Іван Драч. "Я - соняшник"

Не просто український поет, а й перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч, який доклав багато зусиль задля наших з вами незалежності, прав і свобод, культури й мови. В межах марафону української книги "Літературний диліжанс", соціокультурного проєкту "Шляхами долі, успіху і любові" та рубрики "Пунктир" - перший голова Народного руху і Герой України, почесний професор Київського університету імені Бориса Грінченка та почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, людина, нагороджена орденами князя Ярослава Мудрого 5-го, 4-го і 3-го ступеня - Іван Драч.

«Бог все поставить на місце, а ти йому все ж поможи».

«Вірші не потрібні нікому, саме тому вони – найголовніше».

«Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти».

«Коли ми починали Рух, ми боролися за вільну людину у вільній, незалежній країні. На жаль, незалежність – яка б вона там не була! – є, а вільної, незалежної людини немає».

«Лиш Деміург владно змісить Ніщо, а вимісить Щось».

«Ми віримо в магію небес, але не віримо в манну небесну».

«Ми занадто любимо плакучу вербу – це наш герб».

«Можна притулитися до землі – і буде енергія. Я можу навіть підзаряджати інших – я люблю своїх людей. Люблю також своє село, де черпаю енергію. Люблю місто, в якому живу, попри те, що воно до мене жорстоко ставиться, попри те, що воно вбило мого сина».

«Сенс життя – це саме життя. Щодня я оточений радостями та печалями. І радості, і печалі – це величезні крила. В мене великий розмах крил – і в трагізмі, і в радощах».

«Тарас Шевченко написав «Кобзар» – ось це і є наша Конституція. Якби ми тільки почули його як свою національну ідею, більше нічого не потрібно».

«Тіні наших незабутих, незабутніх українських предків мають знайти спокій, навіки оселившись у пам'яті народу».

«Хто спить на землі – не боїться упасти».

«Хто сумнівом битий, той не може вести».

«Шевченко – найбільший сучасний поет, його вірші – Біблія».

«Я був як робочий віл, робоча бджола, я не був людиною, що б'є в барабан і кричить про себе».

«Я досконалий оптиміст. Вірю в свій народ. Інакше навіщо жити на білому світі?».

«Я дуже мало досяг. Жалкую, що багато сил, волі, енергії витратив на політичні справи. Вони мало дають поживної людської радості. Якби я більше працював у літературі, вона дала б мені більше радості».

Зашко, О. Іван Драч: «вічний єретик», що творив обличчя епохи / О. Зашко // Нromadske. – 2018. – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/pomer-poet-ivan-drach

Драч, Іван. Вийшов з радіо чорний лев [Текст]: вибране / І. Драч; упоряд. І. Малкович. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 239 с.

Драч, Іван Федорович. Українська діаспора [Текст] / І. Ф. Драч; упоряд. І.С. Рябчий; авт. передм. Б. Горинь. – Харків: Фоліо, 2018. – 286 с.

07.08.2020