Артур Конан Дойл. «Великий акумулятором ідей»

Його твори знайомі з юнацтва, але до них повертаєшся все життя. Трапляється це завдяки його герою, якого він ототожнював із собою, від якого бажав згодом відмовитись і який лишив його в історії назавжди. Хоча таланти та змістовність автора були набагато об`ємніші та значущі.

Один із найвідоміших письменників Британії Артур Ігнгаціус Конан Дойл народився в шотландському Единбурзі, в багатодітній родині ірландських католиків. У сім'ї існував красномовний культ предків-дворян із древнього родоводу, що нараховує шість століть. Серед них – королі Генріх ІІІ і Едуард ІІІ.
Батько – архітектор і художник. Мати – любителька лицарських романів і чудова оповідачка. Генетика стовідсотково виправдана. Три брати батька відзначилися в Англії: Джеймс написав «Хроніки Англії», Генрі був директором Національної галереї в Дубліні, а Річард одним із найвідоміших ілюстраторів «Панча».
Сім років Артур провів у коледжі єзуїтів. Його дуже цікавили Вальтер Скотт і Жуль Верн. Заснував він і невеличкий журнал «The Stonyhurst Figaro». Але навчання в цілому пригнічувало. Після цього й дійсно можна зненавидіти забобони віросповідань і фізичні методи виховання Точні науки – точно не про нього. Мучителі-однокурсники брати Моріарті. Він помстився винахідливо та чудово, втіливши зло у професорові математики Моріарті в майбутніх історіях.
У 1876 році Дойл розпочав опановувати медичний фах в Единбурзькому університеті. Було цікаво, до того ж серед друзів – Роберт Льюїс Стівенсон. В подальшому Артур стане доктором медичних наук. Саме в університеті він зустрів двох чоловіків, які вплинули на вибір героїв майбутніх знакових творів. Мова про професора Резерфорда, чиї ассірійська борода, гучний голос і широкий торс надихнули на образ професора Джорджа Едварда Челленджера і доктора Джозефа Белла, професора хірургії, який вмотивував Шерлока. Як хірург і корабельний лікар Дойл здійснив два тривалі плавання на китобійних суднах до Африки й Арктики.
Він отримав лицарське звання за роботу в польовому шпиталі під час англо-бурської війни, за іншими джерелами, – за літературні заслуги. Є ініціатором прокладання тунелю під Ла-Маншем, чимало захоплювався спіритизмом, зухвало намагаючись з`ясувати стосунки з фокусником Гудіні. Підсумком вивчення та захоплення стане двотомна «Історія спіритизму» В романі «Таємниця Клумбера» побачимо історію про потойбічні світи та буддійських ченців, які мали мстиву вдачу.

Артур Конан Дойл є автором історичних оповідань про лицарство XIV століття – «Білий загін» (1891), п`єси «Сер Найджел» (1906), пригод героя наполеонівської війни бригадного генерала Жерара та вченого-скептика XIX сторіччя професора Джорджа Челленджера. Наукова література також була йому підвладна, мова й про воєнні твори «Велика англо-бурська війна» (1900) і «Британська кампанія у Франції та Фландрії» (1916–1920), а також «Злочин у Конго» (1909). Брав він участь і в розслідуванні реальних карних справ. «Білий загін» вважав одним із найвдаліших своїх творів, дещо ідеалізованим описом англійського лицарства, яким він з гордістю подарував Англії другого Айвенго.
Практика військового кореспондента «Вестмінстерської газети» – теж про нього, досвід блискучого лектора, якого у 1894 році захоплено слухали студенти в США, приятелювання з Редьярдом Кіплінгом. Його п'єса «Історія Ватерлоо» була показана в Лондоні з Генрі Ірвінгом у Lyceum Theater.
Він намагався потрапити добровольцем на поле бою, коли розпочалася Перша світова: «Мені 55, але я дуже сильний і витривалий, і голос у мене дзвінкий, що може стати в нагоді на фронті». Його не взяли, і він обмежився допомогою в тилу.
Він дійсно мав добру форму  та захоплювався багатьма видами спорту: чудово грав у крикет, катався на мопеді та гірських лижах. Між 1899 та 1907 роками зіграв 10 першокласних матчів за Крикетний клуб «Мерілебон» (MCC). Був членом зіркової команда з крикету «Allahakbarries», яка проіснувала двадцять три роки: Гілберт Честертон, Джером К. Джером, Алан Мілн та інші прозаїки та поети входили до її складу.
Про те, що Конан Дойл найбільше цінував у житті, він докладно розповів у своїй автобіографії «Спогади та пригоди» (1924), а про важливість, яку мали для нього в будь які часи книги в «Через чарівні двері» (1907).
Його останні слова буди адресовані дружині Джин: «Ти чудова». Цю жінку він кохав довгі роки, коли був ще в першому шлюбі.
Архів письменник лишив чималий – двадцять величезних шухляд. У ньому справжні скарби, наприклад, листи Уїнстона Черчілля, Теодора та Франкліна Рузвельтів, англійського короля Едуарда VII. Кожен – окрема цікава історія, що завжди має продовження, бо пов`язана з «великим акумулятором ідей» Артуром Конан Дойлем.
Артур Конан Дойл у «Пунктирі».