Ірина Овсянникова

Знайти себе

Дитяча мрія може здійснитися в будь-який момент, іноді навіть за самих неочікуваних обставин. Наша героїня – Ірина Анатоліївна Овсянникова народилася та виросла в місті Дніпро (до 2016 року - Дніпропетровськ). З дитинства вона любила читати. Поштовхом до читання стало її знайомство в 12 років із твором Віктора Гюго «Собор Паризької богоматері». Так Ірина захопилася світовою класичною літературою, і саме тоді у неї з’явилася мрія  стати бібліотекарем. Але через складну економічну ситуацію вона не змогла одразу присвятити себе цій професії, а почала працювати на Дніпровському машинобудівному заводі монтажницею радіоапаратури. Чому саме на заводі? Бо в шкільні роки в навчально-виробничому комбінаті отримала професію монтажниці. Можливо, вона б і пропрацювала все життя на ДМЗ, та випадок змінив її долю.  

Якось вона поділилася дитячою мрією із своєю подругою, яка працювала в обласній науковій бібліотеці. Саме в той час там звільнилося місце бібліотекаря у відділі зберігання основного фонду. Знаючи пристрасть Ірини до читання, подруга запропонувала своєму керівництву спробувати її на посаді  бібліотекаря, на що керівництво погодилося, але за умови, що вона отримає бібліотечну освіту. І ось починається зовсім нова сторінка життя нашої героїні: вона вступає до Дніпропетровського училища культури (нині – Дніпропетровський коледжу культури і мистецтв) на спеціальність «Бібліотечна справа», а закінчивши його, відчуває потребу вдосконалити свої знання і вступає до Національної металургійної академії України на спеціальність «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».  Майже 8 років працювала Ірина у відділі зберігання основного фонду. Для неї це школа професійного життя. Дуже вдячна вона колективу відділу та його завідуючій Марині Леонідівні Лєскановій за підтримку, допомогу та віру в її професійні здібності. Вони допомогли їй оволодіти основами бібліотечної справи, навчили обслуговувати користувачів та працювати з фондом. Набуті навички знадобилися Ірині й на новому місці – у відділі читальних залів. Тут вона змогла максимально розкрити свої творчі можливості. Хоч і працює у відділі трохи більше року, але вже змогла зробити відчутний внесок у його роботу. Ірина Анатоліївна здійснює консультаційно-довідкове обслуговування користувачів, оперативно  та якісно виконує  їх замовлення, готує матеріали для регіонального інформаційного порталу «ДніпроКультура», займається просвітницькою роботою. Інформаційні та тематичні огляди джерел, відео презентації, ілюстративно-документальні виставки, інформаційно-освітні заходи, взаємодія з партнерами відділу, популяризаторські заходи та робота в рамках проектів теж у колі її справ. До речі,  проект «Відомі ще не всім» – це її «дітище». Саме за нього вона отримала подяку адміністрації бібліотеки. Проект знайомить із забутими відомими людьми, які зробили  вагомий внесок у розвиток України. Першою героїнею проекту стала Марія Созонівна Зосименко-Бонацька – колишня політрепресована, дніпровська письменниця та поетеса, нагороджена орденом Княгині Ольги.Нині проект продовжує розвиватися, але змінює свій формат, презентуючи здебільшого діячів культури. 

Наша героїня любить те, що вона робить, адже бачить результат власної діяльності в посмішках та вдячності користувачів. Між іншим, і своє кохання ця чарівна жінка знайшла саме тут, у бібліотеці. Ірина Анатоліївна відчуває свою необхідність, значимість, а це, можливо, головне в житті, що дає стимул розвиватися і робити кращим не лише себе, а й світ у цілому. Головне її правило – працювати з користю та задоволенням. Саме цього вона й прагне, віддаючи свої знання та тепло душі читачам та колегам. Ми раді, що мрія Ірини здійснилася, і вона знайшла себе та своє місце в житті. Бажаємо їй творчої наснаги та нових креативних ідей!