Поштова скринька

     З якими питання і до яких установ чи організацій зверталась адміністрація Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки на початку 1980-х років, можна дізнатися, ознайомившись із вихідною документацією, що зберігається в архіві ДОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія.

     На початку 1981 року директорка бібліотеки Зінаїда Миколаївна Рижкова надіслала письмове звернення (лист № 1 від 05.01.1981 р.) начальникові обласного статистичного управління щодо отримання відомостей про кількість населення станом на 01.01.1980 року. Такі дані були необхідні для річної звітності перед міністерством культури УРСР.

Директорові міської друкарні № 3 було надіслано заяву (лист № 7 від 12.01.1981 р.) з проханням прийняти рулон паперу афішного вагою 337 кг /за ціною – 0,49/ для подальшого виготовлення продукції за заявкою бібліотеки.

     Для рецензії до Харківської наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, направлено (лист від 14.01.1981 р.) досвід роботи «Внестандартне обслуговування – на рівень нових завдань».

     Зав. фотоательє «Радуга» № 12 було адресовано прохання (лист № 12 від 19.01.1981 р.) провести фотозйомку співробітників бібліотеки на Дошку пошани – знімки кольорові 18х24, в кількості 20 штук. Зйомку бажано було провести на робочих місцях. Оплату бібліотека гарантувала. Ці знімки також зберігаються в архіві ДОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія.

     По дозвіл на друкування оперативних матеріалів (списків нової літератури, що надходять до бібліотеки та ін.) на розмножувальній ділянці Придніпровської залізниці бібліотечне керівництво зверталося до начальника управління у справах поліграфії та книжкової торгівлі М.С. Ткаченка (лист № 15 від 20.01.1981 р.).

     Неодноразово були письмові заявки від адміністрації бібліотеки і до начальника міської АТС В.М. Стратулата (листи № 14 від 20.01.1981 р. та № 26 від 05.02.1981 р.) – дозволити встановити телефонний апарат у вестибюлі бібліотеки в приміщенні за адресою – вул. Ю. Савченка, 10, з огляду на постійні прохання читачів а також співробітників бібліотеки. Це звернення не лишилося поза увагою, і з часом телефонний апарат встановили.

     Начальникові ДСМНУ та ОС, а також РВВС дирекція Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки надіслала запит (лист № 17 від 21.01.1981 р.) зі зверненням обладнати приміщення бібліотеки по вул. Ю. Савченка, 10 охоронно-пожежною сигналізацією на пульт централізованої охорони. Оплату бібліотека гарантувала.

     До керівництва магазину «Зоркий» було декілька письмових замовлень (листи № 18 від 23.01.1981 р. і № 28 від 13.02.1981 р.) на придбання для художньої самодіяльності обласної бібліотеки таких товарів:

• Діапроєктор «Супутник» – 1 шт.
• Діапроєктор «Світязь» – 1 шт.
• Фотоштатив.

Також були замовлені настінні годинники, у кількості – 8 шт.

Надіслані прохання і директорові магазину «Славутич» (лист № 21 від 28.01.1981 р.) про придбання за безготівковим розрахунком чотирьох друкарських машинок, а також лист № 22 від 29.01.1981 р. на купівлю ще однієї друкарської машинки і канцтоварів.

     Адміністрація бібліотеки, профспілковий і міські комітети завжди дбали про трудовий колектив. Постійно вживали заходів для гарантування безпеки праці, здійснювали контроль за станом техніки безпеки та поліпшенням умов праці у всіх структурних підрозділах бібліотеки. Звіти про виконання комплексного плану щодо поліпшення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів надсилалися начальникові обласного управління культури. Про це свідчить архівна вихідна документація.

     До головного лікаря поліклініки № 4 керівництво бібліотеки звернулося з проханням (лист № 27 від 09.02.1981 р.) про проходження профілактичного огляду та лікування у стоматолога співробітників бібліотеки.

     Начальника управління автозаправних станцій м. Дніпропетровська бібліотека просила відпустити поза лімітом 1 тонну бензину А-72 (лист № 31 від 24.02.1981 р.). «З березня місяця працівниками бібліотеки заплановано виїзди на своїх автобусах в райони області з метою методичної допомоги бібліотекам області та популяризації літератури. Для безперебійної роботи просимо позитивно вирішити це питання». Оплату бібліотека гарантувала.

Далі буде…

Продовжуємо знайомитися з вихідною документацією Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки, яка дає можливість більш детально дізнатися про цікаві запити, пошуки й історичні факти.

