Сальвадор Далі. «Танець по розпеченому вугіллю»

Все своє життя він намагався довести власну геніальність. У п'ять років батьки назвали його реінкарнацією брата, що помер за дев'ять місяців до народження Сальвадора та мав теж саме ім'я. Можливо тому Далі й переконував світ в тому, що він єдиний та неповторний.

Сальвадор Далі (повне ім'я Сальвадор Феліп Жасінт Далі і Доменек, маркіз де Пуболь, нар. 11 травня 1904, Фігерас — пом. 23 січня 1989, Фігерас) — каталонський художник, скульптор, гравер, письменник, один з головних представників сюрреалізму ХХ століття.

Він виховувався поміж добрих вчинків віруючої матері та постійного гніву батька-атеїста, саме на таких емоційних «гойдалках» минуло його дитинство. Але його космічний світогляд, незалежність та повна свобода думок і дій мали безліч відтінків, далеких від абсолютних контрастів.

У шість перша робота, далі уроки малювання, навчання у спеціальних школах, в Академії, у видатних художників часу, опанування різних технік та стилів – і все для того, щоб стати автором свого, власного, неповторного. А поміж тим, перманентне виключення із художніх шкіл за негідну поведінку.

Людина - виклик, епатаж, яка прагнула всього й одразу, з іншого боку - чоловік, який все життя кохав єдину жінку - Олену Дьякову або Галу. Простий хлопець й дама з вищих мистецьких кіл Парижу. Кохання та пристрасть на абсолютній полярності особистостей. Олена не лише стала головною історією його життя, а й чудовим організатором, менеджером і патронесою.

Що лишилося нащадкам? Свідоцтво про виставку у британській галереї Тейт, яку відвідало близько 250 мільйонів осіб, Театр-музей Сальвадора Далі у Фігуерасі (Іспанія), чимало полотен у музеях та приватних колекціях, пам'ять про нього, що живе по всьому світові та в країнах, з якими були пов'язані знакові події його долі - Іспанія, Франція, Італія, США. А ще, розсипи думок «божевільного генія», що досліджуєш і ніби йдеш по розпеченому вугіллю. Щоб звіритись та відтворити власний «танець життя».

«Важко привернути до себе увагу навіть ненадовго. А я віддавався цьому заняттю всякий день і годину. У мене був девіз: головне - нехай про Дали говорять. На худий кінець нехай говорять добре».

«Ворогів я закидаю квітами - в труні».

«Добровільного ідіотизму я не розумію».

«Думаю, мені нічим не легше було народитися, ніж Творцеві - створити Всесвіт. Принаймі, він потім відпочивав, а на мене обрушилися всі барви світу».

«Єдина різниця між мною і божевільним полягає у тому, що я не божевільний».

«Життя суворе ... але зате його осяває світ вічності».

«Іронія - неодмінна естетична складова мислення».

«Магія не в самих речах, а в стосунках між звичайними речами».

«Мене звуть Сальвадором - Спасителем - в знак того, що за часів загрозливою техніки і процвітання посередності, які нам випала честь зазнавати, я покликаний врятувати мистецтво від порожнечі».

«Мій живопис - це життя і їжа, плоть і кров. Не шукайте в ній ні розуму, ні почуття».

«Не бійтеся досконалості, ви її не досягнете».

«Не варто кохати жінку всією душею, проте інакше не виходить».

«Обожнюю розумних ворогів».

«Особливість моєї геніальності полягає в тому, що вона походить від розуму. Саме від розуму».
«Побачив - і запало в душу, і через кисть проявилося на полотно. Це живопис. І те ж саме – любов».

«Слова для того і існують, щоб збивати з пантелику».

«Твір мистецтва не звеличує в мені ніяких почуттів. Дивлячись на шедевр, я приходжу в екстаз від того, чого можу навчитися. Мені і в голову не приходить розтікатися в розчулення».

«Терпіти не можу довгих книг, цих розлогих батальних полотен. Думка повинна бути згущеної до межі і разить наповал».

«У 1929 я усвідомив, що геніальний, і до сих пір не мав нагоди в цьому засумніватися. Навпаки, переконаність моя міцніла; повинен, однак, зізнатися, що ніяких особливих захоплень з цього приводу я ніколи не відчував, хіба що легке задоволення».

«Щоранку, прокидаючись, я відчуваю найвища насолода: бути Сальвадором Далі».

«Я вдячний долі за дві речі: за те, що я іспанець, і за те, що я - Сальвадор Далі».

«Я відносно розумний. Вельми відносно».

«Я до непристойності люблю життя»

«Я завжди бачив те, чого інші не бачили; а того, що бачили інші, я не бачив».

«Я йду, а за мною натовпом біжать скандали».

«Я не приймаю наркотики, Я і є наркотик».

«Як на мене, багатіти - не принизливо, принизливо померти під парканом».

«Яку б нісенітниця ти не ніс, в ній завжди є хоч крихта правди. Гіркої правди».

Баландин, Рудольф Константинович (1934-1989). Сальвадор Дали [Текст]: научное издание / Р. К. Баландин. - М.: Вече, 2010. - 398 с.: 8 л. ил. - (Великие исторические персоны) (Культура и наука).

Глюкк, Женя. Великие чудаки [Текст]: удивительные истории из жизни / Ж. Глюкк. - М.: Астрель. - [Б. м.]: Олимп, 2009. - 318 с.

Дали, Сальвадор (испанский живописец, график, скульптор, режиссёр, писатель, представитель сюрреализма; 1904-1989). Дневник одного гения [Текст] / Сальвадор Дали. - М.: Эксмо-Пресс, 2000. - 464 с. - (Антология мудрости).

Рожин, Александр Иванович. Сальвадор Дали: миф и реальность [Текст] / А. И. Рожин. - М.: Республика, 1992. - 224 с.

26.06.2019