1992. – 608 с. Дюма, Александр. Королева Марго / А. Дюма; пер. с фр. Е. Ф. Корш. – М.: Мысль, 1992. – 525 с. Дюма, Александр (отец). Жозеф Бальзамо (Записки врача): роман / А. Дюма. – М.: Прогресс, 1992. Т. 1. – М.: Прогресс, 1992. – 700 с. Дюма, Александр (отец). Жозеф Бальзамо (Записки врача): роман / А. Дюма. – М.: Прогресс, 1992. Т. 2. – М.: Прогресс, 1992. – 800 с. Дюма, Александр. Черный тюльпан: роман / А. Дюма. – Киев: Глобус, 1992. – 206 с. Дюма, Александр. Три мушкетера: роман / А. Дюма. – Владимир: Золотые Ворота, 1992. – 672 с. Дюма, Александр. Дама с камелиями: роман / А. Дюма. – М.: Восхождение, 1991. – 192 с. Дюма, Александр. Могикане Парижа / А. Дюма. – Кишинев: Concordіa-Vesta, 1992. – 432 с. Дюма, Александр. Соратники Иегу: роман / А. Дюма. – М.: Искусство и мода, 1992. – 543 с. Дюма, Александр. Генрих ІV: роман / А. Дюма. – М.: Русь, 1992. – 352 с. – (Неизвестный Дюма). Дюма, Александр. Шевалье де Мезон Руж (Кавалер Красного Замка) / А. Дюма. – Харьков: Прапор, 1992. – 368 с. Дюма, Александр. Тайный заговор: роман / А. Дюма. – Кишинев: Квант, 1992. – 413 с. Дюма, Александр (отец; 1802–1870). Сорок пять: роман: трилогия. Ч. 3 / А. Дюма; пер.: А. С. Кулишер, Н. Я. Рыкова; авт. предисл. М. Трескунов. – М.: Детская литература, 1983. – 560 с.: ил. – (Библиотека приключений и научной фантастики). Дюма, Александр. Луиза Сан-Феличе: роман: в 2 кн. / А. Дюма; пер. с фр.: С. Брахман, Е. Гунста, Н. Хуцишвили. – Киев: Полиграфкнига, 1991. Кн. 1. – Киев: Полиграфкнига, 1991. – 656 с. Дюма, Александр. Луиза Сан-Феличе: роман: в 2 кн. / А. Дюма; пер. с фр.: С. Брахман, Е. Гунста, Н. Хуцишвили. – Кикв: Полиграфкнига, 1991. Кн. 2. – Киев: Полиграфкнига, 1991. – 510 с. Дюма, Александр. Графиня де Шарни: роман: пер. с фр. / А. Дюма; ред. В. Н. Петров; худож. В. И. Приймак. – Харьков: Паритет ЛТД, 1992. – (Избранные произведения для юношества). https://book24.ua/ua/authors/dyuma-aleksandr/ https://tsikavi-fakty.com.ua/45-tsikavyh-faktiv-z-zhyttya-i-tvorchosti-vydatnogo-frantsuzkogo-pysmennyka-oleksandra-dyuma/ 06.11.2023 Дивіться більше матеріалів: https://www.libr.dp.ua/punktyr_bibl.html |