На початку 1981 року на лист-звернення директора Державного історико-культурного заповідника о. Хортиця Л.П. Яловець було надано (лист № 11 від 14.01.1981 року) таку відповідь: 

«На Ваш запит від 4 січня 1981 року повідомляємо,  що в фонді нашої бібліотеки є "Збірник статистичних відомостей по Катеринославській губернії» том ІІ. Бахмутський повіт"». Довідку щодо наявності у бібліотеці книжкового видання надала старший бібліограф сектору краєзнавчої бібліографії Марина Володимирівна Корчевська.

Неодноразово адміністрація бібліотеки зверталася до директора Дніпропетровської міської друкарні № 3 Г.П. Бідняка з проханнями надрукувати деякі видання. У  бібліотечному архіві зберігаються такі листи-звернення:

– Лист № 40 від 20.03.1981 року, в яку міститься прохання розмножити ротапринтним шляхом оглядову довідку «Про діяльність низових служб інформації з питань культури і мистецтва за період 1979–80 років» накладом 65 примірників, «Хроніку культурного життя області» накладом 35 примірників, оглядову довідку в республіканському огляді-конкурсі накладом 35 примірників, анкету в 200 примірників.

– Лист №55-а  від 06.04.1981 року з проханням видати ротапринтним способом довідково-бібліографічний покажчик літератури «Нові надходження літератури з питань сільського господарства» № 2 накладом у 100 примірників.

Оплату бібліотека гарантувала.

Головному інженеру Дніпропетровського експериментального заводу газової апаратури тов. Мусієнкові – у відповідь на його запит від 23.03.1981 року було надіслано відповідь, що Дніпропетровська обласна наукова бібліотека на той час не мала можливості робити копії описів винаходів до авторських свідоцтв.

З цього питання треба було звертатися до Запорізького центру науково-технічної інформації (лист № 56 від 06.04.1981 року).

У листі від 07.04. 1981 року № 58  завідуючій відділом науково-дослідної роботи Вовченко Л.І. відправлено дані про склад групи-читачів-робітників у базових бібліотеках союзного дослідження «Динаміка читання та читацького попиту у масових бібліотеках», а також повідомлення, що всі обрані бібліотеки повністю перейшли на ББК. Дані довідки підготувала головна бібліотекарка з науково-дослідної роботи Тетяна Григорівна Шекшуєва.  

У листі №77 від 07.05.1981 року директору науково-методичного відділу республіканської бібліотеки УРСР на його запит від 27.04.1981 року № 84, надано повідомлення, що в усіх населених пунктах із кількістю жителів понад 500 осіб є державні масові бібліотеки.

У письмову зверненні №87 від 19.05.1981 року адміністрація бібліотеки звертається до директора магазину «ДОМ РАДІО» з таким проханням: «Дирекція обласної бібліотеки просить Вас відпустити за безготівковим розрахунком 4 магнітофони "Астра". 

У повсякденній роботі бібліотекою на підприємствах, в установах використовуються різні форми, у тому числі одна з основних – прослуховування магнітофонних записів. Крім того, дана апаратура вкрай необхідна при вивченні іноземних мов, за допомогою якої багато до нас звертаються студенти вищих навчальних закладів».

З запитом щодо ремонту апаратури, яка вже використовувалась і потребувала цього, було направлено лист (№88 від 21.05.1981 року) до генерального директора побутової техніки М.Г. Горєнова:

«Дирекція обласної наукової бібліотеки просить вас зробити за безготівковим розрахунком ремонт наступної радіоапаратури:  

– магнітофон "Комета";

– магнітофон "Альфа";

– програвач "Серенада";

– програвач "Мелодія" № 138732.».

Адміністрація бібліотеки завжди дбала про зручності для своїх відвідувачів. Ось яке звернення було адресоване директору Кіровського харчоторгу Г.П. Візір (лист №99 від 11.06.81 року):

«Відділи обласної бібліотеки, що знаходяться у будівлі за адресою вул. Ю. Савченка, 10, обслуговують більше 20 000 читачів.  Автомату газованої води поблизу цього приміщення немає. Читачі відчувають незручності.

Просимо Вас встановити автомат газованої води в районі бібліотеки по вул. Ю. Савченка, 10".

     БІБЛІОТЕЧНЕ ЛИСТУВАННЯ – один з найцікавіших розділів архіву ДОУНБ ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія.

     Основною задачею діяльності бібліотеки є збереження культурних цінностей, історичних літературних матеріалів та духовної спадщини українського народу.

     Більшу частину вхідної бібліотечної документації  складають письмові звернення, накази, розпорядження та інші матеріали з питань національної культури, а саме - історії українського народу, українського мови та літератури, проведення урочистих заходів, приурочених ювілеям письменників, республіканських та регіональних видань, а також напрямки розвитку вітчизняної науки.

     Дніпропетровська обласна наукова бібліотека давно співпрацює з театральними закладами міста. До бібліотеки часто надходять замовлення від керівників та колективів місцевих театрів щодо організації книжкових виставок на надання літературних списків.    

     В бібліотечному архіві зберігається лист (09.11.1981 р.) від директора театру ім.Т.Г.Шевченка О.К.Грішкіна з наступним зверненням:

      ''В процесі створення тематико-експозиційного плану музею театру ім.Т.Г.Шевченка виникла потреба в отриманні літератури з історії та діяльності театру ім.Т.Г.Шевченка, а також о видатних діячах культури цього театру.

     У  зв’язку з цим, прошу по можливості, допомогти керівництву театру ім.Т.Г.Шевченка, якому для роботи необхідні наступні книги…''

     До списку замовленої літератури входили і ось такі видання:

- ''Український театр'' (Вид. «Мистецтво», Київ, 1969 р.);

-  ''Музи тоді не мовчали'' (Вид. «Мистецтво», УТТ, 1976 р.);

- П.Тирнюк ''Іван   Мар’яненко'' (Вид. «Мистецтво», УТТ, 1967 р.);

- І.Кісельов ''Поетеса українського театру'' (Вид. «Мистецтво», 1978 р.);

- И.Пустынский ''Пушкин в Екатеринославе'' (Изд-во «Днепропетровск», примерно 1934, 1935, 1936, 1937 гг.) ;

- І.Маяк ''На українській сцені'' (Вид. «Мистецтво», Київ, 1969 р.) та інші видання.

     У своєму листі директор театру ім.Т.Г.Шевченка наголосив ще на одному проханні – передати замовлену з бібліотечного фонду літературу, для експозиції, на період роботи театрального музею. Дане звернення було підписано начальником управління культури облвиконкому О.І.Агафоновим.

     Щорічно 24 травня в нашій країні відзначається знаменна культурно-історична подія – День слов’янської писемності та культури. Передумови появи письма у слов’ян створювались на протязі століть, впродовж яких в процесі виробництва формувалися необхідні трудові відносини, стверджувалися духовні структури, моральні навички.

     В Україні День слов’янської писемності та культури – невід’ємна складова частина високої та розмаїтої духовної культури народу, яка розвивалась і збагачувалась творчістю багатьох поколінь. 

     Визначне місце в історії української нації займає Києво-Могилянська академія. Вона виникла на початку ХVII століття і мала назву Київська братська школа, пізніше була перейменована  на Колегію, а в кінці ХVIII століття – в Академію. Задумана як загальноосвітня вища школа, забезпечена визначними на той час науковими силами, підтримана народом, Академія поклала початок першому учбовому закладу в нашій країні.

     Серед вхідної документації з архіву ДОУНБ є лист від Державної історичної бібліотеки УРСР (04.05.1990 р.), в якому було надіслано інформаційний матеріал ''На допомогу роботі бібліотек по пропаганді писемності та культури /До свята слов’янської писемності і культури  та 275-річчя  Києво-Могилянської академії/, підготовлений за дорученням відділу бібліотек Міністерства культури УРСР відділом стародрукованих, рідкісних та цінних книг ДІБ УРСР.

     Даний лист має додаток – перелік рекомендованої літератури та періодичних видань на допомогу організаторам щодо визначення багатоаспектної тематики заходів присвячених  Дню слов’янської писемності та культури.

     Також у листі розглядаються цікаві на той час форми роботи, а саме – участь бібліотек у Всесоюзних Федоровських читаннях, які стали прекрасною традицією відзначення ювілейних дат, пов’язаних з ім’ям ''друкаря книг пред тым невиданных''. В бібліотеках Волинської, Львівської, Ровенської областей читачі позитивно оцінювали бібліографічні огляди: ''Історія слов’янської писемності'', ''Іван Федоров і виникнення книгодрукування на Україні'', ''По сторінках часописів, які висвітлюють початок слов’янської писемності'',

''Слов’янська писемність і розвиток духовної культури''. Не менш популярними стали бесіди на теми: ''Алфавіт Кирила і Мефодія'', ''Острозькі видання Івана Федорова – видатні пам’ятники східнослов’янської мови у ХVIII-XII cт.'', ''Українська книга в контексті  слов’янських культур'' та інші.

     Офіційна документація з бібліотечного архіву містить надісланий від начальника управління культури Облвиконкому О.І.Агафонова наказ ''Про мову діловодства в органах культури'' (26.11.1990 р.), в якому згідно ст.ІІ закону УРСР ''Про мови в Українській РСР'' та рішення президії Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів № 38 від 25.07.90 р. ''Про мову діловодства в органах Ради'', зазначено: 

     1. Вважати за доцільно перевести з 26 листопада 1990 року діловодство в управлінні культури облвиконкому, відділах культури міськ/рай/виконкомів, в органах культури і мистецтва, середніх спеціальних учбових закладах області системи Міністерства культури УРСР на українську мову. 

     2.Керівникам органів, установ та закладів і мистецтва забезпечити необхідні умови для виконання даного наказу. 

     У червні 1991 року виповнилося 70 років з дня заснування одного з найстаріших журналів республіки - ''Українська культура'' (попередня назва - «Соціалістична культура". В різні роки, від початку свого заснування, це видання постійно висвітлювало питання культосвітньої роботи, сприяючи своїми публікаціями розв’язанню проблем, котрі поставали перед працівниками культури, також журнал завжди вів просвітницьку роботу, охоплюючи майже всі категорії читачів. В часи гласності увага до публікацій ''Української культури'' помітно зросла, розширились його тематичні обрії, стає глибшою змістовність опублікованих матеріалів, поліпшується і художнє оформлення. 

      В очікувані ювілею, редакція журналу звернулась до директорів обласних наукових універсальних, юнацьких і дитячих бібліотек з порадою провести виставки, присвячені 70-річчю даного видання, читацькі конференції, а також соціологічні опитування читачів, щоб проаналізувати на скільки публікації ''Української культури'' користуються попитом. Таке письмове звернення від (07.05.1991 р.), за підписом заступника міністра міністерства культури УРСР В.Б.Врублєвської зберігається серед архівної документації ДОУНБ. 

      З витягу до протоколу засідання оргкомітету з відзначення в області 500-річчя запорізького козацтва (06.06.1991 р.) можна дізнатися якими були приготування до святкування даної події. 

Розпорядження для підготовки були наступними: 

    - Міськ/рай/виконкомам, що мають пряме відношення до історії запорізького козацтва, створити відповідні оргкомітети по відзначенню ювілею. - Відділам та управлінням облвиконкому, обласним організаціям, міськ/рай/виконкомам сприяти проведенню наукової конференції на тему: ''Богдан Хмельницький. Людина і епоха.'' Держуніверситету вжити заходів по її проведенні на високому організаційному рівні. 

  - Головному управлінню архітектури та містобудування облвиконкому (т.Гаврилов) вийти з пропозицією до урядових органів УРСР щодо проведення загальнореспубліканського конкурсу по створенню меморіального комплексу козацької слави на Нікопольщині. 

   - Вважати за доцільне разом з управлінням культури облвиконкому (т.Агафонов) та іншими зацікавленими організаціями, з метою значно ширшого вивчення громадської думки, переглянути рішення конкурсного жюрі пам’ятника Д.І.Яворницькому, взявши за основу два проєкти, що набрали більшу кількість голосів громадян. 

   - Управлінню народної освіти облвиконкому, радам ректорів вузів та директорів середніх спеціальних учбових закладів сприяти навчально-виховній роботі з учнівською молоддю по вихованню в неї почуття гідності і гордості за свою причетність до краю запорізького козацтва, поваги до свого та народів інших країн. Розшири обсяг заходів, присвячених ювілею козацтва. 

   - Управлінню культури облвиконкому, обласним відділенням творчих спілок України вжити необхідних заходів по створенню нових літературних та музичних творів, художніх полотен на козацьку тематику. 

   - Управлінню культури облвиконкому, обласній державній бібліотеці широко розгорнути роботу по створенню постійних книжкових виставок, проведенню тематичних читань, популяризації літературних творів про героїчну сторінку історії українського народу - запорізьке козацтво. 

   - Засобам масової інформації довести до відома жителів області результати соціологічних досліджень з проблем святкування днів козацької слави. 

     Далі буде…

     Поповнює архів бібліотеки і план заходів (24.11.1992 р.) з реалізації ''Комплексної програми основних напрямків розвитку української та інших національних культур у Дніпропетровській області на період до 2005 року''.
У даному плані прописані наступні напрямки діяльності:
1. З метою відродження і розвитку української культури забезпечити формування регіонального фонду Україніки та екстериоріки; створити спеціалізований функціональний довідковий апарат до цього фонду.
2. З 1993 року, спільно з закладами культури, мистецтва та освіти розробити та реалізувати програму краєзнавства в області:
- сформувати депозитарний фонд краєзнавчої літератури;
- створити зведений каталог краєзнавчої літератури (в т.ч. і комп’ютерний варіант до 1997 року) та підготувати його видання для бібліотек області;
- поглибити роботу по формуванню краєзнавчих фондів в бібліотеках міст і сіл області;
- розвивати систему краєзнавчих бібліографічних видань;
- організувати щорічний конкурс на кращу краєзнавчу книгу.
3. Постійно забезпечувати пріоритетне довідково-інформаційне обслуговування науковці-істориків, письменників, журналістів, які працюють над історичним літописом краю.
4. З IV кварталу 1992 року, разом з громадськими організаціями, читацьким активом ''Української вітальні'' підготувати комплекс заходів з популяризації української культури та національної історії, встановити зв’язки з діячами української діаспори, видатними діячами культури і науки краю в циклі ''Калинові зустрічі''.
5. В програмі збереження історії культури краю створити музей історії обласної наукової бібліотеки.
6. Організувати постійно діючий цикл телевізійних та радіопередач по краєзнавству на тематичні сторінки у місцевих газетах. Розпочати роботу з 1993 року.
7. До 01.05.1993 року, з метою активізації залучення читачів до використання української книги провести вивчення лінгвоситуації населеного пункту, що обслуговується ЦБС.
8. Провести:
- обласний огляд-конкурс ''Минуле ріднокраю складова частина історії України (липень 1993 р.);
- обласну наукову конференцію ''Бібліотеки і відродження української національної культури'' (1993 р.);
- обласний семінар ''Діяльність бібліотек Дніпропетровщини по відродженню, збереженню і розвитку духовної спадщини українського народу'';
9. Організувати роботу обласної лабораторії передового досвіду з питань популяризації творів українських письменників. Розпочати роботу з 1994 р.

У 1993 році з проханням щодо проведення бібліографічного пошуку, а також дозволу на тимчасове використання підібраного матеріалу, до бібліотеки звернувся директор виробничої комерційної фірми «КОЛЕД» (лист від 19.07.1993 р.). Представники даної організації на той час вели розробку щодо створення ''Комп’ютерної енциклопедії України''.

У 1994 році до бібліотеки надійшов лист з Мюнхену (07.04.1994 р.) з наступним зверненням: ''Ми вислали матеріали до позицій визвольної боротьби українського народу до наукових бібліотек в Києві, Львові, Харкові, Одесі, Дніпропетровську і Донецьку. Не знаємо чи існують чи існують такі бібліотеки і в інших областях України. Якщо так і Ви маєте їхні адреси, просимо ласкаво їх нам надіслати, за що наперед дякуємо.''

     Дуже масштабними та ретельними були приготування до святкування 1000-річчя літописання і книжкової справи в Україні. Зберігається у бібліотечному архіві Розпорядження голови обласної державної адміністрації В.Забари та план заходів (23.02.1998 р.) щодо відзначення цієї важливої дати, згідно якого для різних установ та закладів культури була затверджена певна програма. 

  На 1998 рік був прийнятий план, на основі даного Розпорядження: 

- Провести читацькі конференції, зустрічі з письменниками і науковцями, літературні читання з історії українського книговидання, бесіди, огляди літератури та інші масові заходи. 

- Відзначити у містах і районах області День слов’янської писемності та культури шляхом проведення конференцій, ''Круглих столів'' та інших культурологічних заходів. 

- Організувати у рамках тижня дитячої книги свято молодіжної книги ''Чарівний світ друкованих сторінок''. 

- Влаштувати книжкові виставки, присвячені літописанню і книжкової справи в Україні. 

- У всіх загальноосвітніх школах та ПТУ провести цикли тематичних заходів: ''Слово вічне – слово невмируще'' – до дня народження Т.Г.Шевченка; 

''Талант великої душі'' – вечір-портрет до 135-річчя з дня народження В.Грінченка; 

''На порозі країни знань'' – конкурси, літературні ранки, вечори; 

''Черпаю сили з рідної землі, святої мудрості учусь в свого народу'' – до ювілеїв письменників-земляків. - Організувати виставки в музеях і їх відвідування учнями шкіл і ПТУ для використання в навчально-виховному процесі: 

''Біблія (Львівське та Острозьке видання ХVII-XIX cт.) та інші першодруки про християнські свята в народному календарі''; ''Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в живопису та книгах''; 

''Рукописні та архівні першоджерела україністики музею – минуле і сучасне''; 

- Підготувати цикл передач на телебаченні і радіо з виступами фахівців-істориків, спеціалістів видавничої справи і книгорозповсюдження. Розкривати історичне значення події для України, тісно пов’язуючи її з сучасним станом літописання і книговидання. 

- У друкованих засобах масової інформації опублікувати історичні архівні матеріали з приводу 1000-річчя літописання і книжкової справи в Україні. Для Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки було заплановано проведення циклу наступних заходів: 

- Зустріч з письменниками Дніпропетровщини ''Художній дивосвіт поруч''. 

- Літературний вечір ''Славутич – син Дніпра Славути'' до 80-річчя від дня народження Яра Славутича (Миколаєнка). 

- Вечір-діалог про прочитанні українські книги ''Люба серцю книжкова полиця''. 

- Літературний вечір ''Співець козацької романтики'', присвячений Андріану Кашенку – першому українському письменнику Придніпров’я. 

- Літературний огляд ''З криниці безсмертя'', присвячений українським письменникам-ювілярам.

3 квітня 1998 року виповнилося 80 років від дня народження Олеся Гончара, українського письменника, який вніс вагомий внесок у розвиток вітчизняної літератури. У зв’язку з цим Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та управлінням культури було видано наказ та план заходів щодо відзначення цієї ювілейної дати (27.03.1998 р.).

     Контроль за виконанням наказу за підписом начальника управління культури В.В.Тальян було покладено на заст. начальника облуправління культури А.А.Онішка.

     План заходів, доданий до наказу, передбачав наступні дії:

     - Організувати у містах та районних центрах літературно-мистецьки вечори, присвячені ювілею О.Т.Гончара.

     - Оформити тематичні виставки до ювілею  О.Т.Гончара в кожній масовій бібліотеці.

    - В бібліотеках, клубних установах, навчальних закладах, закладах культури  та мистецтва провести ''Гончарівські читання'', читацькі конференції, літературні вечори та інші масові заходи, присвячені ювілею.

     - В державних та громадських музеях відкрити тематичні експозиції, присвячені ювілею Олеся Гончара.

     - Відкрити у м.Дніпропетровську музей і влаштувати в ньому експозицію, присвячену життю і творчості Олеся Гончара.

     - Порушити клопотання щодо встановлення меморіальної дошки в м.Дніпропетровську по вул.Клубна-26, де проживав О.Т.Гончар.

Далі буде…

У 1994 році Дніпропетровська обласна наукова бібліотека отримала запрошення на участь у науковій конференції ''Бібліотеки в розвитку історичної науки в Україні'', приуроченої до 55-річчя Державної історичної бібліотеки України. Датою проведення було призначено 29-30 вересня 1994 року на базі цієї ж бібліотеки, спільно з інститутами історії України, української археографії АН України, підвищення кваліфікації працівників культури при сприянні Міністерства культури України, Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України, Всеукраїнської спілки краєзнавців.

     На пленарному і секційних засіданнях планувалося розглянути наступні питання:

     1. Бібліотеки - як інформаційно-джерельна база історичної науки.

     2. Особливості формування, організації та використання фондів історичної літератури в бібліотеках.

     3. Збереження рукописів і стародруків, як історичних документів.

     4. Проблеми реституції втрачених бібліотеками книжних пам’яток історії і культури.

     5. Забезпечення інформаційних потреб історичної науки бібліотечно-бібліографічними формами та методами:

     - створення та функціонування бібліографічних і фактографічних баз даних з питань історії;

     - бібліографія історичної літератури – здобутки, перспективи;

     - інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек;

     6. Внесення бібліотек України у проведення історичних досліджень в Україні.

     7. Історичне краєзнавство в бібліотеках.

     8. Роль бібліотек у популяризації досягнень історичної науки, поширенні знань з історії, дослідницька-пошукова діяльність бібліотек.

     9. Історія бібліотек у контексті духовного і культурного розвитку народу.

    10. Державна історична бібліотека України – традиції та сучасність.

     Як видно, програма конференції ''Бібліотеки в розвитку історичної науки в Україні'' була цікавою, насиченою, з розглядом багатьох актуальних питань.

На початку 1998 року на адресу Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки надійшов лист від Міністерства культури і мистецтв України з підготовки матеріалів необхідних для підписання Україною Флорентійської конвенції щодо ввозу матеріалів освітньої, наукової та культурної тематики.

     Для опрацювання цих матеріалів необхідні були узагальнюючі дані по Україні щодо обсягів ввозу зарубіжних видань, перелік країн з яких надходять та здійснюється ввезення видань для бібліотек, цінове співвідношення внутрішньої, зовнішньої ціни та інше.

     З цією метою Міністерство культури і мистецтв України звернулось до директорів обласних універсальних бібліотек з проханням надіслати наступну інформацію:

     1. З яких країн надходять документи, зокрема обсяги надходжень:

     - надати перелік країн, також книг, аудіовізуальних матеріалів (фільми, діафільми, мікрофільми, діапозитиви), звукозаписів, відеострічок, сідіромів.     2. За рахунок чого здійснюється поповнення бібліотечних  фондів зарубіжними виданнями:

     - з місцевого бюджету (кількість коштів у в гривнях, кількість документів);

     - подарунки (кількість документів);

     - гранти (кількість документів).

     Інформацію треба було підготувати за 1996 рік.

     3. Приклади фактів митних зборів з бібліотек. Кількість і обсяги їх сплати  (за що і скільки необхідно сплачувати), за якими положеннями та інструкціями.

     У даному письмовому зверненні начальник відділу бібліотек Т.Прокошева закликала до оперативності виконання викладеної у листі роботи. Всі підготовлені матеріали треба було невідкладно надіслати до Міністерства культури і мистецтв України.

   У листопаді 1998 року виповнилося 130 років від часу створення товариства «Просвіта», перший осередок якого виник на Галичині, у м. Львові у 1868 році, а з 1905 року спостерігалось утворення інших осередків і в Східній Україні.
  Діяльність «Просвіти» була спрямована на залучення українського народу до рідної мови, надбань національної та світової культури; її численні осередки видавали книги, часописи, створювали друкарні, народні школи, музеї, бібліотеки, організовували народні свята тощо.
  У 1988 році у м. Львові було створено Товариство української мови, яке оголосило себе правонаступником «Просвіти», а згодом повернуло собі первісну назву. З часом, у 1991 році з’являється Всеукраїнське товариство «Просвіта ім. Тараса Шевченка».
   Плідно працюючи на справу державотворення та національного відродження, товариство стало ініціатором прийняття «Закону про мови в УРСР» (1989 р.). 

  130-річчя товариства «Просвіта» планувалось широко відзначити громадськістю нашої держави. В Центральному правлінні Всеукраїнського товариства, крайових організаціях, низових осередках мали відбутися ювілейні конференції, пленарні засідання тощо.

  З нагоди ювілею товариства «Просвіта» науково-методичний відділ Національної парламентської бібліотеки звернувся до директорів обласних універсальних наукових бібліотек із порадами провести цикли святкових заходів. Було запропоновано підготувати книжково-ілюстративні виставки, на яких, виходячи з можливостей кожної окремої бібліотеки, бажано представити видання «Просвіти» за всі роки її існування, матеріали газети «Слово ''Просвіти''».
  При організації виставок бібліотечним працівникам запропонували використати бібліографічний покажчик С.Л. Зворського «Видання "Просвіти" Галичини: книги, аркушева продукція (1868–1938)'». – К.: Абрис, 1996. – 247 с., а також цикл публікацій «Бібліотечна діяльність товариств ''Просвіта"»: 

   – «Товариства ''Просвіта'' і бібліотечна справа» (Державні бібліотеки: сучасні проблеми і перспективи. – К., 1993. – С. 75–83);
  – «Внесок діячів львівського товариства ''Просвіта'' у розвиток теорії бібліотечної справи в Україні (1868–1939 рр.)» (Історія бібліотечної справи в Україні. – Вип. 1. – К., 1995. – С. 29–38;
  – «Бібліотека Київської ''Просвіти'' (1906–1910)» (Історія бібліотечної справи в Україні. – Вип. 1. – К., 1997. – С. 51–69).
 
  Враховуючи, що «Просвіта» в свій час відіграла провідну роль у розбудові бібліотечної мережі, доцільно було б силами бібліотек висвітити саме цю тему під час урочистих засідань, дати відповідні публікації у місцевій пресі, підготувати матеріали для радіопередач.
  Співробітники Національної парламентської бібліотеки України висловили сподівання щодо напрацювань на цю тему у краєзнавчих підрозділах ОУНБ і ЦБС, отримані під час написання історії бібліотечної справи в області, пошукової роботи в архівах.
  Також фахівці парламентської бібліотеки звернулися з проханням до своїх колег із обласних бібліотечних установ надіслати їм методичні розробки, публікації, матеріали виступів з досвіду роботи бібліотек та іншу документацію, присвячену 130-річчю створення товариства «Просвіта».

Серед поштової документації бібліотеки зберігається Протокол №2 засідання Оргкомітету з підготовки та проведення акції «Передаймо нащадкам наш скарб – рідну мову» від 28 грудня 1998 року.

У протоколі перечислені такі пункти діяльності підготовки та проведення акції:

– відзначити, що у межах проведення акції «Передаймо нащадкам наш скарб – рідну мову» здійснено ряд заходів, спрямованих на популяризацію української мови, утвердження її як державної. Організовано постійно діючу виставку «Українська мова: історія і сучасність», проведено низку Міжнародних і Всеукраїнських наукових конференцій і «круглих столів» («Українська мова як державна в Україні», «Українська мова: з минулого в майбутнє» та інші). Проведені мовно-мистецькі фестивалі, заходи з нагоди 200-ліття нової української літературної мови – 200-ліття поеми «Енеїда» І.П. Котляревського.

1 вересня 1998 року у закладах освіти проведено перший урок «Передаймо нащадкам наш скарб – рідну мову».

Оголошено конкурс газетних і журнальних матеріалів на краще висвітлення теми українського мовного відродження.

У межах відзначення Дня української писемності та мови 9 листопада в державних установах, школах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах проведено загальноукраїнський Урок державної мови.

Разом із тим низку заходів, через різні причини не вдалося здійснити. Через відсутність фінансування не відбулися Всеукраїнське мовно-мистецьке свято «Диво калинове» та мовна естафета «Малі міста України»; не вийшов друком «Український правопис» в новій редакції, а також інші україномовні видання;

– Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним і міським держадміністраціям, НАН, АПН, ВУТ «Просвіта», Товариству «Україна» знайти можливість реалізації завдань, спрямованих на розширення сфери функціонування державної мови, які у межах акції «Передаймо нащадкам наш скарб – рідну мову» не були виконані у 1998 році;

– НАН, Міннауки, Мінінформу, Міносвіти, Мінфіну, Держкомнацміграції, Держіннофонду разом опрацювати питання, пов’язані з виданням академічних словників нового покоління, та в місячний термін підготувати пропозиції для їх остаточного узгодження на нараді в Кабінеті Міністрів України;

– Мінінформу, НАН, ВУТ «Просвіта» у місячний термін визначити тематику та забезпечити систематичні виступи в засобах масової інформації провідних фахівців з питань розвитку і функціонування української мови як державної;

– НАН у тримісячний термін вивчити питання щодо можливості надання Лексичній картотеці Інституту української мови НАН України статусу Національної.

– НАН прискорити завершення роботи над новою редакцією «Українського правопису» та разом із Мінфіном передбачити його фінансування у 1999 році.

Бібліотечні дослідження проводяться з метою вивчення та розкриття інформаційних ресурсів бібліотеки, впровадження нових бібліотечних послуг і вдосконалення системи якості обслуговування користувачів.

Національна парламентська бібліотека України та обласні наукові бібліотеки у 1990-х роках провели дослідження, які засвідчили тенденцію до збільшення кількості студентів у загальній структурі користувачів у як вказаних вище, так і в міських бібліотеках. Дослідження показали проблему комплектування та зберігання фондів, а також неспроможність бібліотек вищих навчальних закладів задовольнити потреби навчального процесу через неукомплектованість їхніх фондів необхідною літературою (підручниками, навчальними посібниками тощо), що було викликано, з одного боку, недосконалою видавничою політикою, з іншого, – слабкою матеріальною базою вищих навчальних закладів.

Учасники соціологічних читань-98 «Інформаційні потреби населення в умовах трансформації і суспільства» на базі Національної  парламентської бібліотеки України у травні 1998 року прийняли рішення підготувати листа Міністерству культури і мистецтв України, Міністерству освіти України та Міністерству інформації України щодо вирішення вказаних проблем на державному рівні спільними зусиллями усіх відомств, які мають відношення до забезпечення навчального процесу.

Саме про це йдеться у листі генерального директора Національної парламентської бібліотеки України (1983–2004) Анатолія Петровича Корнієнка до директорів обласних наукових бібліотек. У своєму звернені він запросив спеціалістів обласних наукових і бібліотек для юнацтва взяти участі у підготовці вище вказаного документу та на основі власних досліджень, спостережень і практичного досвіду висловити конкретні пропозиції кожному відомству з  визначених проблем.

Лист-звернення очільника Національної парламентської бібліотеки України зберігається в архіві ДОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія.

Бібліотечний архів містить чимало документації, яка свідчить про проведення різних досліджень. У 1990-х роках директорка Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки Надія Миколаївна Тітова звернулася до завідуючого кафедрою української літератури Дніпропетровського державного університету Коржа В.Ф. з таким проханням:  "Дніпропетровська обласна наукова бібліотека проводить серед своїх читачів соціологічне дослідження, мета якого визначити список авторів, яких бажано включити до видання «Бібліотечної серії». Звертаємося до Вас з проханням висловити свою думку та надати нам професійну консультацію з питання розвитку сучасної української літератури.

Наші спільні думки допоможуть нам дати виважені пропозиції Міністерству культури та Держкомвидаву України".

Результати досліджень завжди важливі для вивчення читацького попиту, інтересів і планування подальшої бібліотечної роботи.